Постанова

від 04.08.2020 по справі 640/12400/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року Справа № 640/12400/19

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Міжнародної громадської організації Об`єднана Сербська Діаспора Євразії на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2020 року у справі

за позовом Центрального міжрегіонального управління

Міністерства юстиції України

до Міжнародної громадської організації

Об`єднана Сербська Діаспора Євразії

третя особа на стороні позивача,

яка не заявляє самостійні вимоги

на предмет спору: Служба безпеки України

про заборону та примусовий розпуск (ліквідацію)

громадської організації,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Міжнародної громадської організації Об`єднана Сербська Діаспора Євразії (далі - відповідач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Служба безпеки України про заборону та примусовий розпуск (ліквідацію) громадської організації.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2020 року позов було задоволено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача суперечать основним засадам діяльності громадської організації, визначеної власним Статутом, та вимогам ст. 4 Закону України Про громадські об`єднання .

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що з 28.02.2014 ним не здійснювалася діяльність на території України і керівник МГО жодного разу не приїздив в Україну, а також стверджуючи, що позивач не надав доказів вчинення МГО дій, спрямованих на порушення ст.ст. 36, 37 Конституції України та/або ст. 4 Закону України Про громадські об`єднання .

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції протиправно розглянув цю справу в порядку спрощеного провадження, що МГО не отримувала копію позову в цій справі і що Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції не є уповноваженим органом на звернення до суду з цим позов та не може ініціювати припинення міжнародної громадської організації.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини та порушено норми матеріального і процесуального права при ухваленні рішення в цій справі.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду на 21.07.2020.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та наголошуючи на тому, що МГО Об`єднана Сербська Діаспора Євразії підлягає примусовій ліквідації відповідно до вимог законодавства.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 судове засідання було відкладено на 04.08.2020.

Від керівника МГО Об`єднана Сербська Діаспора Євразії ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд цієї справи в режимі відеоконференції через Основний суд м. Прибой Республіки Сербія.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено у зв`язку з відсутністю правових підстав для задоволення вимог заявника.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23.05.2008 Міністерством юстиції України зареєстровано Об`єднану Сербську Діаспору Євразії як громадську організацію з міжнародним статусом (далі - МГО Об`єднана Сербська Діаспора Євразії ).

У свідоцтві про реєстрацію МГО Об`єднана Сербська Діаспора Євразії зазначено, що її діяльність поширюється на територію України, Російської Федерації та Республіки Сербія.

11.06.2008 МГО Об`єднана Сербська Діаспора Євразії зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за № 10711020000024737.

06.05.2019 до Міністерства юстиції України надійшов лист Служби безпеки України від 19.04.2019 № 5/3/1-5156 щодо протиправної діяльності МГО Об`єднана Сербська Діаспора Євразії , в якому СБУ викладено прохання ініціювати процедуру заборони діяльності шляхом її примусового розпуску (ліквідації).

У вказаному листі СБУ зазначено, що спецслужбами, урядовими та недержавними структурами Російської Федерації, окрім відкритої прямої агресії на Сході України, використовуються інструменти м`якої сили у вигляді наявного потенціалу проросійської спрямованості, а також вказано, що СБУ встановлено, що з використанням легалізованих громадсько-політичних об`єднань, науково-експертного, освітянського середовища, інших інформаційних майданчиків формується механізм впливу на громадську думку з метою дестабілізації в державі. Окремі ознаки вищезазначеного спостерігаються в діяльності МГО Об`єднана Сербська Діаспора Євразії .

Крім того, у цьому ж листі СБУ зазначено, що керівник МГО ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Прибой колишньої Республіки Югославія, один з найактивніших громадських діячів проросійського спрямування, який за завданням російських кураторів організовував та координував антиукраїнські акції у Дніпропетровській області, періодично проводив зустрічі з представниками державних та неурядових структур РФ, від яких отримував вказівки щодо організації заходів з дестабілізації, є активним прибічником руського миру , підтримує діяльність терористичних організацій Л/ДНР , проводить активну антиукраїнську діяльність, виступає з критикою української влади та проєвропейського шляху розвиту нашої держави, акцентує увагу на нібито розвитку неофашистських рухів в Україні, надавав матеріальну підтримку сербським бойовикам, які приймали участь у захопленні влади в АР Крим у лютому-березні 2014 року.

