Ухвала

від 24.06.2021 по справі 909/397/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/397/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.06.2021 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради № 885/48-16/14в від 14.06.2021 (вх. № 9901/21 від 18.06.2021) на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження

у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Атлант"

до відповідача: Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради

про стягнення заборгованості в сумі 697652 грн 11 коп., з яких: 569600 грн 00 коп. - заборгованість за надані послуги, 20099 грн 50 коп. - інфляційні втрати, 10279 грн 57 коп. - 3 % річних, 97673 грн 04 коп. - пеня,

за участю:

представника скаржника Челах Н. І.,

у с т а н о в и в :

05.08.2020 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, яким задоволив частково позов ТОВ "Охоронна фірма "Атлант" до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 697652 грн 11 коп та стягнув з Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради на користь ТОВ "Охоронна фірма "Атлант" 569600 грн 00 коп. заборгованості за надані послуги, 12658 грн 71 коп. інфляційних втрат, 10279 грн 57 коп. 3 % річних, 12000 грн 00 коп. витрат на правову допомогу, 8888 грн 07 коп. судового збору; в частині стягнення 7440 грн 79 коп. інфляційних втрат та 97673 грн 04 коп. пені відмовив; судовий збір в сумі 1576 грн 71 коп. залишив за позивачем.

На виконання вказаного вище рішення 01.09.2020 видано наказ.

28.01.2021 начальник відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Француз І. Г. прийняв до виконання вищевказаний наказ суду та відкрив виконавче провадження № 64307611, про що 28.01.2021 виніс постанову.

Однак, скаржник не погодився з даною постановою та звернувся до суду з відповідною скаргою № 885/48-16/14в від 14.06.2021 (вх. № 9901/21 від 18.06.2021).

Скаргу мотивовано тим, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджету або бюджетних установ, що має місце в даному випадку, виконуються органами, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Оскільки стягувач пред`явив наказ до виконання органу ДВС, виконавчий документ слід було повернути стягувачу без прийняття протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення. Однак, орган ДВС не повернув стягувачу наказ.

Ухвалою від 22.06.2021 суд призначив розгляд скарги на 24.06.2021, про що учасників справи повідомлено телефонограмами.

Представник скаржника (відповідача) в судовому засіданні підтримав скаргу.

24.06.2021 до суду, електронною поштою без ЕЦП, від відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшло клопотання № 03.1-24/2101 від 24.06.2021 (вх. № 9664/21) про розгляд скарги без участі в судовому засіданні його представника. До клопотання долучено копії матеріалів виконавчого провадження № 64307611.

Будь-яких пояснень щодо скарги ні від стягувача (позивача), ні від органу ДВС до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника скаржника (відповідача), суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 129 Конституції України закріплено принцип обов`язковості судових рішень, відповідно до якого судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 2 та 4 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З наведених норм слідує висновок, що Держказначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема, стороною виконавчого провадження, і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", а є встановленою Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 03.08.2011 № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", відповідно до якої, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: 1) державний орган; 2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); 3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Так, відповідно до п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пункт 9 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" вказує, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Як установлено судом, боржник Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради є виконавчим органом Івано-Франківської міської ради, який створений відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради від 01.12.2015 № 4-1 "Про затвердження структури виконавчих органів. загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів", є підзвітним і підконтрольним міській раді, підпорядковується виконавчому комітету міської ради, міському голові та заступнику міського голови відповідно до розподілу обов`язків. Департамент утримується за рахунок коштів бюджету Івано-Франківської міської територіальної громади.

Виходячи з норм законодавства, державний виконавець отримавши від ТОВ "Охоронна фірма "Атлант" заяву про примусове виконання судового наказу про стягнення коштів із Департаменту, повинен був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.

Однак, державний виконавець, в порушення наведених вище правових норм, відкрив виконавче провадження про примусове стягнення з Департаменту грошових коштів, незважаючи на те, що Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради є органом місцевого самоврядування, фінансується за рахунок коштів Івано-Франківської міської територіальної громади, а тому стягнення коштів з Департаменту має виконуватися виключно органами казначейства.

Вказана позиція відповідає висновкам, наведеним у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 908/54/17, про правомірність дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документу, боржником за яким виступає міська рада.

Крім того, питання необхідності виконання органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, судового рішення, боржником за яким виступає орган місцевого самоврядування, було предметом оцінки Верховного Суду у постанові від 16.04.2020 по справі № 804/5950/17.

Враховуючи наведене, суд вважає, що скарга Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 232-234, 341 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Скаргу Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради № 885/48-16/14в від 14.06.2021 (вх. № 9901/21 від 18.06.2021) на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження - задоволити.

Визнати незаконною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Француза Івана Григоровича про відкриття виконавчого провадження ВП № 64307611 від 28.01.2021.

Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали, повідомити Господарський суд Івано-Франківської області та Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради про її виконання в порядку ст. 345 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у визначені ст. 256, 257 та п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України строк та порядку.

Повний текст ухвали складений 05.07.2021.

Суддя Т. В. Стефанів