Постанова

від 04.08.2020 по справі 357/2503/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

04 серпня 2020 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/8585/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Кравець В.А., Махлай Л.Д.,

за участю секретаря Ратушного А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕС.ДІ.СІ.ГРУП

на ухвалу Білоцерківського районного суду Київської області про забезпечення позову

в складі судді Орєхова О.І.

від 10 березня 2020 року

у справі №357/2503/20 Білоцерківського районного суду Київської області

за заявою ОСОБА_1

про забезпечення позову

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , Комунального закладу Реєстраційна служба при Чабанівській селищній раді Київської області,

третя особа - Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит ,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2020 року ОСОБА_1 подав позов до Солом`янського районного суду м. Києва, в якому посилаючись на порушене право власності, просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 47055649 від 27.05.2019 про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю ЕС.ДІ.СІ.ГРУП (далі - ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП ); скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 31726045 на вищевказану квартиру за ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП .

Позов обґрунтовув тим, що відповідач ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , як новий кредитор, незважаючи на норми Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті (далі - ЗУ №1304-VII), в позасудовому порядку переоформив право власності на вищезазначену квартиру за собою. В свою чергу, державним реєстратором було безпідставно прийнято рішення про реєстрацію переходу права власності на спірну квартиру, оскільки таке рішення приймалося за відсутності документів, які підтверджували б факт порушення умов кредитного договору.

Одночасно з позовом позивач подав заяву про забезпечення вищевказаного позову .

В обґрунтування заяви зазначав, що пред`явив немайновий позов про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП . Дана квартира належала йому на праві власності, яку він в рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором передав в іпотеку ТОВ Банк Фінанси та Кредит (далі - Банк). В подальшому право вимоги за кредитним договором на підставі договору про відступлення права вимоги перейшло до ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП . В свою чергу ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , як новий кредитор та іпотекодержатель, в рахунок погашення боргу за кредитом, переоформив право власності на предмет іпотеки за собою в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку .

Також вказував, що основною підставою визнання дій реєстратора та банку неправомірними є неповідомлення боржника та майнового поручителя (власника квартири) про вчинення дій щодо переходу права власності на квартиру, а також пряме порушення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Заявник, посилаючись на те, що ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , як власник спірної квартири має реальну можливість відчужити квартиру, просив вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладання арешту на квартиру АДРЕСА_2 ; заборони вчиняти ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , його працівникам, представникам, іншим особам будь-які дії спрямовані на виселення ОСОБА_1 та членів його сім`ї із зазначеної квартири, до вирішення даного спору по суті.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи по забезпеченню позову, шляхом накладення арешту, а саме встановлено заборону на відчуження ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП квартири АДРЕСА_2 .

В решті вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду в частині задоволених позовних вимог відповідач ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , діючи через свого представника ОСОБА_2 , подав до суду апеляційну скаргу, посилаючись на те, що ухвала суду є необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що судом належним чином не обґрунтовано та не мотивовано підстави для вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, судом не наведено в ухвалі обґрунтувань існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Вважав, що ухвала суду постановлена з порушенням ст. 149, 150 ЦПК України, оскільки не містить передбаченої законодавством інформації щодо обґрунтованості, необхідності та співмірності обраного виду забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру. Дана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 по справі №761/39201/18, відповідно до якої забезпечення позову має бути підтвердженим та не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначив, що підстави для забезпечення позову жодним чином не підтверджені та ґрунтуються на припущеннях позивача, що квартира може бути відчужена власником до закінчення розгляду справи по суті.

Також як на підставу скасування ухвали суду посилався на те, що позивач вже неодноразово звертався до суду із аналогічними позовами, лише щоб отримати ухвалу про забезпечення позову. На думку скаржника неодноразово подані ОСОБА_1 позови та заяви необхідні останньому лише для отримання ухвали про забезпечення позову, що свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

За вказаних обставин просив скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.03.2020 про забезпечення позову та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Учасники справи своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Відповідач ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив.

Позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач Комунального закладу Реєстраційна служба при Чабанівській селищній раді Київської області та третя особа Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит , належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи та їх представників.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Частиною 1 статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Також, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками справи.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ Банк Фінанси та Кредит було укладено кредитний договір №09-06-И/05, згідно п.2.1. якого банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах безпечності, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 31 000 доларів США на строк користування до 12.10.2021 з оплатою по процентній ставці 11,6 % річних.

В забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за вищезазначеним кредитним договором, 13.10.2006 між ТОВ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Шелудченко О.В. (далі - ПН БМНО Шелудченко О.В.), реєстровий номер 6006. Предметом іпотеки за даним договором є квартира АДРЕСА_2 .

26 грудня 2018 року між АТ Банк Фінанси та Кредит та ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП укладено договори про відступлення права вимоги, за якими до ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП перейшло право вимоги за кредитним договором №09-06-И/05 від. 13.10.2006 з усіма змінами та доповненнями, що є його невід`ємною частиною та іпотечним договором від 13.10.2006.

28 грудня 2018 року ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , як новий кредитор, направило ОСОБА_1 вимогу про повернення заборгованості за кредитним договором №09-06-И/05 від. 13.10.2006.

22 травня 2019 року ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України Про іпотеку .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №31726045 від 10.03.2020, власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , на підставі, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47055649 від 27.05.2019.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП в порушення вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" переоформив право власності на спірну квартиру за собою, оскільки за кредитним договором Банк надав позичальнику кошти у розмірі 31 000,00 доларів США, тоді як діяв мораторій на стягнення майна громадян наданих в забезпечення кредитів в іноземній валюті.

Зазначав також, що підставою подання даного позову є те, що перехід права власності на спірну квартиру, реєстрація якого відбулась на підставі рішення реєстратора від 22.05.2019, є незаконним, а рішення та запис про право власності повинні бути скасовані. як такі, що суперечать закону та договору іпотеки.

Зі змісту поданої позовної заяви також вбачається, що предметом позову ОСОБА_1 до ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , КЗ Реєстраційна служба при Чабанівській селищній раді Київської області є визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , та скасування запису про право власності на спірну квартиру за ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №31726045.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 вказував, що ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП рейдерським шляхом переоформило на себе право власності на спірну квартиру. 02 жовтня 2019 року працівниками ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП була спроба фізичного проникнення в квартиру з вибиванням дверей та спробою виселення мешканців квартири, погроз та інше

Зазначив, що оскільки ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП , як власник квартири, що вчиняє незаконні дії, щодо його виселення, має реальну можливість відчужити таку квартиру, є підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що існує реальний спір з приводу нерухомого майна. Судом також враховано, що після відступлення права вимоги за кредитним договором з метою виконання якого спірну квартиру було передано в іпотеку, відбулося відчуження квартири в позасдуовому порядку на користь ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП .

До того ж, судом правомірно взято до уваги, що ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП є власником квартири і має реальну можливість розпорядження квартирою на власний розсуд до ухвалення рішення у справі, зокрема може вчиняти дії щодо її відчуження іншим особам, що може призвести до потенційних труднощів у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає мотивованим та обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на відчуження ТОВ ЕС.ДІ.СІ.ГРУП спірної квартири. Ухвала суду є обґрунтованою та мотивованою, судом викладено всі обставини переходу права власності на спірну квартиру.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що заява про забезпечення позову подана лише задля накладення арешту на квартиру, оскільки звернення до суду із заявами, в тому числі про забезпечення позову є правом позивача.

Посилання скаржника на те, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, оскільки неодноразово звертався до суду з аналогічним позовом та заявою про забезпечення позову, які були залишені без розгляду та повернуті, колегія суддів не приймає до уваги. Звернення особи до суду з позовом є її правом, так як і залишення такого позову без розгляду або його повернення за заявою позивача. Більш того, подання позовів та заяв про забезпечення позову у іншій справі не свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами у даній справі.

За даних обставин такі доводи не спростовують висновки суду щодо вжиття заходів забезпечення позову, а відтак не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Сукупність вищезазначених обставин та положень закону приводить до висновку, що суд першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених ст. 153 ЦПК України, мотивував своє судове рішення та дійшов вірного висновку про обгрунтованість заяви щодо можливих недобросовісних дій з боку відповідача.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Зважаючи на викладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції питання щодо забезпечення позову вирішено з дотриманням норм процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕС.ДІ.СІ.ГРУП - залишити без задоволення.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2020 року про забезпечення позову - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 05 серпня 2020 року.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді В.А. Кравець

Л.Д. Махлай