Рішення

від 05.08.2020 по справі 909/397/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/397/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Атлант"

до відповідача: Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради

про стягнення заборгованості в сумі 697652 грн 11 коп., з яких: 569600 грн 00 коп. - заборгованість за надані послуги, 20099 грн 50 коп. - інфляційні втрати, 10279 грн 57 коп. - 3 % річних, 97673 грн 04 коп. - пеня,

представники сторін в судове засідання не з`явилися.

З урахуванням ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу 05.08.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суть спору.

ТОВ "Охоронна фірма "Атлант" звернулося до суду з позовом до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 697652 грн 11 коп., з яких: 569600 грн 00 коп. - заборгованість за надані послуги, 20099 грн 50 коп. - інфляційні втрати, 10279 грн 57 коп. - 3 % річних, 97673 грн 04 коп. - пеня.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою суду від 19.05.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 17.06.2020; встановити відповідні строки для подачі сторонами відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Підготовче судове засідання 17.06.2020 відкладено на 13.07.2020, про що зазначено у протоколі судового засідання від 17.06.2020. Про дату та час розгляду справи представника позивача повідомлено під розписку в судовому засіданні, відповідача - відповідною ухвалою від 17.06.2020.

Ухвалою суду від 13.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.08.2020.

В судове засідання представники сторін не з`явилися (явка не визнавалась судом обов`язковою).

05.08.2020 до суду від позивача надійшло клопотання вх. № 9780/20 про розгляд справи без участі представника позивача.

Що стосується відповідача, суд вважає за доцільне зазначити, що всі ухвали, що направлялись відповідачу отримані його представником, про що свідчать відмітки на повідомленнях про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.

При розгляді даної справи суд керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, згідно яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи вищевикладене, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Позиції сторін.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на порушення відповідачем договірних зобов`язань, в частині оплати за надані послуги, наслідком чого стало застосування до нього відповідальності у вигляді інфляційних втрат, 3 % річних та пені. Також зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань.

Позиція позивача щодо суті даного спору викладена у позовній заяві та у відповіді на відзив (вх. № 8142/20 від 02.07.2020).

17.06.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7357/20), в якому останній просить відмовити в позові та зазначає, що:

- у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування відповідач був позбавлений можливості виконати взяті на себе зобов`язання у строки, визначені договором;

- укладений між позивачем та відповідачем договір не передбачає відповідальності за порушення зобов`язань з оплати послуг у вигляді пені, а також не встановлює її розміру, а тому немає законних підстав для стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

05.03.2019 між Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради (замовник) та ТОВ "Охоронна фірма "Атлант" (виконавець) укладено договір № 47/84/145/4789 про надання послуг з охорони за бюджетні кошти (пультове спостереження за приміщеннями закладів освіти, підпорядкованих Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради), перелік та місцезнаходження яких зазначені в додатку № 4 (об`єкти).

Як вказано в п. 9.1 договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019.

Дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початок наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році (п. 9.4 договору).

Відповідно до п. 2.1 та 2.1.1 договору вартість послуг з охорони за один календарний місяць становить 54600 грн 00 коп. Загальна сума договору становить 546000 грн 00 коп. без ПДВ.

Додатковою угодою від 26.12.2019 № 1 про внесення змін до договору про надання послуг з охорони за бюджетні кошти від 05.03.2019 № 47/84/145/4789 сторонами доповнено п. 2.1.1 договору текстом такого змісту: "Сума цього договору з 01.01.2020 по 01.03.2020 не перевищує 20 % загальної суми договору за 2019 рік", а п. 9.4 договору викладено в наступній редакції: "Дія цього продовжено дію договору - до 01.03.2020, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Додатковою угодою від 16.01.2020 № 2 про внесення змін до договору про надання послуг з охорони за бюджетні кошти від 05.03.2019 № 47/84/145/4789 сторонами доповнено п. 2.1.2 договору та викладено його в такій редакції: "Дія договору продовжується на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початок 2020 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, а саме: 109200 грн 00 коп. без ПДВ".

Вказана в п. 2.1 договору сума сплачується на розрахунковий рахунок учасника-переможця до 10 числа кожного місяця за звітним, на підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за охоронні послуги.

Позивач надав, а відповідач прийняв послуги з охорони на загальну суму 628400 грн 00 коп., про свідчать підписані та скріплені печатками обох сторін акти наданих послуг, а саме:

- № 47/84/145/4789-0419 за березень 2019 року на суму 54600 грн 00 коп.;

- № 47/84/145/4789-0519 за квітень 2019 року на суму 54600 грн 00 коп.;

- № 47/84/145/4789-0619 за травень 2019 року на суму 54600 грн 00 коп.;

- № 47/84/145/4789-0719 за червень 2019 року на суму 54600 грн 00 коп.;

- № 47/84/145/4789-0819 за липень 2019 року на суму 54600 грн 00 коп.;

- № 47/84/145/4789-0919 за серпень 2019 року на суму 54600 грн 00 коп.;

- № 47/84/145/4789-1019 за вересень 2019 року на суму 54600 грн 00 коп.;

- № 47/84/145/4789-1119 за жовтень 2019 року на суму 54600 грн 00 коп.;

- № 47/84/145/4789-1219 за листопад 2019 року на суму 54600 грн 00 коп.;

- № 47/84/145/4789-0120 за грудень 2019 року на суму 54600 грн 00 коп.;

- № 47/84/145/4789-0220 за січень 2020 року на суму 49800 грн 00 коп.;

- № 47/84/145/4789-0320 за лютий 2020 року на суму 32600 грн 00 коп.

