Ухвала

від 04.08.2020 по справі 520/9403/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/9403/19

Провадження № 1-кс/947/11425/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12014160020000076 від 24.02.2014 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження.

Слідчим відділом Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному проваджені здійснюється прокуратурою Одеської області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 в період з осені 2011 року до березня 2014 року спільно з ОСОБА_5 , досудове розслідування щодо якого здійснюється у іншому кримінальному провадженні, організував на території держави Україна злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, приймав у ній участь та керував нею, а також організовував вчинення її членами тяжких та особливо тяжких злочинів за наступних обставин.

Метою злочинної організації ОСОБА_4 було отримання незаконного збагачення за рахунок коштів, не сплачених до державного бюджету у вигляді обов`язкових податків, зборів та платежів, які мали б бути сплачені у випадку випуску у вільний обіг на митній території України імпортованих нафтопродуктів.

Взявши на себе функцію загального керівництва злочинною організацією, ОСОБА_4 залучив до участі в ній як співорганізаторів довірених осіб із свого найближчого оточення, які мали відповідну кваліфікацію, а також достатній досвід роботи у сфері нафтопереробки, перевалки нафтопродуктів та їх оптової реалізації, а також осіб з достатнім досвідом управління суб`єктами господарювання, діяльність яких, зокрема, пов`язана із здійсненням будь-яких операцій із нафтопродуктами.

За замислом ОСОБА_4 , осередки зазначеної злочинної організації повинні були діяти у різних регіонах держави, виконуючи відведені їм функції щодо ввезення на митну територію України від імені створених його злочинним угрупуванням офшорних компаній та фіктивних підприємств нафтопродуктів під виглядом їх транзиту з подальшим розміщенням зазначених нафтопродуктів на митних складах, розташованих у різних областях України, реалізацією вказаних не розмитнених нафтопродуктів із цих митних складів вітчизняним оптовим покупцям, без сплати до державного бюджету відповідних податків, зборів і платежів та оформлення при цьому фіктивних документів щодо вивозу нафтопродуктів за межі митної території України.

Маючи значний фінансовий капітал, отриманий від незаконної діяльності вказаних суб`єктів господарської діяльності та вплив на державні органи влади, а саме Державну митну службу України та інші служби, ОСОБА_4 у 2011 році приступив до виконання задуманого плану вчинення злочинних дій.

Для успішної реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 та інші члени злочинної організації вступили у попередню змову з невстановленими службовими особами Державної митної служби України, які зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, діючи в їх інтересах, навмисно створили їм умови для ввезення та незаконного розповсюдження нафтопродуктів без сплати зборів, податків та платежів.

Для реалізації розробленого плану злочинної діяльності ОСОБА_4 організував створення ряду суб`єктів господарської діяльності, як вітчизняних, а саме: ТОВ «Зовнітрансгаз», ТОВ «Цикловаст», ПП «Фірма «Армада-Плюс», ТОВ «ГазУкраїна-2020», ТОВ «Торговий дім «ВЕТЕК», ТОВ «Гатіора», ТОВ «Даймонд Альянс», а також інші невстановлені суб`єкти підприємницької діяльності, так і підприємств-нерезидентів, в тому числі й офшорних - «KSANDRO ENTERPRISE» (Британські Віргінські Острови), «FREMINGHAM INVESTMEN CORP» (Республіка Панама), «SOPREMA TRADING LTD» (Британські Віргінські Острови) та інші невстановлені.

Для надання злочинній діяльності легального вигляду та створення позитивного іміджу в суспільстві, ОСОБА_4 вирішив об`єднати фіктивні підприємства єдиними брендами - групами компаній, спочатку - у 2011 році, «Газ Україна-2009», а пізніше, у лютому 2013 року - «Східно-Європейська паливно-енергетична компанія» («СЄПЕК»). З цією метою зареєстровані відповідні однойменні материнські підприємства у формі товариств з обмеженою відповідальністю.

З використанням останніх, а також фіктивних суб`єктів господарської діяльності резидентів та підконтрольних офшорних компаній - нерезидентів, на територію України ввозились нафтопродукти в митному режимі «транзит» та в подальшому на підставі підроблених документів нібито вивозились за межі митної території України на адресу вищевказаних підконтрольних офшорних компаній.

