Постанова

від 05.08.2020 по справі 300/2024/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2024/19 пров. № А/857/5317/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.,

з участю секретаря Кітраль Х.І.,

представника позивача Кайдана Д.-С.Т.

представника відповідача Романишин К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи, Державне підприємство «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» , Калуська районна рада, Верхнянська сільська рада ОТГ Калуського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування висновку №161 від 23.07.2018, зобов`язання до вчинення дій, -

суддя в 1-й інстанції - Грицюк П.П.,

час ухвалення рішення - 05.03.2020 року, 11:58 год.,

місце ухвалення рішення - м.Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - 10.03.2020 року,

в с т а н о в и в :

ТзОВ "Карпатнафтохім" звернулося в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи, Державне підприємство «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» , Калуська районна рада, Верхнянська сільська рада ОТГ Калуського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування висновку №161 від 23.07.2018, зобов`язання до вчинення дій.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Висновок державної експертизи землевпорядної документації Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 23.07.2018 № 161. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області повторно провести первинну державну експертизу землевпорядної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 5,8136 га з кадастровим номером 2622880800:02:002:0080; земельної ділянки площею 0,550 га, з кадастровим номером 2622880800:02:002:0081; земельної ділянки площею 2,0220 га з кадастровим номером 2622880800:02:002:0082 розташованих за межами населеного пункту с. Верхня, Верхнянської сільської ради ОТГ Калуського району Івано-Франківської області, з врахуванням висновків суду вказаних в даному рішенні.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що землевпорядна документація щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розроблена відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1278, та Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Мінагрополітики від 22.08.2013 № 508, з метою розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, що передбачено статтею 289 Податкового кодексу України. За результатом розгляду вказаної технічної документації відповідач підготував Висновок державної експертизи землевпорядної документації №161 від 23.07.2018, відповідно до якого технічна документації оцінена як така, що не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, та повернута на доопрацювання. З метою виконання зауважень та пропозиції відповідача, розробником було внесено до технічної документації виправлення, що підтверджено відповідним записом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та скріплено печаткою. Представник відповідача повідомив, що згідно з пунктом 2.1 Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Мінагрополітики від 22.08.2013 № 508 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується з дати набрання чинності Порядку і до року, в якому проводиться нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки несільськогосподарського призначення, тобто з 2012 по 2018 роки, оскільки договір про розроблення технічної документації від 2018 року. Крім того, вважають, що позивач пропустив строк звернення до суду із зазначеним позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи і оскільки їхня явка в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Грошова оцінка земельних ділянок регламентована статтею 201 Земельного кодексу України. Так, відповідно до частини 1 статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі.

Згідно частини 3 статті 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

При цьому, частиною 5 статті 201 Земельного кодексу України встановлено, що грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначає Закон України «Про оцінку земель» , який спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» , нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку земель» , об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Частиною 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Підстави для проведення оцінки земель визначені статтею 15 Закону України «Про оцінку земель» . Так, підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина 1 статті 15 Закону України «Про оцінку земель» ).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду (частини 2-3 статті 15 Закону України «Про оцінку земель» ).

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок визначений статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» . Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» , за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Статтею 21 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі відповідно до закону.

В свою чергу, правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , обов`язкові державній експертизі підлягають технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Первинна державна експертиза передбачає проведення всіх необхідних заходів у процесі підготовки обґрунтованого висновку державної експертизи щодо об`єктів державної експертизи (стаття 13 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» ).

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , обов`язкова державна експертиза проводиться за клопотанням (заявами) замовників чи розробників об`єктів державної експертизи, а при вирішенні земельних спорів - також за клопотанням відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Проведення державної експертизи регламентовано статтею 32 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» . Так, державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).

При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються: питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень; відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства; еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.

В свою чергу, процедура проведення державної експертизи визначена статтею 33 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» . Так, проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об`єкта державної експертизи та підготовку обґрунтованого та об`єктивного експертного висновку.

Для проведення державної експертизи замовником подаються оригінали відповідної документації та матеріалів.

