Постанова

від 05.08.2020 по справі 640/3418/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3418/20 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестиції" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство культури, молоді та спорту України, Міністерство культури України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінвестиції" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство культури, молоді та спорту України, Міністерство культури України про визнання протиправним та скасування рішення в частині.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не повно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

13 липня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від адвоката позивача, в якому він просить апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.10.2004 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестиції", як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Київською міською радою на підставі рішення від 12.02.2004 року № 59-4/1269 передано в оренду (строкове платне користування) ТОВ "Будінвестиції" земельну ділянку, площею 1553 кв.м, в тому числі 412 кв.м в межах червоних ліній, розташовану на перетині вулиць Московської та Цитадельної (вул. Цитадельна, 9-а (дев`ять "а") у Печерському районі м. Києва, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями підземною автостоянкою, кадастровий номер 8000000000:82:186:0019.

Вищевказаний договір оренди земельної ділянки зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 04.11.2004 року за № 82-6-00243 у книзі записів державної реєстрації договорів.

30 грудня 2008 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 82-6-00535 зареєстровано угоду до договору оренди земельної ділянки від 04.11.2004 року № 82-6-00243, укладену між Київською міською радою, як орендодавцем, та ТОВ "Будінвестиції", як орендарем, якою внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 04.11.2004 № 82-6-00243.

Судом першої інстанції встановлено, що пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції: " 3.1. Договір оренди земельної ділянки площею 1141 (одна тисяча сто сорок один) кв.м укладено на 15 (п`ятнадцять) років. Договір оренди земельної ділянки в межах червоних ліній площею 412 (чотириста дванадцять) кв.м укладено на 5 (п`ять) років". Також, даною угодою продовжено на 5 (п`ять) років договір оренди земельної ділянки в межах червоних ліній площею 412 (чотириста дванадцять) кв.м.

Крім того, 22 травня 2008 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та ТОВ "ДЖІ ЕМ СІ АЛЛАЙЕНС ЛЛП", як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Київською міською радою на підставі рішення від 27.12.2007 року № 1535/4368 передано в оренду (строкове платне користування) ТОВ "ДЖІ ЕМ СІ АЛЛАЙЕНС ЛЛП" земельну ділянку, площею 0,2688 га, розташовану за адресою: вул. Московська, 43/11 (літера "А") у Печерському районі м. Києва, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та підземним паркінгом, кадастровий номер 8000000000:82:186:0002.

Вищевказаний договір оренди земельної ділянки зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 09.06.2008 року за № 82-6-00501 у книзі записів державної реєстрації договорів.

17 липня 2018 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та Товариством ТОВ "ДЖІ ЕМ СІ АЛЛАЙЕНС ЛЛП", як орендарем, укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки. Даним договором поновлено на 10 (десять) років вищевказаний договір оренди земельної ділянки. Також, даним договором викладено в новій редакції підпункт 2.1 пункту 2 Договору оренди, яким передбачено, що об`єктом оренди є земельна ділянка, розміром 0,2688 га, розташована за адресою: вул. Московська, 43/11 (літера "А") у Печерському районі м. Києва, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та підземним паркінгом, кадастровий номер 8000000000:82:186:0002, категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ТОВ "ДЖІ ЕМ СІ АЛЛАЙЕНС ЛЛП" та ТОВ "Будінвестиції" отримано в Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Містобудівні умови та обмеження № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року для проектування об`єкта "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями" по вул. Московська, 43/11 (літера "А") у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, що розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі, які затверджені наказом Департаменту № 761 від 09.08.2018 року (далі - Містобудівні умови та обмеження № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року).