Крім того, за вказівкою ОСОБА_4 у період з січня 2012 року по лютий 2014 року члени злочинної групи підшукали та взяли в оренду від імені ТОВ «Зовнітрансгаз», ТОВ «Цикловаст», ПП «Фірма «Армада-Плюс» бази зберігання нафтопродуктів, якими вони фактично керували, та які вони використовували для незаконної реалізації нафтопродуктів.

Також, членами злочинної організації у 2013 році придбано

ПАТ «Одеський НПЗ» з метою прикриття фіктивної переробки і реекспорту нафтопродуктів за контрактами з компаніями-нерезидентами, які в дійсності реалізовувались на території України без сплати обов`язкових платежів (зборів).

Водночас, з метою документального забезпечення фіктивного вивезення нафтопродуктів за межі митної території України, 22.11.2011 ОСОБА_4 для забезпеченняреалізації злочинноїсхеми зухилення відсплати податків придбаноТОВ «Лагуна-Рені».

У період з початку 2012 року по лютий 2014 року ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 та іншими співучасниками, організували придбання нафтопродуктів на світовому ринку від імені офшорних компаній «KSANDRO ENTERPRISE» (Британські Віргінські Острови), «PROSPERITI DEVELOPMENT S.A.» (Панама), «SOPREMA TRADING LTD» (Британські Віргінські Острови) у підприємств виробників та постачальників з різних країн світу, а також їх ввезення на територію України автомобільним, залізничним та морським транспортом від імені фіктивних підприємств ТОВ «Зовнітрансгаз», ПП «Фірма «Армада Плюс», ТОВ «Цикловаст» в режимі «митний склад» паливно-мастильних матеріалів (бензин автомобільний АИ-92, RON 95, паливо дизельне тощо).

При цьому, ОСОБА_4 та інші співучасники, з метою прикриття своєї протиправної діяльності щодо реалізації нерозмитнених нафтопродуктів, організували виготовлення невстановленими особами завідомо підроблених первинних бухгалтерських та фінансово-господарських документів, а саме: договорів, угод, контрактів, додаткових угод, актів прийому передачі, актів виконаних робіт, податкових накладних, товарно-транспортних накладних тощо, до яких внесено завідомо неправдиві відомості про те, що

ТОВ «ГазУкраїна-2020» здійснювало поставки нафтопродуктів на адресу підприємств - нафтотрейдерів, хоча в дійсності дане підприємство не ввозило, не оформляло та не володіло жодними паливно-мастильними матеріалами та було створено виключно з метою прикриття незаконної діяльності.

Також, з цією ж метою ОСОБА_4 та інші співучасники, організували виготовлення товарно-транспортних накладних, до яких внесені завідомо неправдиві відомості про переміщення нафтопродуктів, які знаходяться в митному режимі «митний склад», з територій нафтобаз ТОВ «Зовнітрансгаз», ПП «Фірма «Армада Плюс», ТОВ «Цикловаст» за межі території України в митному режимі «реекспорт» через порт Рені, хоча згідно інформаціїДП «Укрзалізниця»ці нафтопродуктиперевезені потериторії Українита розміщеніна нафтобазахпідприємств нафтотрейдерів, які їх придбали у ТОВ «ГазУкраїна-2020» без розмитнення та сплати належних податків, зборів та платежів.

В результаті вказаних злочинних дій членами злочинної організації, створеної ОСОБА_4 , за період з 07.12.2012 по 28.02.2014 спричинено державі України збитки у виді не сплати митних платежів на суму 2 620 276 531,15 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27,ч.4ст.28,ч.1ст.364КК України,за кваліфікуючимиознаками:створення злочинноїорганізації зметою вчиненнятяжких таособливо тяжкихзлочинів,керівництво злочинноюорганізацією іучасть уній;організації умисногоухилення відсплати зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у складі злочинної організації; організації складання службовою особоюзавідомо неправдивихофіційних документів,а також внесення до офіційних документів неправдивих відомостей, вчинене у складі злочинної організації; організації зловживання владою або службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у складі злочинної організації.