Процедура проведення державної експертизи включає: перевірку наявності та повноти необхідних документів і матеріалів щодо об`єктів державної експертизи та їх реєстрацію (підготовча стадія); аналітичне опрацювання документів чи матеріалів щодо об`єктів державної експертизи, а в разі необхідності - проведення обстежень у натурі (на місцевості) та проведення на їх основі аналізу їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам (основна стадія); узагальнення окремих експертних досліджень, одержаної інформації, підготовку висновку державної експертизи та видачу його замовникам об`єктів державної експертизи (заключна стадія).

Згідно з частиною 1 статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що організаційні засади і вимоги щодо організації та проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері, визначає Методика проведення державної експертизи землевпорядної документації, яка затверджена наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.12.2004 за № 1618/10217 (надалі - Методика).

Так, згідно з пунктом 2.1 Методики, організацію і проведення державної експертизи здійснюють: Держгеокадастр; територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до частин 2-3 статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Частиною 6 статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , передбачено, що в разі якщо об`єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об`єкта державної експертизи.

Відповідно до пункту 3.5.8 Методики, усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб`єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об`єкта державної експертизи або його окремих складових частин.

Згідно з пунктом 3.5.9 Методики, контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники територіальних органів Держгеокадастру. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника територіального органу Держгеокадастру, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.

Судом встановлено, що у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" перебувають земельні ділянки, що розташовані поза населеним пунктом с.Верхня Калуського району Івано- Франківської області, а саме: кадастровий номер 2622880800:02:002:0080 площею 5,8136 га; кадастровий номер 2622880800:02:002:0081 площею 0,550 га; кадастровий номер 2622880800:02:002:0082 площею 2,0220 га (том 1 а.с. 84-132).

12.02.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" звернулось до ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з клопотанням про проведення нормативної грошової оцінки вищевказаних земельних ділянок (том 1 а.с. 80).

21.02.2018 між позивачем та відповідачем укладено відповідний Договір №124/2018, згідно умов якого, замовником технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок виступило Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", а розробником - ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (том 1 а.с. 204-205).

ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на виконання вимог даного Договору розроблено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що розташовані поза населеним пунктом с.Верхня, Калуського району Івано-Франківської області, що підтверджується відповідною технічною документацією та актом приймання-передачі виконаних робіт (том 1 а.с. 243).

Відповідно до вимог пункту 12 частини 1 статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , обов`язковій державній експертизі підлягає технічна документація з бонітування фунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Головним управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області проведено обов`язкову державну експертизу землевпорядної документації щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок які надаються в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за межами населеного пункту с. Верхня Верхнянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області розробленої Державним підприємством «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у 2018 році на замовлення позивача.

Так, результати проведення державної експертизи землевпорядної документації відповідач затвердив Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 23.07.2018 року №161, згідно якого, вказана технічна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, у зв`язку з чим повернута на доопрацювання (том 1 а.с. 38).

Зокрема, зауваження та пропозиції щодо технічної документації відповідач вказав в п.10 Висновку. В подальшому, розробник технічної документації виконав вказані в п.10 Висновку зауваження, і як наслідок, на даному Висновку зроблено наступний запис: «Зауваження враховано та виправлено (підпис) начальник управління Р.І.Копча» .

Враховуючи наявність вищевказаного запису, Калуська районна рада вважаючи даний Висновок позитивним, рішенням від 25.10.2018 року №253-18 затвердила вказану технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с. 39).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" листом № 40/6-67 від 04.06.2019 подано до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру клопотання про спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 23.07.2018 № 161 (том 1 а.с. 50-59).

20.06.2019 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила позивача про відсутність підстав для спростування Висновку державної експертизи землевпорядної документації Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 23.07.2018 № 161 (том 1 а.с. 60).

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 4 статті 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» передбачено, що в разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

При цьому, частиною 2 статті 7 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» визначено, що замовниками державної експертизи є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, землевласники, землекористувачі, підприємства, установи, організації і громадяни, заінтересовані у проведенні такої експертизи, а також розробники об`єктів державної експертизи.

Виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону (частина 3 статті 7 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» ).

Методика нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1278.

Так, згідно з пунктом 4 вказаної Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою:

Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі,

де Пд - площа земельної ділянки;

Рд - рентний дохід для відповідної категорії земель (у гривнях на рік);

Ск - строк капіталізації (у роках);

Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земель;

Кв - коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки і встановлюється залежно від складу угідь земельної ділянки відповідно до даних Державного земельного кадастру;

Кмц - коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 508 нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою: Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі,

де Пд - площа земельної ділянки, що приймається за даними Державного земельного кадастру або документації із землеустрою, кв. м;

Рд - рентний дохід на один кв. м площі для відповідної категорії земель, що визначається за нормативами рентного доходу для відповідної категорії земель згідно з додатком 1 до цього Порядку, гривень на рік;

Ск - строк капіталізації, що визначається згідно з пунктом 2.2 цього розділу, років;

Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земель, що визначається згідно з пунктом 2.3 цього розділу;

Кв - коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки, що визначається згідно з пунктом 2.7 цього розділу;

Кмц - коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, що визначається згідно з пунктом 2.12 цього розділу;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, що визначається згідно із статтею 289 розділу XIII Податкового кодексу України.

Таким чином, формули, за якими визначається нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначені в Методиці нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) та Порядку № 508, є ідентичними. При цьому, ні Методика нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), ні Порядок № 508 не містить норм, які б визначали порядок визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель. Натомість пункт 2.1 Порядку № 508 має норму, в якій зазначено, що визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель проводиться згідно із статтею 289 розділу XIII Податкового кодексу України.

При цьому, пунктом 289.2 статті 289 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель. Так, вказаною нормою закону передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік (абзац 1). У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115 (абзац 2). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (абзац 3).

Таким чином, пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України містить чітку формулу визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах датою проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок за межами населеного пункту с. Верхня Верхнянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, є 2018 рік, що підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується.

Згідно даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, з врахуванням індексу споживчих цін за 2018 рік в розмірі 100% становить 1,0 (за формулою: Кі = І(100%):100). Вказані обставини підтверджується копією листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.01.2019 за № 22-28-0.22-125/2-19 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» , що є у відкритому доступі (том 1 а.с. 208-209).

Однак, в технічній документації з нормативної грошової оцінки вищевказаних земельних ділянок при розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок в формулі застосовано коефіцієнт індексації - 1,897 (том 1 а.с. 73-75).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що такий показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель визначено шляхом множення показників індексації нормативної грошової оцінки земель за 2012-2018 роки, зазначених в листі Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру від 04.01.2019 за № 22-28-0.22-125/2-19.

Відповідач вважає правильним застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення з 2013 року у зв`язку з тим, що Порядок № 508, яким визначено формулу розрахунку такої оцінки, застосовується з дати набрання чинності Порядку № 508 і до року, в якому проводиться нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), з метою актуалізації значень нормативів рентного доходу для відповідної категорії земель, визначених на 2013 рік.

З огляду на вищевказані доводи представників сторін, колегія суддів зазначає, що єдиним нормативно-правовим актом, який встановлює порядок накопичувального застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, є Податковий кодекс України.

Так, згідно абзацу 3 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Поряд з цим, можливість кумулятивного (тобто накопичувального) застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель пов`язано із датою проведення нормативної грошової оцінки земель, а отже, стосується вже проведеної нормативної грошової оцінки земель, для обрахунку конкретного розміру земельного податку чи орендної плати з метою врахування показників інфляції, які мали місце після проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що дата оцінки земельної ділянки - це дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.

З огляду на те, що Державне підприємство «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» склало технічну документацію з нормативної грошової оцінки вищезазначених земельних ділянок в 2018 році, датою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є 2018 рік.

Таким чином, накопичувальне застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка в даному випадку мала місце в 2018 рік. Таке кумулятивне застосування щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки можливе лише для вже проведеної нормативної оцінки конкретної земельної ділянки, а не для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно порядку встановленого пунктами 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, 2.1 Порядку № 508.

В даному випадку, з огляду на системний аналіз, зміст абзаців 1, 2 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, пунктів 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, 2.1 Порядку № 508, для розрахунку нормативної грошової оцінки земель за встановленою вказаними підзаконними нормативними актами формулою, має значення лише показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), який визначається за формулою встановленою в абзаці 1 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, з врахуванням особливостей визначення такого показника за наявності підстав, передбачених абзацом 2 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України (тобто перевищення індексу споживчих цін за попередній рік показника 115).

Пунктом 1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів); пунктом 2 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 зобов`язано Департамент землеробства (Демидов О.А.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України; пунктом 3 визначено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Таким чином, наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 регламентує лише технічні питання, які стосуються реалізації Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів). Однак, ні вказаний наказ, ні сам Порядок № 508 не містить жодних положень, які б передбачали, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається, починаючи з дати набрання чинності вказаним Порядком і, що даний термін - дата набрання чинності Порядку № 508 є складовою розрахунку нормативної грошової оцінки земель. На переконання суду, з дати набрання чинності вказаного наказу, можливе лише застосування формули розрахунку нормативної грошової оцінки земель: Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі. При цьому, суд звертає увагу на те, що пунктом 2.1 Порядку №508 передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), як складовий елемент формули розрахунку нормативної грошової оцінки земель визначається згідно з статтею 289 Податкового кодексу України, а саме за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. В даному випадку, як встановлено судом, згідно вказаної формули в 2018 році Кі становив 1.

Колегія судів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що безпідставними доводи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про необхідність застосування коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки з метою актуалізації значень нормативів рентного доходу для відповідної категорії земель, визначених на 2013 рік, оскільки такі доводи не відповідають встановленому в пункті 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, пункті 2.1 Порядку № 508 механізму розрахунку нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, при проведенні державної експертизи землевпорядної документації в порушення вимог 33 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , не звернув увагу на порушення порядку розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка надається в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", за межами населеного пункту с. Верхня Верхнянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, встановленого пунктами 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, 2.1 Порядку № 508, зокрема, врахування помилкового значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель.

Щодо покликання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так зокрема в матеріалах справи, в томі 1 на 181 аркуші справи, наявний лист ТОВ «Карпатнафтохім» № 2-827 від 05.10.2018, адресований голові Калуської районної ради, про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Зі змісту вказаного листа слідує, що технічна документація отримала позитивний висновок державної землевпорядної експертизи. У відповідності до ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» , просять затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок на території Верхнянської ОТГ Калуського району.

В додатках до цього листа зазначено «копія технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок на території Верхнянської ОТГ Калуського району» .

Разом з цим колегія суддів встановила, що й підтвердив представник апелянта під час судового засідання, що оскаржуваний висновок до вказаного листа не долучався і в апелянта такого не було, тобто документа, щоб ознайомитися з його змістом, а була наявна лише інформація про такий висновок. Вищевказаний висновок підтверджено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 року у даній справі.

Відтак на переконання суду апеляційної інстанції, можна стверджувати, що позивач не був ознайомлений з оскаржуваним висновком 05.10.2018.

Інших доказів, котрі б спростували такий висновок, в матеріалах справи не виявленні і в судовому засіданні не здобуто.

Більше того колегія суддів вважає безпідставним не врахування судом першої інстанції вимог ст. 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» на, що покликався позивач в заяві про поновлення строку на звернення до суду.

Так ст. 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» встановлено, що замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

Системний аналіз наведеної вище правової норми дає підстави колегії суддів дійти до висновку, що заінтересовані особи, не згідні з висновком експертизи, мають подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який відповідно до Закону уповноважений розглядати такі клопотання.

Право заінтересованих осіб на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи може бути реалізоване лише у разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих їх положень або незгоди з висновками повторної експертизи.

Такої правової позиції зокрема дотримується Верховний Суд в постанові від 08.05.2018 у справі № 823/1581/17.

Як слідує з матеріалів справи, що ТОВ «Карпатнафтохім» будучи засновником об`єкта державної експертизи, перед зверненням до суду 06.06.2019 подало до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру клопотання про спростування оскаржуваного висновку № 161 за результатом розгляду котрого, 02.07.2019 отримало відмову у задоволенні такого клопотання (а.с. 21-28, 31).

Відтак, враховуючи те, що ТОВ «Карпатнафтохім» будучи замовником об`єкту державної експертизи, на виконання вимог ст. 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , дотрималось відповідної процедури оскарження висновку державної експертизи землевпорядної документації № 161 від 23.07.2018, а тому шестимісячний строк звернення до суду із позовним вимогами про визнання протиправним та скасування вказаного висновку слід обчислювати з дня відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин в розгляді клопотання, тобто з 02.07.2019.

Колегія суддів зазначає, що позовну заяву подано до суду першої інстанції 11.10.2019, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції, тобто в межах шестимісячного строку з 02.07.2019, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 300/2024/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 05.08.2020 року