Постанова

від 04.08.2020 по справі 640/2058/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Мазур А.С.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року Справа № 640/2058/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ніссан мотор Україна на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2020 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

Ніссан мотор Україна

до приватного виконавця Іванова Андрія Валерійовича

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ніссан мотор Україна (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до приватного виконавця Іванова Андрія Валерійовича (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення обов`язкового зупинення виконавчих проваджень №№ 60998843, 60998924 та зведеного виконавчого провадження № 60998956 від 16.01.2020, закінчених 20.01.2020, виконання виконавчих листів Малиновського районного суду м. Одеси № 521/4467/15-ц від 16.01.2020, нездійснення розгляду повідомлень позивача від 17 та 20 січня 2020 року;

- визнання протиправними дій відповідача щодо примусового стягнення коштів з позивача у виконавчих провадженнях №№ 60998843, 60998924 від 16.01.2020 та у зведеному виконавчому провадженні № 60998956 від 16.01.2020 (за виконавчими листами Малиновського районного суду м. Одеси № 521/4467/15-ц від 16.01.2020) у розмірі загальної суми стягнення основного боргу, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження в сумі 4 604 186,54 грн.;

- визнання протиправними і скасування постанов відповідача, які фактично виконані 20.01.2020, за виконавчими листами від 16.01.2020 № 521/4467/15-ц, а саме: постанови від 16.01.2020 про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні № 60998843 (в сумі 208 892,05 грн.); постанови від 16.01.2020 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 60998843 (в сумі 116,80 грн.); постанови від 16.01.2020 про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №60998924 (в сумі 367,92 грн.); постанови від 16.01.2020 № 60998924 (в сумі 116,80 грн.); постанови від 16.01.2020 про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні № 60998956 щодо стягнення суми 2 302 093,27 грн. (за якою стягнуто фактично 4 604 186,54 грн.); постанови від 20.01.2020 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчий дій у виконавчому провадженні № 60998843 (в сумі 158.88 грн.);

- стягнення з відповідача на користь позивача суми стягнутих коштів, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження) в розмірі 2 302 252,15 грн. на відшкодування завданої позивачу шкоди внаслідок протиправних дій відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2020 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не здійсненні обов`язкового зупинення виконавчих проваджень №№ 60998843, 60998924 та зведеному виконавчому провадженні № 60998956 від 16.01.2020, закінчених 20.01.2020, щодо виконання виконавчих листів Малиновського районного суду м. Одеси № 521/4467/15-ц від 16.01.2020 та у не здійсненні розгляду повідомлень позивача від 17 та 20 січня 2020 року: про визнання протиправними дій відповідача щодо примусового стягнення коштів з позивача у вказаних виконавчих провадженнях у розмірі загальної суми стягнення основного боргу; про визнання протиправною і скасування постанови приватного виконавця від 16.01.2020 про арешт коштів боржника.

Постановляючи зазначену ухвалу, суд виходив з того, що рішення, дії та бездіяльність державного виконавця у межах виконавчого провадження підлягають оскарженню до суду, який видав відповідний виконавчий лист, тобто в даному випадку до Малинівського районного суду м. Одеси.

При цьому, судом враховано висновки, викладені у відповідних постановах Великої Палати Верховного Суду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, наводячи доводи по суті заявлених позовних вимог, аналогічні тим, що були викладені в його позові, та наполягаючи на тому, що оскаржувані ним дії, рішення та бездіяльність приватного виконавця підлягають перевірці саме в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язані зі стягнення основної винагороди приватного виконавця.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана ним ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо закриття провадження в цій справі в частині позовних вимог.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості та безпідставності доводів апелянта.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи за участю сторін, у задоволенні якого ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 відмовлено.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, виконавчі провадження №№ 60998843, 60998924 відкрито з примусового виконання виконавчого листа № 521/4467/15-ц від 16.01.2020, виданого Малиновським районним судом міста Одеси на підставі та для виконання рішення суду, ухваленого в цивільній справі.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У пунктц 1 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частинами першою, п`ятою статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Згідно з частинами першою та другою статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частиною першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що спеціальною законодавчою нормою чітко визначено підсудність спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця - до суду, яким видано виконавчий лист, що не суперечить викладеним вище нормам КАС України.

При цьому, за правилами адміністративного судочинства, незалежно від того, , яким видано виконавчий лист, вирішуються спори щодо оскарження постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позовні вимоги, в частині яких оскаржуваною позивачем ухвалою суду зарито провадження в цій справі, стосуються оскарження бездіяльності приватного виконавця та прийнятої ним постанови про арешт коштів у межах виконавчих проваджень, які відкриті та здійснюються на підставі виконавчих листів № 521/4467/15-ц від 16.01.2020, виданих Малиновським районним судом м. Одеси, для виконання судового рішення, ухваленого в цивільній справі.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що такий спір підсудний саме Малиновському районному суду м. Одеси.

При цьому, апеляційним судом враховуються висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.07.2006 р. у справі Сокуренко і Стригун проти України , в якому Суд, зокрема зазначив, що фраза судом встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а в рішенні Комісії Ради Європи від 12.10.1978 р. у справі Zand v. Austria ( Занд проти Австрії ) визначено, що термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 передбачає усю організаційну структуру судів .

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Твердження апелянта про те, що цей спір підсудний адміністративному суду, є необґрунтованими з підстав, зазначених вище.

Доводи апелянта, викладені по суті заявлених ним позовних вимог, колегія суддів до уваги не приймає, з огляду на предмет апеляційного розгляду в межах цього провадження.

Крім того, аналізуючи всі доводи апелянта, судова колегія зазначає, що у своїй скарзі, зокрема у прохальній частині, апелянт, оскаржуючи фактично ухвалу суду першої інстанції від 17.06.2020 про закриття провадження, просить скасувати ухвали суду першої інстанції від 17.06.2020 про залишення позову без розгляду, однак, відповідно до матеріалів справи та відомостей в ЄДРСР, 17.06.2020 у цій справі ухвала про залишення позову без розгляду не приймалася.

Судова колегія також враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Таким чином, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Ніссан мотор Україна підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2020 року - без змін.

Щодо розподілу судових витрат.

Від відповідача надійшла заява про реалізацію ним права на надання суду доказів понесених судових витрат на правову допомогу, однак жодних відповідних доказів, які підтверджували витрати відповідача суду не надано.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що реалізація особою наданих їй процесуальних прав залежить від її власного волевиявлення.

У даному випадку, враховуючи викладене, станом на дату ухвалення цього судового рішення у справі у суду відсутні правові підстави для перерозподілу судових витрат в цій справі.

Керуючись ст.ст. 137, 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ніссан мотор Україна залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 04 серпня 2020 року.

Головуючий суддя

Судді: