Постанова

від 04.08.2020 по справі 120/3569/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3569/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук К.О.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

04 серпня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

представника позивача: Гончара О.І.,

представника відповідача: Сивого М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповдальністю "Дашівське рибоводне господарство" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповдальністю "Дашівське рибоводне господарство" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2019 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, у якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 липня 2019 року №0007371414 та №0007391414, від 25 жовтня 2019 року №0001651414.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.02.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що представник відповідача надав свої помилкові уявлення про тлумачення норм податкового законодавства, а саме підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України, згідно яких розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

На думку позивача, законодавець вжив слово розмір у значенні величина, обсяг чого-небудь в одному або кількох вимірах . Вислів не може бути меншою за розмір земельного земельного податку не містить посилання на максимальний чи мінімальний розмір, а значить цей вислів вказує на відносну (адвалерну) величину.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник відповідача, наголошуючи на законності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 21 травня по 29 травня 2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників Немирівського, Тульчинського, Іллінецького, Липовецького, Оратівського районів управління аудиту Головного управління ДФС у Вінницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати СТОВ "Дашівське рибоводне господарство" земельного податку та орендної плати за земельні ділянки за період з 01 травня 2016 року по 30 квітня 2019 року.

За результатами проведеної перевірки 05 червня 2019 року складено акт №1919/14-14/25506077, у якому зафіксовано виявлені в ході перевірки порушення, серед яких: підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, листа Державного агентства земельних ресурсів України від 14.012015 №6-28-0.22-215/2-15 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель", листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 №6-28-0.22-201/2-16 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель", у результаті чого встановлено заниження плати за землю (орендної плати за земельні ділянки) на загальну суму 835833,26 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкові повідомлення-рішення від 16 липня 2019 року №0007361414, №0007371414, №0007381414, №0007391414, якими збільшено суму грошових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки.

За результатами розгляду поданої позивачем скарги Державна податкова служба України своїм рішенням від 07 жовтня 2019 року №4650/6/99-00-08-05-05 скасувала податкове повідомлення-рішення №0007381414 від 16 липня 2019 року, податкове повідомлення-рішення №0007361414 скасовано в частині нарахування орендної плати за земельні ділянки в сумі 3630,17 грн. та застосування штрафу у сумі 907,53 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення №0007361414 та податкові повідомлення-рішення №0007371414, №007391414 залишено без змін.

У зв`язку із скасуванням податкового повідомлення-рішення №0007361414 від 16 липня 2019 року в частині Головним управлінням ДПС у Вінницькій області 25 жовтня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001651414, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати в розмірі 308595,20 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 77148,81 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пп.288.5.1 п.2885 ст.288 Податкового кодексу України, річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Договорами оренди землі передбачена ставка розміру орендної плати за 1 га земельної ділянки, що становить 1,586% від середньої грошової оцінки 1 га ріллі по Вінницькій області, що є меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, оскільки, як встановлено з рішень відповідних сільських та селищних рад, у відповідні роки ними встановлена ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, в розмірі 5% або 3% нормативної грошової грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Відповідно до підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Відтак, законодавець визначив граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПК України, яка визначає порядок обчислення плати за землю, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Водночас, розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Таким чином, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №816/2828/17, від 25 квітня 2019 року у справі №804/985/15, від 14 травня 2019 року у справі №826/12046/14.

Колегія суддів зауважує, що з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельну ділянку, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого органом місцевого самоврядування розміру орендної плати.

Відтак, оскільки Податковим кодексом України встановлено мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а тому позивач повинен був сплачувати орендну плату, річна сума платежу по якій не може бути меншою встановленого законом розміру.

