Ухвала

від 04.08.2020 по справі 569/10395/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/10395/20

1-кс/569/4082/20

УХВАЛА

04 серпня 2020 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника особи у якої вилучено майноадвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне клопотання старшого слідчого в ОВС другого відділу розслідування кримінальних првоаджень СУ ГУ ДФС у Рівненській області ОСОБА_3 яке погоджене прокурором прокуратури Рівненської області ОСОБА_5 , у рамках кримінального провадження № 32020180000000022 від 09.06.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212 та ч. 1 ст. 212 КК Українипро арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, у рамках кримінального провадження №32020180000000022 від 09.06.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 212 та ч. 1 ст. 212 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням у якому просить накласти арешт на зернові культури, що були вилучені 29.07.2020 в ході проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 6125884400:01:001:1853 та нежитлових приміщень в будівлях, які розташовані на вказаній земельний ділянці (Тернопільська область, Шумський район, с. Кордишів).

Своє клопотання обґрунтовує тим, що ТОВ «Юлія Трейд» та ТОВ «Агро Фелікс» здійснюють господарську діяльність з придбання та реалізації зернових культур.

Встановлено, що службові особи ТОВ «Юлія Трейд» та ТОВ «Агро Фелікс» в період 2017-2020 років з метою ухилення від сплати податків здійснюють реалізацію зернових культур за готівкові кошти без відображення в бухгалтерському та податковому обліках даного товариства доходів від такої реалізації.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до даних фінансової звітності малого підприємництва у ТОВ «Юлія Трейд» акумульовано залишки готової продукції (зернових культур) вартістю 16 339,2 тис. грн., а у ТОВ «Агро Фелікс» вартістю 8495,0 тис. грн.

Разом з тим, встановлено, що фактично залишки зернових культур на складах ТОВ «Юлія Трейд» та ТОВ «Агро Фелікс» відсутні, так як були реалізовані за готівку без відображення отриманого прибутку в бухгалтерському та податковому обліках вказаних товариств.

Таким чином, службові особи ТОВ «Юлія Трейд» та ТОВ «Агро Фелікс», внаслідок реалізації залишків готової продукції (зернових культур) за готівку, не відображаючи такої реалізації у податковій та бухгалтерській звітності ухилились від сплати податків в загальній сумі 9,0 млн. грн. (ТОВ «Юлія Трейд» - 6,17 млн. грн., ТОВ «Агро Фелікс» 2,88 млн. грн..)

Викладені факти підтверджуються висновком судового експерта за результатами проведення дослідження №1-14/05/2020-дос від 14.05.2020, а також розсекреченими матеріалами проведених оперативно-розшукових заходів із використанням спеціальних технічних засобів.

Окрім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Агро Фелікс» з метою мінімізацію податкових зобов`язань з податку на додану вартість в бухгалтерському та податковому обліках підприємства відобразили безтоварні господарські операції по придбанню соняшника від ТОВ «ТК «Агроальянс» (код 40429106, м. Київ) на загальну суму 4,3 млн. грн., що призвело до несплати податку на додану вартість в сумі 724 801 грн.

29.07.20200 на підставі ухвали слідчого судді від 22.07.2020 №1-кс/569/3790/20 проведено обшук земельної ділянки з кадастровим номером 6125884400:01:001:1853 та нежитлових приміщень в будівлях, які розташовані на вказаній земельній ділянці, що знаходяться в с. Кордишів, Шумського району, Тернопільської області в ході якого виявлено та вилучено зернові культури, а саме:

1. пшеницю орієнтовною масою 195 тон.;

2. відходи сої орієнтовною масою 11,2 тон;

3. суміш відходів сої та соняшника орієнтовною масою 305 тон;

4. овес орієнтовною масою 20 тон;

5. ячмінь орієнтовною масою 4 тони;

6. кукурудза орієнтовною масою 300 тон;

7. відходи кукурудзи орієнтовною масою всього 1145-1170 тон;

8. перепалена кукурудза орієнтовною масою 15 тон;

9. кукурудза орієнтовною масою всього 4 тони;

10. кукурудза орієнтовною масою 125 тон;

11. ріпак орієнтовною масою 15-20 тон;

12. відходи сої та соняшника орієнтовною масою 15 тон;

13. зерно соняшника (соняшник) з незначним відсотком сої орієнтовною масою 45 тон;

14. соя орієнтовною масою 15 тон;

15. суміш відходів пшениці та сої орієнтовною масою 4 тони;

16. гречка орієнтовною масою 100 кілограм (0,1 тони);

