Постанова

від 06.08.2020 по справі 910/443/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2020 р. Справа№ 910/443/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Добрицька В.С.

учасники справи:

позивача Баленко І.В.

відповідача не з`явився

третя особа позивача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг Україна"

щодо витрат на правничу допомогу

за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2020

у справі № 910/443/20 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг Україна"

до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Едванс"

про визнання недійсним договору від 11.10.2019 № ДДП-20191011/11 та відшкодування збитків у розмірі 37250,66 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркінг Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про визнання недійсним договору від 11.10.2019 №ДДП-20191011/11 та стягнення з відповідача 37250,66 грн витрат пов`язаних із укладенням вказаного договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 у справі №910/443/20 позов задоволено. Визнано недійсним договір від 11.10.2019 № ДДП-20191011/11, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паркінг Україна" (03039, м. Київ, провулок Руслана Лужевського, 14, код 40578600) та Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6, код 35210739). Стягнуто з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6, код 35210739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг Україна" (03039, м. Київ, провулок Руслана Лужевського, 14, код 40578600) 37250 (тридцять сім тисяч двісті п`ятдесят) грн 66 коп. витрати, пов`язані із укладенням договору № ДДП-20191011/01 від 11.10.2019, 3000 (три тисячі) грн 00 коп. витрати на професійну правничу допомогу та 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд поновити строк для подання апеляційної скарги. Прийняти апеляційну скаргу до провадження. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 у справі №910/443/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ "Паркінг Україна" про визнання недійсним договору та відшкодування збитків у розмірі 37 250,66 грн в повному обсязі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2020 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" у справі №910/443/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 23.06.2020.

23.06.2020 у розгляді справи було оголошено перерву до 16.07.2020.

15.07.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява щодо витрат на правову допомогу.

16.07.2020 у судовому засіданні було оголошено перерву до 30.07.2020.

27.07.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява щодо витрат на правову допомогу і просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати у розмірі 7 600,00 грн. До заяви позивачем було надано копія рахунку-фактури від 16.07.2020, копію платіжного доручення №318 від 21.07.2020, докази направлення даної заяви і доданих до неї документів позивачу та третій особі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 у справі №910/443/20 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2020 у справі №910/443/20 залишено без змін. Поновлено дію рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2020 у справі №910/443/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 у справі №910/443/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг Україна" про розподіл судових витрат у справі № 910/443/20, призначено до розгляду на 06.08.2020 о 10-20 год. Надано можливість відповідачу у строк до 05.08.2020 надати суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у даній справі.

В судове засідання, яке відбулось 06.08.2020 з`явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явились. Про час, дату та місце судового засідання були повідомленні належним чином.

Колегія суддів зазначає, що станом на дату слухання заяви позивача, відповідач своїм правом не скористався і не направив на адресу суду заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг Україна" колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви позивача про стягнення з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" 7 600,00 грн понесені витрати на надання професійної правничої допомоги, при цьому суд керувався наступним.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України установлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Разом з тим, на переконання колегії суддів, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу слід ураховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

18.06.2020 позивачем було надано суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому позивач просив стягнути з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" витрати понесені на надання професійної правничої допомоги у розмірі 4600,00 грн. У додатках до відзиву позивачем було надано:

- копія договору про надання правової допомоги №10 від 01.06.2020;

- копія рахунку-фактури від 01.06.2020 на суму 4600,00 грн (3100 грн попередня плата за підготовку відзиву та попередня плата за представництво інтересів 1500,00 грн);

- копія платіжного доручення на суму 4600,00 грн;

- акт №1 про надання правової допомоги за договором №10 від 01.06.2020 на суму 4600,00 грн.

15.07.2020 від позивача надійшла заява щодо витрат на правничу допомогу, у якій останній просив суд стягнути з відповідача 6100,00 грн, з яких 4600,00 грн визначених у попередній заяві та 1500,00 грн це попередня плата за представництво інтересів в судовому засіданні 16.07.2020 у справі №910/443/20. Також позивачем було надано копію рахунку-фактури від 30.06.2020 на суму 1500,00 грн та копію платіжного доручення від 08.07.2020 на указану суму.

27.07.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява щодо витрат на правничу допомогу, у якій позивач просив стягнути із відповідача 7 600,00 грн понесені витрати на професійну правничу допомогу, з яких 6100,00 визначених у попередній заяві та 1500,00 грн це попередня плата за представництво інтересів в судовому засіданні 30.07.2020. Також позивачем було надано копію рахунку-фактури від 16.07.2020 на суму 1500,00 грн та копію платіжного доручення від 21.07.2020 на указану суму.

Отже, як убачається із матеріалів справи, 01.06.2020 між адвокатським об`єднанням Арте та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паркінг Україна" було укладено договір №10 про надання правової допомоги.

У судових засіданнях, які відбулись у суді апеляційної інстанції був присутній адвокат Баленко І.В., повноваження якого підтверджуються ордером серія КВ №455930. Указаний ордер виданий адвокатським об`єднанням Арте .

Відповідно до ч.1 ст.901 та ч.1 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Цивільний кодекс України, а саме глава 63, яка присвячена договору про надання послуг, не вимагає обов`язкового оформлення акта на підтвердження надання послуг. Даний документ складається у тих випадках, коли потрібно в документальній формі зробити підтвердження факту виконаних робіт тією стороною, яка є виконавцем за договором.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Північний апеляційний господарський суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем - Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг Україна" на професійну правничу допомогу адвоката, зазначає, що надані: платіжні доручення №261 від 16.06.2020, №309 від 08.07.2020 та 318 від 21.07.2020, договору №10 від 01.06.2020 про надання правової допомоги та акт про надання правової допомоги за договором №10 від 17.06.2020 у їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Наведена правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг Україна" про розподіл судових витрат (витрат понесених на правничу допомогу) у справі №910/443/20 задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства " Київтранспарксервіс " ( 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6, код 35210739 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Паркінг Україна " ( 03039, м. Київ, провулок Руслана Лужевського, 14, код 40578600 ) 7 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи №910/443/20 у суді апеляційної інстанції.

3.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є невід`ємною складовою основного судового рішення та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.08.2020.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.А. Пашкіна

С.І. Буравльов