Ухвала

від 04.08.2020 по справі 420/1183/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1183/19

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Танасогло Т.М., розглянувши клопотання Головного управління ДФС в Одеській області в частині про відстрочення Головному управлінню ДФС в Одеській області сплати судового збору до вирішення апеляційної скарги по суті у справі № 420/1183/19,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головним управлінням ДФС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ч. 5 ст. 296 КАС України та подана з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року, апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишено без руху, апелянту надано строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

30.07.2020 року через канцелярію суду апелянтом подано клопотання за вхід. № 15040/20, у якому, крім іншого, посилаючись на ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , апелянт просить відстрочити сплату судового збору до вирішення апеляційної скарги по суті, обґрунтоване незадовільним майновим станом апелянта, що полягає у неможливості здійснення оплати на даний час повної суми судового збору за даною справою.

Розглянувши подане клопотання, суддя вважає відсутніми підстави для його задоволення, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 133 КАС України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.

Разом з тим, у своєму клопотанні в якості підстав для відстрочення сплати судового збору до вирішення по суті апеляційної скарги, ГУ ДФС в Одеській області зазначено, що відповідно до прийнятих з 01.09.2015 року змін до Закону України Про судовий збір , стаття 5 не містить пільг щодо сплати судового збору для органів ДФС. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. При цьому, затверджений кошторис контролюючого органу на 2020 рік не містить будь-яких коштів за КЕКВ 2800 для сплати судового збору. Єдині видатки, які були затверджені в.о. начальника ДФС України для Головного управління ДФС в Одеській області, передбачають собою суму в якості оплати праці і нарахування на заробітну плату. Незважаючи на вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору від 22.05.2015 року № 484-VІІІ, який містить зобов`язання Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, таке фінансування фактично не здійснюється, тощо.

Однак, П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача зауважує, що обмежене фінансування бюджетної установи, суб`єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу, що діє в інтересах держави, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Разом з тим, заявником до клопотання не додано належних доказів, які б свідчили про його майновий стан та не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору.

Слід також враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, які в даному випадку скаржником не надані.

Під час вирішення даного клопотання судом також враховано висновок Верховного Суду, викладений в ухвалі від 03 серпня 2018 року у справі № 804/6222/17 згідно якого територіальний орган Державної фіскальної служби України не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія ст. 8 Закону України Про судовий збір щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

З урахуванням наведеного, а також того, що відповідно до чинної на час подання апеляційної скарги редакції Закону України "Про судовий збір" ГУ ДФС в Одеській області не наділено пільгами щодо сплати судового збору, відповідач зобов`язаний сплачувати судовий збір.

Таким чином відсутні підстави для задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, суддя зазначає, що подане клопотання від 30.07.2020 року апелянтом містить крім вимоги про відстрочення Головному управлінню ДФС в Одеській області сплати судового збору до вирішення апеляційної скарги також інші вимоги, зокрема: апелянт у цьому клопотанні порушує питання щодо визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року поважними; щодо поновлення строку на апеляційне оскарження Головним управлінням ДФС в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року та відкриття апеляційного провадження у справі.

Проте, у зв`язку із перербуванням член колегії суддів - судді Осіпова Ю.В. у відпустці, клопотання апелянта у частині щодо визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року поважними; щодо поновлення строку на апеляційне оскарження Головним управлінням ДФС в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року та відкриття апеляційного провадження у справі, відповідно до приписів КАС України не можуть бути вирішені станом на даний час, через відсутність повного складу колегії суддів.

Керуючись ст.ст. 133, 248, 321, 325 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в частині про відстрочення Головному управлінню ДФС в Одеській області сплати судового збору до вирішення апеляційної скарги по суті у справі № 420/1183/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Танасогло Т.М.