Також, СБУ встановлено, що діяльність відділень вищевказаної організації в Республіках Чорногорія та Сербія на даний час припинено.

При цьому, у загальному доступі в мережі Інтернет наявні розміщені відомості щодо діяльності ОСОБА_2 , зокрема:

- за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 у своєму інтерв`ю проросійському телевізійному каналу Newsfront телеведучий називає ОСОБА_2 другом і соратником . У цьому інтерв`ю ОСОБА_2 негативно аналізує дії влади та обурений тим, що політики та інші діячі Сербії мають дипломатичні зв`язки з ворогом та незаконним Президентом України;

- за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 у своєму інтерв`ю ОСОБА_2 зазначив, що бачив нацистів та фашистів з України, в яких на одязі зображені українські герби та що ці вони намагаються маніпулювати патріотами із Сербії. Також, керівник громадської організації висловлює співчуття росіянам, які є постраждалими від українських терористів.

В акту огляду від 14.08.2019, проведеного старшим оперуповноваженим в ОВС 1 відділу Управління Н ДЗНД СБ України полковником ОСОБА_3 . за ввіреною лінією роботи, установлено, що в мережі інтернет розміщена стаття під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій зазначено про проведення ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Москва в Фонді слов`янської писемності та культури наради представників патріотичних сил з відпрацюванням спільних позицій по відношенню до України - Російська мобілізація .

23.05.2019 до ГТУЮ у м. Києві надійшло доручення Міністерства юстиції України від 13.05.2019 № 5377/11255-26-19/19.4.1 щодо ініціювання процедури заборони діяльності МГО Об`єднана Сербська Діаспора Євразії шляхом її примусового розпуску, оскільки відповідно до п. 14 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань виконання функцій державної реєстрації, зокрема громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання покладено на територіальні управління юстиції.

Вважаючи, що установлені СБУ відомості про діяльність МГО Об`єднана Сербська Діаспора Євразії свідчать про те, що вона суперечить чинному законодавству України, зокрема, ст.ст. 36, 37 Конституції України, ст. 4 Закону України Про громадські об`єднання , позивач звернувся до суду з цим позовом про заборону та примусовий розпуск (ліквідацію) громадської організації.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 (далі - Конвенція), Законами України Про громадські об`єднання № 4572-VI від 22.03.2012 (далі - Закон № 4572-VI), Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 755-IV від 15.05.2003 (далі - Закон № 755-IV), Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення № 228).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Здійснення цих свобод, оскільки вони пов`язані з обов`язками і відповідальністю, можуть підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Статтею 11 Конвенції передбачено, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 4572-VI громадське об`єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об`єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону.

Статтями 36, 37 Конституції України регламентовано, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, забороняються. Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях. Заборона діяльності об`єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

Законом № 4572-VI визначено правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань.

Відповідно до частин першої-третьої статтів 4 Закону № 4572-VI утворення і діяльність громадських об`єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, забороняються. Громадські об`єднання не можуть мати воєнізованих формувань. Інші обмеження права на свободу об`єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об`єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Разом з тим, у пункті 1 частини другої Положення № 228 визначено, що Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, що реалізує державну правову політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 755-IV суб`єктом державної реєстрації є Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань.

Територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання.

Статтею 25 Закону № 4572-VI визначено способи припинення діяльності громадського об`єднання. Припинення діяльності громадського об`єднання здійснюється: 1) за рішенням громадського об`єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об`єднання, шляхом саморозпуску або реорганізації шляхом приєднання до іншого громадського об`єднання такого самого статусу; 2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання.

Припинення діяльності громадського об`єднання зі статусом юридичної особи має наслідком припинення цієї юридичної особи у порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до статті 28 Закону № 4572-VI громадське об`єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об`єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону. Заборона громадського об`єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому цим Законом, та виключення з Реєстру громадських об`єднань.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством чітко визначено правові підстави та порядок заборони судом і примусової ліквідації (розпуску) громадської організації.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що такими підставами є наявність ознак порушення громадським об`єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України та статті 4 цього Закону № 4572-VI, яка фактично містить приписи, аналогічні зазначеним нормам Основного Закону.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає, що матеріалами СБУ (зокрема, відомостями про напрями діяльності МГО та її керівника щодо підтримання терористичних організацій так званої ЛНР , ДНР , проведення антиукраїнської діяльності, установленими СБУ, актом огляду, інформацією з інтерв`ю з керівником МГО, розміщеною в мережі інтернет), на підставі яких позивачем розпочато процедуру заборони і примусової ліквідації (розпуску) МГО Об`єднана Сербська Діаспора Євразії та які містяться у справі, підтверджується наявність ознак порушення відповідачем вимог статей 36, 37 Конституції України та статті 4 цього Закону № 4572-VI, що імперативною підставою для заборони судом і примусової ліквідації (розпуску) цієї громадської організації.