Головним слідчим управлінням МВС України 09.07.2014 винесено письмове повідомлення про підозру громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, яке цього ж дня погоджене прокурором та у відповідності до ч. 1 ст. 278 КПК України (у спосіб, передбачений для вручення повідомлень) направлене за місцем реєстрації ОСОБА_4 .

Вручити повідомлення про підозру ОСОБА_4 особисто не виявилось можливим, оскільки він переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме.

Надалі, 30.05.2017 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 255, ч 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст.27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.

Крім того, 12.09.2017 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.

Встановивши достатні підстави, 23.12.2019 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України.

Також, у зв`язку з переховуванням від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 10.07.2014 оголошено в розшук, здійснення якого доручено СБУ.

Згідно обліків Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 , 19.02.2014 перетнув державний кордон України в пункті перетину «Міжнародний аеропорт Київ (Жуляни)» авіарейсом № IFA222 «Київ-Москва» та вилетів до Російської Федерації.

Відповідно до ст.ст. 40, 110, 281 КПК України, п. 8 розділу VIII Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України № 575 від 07.07.2017, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України № 937/30805 від 31.07.2017, постановою слідчого від 24.12.2019 підозрюваний ОСОБА_4 оголошено у міжнародний розшук.

2.Правове обґрунтування поданого клопотання з боку сторони обвинувачення.

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, у тому числі ч. 3 ст. 212 КК України, за яке передбачена конфіскація майна.

Відтак, з метою забезпечення можливої конфіскації майна або подачі цивільного позову у вказаному кримінальному провадженні є обґрунтована необхідність накладення арешту на вищевказане нерухоме майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 без його виклику.

3. Вирішення питання порядку розгляду даного клопотання.

Від прокурора до початку розгляду даного клопотання надійшла заява про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, в якій останній зазначив, що просить задовольнити таке клопотання.

Крім того, таке клопотання, з метою забезпечення арешту майна, прокурор просить розглядати без повідомлення підозрюваної особи.

З огляду на викладене, беручи до уваги вимоги ч. ч. 1, 2 ст. 172 КПК України у сукупності, слідчий суддя вважає за можливе розгляду такого клопотання, в цілях забезпечення арешту майна, проводити без повідомлення підозрюваної особи, за відсутності прокурора, від якого надійшла відповідна заява.

4. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

5. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, в рамках якого про підозру за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001 року), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції Закону України від 15.11.2011 року), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України від 18.04.2013 року), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції Закону України від 18.04.2013 року) про підозру повідомлено ОСОБА_4 .

Як вбачається з санкції ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції Закону України від 15.11.2011 року), остання передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна.

Відтак, оскільки згідно доводів поданого клопотання вбачається, що арешт майна в рамках даного кримінального провадження сторона обвинувачення просить накласти в зв`язку з необхідністю забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, слідчий суддя вважає доведеним прокурором наявність правових підстав для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що в повній мірі відповідатиме меті його дії (забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання).

6. Завдання та необхідність арешту майна.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з обґрунтування поданого прокурором клопотання, метою необхідності дії вказаного заходу забезпечення кримінального провадження є необхідність забезпечити подальшу можливу конфіскацію майна, як виду покарання, в зв`язку з чим, на думку слідчого судді, зацікавлені особи (особа підозрюваного), може вжити заходів відчуження такого майна, в цілях запобігання його подальшого можливого звернення в дохід держави.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, на досягнення завдань кримінального провадження в цілому, й повинні застосовуватися в рамках відповідного кримінального провадження ті чи інші заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема.

Відтак, з метою забезпечення досягнення означених завдань кримінального провадження в цілому (ч. 1 ст. 2 КПК України), й наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначені у клопотанні об`єкти, з накладенням заборони відчуження та розпорядження таким майном.

7. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності підозрюваної особи, пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити подальшу можливу конфіскацію майна, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремої особи, адже досягнення мети забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Крім того, слідчим суддею в цілому враховується, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції Закону України від 18.04.2013 року), про підозру за фактом можливого вчинення якого на теперішній час повідомлено ОСОБА_4 , згідно примітки ст. 45 КК України відноситься до корупційних кримінальних правопорушень, що обумовлює публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метою захисту особи, суспільства та держави.

В свою чергу, корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікованаЗаконом України № 252- V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав (абзаци 2 та 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікованаЗаконом України № 251- V від 18.10.2006).

8. Висновки слідчого судді.

За таких обставин, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на згадане майно та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12014160020000076 від 24.02.2014 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27,ч.4ст.28,ч.1ст.364КК України задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , шляхом заборони його відчуження та розпорядження, а саме на:

-квартиру АДРЕСА_1 ;

-квартиру АДРЕСА_2 ;

-майнові права на незакінчене будівництвом нежитлове приміщення загальною проектною площею 60,68 кв. м., що знаходиться на 1-му поверсі, обмежене зовнішніми стінами перед рядом А, за віссю 6, внутрішніми стінами по осі 4, по ряду Б, що розташоване за адресою: місто Харків, перетин вулиці Сухумської та вул. Лопанської, секція 1, адреса: Харківська область, м. Харків, вулиця Сухумська, будинок -, перетин вул. Лопанської, секція 1;

-машиномісце № НОМЕР_2 (сорок чотири) в підземному паркінгу, загальною площею 14,90 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 ;

-нежитлові приміщення 1-го поверху № 41-53 в літ. "А-10", загальною площею 225.3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4 ;

-нежитлові приміщення 2-го поверху № 22, 23, 24, 25, загальною площею 62.0 кв. м. в літ. "А-16" за адресою: АДРЕСА_5 ;

-нежитлові приміщення 1 поверху № 54-56 в літ. "А-10", за адресою: АДРЕСА_4 ;

-нежитлове приміщення, що знаходиться на першому поверсі та розташоване за адресою: м. Харків, перетин вулиці Сухумської та вулиця Лопанської, секція 3;

-нежитлові приміщення технічного поверху №№ 1, 2, 3, 6, 11 загальною площею 472.2 кв. м. в літ. "А-16" за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Гагаріна, будинок 43/1;

-нежитлові приміщення 1-го поверху №177 в літ. "А-10" за адресою: АДРЕСА_4 ;

-нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, 3, 6, 16, 27 за адресою: АДРЕСА_6 ;

-нежитлові приміщення літ. "Б-1" загальною площею 1253.2 кв. м.; літ.

"А-1" загальною площею 1236,9 кв. м. за адресою: Харківська область,

м. Харків, проспект Московський, будинок 247-Д;

-земельну ділянка АДРЕСА_7 , кадастровий номер: 6322083002:00:000:0244;

-земельну ділянка АДРЕСА_7 , кадастровий номер 6322083002:00:000:0247;

-земельну ділянка № 2 загальною площею 0,1500 га за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер: 6325157600:00:003:0053;

-земельну ділянка № 2 загальною площею 0,0746 га за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер: 6325157600:00:003:0054;

-земельну ділянка № 2 загальною площею 0,1500 га за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Манченки, вулиця Харківська, кадастровий номер: 6325157600:00:003:0057;

-земельну ділянка № 2 загальною площею 0,0552 га за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Манченки, вулиця Харківська, кадастровий номер: 6325157600:00:003:0058;

-земельну ділянка № 1 загальною площею 0,1500 га за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер: 6325157600:00:003:0051;

-земельну ділянка № 1 загальною площею 0,0625 га за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер: 6325157600:00:003:0052;

-земельну ділянка № 3 загальною площею 0,1500 га за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер: 6325157600:00:003:0061;

-земельну ділянка № 3 загальною площею 0,0825 га за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер: 6325157600:00:003:0062;

-земельну ділянка № 4 загальною площею 0,1500 га за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер: 6325157600:00:003:0063;

-земельну ділянка № 4 загальною площею 0,0444 га за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер: 6325157600:00:003:0064;

-земельну ділянка АДРЕСА_9 , кадастровий номер: 6325157600:00:003:0059;

-земельну ділянка АДРЕСА_10 , кадастровий номер: 6325157600:00:003:0060;

-земельну ділянка АДРЕСА_11 , кадастровий номер: 6325157600:00:003:0055;

-земельну ділянка АДРЕСА_12 , кадастровий номер: 6325157600:00:003:0056.

Виконання ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1