17. овес орієнтовною масою 25 тон;

18. овес з відходами кукурудзи орієнтовною масою 7 тон;

19. суміш відходів гречки та вівса, а також інших зернових культур орієнтовною масою 600 тон;

20. відходи кукурудзи орієнтовною масою 150 тон;

21. суміш відходів рослинних культур орієнтовною масою всього 600 тон;

22. суміш відходів зернових культур орієнтовною масою 200 тон;

23. відходи сої орієнтовною масою 100 тон;

24. відходи соняшника орієнтовною масою 500 тон;

25. відходи сої, ріпака та інших зернових культур орієнтовною масою 35 тон;

26. відходи ячменю орієнтовною масою 12 тон;

27.суміш відходів зернових культур, соняшника та гречки орієнтовною масою 250 тон.

Вище перелічені зернові культури вилучені та передані під охорону працівникам

управління оперативно-розшукової діяльності ГУ ДФС у Рівненській області.

Визначення орієнтовної маси вище вказаних зернових культур здійснювалось зі слів спеціаліста ОСОБА_6 .

Окрім цього, у зв`язку з тим, що в ході проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 6125884400:01:001:1853 та нежитлових приміщень в будівлях, які розташовані на вказаній земельній ділянці не виявлено жодних документів, щодо походження вище вказаних зернових культур, володільцем також документів про походження вказаних вище зернових культур не надано, тому є підстави вважати, що дані речі можуть бути набуті злочинним шляхом в тому числі придбані за готівкові кошти без відображення таких господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліках ТОВ «Юлія Трейд» та ТОВ «Агро Фелікс».

30.07.2020 виявлені та вилучені в ході проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 6125884400:01:001:1853 та нежитлових приміщень в будівлях, які розташовані на вказаній земельній ділянці зернові культури постановою слідчого визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав повністю, просив його задоволити з підстав викладених у ньому.

Адвокат ОСОБА_4 проти клопотання заперечив, просив відмовити у його задоволенні за безпідставністю, оскільки вилучені зернові культури не є предметом чи знаряддям злочину, а тому не відповідає критеріям встановленимст. 98 КПККПК України. А також вилучене під час обшуку майно, до переліку майна, яке планувалось відшукати слідчим не входить.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що слідчими ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у Рівненській області проводиться досудове розслідування у рамках кримінального провадження № 32020180000000022 від 09.06.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212 та ч. 1 ст. 212 КК України.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.2ст.167КПК України,тимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо, щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди; призначалися(використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; єпредметом кримінальногоправопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною 1 ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

У відповідності до вимог п.5 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати розумність та співрозумність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання вбачається, що 29.07.2020 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду було проведено обшук на земельній ділянці в с. Кордишів, Шумського районеу, Тернопільської області метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення документів, перелік яких вказаний в ухвалі.

Однак вилучене в ході проведеного обшуку майно, а саме зернові культури, до переліку майна зазначеного в ухвалі слідчого судді щодо надання дозволу на проведення обшуку, яке планував відшукати слідчий, не входило.

Відповідно дост. 234 КПКобшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи за результатами розгляду відповідного клопотання слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора.

Таким чином, слідчий суддя в ухвалі від 22.07.2020 встановив чіткі межі обшуку та чіткий перелік речей, які входили до категорії розшукуваних і прямо заборонив вилучати зернові культури, ніж те майно та речі , які безпосередньо вказані в ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Так, у третьому абзаці ст. 41 Конституції встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

До однієї з основних засад кримінального провадження відноситься недоторканність права власності, яка визначена у ст. 16 КПК.

Частина перша цієї норми імперативно встановлює, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Натомість частина друга цієї статті визначає, що на підставах та в порядку, передбаченому цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Отже, згідно ст. 16 КПК України лише судовим рішенням особу може бути позбавлено права власності та лише судовим рішенням обмежується право власності. Без судового рішення згідно ч. 2 ст. 16 КПК можливе обмеження права власності лише шляхом застосування процедури тимчасового вилучення майна, яка визначена статтями 167-169 КПК України.

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Як встановлено в ході судового розгляду, жодному особі по даному кримінальному провадженні не оголошено підозру.

Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Виходячи з переліку вилученого майна, враховуючи положення ч. 2 ст.173, ч.2 ст.167 КПК України, вилучене майно не є предметом злочину, слідчим не доведено можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні та те, що майно відповідає критеріям встановленимст. 98 КПККПК України, а тому підстав для арешту не вбачається, і у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 16,167-168,170,171,175,309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1