Постанова

від 05.08.2020 по справі 420/1932/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1932/19 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2020р. по справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОМ БУД" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2019р. ГУ ДФС в Одеській області звернулося в суд із адміністративним позовом до ТОВ "ТРАНСКОМ БУД", в якому просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ "ТРАНСКОМ БУД", згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 21.03.2019р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у березні 2019р. посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області було здійснено вихід за податкової адресою ТОВ "ТРАНСКОМ БУД" з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 1.01.2017р. по 31.12.2017р..

Однак, представником ТОВ "ТРАНСКОМ БУД" було відмовлено у допуску до проведення перевірки, на підставі чого складено Акт про відмову у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за №278/15-32-14-10-11/41434803 від 21.03.2019р..

На підставі вказаного Акту начальником ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "ТРАНСКОМ БУД".

Посилаючись на вказані обставини просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2020р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте представником ТОВ "ТРАНСКОМ БУД" подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, інші сторони в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили.

З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову про підтвердження адміністративного арешту, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єктом владних повноважень недотриманий строк для звернення до суду із відповідними вимогами, а також під час розгляду справи не надано письмових доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що на підставі наказу №1907 від 15.03.2019р., працівниками податкового органу 21.03.2019р. було здійснено вихід з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів - ТОВ "ТРАНСКОМ БУД"

Однак, працівникам податкового органу було відмовлено у допуску до проведення зазначеної перевірки, про що 21.03.2019р. складено акт про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за №278/15-32-14-10-11/41434803 (а.с.13-14).

21 березня 2019р. начальником ГУ ДФС в Одеській області Мілютіним Г. о 17 год. 20хв. було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "ТРАНСКОМ БУД", яке перебуває за адресою: 65009, м.Одеса, вул.Фонтнаська дор.,11 (а.с.9).

22 березня 2019р. ГУ ДФС в Одеській області, в порядку ст.283 КАС України, звернулось із заявою до Одеського окружного адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ ТРАНСКОМ БУД .

Проте, Одеський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 22 березня 2019р. у справі за №420/1695/19 відмовив у відкритті провадження за вказаною заявою ДФС, у зв`язку із тим, що між сторонами існує спір про право (ТОВ ТРАНСКОМ БУД вважає незаконним проведення перевірки та оскаржило наказ контролюючого органу від 15.03.2019р.за №1907 в судовому порядку).

У зв`язку із вищевикладеним, 2.04.2019р. податковий орган звернулось із тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Перевіряючи обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ "ТРАНСКОМ БУД", з урахування підстав, з якими податковий орган просить його підтвердити, судова колегія виходить з наступного.

Приписами п.94.1 ст.94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до п.94.3 ст.94 ПК України, арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у п.94.5 цієї статті.

Положеннями п.94.2 ст.94 ПК України передбачено підстави для застосування адміністративного арешту майна, серед яких, зокрема, є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

У відповідності до п.94.10 ст.94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

За правилами п.94.19.1 ст.94 ПК України, адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадку, визначеному, зокрема, п.94.19.1, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється (п.94.21 статті Кодексу).

Положеннями ст.283 КАС України передбачено право звернення податкових органів до суду із заявою щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі (ч.2 ст.283 КАС України).

Згідно з ч.5 вказаної статті КАС України, відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Аналізуючи вищевикладені положення законодавства, судова колегія зазначає, що за наявності відповідних умов, визначених у п.94.2 ст.94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов`язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав.

Отже, вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, заявлені поза межами 96-годинного строку, не є такими, що можуть бути задоволеними, адже, у цьому випадку, відсутні відповідні обставини, з якими положення ст.94 ПК України пов`язують можливість забезпечення виконання платником податків його обов`язків.

Як вбачається із матеріалів справи, що податковий орган рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "ТРАНСКОМ БУД" прийняв 21.03.2019р. о 17:20год., а в суд за підтвердженням обґрунтованості зазначеного арешту звернувся - 2.04.2019р., тобто після спливу строку у 96 годин, протягом якого судом має бути перевірена обґрунтованість цього рішення, та припинення застосованого ним адміністративного арешту в силу вимог п.94.19.1 ст.94 ПК України, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог податкового органу.

З урахуванням наведених обставин та доказів, судова колегія вважає, що підстав для задоволення адміністративного позову ГУ ДФС в Одеській області, та підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ "ТРАНСКОМ БУД" згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 21.03.2019р. не має.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2020р. - залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993473; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA9089 9998 03131 1125 60000 26001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 2 881,5грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв