Постанова

від 04.08.2020 по справі 543/979/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 543/979/17

провадження № 61-42798св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - селянсько-фермерське господарство Світанок ,

відповідачі: ОСОБА_1 , приватне сільськогосподарське підприємство ПриватАгро ,

третя особа - комунальне підприємство Реєстраційна служба Оржицької районної ради Полтавської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу селянсько-фермерського господарства Світанок на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 17 липня 2018 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Лобова О. А., Дорош А. І.,

у справі за позовом селянсько-фермерського господарства Світанок до ОСОБА_1 , приватного сільськогосподарського підприємства ПриватАгро , третя особа - комунальне підприємство Реєстраційна служба Оржицької районної ради Полтавської області, про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі із попереднім орендарем поновленим .

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року селянсько-фермерське господарство Світанок (далі - СФГ Світанок ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного сільськогосподарського підприємства ПриватАгро (далі - ПСгП ПриватАгро ), третя особа - КП Реєстраційна служба Оржицької районної ради Полтавської області,про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі з попереднім орендарем поновленим.

Позовна заява мотивована тим, що 30 грудня 2011 року СФГ Світанок та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки площею 3,78 га, кадастровий номер 5323686400:00:013:0018. Строк дії договору становить п`ять років. Договір оренди землі було зареєстровано у встановленому законом порядку 07 вересня 2012 року за № 532368644003941 відділом Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області.

Відповідно до пункту 7 вищевказаного договору оренди землі після закінчення строку його дії орендар має переважне право його поновлення на новий строк. У такому випадку орендар зобов`язаний не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

30 листопада 2016 року СФГ Світанок , бажаючи скористатись своїм переважним правом на укладання (пролонгацію) договору оренди землі на новий строк направило ОСОБА_1 лист-повідомлення щодо бажання продовжити дію договору на новий строк та додаткову угоду до договору оренди землі (щодо пролонгації договору на новий строк).

У серпні 2017 року на адресу СФГ Світанок надійшов лист ОСОБА_1 , в якому він повідомляв, що не бажає пролонговувати договір оренди землі від 30 грудня 2011 року, зареєстрований відділом Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області 07 вересня 2012 року за № 532368644003941 . В якості мотиву для такої відмови слугувало те, що ОСОБА_1 бажає обробляти належний йому на праві власності пай самостійно.

ОСОБА_1 повідомив позивача про своє бажання самостійно обробляти власну земельну ділянку менше ніж за місяць до спливу строку дії угоди, а не за 90 днів, як передбачено договором, тому позивач звернувся до відповідача ОСОБА_1 повторно.

З витягу із Державного земельного кадастру встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 5323686400:00:013:0018 площею 3,7794 га, належна ОСОБА_1 з 13 вересня 2017 року перебуває в оренді ПСгП ПриватАгро .

Позивач просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323686400:00:013:0018, укладений 13 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ПСгП ПриватАгро , право оренди за договором зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 13 вересня 2017 року; визнати поновленим на той самий строк договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323686400:00:013:0018, площею 3,78 га № б/н, укладений 30 грудня 2011 року, між СФГ Світанок та ОСОБА_1 , зареєстрований у відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області, запис у Державному реєстрі земель від 07 вересня 2012 року № 532368644003941, та стягнути солідарно з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 02 квітня 2018 року у складі судді Гришка О. Я. позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323686400:00:013:0018, укладений 13 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ПСгП ПриватАгро , право оренди за договором зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 13 вересня 2017 року.

Визнано поновленим на той самий строк договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323686400:00:013:0018, площею 3,78 га № б/н, укладений 30 грудня 2011 року, між СФГ Світанок та ОСОБА_1 , зареєстрований у відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області, запис у Державному реєстрі земель від 07 вересня 2012 року № 532368644003941.

Стягнуто у рівних частинах з ОСОБА_1 та з ПСгП ПриватАгро на користь СФГ Світанок 3 200,00 грн (суму, сплачену в якості судового збору), по 1 600,00 грн з кожного.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач має переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк та порушенням цього права у зв`язку із укладенням орендодавцем договору оренди 13 вересня 2017 року із ПСгП ПриватАгро .

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 17 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 02 квітня 2018 року скасовано.

У задоволенні позову СФГ Світанок до ОСОБА_1 , ПСгП ПриватАгро , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - КП Реєстраційна служба Оржицької районної ради Полтавської області, про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі з попереднім орендарем поновленим відмовлено.

Стягнуто з СФГ Світанок на користь ОСОБА_1 витрати, понесені ним при подачі апеляційної скарги у розмірі 4 800,00 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріалами справи не підтверджується висновок суду першої інстанції щодо належного повідомлення ОСОБА_1 до закінчення договору оренди про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк та долучення до листа проекту додаткової угоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, СФГ Світанок , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Оржицького районного суду Полтавської області.

30 червня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що СФГ Світанок надало судам достатній доказ відправлення листа-пропозиції та проекту додаткової угоди до нього про пролонгацію договору оренди землі на новий строк.

У касаційній скарзі зазначається, що а ні у тексті договору оренди землі, а ні положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі не визначено вимоги надсилання орендарем листа з пропозицією продовження строку дії договору оренди землі на новий строк виключно поштовим відправленням з описом вкладення.

Доводи інших учасників справи

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу у якому зазначав, що касаційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.

У жовтні 2018 року ПСгП ПриватАгро надіслало відзив на касаційну скаргу у якому зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія Р3 № 642337, належить земельна ділянка площею 3,78 га, яка знаходиться на території Староіржавецької сільської ради Оржицького району Полтавської області.

30 грудня 2011 року між СФГ Світанок та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі строком на п`ять років, кадастровий номер земельної ділянки 5323686400:00:013:0018, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07 вересня 2012 року за № 532368644003941.

Відповідно до пункту 7 договору оренди землі після закінчення строку його дії орендар має переважне право його поновлення на новий строк. У такому випадку орендар зобов`язаний не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. Якщо орендодавець за 90 днів не повідомив орендаря про припинення договору, договір вважається продовженим на той же термін на тих же умовах (т. 1 а. с. 16 - 18).

Із матеріалів справи також вбачається, що 12 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ПСгП ПриватАгро був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки, право за договором зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 13 вересня 2017 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першоїстатті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частин 2 - 5 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), а також у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 662/59/18 (провадження № 61-40583св18).

Відповідно до пункту 7 договору оренди землі після закінчення строку його дії орендар має переважне право його поновлення на новий строк. У такому випадку орендар зобов`язаний не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію (т. 1 а. с. 16, 229, 236).

Судом апеляційної інстанції на підставі оцінки фактичних обставин справи було встановлено, що ОСОБА_1 не був належно повідомлений про продовження договору оренди. Позивач не довів, що до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк.

Тому відсутні підстави для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частини другої - п`ятої цього Закону.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судового рішення апеляційного суду виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу селянсько-фермерського господарства Світанок залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Полтавської області від 17 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко І. М. Фаловська