В розділі "Містобудівні умови та обмеження" визначено, зокрема, наступні вимоги до об`єкта будівництва:

- умовна висота 26,5 ? h ? 13,5 м за наданим містобудівним розрахунком. Остаточно висоту визначити проектною документацією з урахуванням оточуючої забудови, за умови дотримання нормативних відстаней від оточуючих будівель і споруд, за висновками історико-містобудівного обґрунтування, розробленого та погодженого згідно законодавства (п. 1);

- визначити відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 "Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури" ДБН 360-92** (абз. 1 п. 2);

- ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в зоні регулювання забудови І категорії, згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 року № 976, 16.07.1979 року № 920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 року № 979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804 (абз. 1 п. 5);

- виконати вимоги Закону України "Про охорону культурної спадщини", рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 року № 920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 року № 979, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 року № 817, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 318 (із змінами та доповненнями), наказу Міністерства культури України №122 від 17.02.2012 року (абз. 2 п. 5);

- проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого та погодженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 318 (абз. 3 п. 5);

- отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України "Про охорону культурної спадщини") (абз. 4 п. 5);

- дозвіл на виконання робіт отримати згідно законодавства в разі необхідності (Закон України "Про охорону культурної спадщини") (абз. 5 п. 5);

- за необхідності отримати висновок Інституту археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження (абз. 6 п. 5);

- проект рекомендовано розглянути на засіданні науково-методичної Ради Мінкультури України та на Раді Українського товариства охорони пам`яток історії та культури (УТОПІК) (абз. 7 п. 5).

Не погоджуючись з вказаними положеннями Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з тим, що такі положення не відповідають законодавству України, будівельним нормам, стандартам і правилам, а також покладають на позивача, як замовника будівництва, не передбачені законодавством обов`язки, що є порушенням його прав, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо позовних вимог про протиправність та скасування абзаців 1 та 2 пункту 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень №11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Приписами ч. 3 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Тобто, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які є одними із основних вихідних даних для проектування, повинні містити планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони охоронюваного ландшафту тощо).

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є Закон України "Про охорону культурної спадщини".

Згідно з ч. 3 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

З аналізу викладених норм вбачається, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Місто Київ внесено до Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 року № 878.

На виконання вказаних положень Закону України "Про охорону культурної спадщини", постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (далі - Порядок № 318).

Пунктом 10 Порядку № 318 передбачено, що історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування.

Відповідно до ч. ч. 1, 10 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Судом першої інстанції встановлено, що Генеральний план м. Києва є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка затверджується Київською міською радою та не є науково-проектною документацією в розумінні положень ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 318.

Межі та режими використання історичних ареалів м. Києва визначені діючим Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804. Однак, як на момент видання Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року, так й на момент розгляду даної справи, відсутні відомості щодо подання історико-містобудівного опорного плану, який входить до складу згаданого Генерального плану м. Києва, на розгляд до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини.

Крім того, з офіційного веб-сайту Міністерства культури України (за посиланням http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244995501&cat_id=244993460 ) вбачається, що, дію наказу Мінкультури від 21.10.2011 року № 912/0/16-11 щодо затвердження меж та режимів використання історичних ареалів м. Києва зупинено.

Верховним Судом України в справі № 826/5755/17 від 27.02.2019 року викладено висновок про те, що межі історичного ареалу міста Києва не затверджено Міністерством культури України у відповідності до вимог статті 32 ЗУ "Про охорону культурної спадщини" та Порядку № 318.

А тому правильним є висновок суду першої інстанції про те, що станом на момент виникнення спірних правовідносин, а також станом на момент розгляду судом даної справи, межі історичного ареалу міста Києва, як історичного населеного місця України, як того вимагають положення Закону України "Про охорону культурної спадщини", з урахуванням приписів Порядку № 318, належним чином не затверджені.

Оскільки межі та режими використання історичного ареалу м. Києва не затверджено у встановленому законом порядку, то відсутні правові підстави вважати, що об`єкт будівництва "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями" по вул. Московська, 43/11 (літера "А") у Печерському районі, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі, знаходиться у межах Центрального історичного ареалу, як це зазначено відповідачем в абз. 1 пункту 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року.

Щодо положень Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року, в частині виконання вимог розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 року № 817, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 року № 817 передбачено заходи з захисту історико-культурного середовища та припинення хаотичної забудови історичної частини м. Києва, зокрема, тимчасово, до прийняття відповідного рішення Київської міської ради з цього питання, заборонено розміщення і проектування висотних будинків у межах Центральної планувальної зони м. Києва, визначеної Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідна міська рада має право приймати рішення про оновлення містобудівної документації на місцевому рівні одним із способів, визначених частиною 2 вказаної статті.

Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Оновлення містобудівної документації передбачає: 1) актуалізацію картографо-геодезичної основи; 2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму; 3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідна міська рада має право приймати рішення про оновлення містобудівної документації на місцевому рівні одним із способів, визначених частиною 2 статті 16 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності". Однак, такий спосіб внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні, як встановлення мораторію на будівництво, Законом не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 809/721/18.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача відсутні підстави для застосування положень розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 року № 817 до об`єкта "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями" по вул. Московська, 43/11 (літера "А") у Печерському районі, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі.

Щодо положень Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року про те, що ділянка проектування знаходиться в зоні регулювання забудови І категорії, згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 року № 976, 16.07.1979 року № 920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 року № 979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804, у зв`язку з чим позивачу необхідно дотримуватись вказаних розпорядчих документів при веденні проектування та будівництва об`єкта "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями" по вул. Московська, 43/11 (літера "А") у Печерському районі, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 року № 979 до зони регулювання забудови першої категорії відносяться: 3.1.1. Кудрявський узвіз, вул. Обсерваторна, пров. Чеховський, вул. Михайла Коцюбинського, бульв. Тараса Шевченка, вул. Комінтерну, вул. Вєтрова, вул. Толстого, вул. Саксаганського, вул. Шота Руставелі, вул. Рогнідинська, вул. Еспланадна, бульвар Лесі Українки, госпітальні оборонні споруди, вали Новопечерської фортеці, бульв. Лесі Українки, бульвар Дружби народів, Старонаводницька балка, вул. Старонаводницька, вул. Лейпцизька, вул. Еспланадна, вул. Січневого повстання, вул. Михайла Грушевського, Кловський Яр, вул. Кловська, вул. Академіка Богомольця, пров. Івана Козловського, вул. Круглоуніверситетська, вул. Банкова, вул. Інститутська, вул. Ольгинська, вул. Архітектора Городецького, вул. Хрещатик, вул. Прорізна, вул. Ярославів Вал, Львівська площа, вул. Артема, вул. Смирнова-Ласточкіна, вул. Глибочицька; 3.1.2. Вул. Волоська, вул. Ярославська, вул. Межигірська, вул. Щекавицька, вул. Костянтинівська, вул. Введенська, схили гори Щекавиці, вул. Верхній Вал і вул. Нижній Вал.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки земельна ділянка, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі, на якій планується будівництво об`єкту "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями" по вул. Московська, 43/11 (літера "А") у Печерському районі, територіально не входить до зони регулювання першої категорії, суд дійшов висновку про відсутність у позивача підстав для застосування положень розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 року № 979 до вказаного об`єкта.

Щодо позовних вимог про протиправність та скасування абзаців 4 та 7 пункту 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень №11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Відповідно до п.п. 68 п. 4 Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року № 495 (в редакції, чинній на момент видачі Містобудівних умов та обмежень) Міністерство культури України відповідно до покладених на нього завдань у межах повноважень, передбачених законом, погоджує, зокрема, програми та проекти містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.

Зі змісту наведених норм містобудівного законодавства чітко вбачається, що проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами.

З аналізу наведених норм вбачається, що як до повноважень Міністерства культури України належить саме погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації, а не проектної документації на будівництво об`єктів, що вказує на протиправність абзаців 4 та 7 пункту 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року.

Судом першої інстанції вірно зазначено про те, що положеннями діючого законодавства, а саме Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про охорону культурної спадщини" не передбачено обов`язку замовника будівництва подавати проектну документацію на розгляд до Ради Українського товариства охорони пам`яток історії та культури (УТОПІК), яка є добровільною масовою громадською організацією, що вказує на безпідставність положень Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року, в частині подання проекту на розгляд до Ради Українського товариства охорони пам`яток історії та культури (УТОПІК).

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність та необхідність скасування абзаців 4 та 7 пункту 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року для проектування об`єкта будівництва "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями" по вул. Московська, 43/11 (літера "А") у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 року № 761.

Щодо позовних вимог про протиправність та скасування пункту 1 в частині, абзацу 3 пункту 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в пункті 1, абзаці 3 пункту 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року визначено: п. 1 - "за висновками історико-містобудівного обґрунтування, розробленого та погодженого згідно законодавства"; абз. 3 п. 5 - "проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого та погодженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 318".