Матеріали справи містять підписаний сторонами акт звірки розрахунків за договором про надання послуг з охорони за бюджетні кошти від 05.03.2019 № 47/84/145/4789, з огляду на яких борг відповідача перед позивачем, станом на 04.05.2020, становить 569600 грн 00 коп.

За порушення строків оплати за надані послуги відповідачу нараховано 3% річних в сумі 10279 грн 57 коп., інфляційні втрати в сумі 20099 грн 50 коп. та пеню в сумі 97673 грн 04 коп.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання своїх договірних зобов`язань позивач надав послуги на суму 628400 грн 00 коп. Несплаченим залишився борг в сумі 569600 грн 00 коп. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували протилежне. Отже, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання в цій частині.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Суд здійснив перерахунок інфляційних втрат та 3% річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", застосовуючи такі дані.

Умовами договору визначено, що вартість охоронних послуг сплачується на розрахунковий рахунок учасника-переможця до 10 числа кожного місяця за звітним, на підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за охоронні послуги.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України). Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ч. 3 ст. 254 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Позивачем не враховано наведених вище приписів законодавства, відтак невірно визначено момент оплати (по деяких місяцях), як наслідок і перший день прострочення.

За наслідками розрахунку, проведеного судом сума 3 % річних становить 10688 грн 08 коп.:

- 209 грн 89 коп. за період прострочення з 11.04.2019 по 20.05.2019 на суму 54600 грн 00 коп. та з 21.05.2019 по 28.05.2019 на суму 46200 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0419 за березень 2019 року;

- 1571 грн 22 коп. за період прострочення з 11.05.2019 по 22.08.2019 на суму 54600 грн 00 коп. та з 23.08.2019 по 15.05.2020 на суму 50400 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0519 за квітень 2019 року;

- 1524 грн 14 коп. за період прострочення з 11.06.2019 по 15.05.2020 на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0619 за травень 2019 року;

- 1389 грн 51 коп. за період прострочення з 11.07.2019 по 15.05.2020 на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0719 за червень 2019 року;

- 1241 грн 42 коп. за період прострочення з 13.08.2019 по 15.05.2020 на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0819 за липень 2019 року;

- 1111 грн 27 коп. за період прострочення з 11.09.2019 по 15.05.2020 на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0919 за серпень 2019 року на суму 54600 грн 00 коп.;

- 976 грн 64 коп. за період прострочення з 11.10.2019 по 15.05.2020 на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-1019 за вересень 2019 року;

- 833 грн 04 коп. за період прострочення з 12.11.2019 по 15.05.2020 на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-1119 за жовтень 2019 року;

- 702 грн 90 коп. за період прострочення з 11.12.2019 по 15.05.2020 на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-1219 за листопад 2019 року;

- 563 грн 90 коп. за період прострочення з 11.01.2020 по 15.05.2020 на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0120 за грудень 2019 року;

- 387 грн 79 коп. за період прострочення з 11.02.2020 по 15.05.2020 на суму 49800 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0220 за січень 2020 року;

- 176 грн 36 коп. за період прострочення з 11.03.2020 по 15.05.2020 на суму 32600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0320 за лютий 2020 року.

Зважаючи на той факт, що суд не вправі виходити за межі заявлених вимог, стягненню з відповідача підлягають 3 % річних в сумі заявленій позивачем, а саме 10279 грн 57 коп.

Перевіряючи правильність розрахунку інфляційних втрат судом взято до уваги наступне.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 за № 52/30).

За наслідками проведеного судом розрахунку сума інфляційних втрат складає 12658 грн 71 коп.:

- 932 грн 02 коп. за період прострочення з квітень 2019 року - травень 2019 року на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0419 за березень 2019 року;

- 1040 грн 76 коп. за період прострочення: травень 2019 року - серпень 2019 року на суму 54600 грн 00 коп. та вересень 2019 року - квітень 2020 року на суму 50400 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0519 за квітень 2019 року;

- 1543 грн 59 коп. за період прострочення: вересень 2019 року - квітень 2020 року на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0619 за травень 2019 року;

- 1543 грн 59 коп. за період прострочення: вересень 2019 року - квітень 2020 року на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0719 за червень 2019 року;

- 1543 грн 59 коп. за період прострочення: вересень 2019 року - квітень 2020 року на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0819 за липень 2019 року;

- 1543 грн 59 коп. за період прострочення: вересень 2019 року - квітень 2020 року на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0919 за серпень 2019 року на суму 54600 грн 00 коп.;