Так, згідно матеріалів справи, між СТОВ "Дашівське рибоводне господарство" та Іллінецькою районною державною адміністрацією було укладено договори оренди від 08 жовтня 2012 року б/н на земельні ділянки несільськогосподарського призначення для рибогосподарчих потреб (товарне розведення) строком на двадцять п`ять років, які знаходяться на території:

- Купчинецької сільської ради Іллінецького району: кадастровий номер 0521284100:03:000:0459, загальна площа 11,0174 га;

- Леухівської сільської ради Іллінецького району: кадастровий номер 0521284300:02:000:0618, загальна площа - 153,7068 га, кадастровий номер 0521284300:01:000:0655, загальна площа - 2,2455 га;

- Городоцької сільської ради Іллінецького району: кадастровий номер 0521281600:07:002:0197, загальна площа - 90,7505 га, кадастровий номер 0521281600:03:000:1051, загальна площа - 21,9070 га, кадастровий номер 0521281600:07:002:0198, загальна площа - 1,6942 га;

- Кантелинівської сільської ради Іллінецького району: кадастровий номер 0521283000:02:000:0399, загальна площа - 22,7429 га.

Як свідчить зміст договорів, нормативна грошова оцінка земельних ділянок не проведена, а розмір орендної плати за користування земельними ділянками складає 1,586% від середньої грошової оцінки 1 га ріллі по Вінницькій області.

Водночас, згідно з рішенням 4 сесії 8 скликання Дашівської селищної ради Іллінецького району від 17.01.2017, рішенням 24 сесії 7 скликання Леухівської сільської ради Іллінецького району від 13.01.2017, рішенням 9 сесії 8 скликання Дашівської селищної ради Іллінецького району від 07.07.2017, рішенням 43 сесії 7 скликання Леухівської сільської ради Іллінецького району від 22.12.2017, рішенням 22 сесії 7 скликання Городоцької сільської ради Іллінецького району від 22.12.2017, рішенням 21 сесії 8 скликання Дашівської селищної ради Іллінецького району від 22.06.2018 №452, рішенням 56 сесії 7 скликання Городоцької сільської ради Іллінецького району від 20.06.2018 ставка земельного податку для юридичних осіб на земельні ділянки водного фонду, грошова оцінка яких не проведена, встановлена у розмірі 5%.

Відповідно до рішення 49 сесії 7 скликання Леухівської сільської ради Іллінецького району від 15.06.2018 ставка земельного податку на земельні ділянки, грошова оцінка яких не проведена, встановлена у розмірі 3% (для юридичних осіб для рибогосподарських потреб).

Відтак, договорами оренди землі передбачена ставка розміру орендної плати за 1 га земельної ділянки, що становить 1,586% від середньої грошової оцінки 1 га ріллі по Вінницькій області, що є меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, оскільки з рішень відповідних сільських та селищних рад, у відповідні роки ними встановлена ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, в розмірі 5% або 3% нормативної грошової грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Отже, до моменту внесення до такого договору відповідних змін, позивач повинен був сплачувати розмір орендної плати не меншим за розмір земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановленого згаданими рішеннями відповідних сільських та селищних рад.

Надані 13.07.2020 позивачем до суду апеляційної інстанції докази, а саме витяги ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області з технічної документації про нормативну грошову оцінку по земельних ділянках, які знаходяться в оренді у позивача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки про дані обставини позивач не заявляв в суді першої інстанції, нормативно грошова оцінка цих земель була проведена після прийняття рішення судом першої інстанції, а тому вона не була предметом дослідження судом першої інстанції.

Не спростовують висновку суду першої інстанції й доводи апеляційної скарги про те, що законодавець вжив слово розмір у значенні величина, обсяг чого-небудь в одному або кількох вимірах . Вислів не може бути меншою за розмір земельного земельного податку не містить посилання на максимальний чи мінімальний розмір, а значить цей вислів вказує на відносну (адвалерну) величину.

Враховуючи наведене, зміст встановлених фактичних обставин, висновок суду першої інстанції про законність нарахування позивачу грошового зобов`язання по орендній платі за землю ґрунтується на правильному застосуванні згаданих вище норм матеріального права.

Доводи апелянта про те, що у податкових повідомленнях-рішеннях зазначається назва податку як "земельний податок" до цієї назви додається класифікація "18010600", що вказує не на земельний податок, а на орендну плату, не спростовують правомірність дій відповідача щодо нарахування грошового зобов`язання по орендній платі за землю.

В свою чергу, відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, нарахування товариству штрафних санкцій також є правомірним.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповдальністю "Дашівське рибоводне господарство" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 серпня 2020 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.