Судом першої інстанції встановлено, що положення щодо розробки історико-містобудівного обґрунтування та його погодження Міністерством культури України, та затвердження для здійснення проектування та будівництва в межах історичних ареалів населених місць з 01.01.2019 року застосуванню не підлягають, що вказує на відсутність передбачених законом підстав для дотримання позивачем вимог п. 1 та абз. 3 п. 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року щодо розроблення проектної документації у відповідності до висновків історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 року.

Крім того, згідно із наказом Міністерства культури України від 07.12.2018 року № 1079, наказ Міністерства культури України від 17.02.2012 року № 122 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівного обґрунтування" визнано таким, що втратив чинність з 1 січня 2019 року.

В контексті викладеного, вірними є твердженням позивача щодо безпідставності положень Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року в частині вимог ведення проектування об`єкта з урахуванням наказу Міністерства культури України № 122 від 17.02.2012 року, оскільки з 01.01.2019 року останній втратив чинність.

Наведене свідчить про відсутність законодавчо закріпленого механізму розроблення, погодження та затвердження історико-містобудівного обґрунтування Міністерством культури України, що унеможливлює дотримання позивачем вимог п. 1 та абз. 3 п. 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 року № 761, що кореспондують з вказаними пунктами постанови КМУ № 318.

Враховуючи викладене, а також той факт, що межі історичного ареалу міста Києва не затверджені в установленому законному порядку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність та необхідність скасування пункту 1 та абзацу 3 пункту 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року для проектування об`єкта будівництва "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими переміщеннями" по вул. Московська, 43/11 (літера "А") у Печерському районі, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.08.2018 року № 761.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування абзацу 5 пункту 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про охорону культурної спадщини" проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дозвіл Міністерства культури України для проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах, видається виключно виконавцю робіт - фізичній особі, а не юридичній особі - замовнику будівництва, з урахуванням чого позивач не є особою, яка повинна одержувати дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, на якій буде здійснюватися будівництво об`єкта "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Московська, 43/11 (літера "А") у Печерському районі м. Києва".

Аналогічна правова позиція в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року по справі № 826/5755/17.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування абзацу 6 пункту 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 32 ЗУ "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Зі змісту розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 року № 979 "Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 року № 920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії культури в м. Києві" не вбачається, що об`єкт будівництва "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями" по вул. Московська, 43/11 (літера "А") у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, знаходиться в зоні охорони пам`яток культури м. Києва.

Оскільки об`єкт будівництва "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями" по вул. Московська, 43/11 (літера "А") у Печерському районі м. Києва, на земельній ділянці, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва, не знаходиться в зоні охорони пам`яток культури м. Києва, це вказує на відсутність передбачених законом підстав для дотримання позивачем вимог абз. 6 п. 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018, щодо необхідності отримання висновку Інституту археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування абзацу 1 пункту 2 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року.

Відповідно до п. 11.1 Розділу 11 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**" у плануванні і забудові міських і сільських поселень слід дотримуватись вимог законодавства України про охорону і використання пам`яток історії та культури, відповідних інструкцій та методичних вказівок.

За визначенням понять, які містяться у ст. 1 ЗУ "Про охорону культурної спадщини", пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що об`єкт нерухомого майна набуває правового статусу пам`ятки тільки із занесенням його до Реєстру.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що у Державному реєстрі нерухомих пам`яток України, оприлюдненому на офіційному веб-сайті Міністерства культури України, відсутні дані про віднесення земельної ділянки, яка розташована на перетині вул. Московської та Цитадельної (Цитадельна, 9-а) у Печерському районі м. Києва до пам`яток культурної спадщини як національного значення, так і місцевого значення. Також, у Державному реєстрі нерухомих пам`яток України відсутні дані й про віднесення об`єктів, які розташовані по вул. Московська, 43/11 (літера "А") у Печерському районі м. Києва до пам`яток культурної спадщини як національного значення, так і місцевого значення.

А тому колегія суддів вважає безпідставним та необгрунтогваним положення абз. 1 п. 2 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень № 11899/0/7-1-18 від 27.07.2018 року в частині визначення відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 "Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури" ДБН 360-92**".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, суд першої інстанції прийняв обґрунтоване та правомірне рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.