- 1153 грн 31 коп. за період прострочення: жовтень 2019 року - квітень 2020 року на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-1019 за вересень 2019 року;

- 765 грн 75 коп. за період прострочення: листопад 2019 року - квітень 2020 року на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-1119 за жовтень 2019 року;

- 710 грн 44 коп. за період прострочення: грудень 2019 року - квітень 2020 року на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-1219 за листопад 2019 року;

- 821 грн 28 коп. за період прострочення: січень 2020 року - квітень 2020 року на суму 54600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0120 за грудень 2019 року;

- 799 грн 99 коп. за період прострочення: березень 2020 року - квітень 2020 року на суму 49800 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0220 за січень 2020 року;

- 260 грн 80 коп. за період прострочення: квітень 2020 року на суму 32600 грн 00 коп. по акту № 47/84/145/4789-0320 за лютий 2020 року.

Отже, інфляційні втрати в сумі 12658 грн 71 коп. підлягають стягненню з відповідача. В частині 7440 грн 79 коп. нарахованих позивачем інфляційних втрат слід відмовити.

Здійснюючи вищенаведені розрахунки суд не виходив за межі строків, які встановлені позивачем, а в деяких випадках обмежив їх нарахування згідно норм чинного законодавства.

Що стосується заявленої вимоги про стягнення пені, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1-2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В даному випадку умовами договору сторони не передбачили такий вид відповідальності за порушення строків виконання грошового зобов`язання, як нарахування пені. Позовна заява також не містить вказівки на конкретний пункт договору, на підставі якого позивачем здійснено таке нарахування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для нарахування пені.

В спростування доводів відповідача про недостатність фінансування суд вказує на рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004, в яких зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (п. 48 та п. 40 рішень відповідно).

Висновок суду.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Водночас, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії", навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України"). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до норм ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В контексті наведеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При поданні позову позивачем оплачено судовий збір у розмірі 10464 грн 78 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову судовий збір в сумі 8888 грн 07 коп. слід покласти на відповідача, 1576 грн 71 коп. - залишити за позивачем.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 124 ГПК України у позовній заяві позивач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а саме - 12000 грн 00 коп.

17.06.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про відшкодування судових витрат (вх. № 7359/20).

Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, 05.06.2020 між адвокатом Треф`янчин А. М. та ТОВ "Охоронна фірма "Атлант" укладено договір про надання правової допомоги.

Вартість послуг адвоката за даним договором визначається на підставі актів виконаних робіт, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 4.2 договору).

Також в матеріалах справи містяться копії: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 948 від 11.09.2012 адвоката Треф`янчина А. М., довіреність від 15.06.2020 (дійсна до 30.08.2020).

На підтвердження факту надання правової допомоги, пов`язаної з розглядом даної справи, представник позивача надав суду підписаний та скріплений печатками сторін акт приймання-передачі наданих послуг від 16.06.2020 за договором про надання правової допомоги від 05.06.2020.

Виконавцем були надані наступні послуги: первинна консультація - 500 грн 00 коп., вивчення матеріалів - 1500 грн 00 коп., підготовка позовних матеріалів - 4000 грн 00 коп., представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції (авансування) - 6000 грн 00 коп.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги належну підготовку адвокатом документів для подання до суду та виклад правової позиції, враховуючи характер спору, принципи співрозмірності та розумності судових витрат, представлення інтересів довірителя у судових засіданнях, підтвердження факту виконання робіт, а також відсутність будь-якх клопотань відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу понесену позивачем, суд дійшов висновку про відшкодування позивачу, понесених витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 12000 грн 00 коп.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 165, 178, 202, 236, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Атлант" до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 697652 грн 11 коп., з яких: 569600 грн 00 коп. - заборгованість за надані послуги, 20099 грн 50 коп. - інфляційні втрати, 10279 грн 57 коп. - 3 % річних, 97673 грн 04 коп. - пеня - задоволити частково.

Стягнути з Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради (вул. Кардинала Любомира Гузара, 15, м. Івано-Франківськ, 76019, ідентифікаційний код 40312499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Атлант" (вул. Галицька, 51А, офіс 28, м. Івано-Франківськ, 76003, ідентифікаційний код 31523859) - 569600 грн 00 коп. (п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч шістсот грн 00 коп.) - заборгованість за надані послуги, 12658 грн 71 коп. (дванадцять тисяч шістсот п`ятдесят вісім грн 71 коп.) - інфляційні втрати, 10279 грн 57 коп. (десять тисяч двісті сімдесят дев`ять грн 57 коп.) - 3 % річних, 12000 грн 00 коп. (дванадцять тисяч грн 00 коп.) - витрат на правову допомогу, 8888 грн 07 коп. (вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім грн 07 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 7440 грн 79 коп. (сім тисяч чотириста сорок грн 79 коп.) інфляційних втрат та 97673 грн 04 коп.- пені - відмовити.

Судовий збір в сумі 1576 грн 71 коп. (одна тисяча п`ятсот сімдесят шість грн 71 коп.) залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 06.08.2020

Суддя Т. В. Стефанів