Доводи апелянта про те, що з 28.02.2014 МГО не здійснювала своєї діяльності на території України, судова колегія до уваги не приймає, оскільки позов у цій справі ЦМУ Мін`юсту подано не у зв`язку з діяльністю Об`єднаної Сербської Діаспори Євразії на території України як МГО у відповідності з її статутними завданнями, а у зв`язку з наявністю ознак порушення цим громадським об`єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України та статті 4 цього Закону № 4572-VI.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачем, всупереч вимогам частини першої статті 77 КАС України, не було надано належних і допустимих у розумінні статей 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували відсутність зазначених ознак у її діяльності.

Твердження апелянта про те, що керівник МГО з 2014 року жодного разу не приїздив в Україну, є необґрунтованими і наявності ознак порушення МГО Об`єднана Сербська Діаспора Євразії статей 36, 37 Конституції України та статті 4 цього Закону № 4572-VI також не спростовують.

З приводу доводів апелянта про те, що позивач не надав доказів вчинення МГО дій, спрямованих на порушення ст.ст. 36, 37 Конституції України та/або ст. 4 Закону України Про громадські об`єднання , колегія суддів зазначає, що достатньою правовою підставою для заборони судом і примусової ліквідації (розпуску) громадської організації є встановлення лише ознак порушення громадським об`єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України та статті 4 цього Закону № 4572-VI, наявність яких позивачем доведена. При цьому, законодавець не вимагає безпосередньо встановлення відповідного порушення та застосування до певних осіб відповідних негативних наслідків.

Доводи апелянта про те, що Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції не є уповноваженим органом на звернення до суду з цим позов та не може ініціювати припинення міжнародної громадської організації, колегія суддів відхиляє, оскільки ГТУЮ в м. Києві (правонаступником якого є ЦМУ) є структурним підрозділом Міністерства юстиції України, до компетенції якого, відповідно до норм пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 755-IV, статті 28 Закону № 4572-VI та, зокрема, Положення про Головні територіальні управління юстиції, затвердженого наказом Мін`юсту від 23.06.2011 № 1707/5 (було чинним на момент звернення ГТУЮ до суду з цим позовом), належить виконання доручень Мін`юсту, реалізація функцій щодо реєстрації громадських об`єднань та, крім іншого, представництво інтересів Мін`юсту в суді.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову в цій справі.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції протиправно розглянув цю справу в порядку спрощеного провадження, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до статті 12 КАС України справи у спорах щодо заборони і примусової ліквідації (розпуску) громадської організації не відносяться до спорів, які підлягають судовому розгляду виключно за правилами загального позовного провадження (частина четверта) та передбачено право суду щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження інших справ, в який суд дійде висновку про їх незначну складність.

Доводи апелянта про те, що МГО не отримувала копію позову, спростовуються матеріалами справи, якими підтверджується, що копію позовної заяви була направлена МГО безпосередньо позивачем при її поданні до суду. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач отримував копію ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження в цій справі, а отже був обізнаний і мав реальну можливість скористатися наданими йому, відповідно до статті 44 КАС України, процесуальними правами, зокрема на ознайомлення з матеріалами справи та/або отримання відповідних копій.

Разом з тим, реалізація особою наданих їй прав залежить від її власного волевиявлення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наведені доводи апелянта не підтверджують наявності правових підстав, прямо передбачених статтею 317 КАС України, для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі.

Аналізуючи всі доводи апелянта, судова колегія також враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Міжнародної громадської організації Об`єднана Сербська Діаспора Євразії підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2020 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міжнародної громадської організації Об`єднана Сербська Діаспора Євразії залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 04 серпня 2020 року.

Головуючий суддя

Судді: