Ухвала

від 03.08.2020 по справі 927/427/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

03 серпня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/427/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю. , у судовій справі 927/427/20 розгляд якої здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження

За позовом позивача: Чернігівської міської ради

вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Коляди Олександра Васильовича

АДРЕСА_1

про стягнення 140101 грн 64 коп.

За участю представників учасників справи:

від позивача: Гакал Ю.С. довіреність № 1100/2-08/вих/01 від 26.12.2019 головний спеціаліст юридичного відділу управління земельних ресурсів

від відповідача: Чуйко В.В. адвокат, ордер серія ЧН№082808 від 17.06.2020

У судовому засіданні, відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Чернігівською міською радою подано позов до фізичної особи-підприємця Коляди Олександра Васильовича про стягнення безпідставно набутих коштів 140101 грн 64 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 19 листопада 2001 року з відповідачем було укладено договір на право тимчасового користування землею №1592, площею 0,3636 га, по АДРЕСА_2 для обслуговування незавершеного будівництвом неопалювального складу строком на 10 років (до 19.11.2011 року). Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.08.2010 року у справі №2-2991/10 було визнано право власності на нежитлові об`єкти нерухомості по АДРЕСА_2 за Колядою Олександром Васильовичем . Позивач вказує, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Колядою Олександром Васильовичем з 08.10.2010 набуто право власності на об`єкт нерухомості, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:004:0330 по АДРЕСА_2 , загальна площа земельної ділянки 0,3636 га. Позивач стверджує, що заяв, клопотань, звернень щодо оформлення права користування земельною ділянкою до Чернігівської міської ради, як власника, від відповідача не надходили. Лише 25.01.2018 Коляда О.В. звернувся до Чернігівської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на земельну ділянку, площею 0,3636 га, по АДРЕСА_2. Позивач вважає, що відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача. Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком володіння і користування відповідачем чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. Посилаючись на норми ст. 1212 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що відповідач, користуючись земельною ділянкою без достатньої на те правової підстави, зберіг у себе кошти, які мав би сплатити за користування нею, а тому просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі 140101 грн 64 коп. за період з 10.09.2016 по 03.09.2018.

05.06.2020 від позивача надійшло клопотання №52/06-3 від 05.06.2020 про витребування доказів, в якому позивач просить витребувати у Головного управління Держгеокадастру Чернігівської області витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку щодо земельної ділянки площею 0,3636 га кадастровий номер 7410100000:01:004:0330 за адресою: АДРЕСА_2, станом на 2016-2018 роки.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 06.07.2020. Крім того, даною ухвалою суду задоволено клопотання позивача про витребування доказів №52/06-3 від 05.06.2020 та витребувано у Головного управління Держгеокадастру Чернігівської області витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,3636 га кадастровий номер 7410100000:01:004:0330, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, станом на 2016-2018 роки. 22.06.2020 від Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області надійшов лист від 22.06.2020 №9-25-0.36-85/109-20, в якому зазначено, що підстави для видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,3636 га кадастровий номер 7410100000:01:004:0330 за 2016-2018 роки відсутні, так як законодавчими та нормативно-правовими актами, які регулюють проведення нормативної грошової оцінки земель, не передбачена видача витягів за минулі роки. Крім того, ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області зазначає, що відповідно до типової форми витягу одним з пунктів, що підлягає заповненню є кадастровий номер земельної ділянки, який протягом 01.01.2016-24.06.2018 взагалі не булло присвоєно зазначеній земельній ділянці.

25.06.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 25.06.2020. В поданому відзиві відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовної заяви. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що Коляда Олександр Васильович згідно даних ЄДР зареєстрований 24.09.1998 року як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якого являється діяльність 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Об`єкт нерухомості, а саме складське приміщення, розташоване на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 має цільове призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та віднесено до категорії землі житлової та громадської забудови. Відповідач вважає, що позивачем не подано доказів використання у період з 10.09.2016 року по 03.09.2018 року ФОП Коляда О.В. об`єкта нерухомості, який знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Крім того, відповідач вважає, що Чернігівська міська рада, не надала до суду докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав (формування в натурі) у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України Про оренду землі , а розрахунки позивача виконані виходячи, що площа частини земної поверхні, займана відповідачем, була незмінною та дорівнює площі, яку позивач вважає займаною є нічим іншим як припущенням.

25.06.2020 від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності від 25.06.2020. В поданій заяві відповідач зазначає, що позивач звернувшись із позовною заявою 20.05.2020 пропустив трьохрічний строк позовної давності, що підставою для часткової відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення коштів за період з 10.09.2016 по 19.05.2017.

30.06.2020 від позивача надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом.

02.07.2020 від позивача надійшла відповідь №58/06-03 від 01.07.2020 на відзив на позовну заяву в якому позивач зазначає, що ФОП Коляда О.В. з урахуванням вимог податкового законодавства, самостійно подавав декларації плати за землю та визначав зобов`язання за 2012-2017 роки, проте такі розрахунки не базуються на нормах законодавства. З урахуванням вимог п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати не може бути меншим за розмір земельного податку (3-12%). Оскільки ФОП Коляда О.В. не є власником земельної ділянки, плата за користування землею може справлятися лише у вигляді орендної плати, і ніяк у формі податку. Крім того позивач вважає, що законодавство України не ставить вимоги залежності для сплати земельних платежів як умову використання чи не використання об`єкта нерухомості, розміщеного на земельній ділянці комунальної власності, оскільки орендна плата сплачується за користування земельною ділянкою на якій об`єкт нерухомості вже перебуває. Позивач вказує, що неоформлення правовстановлюючих документів використання земельної ділянки відповідачем мало місце як триваюче порушення у період з часу набуття об`єкта нерухомості до часу його відчуження, відповідно, право на стягнення безпідставно збережених коштів може виникати до повного врегулювання правовідносин. Наявність цих факторів виключає можливість застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.

06.07.2020 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. В поданих запереченнях відповідач стверджує, що на виконання вимог податкового кодексу з 2012 року і по 2017 рік ФОП Коляда О.В. подавав податкові декларації зі сплати податку на землю та сплачував його у розмірах, визначених чинним законодавством. За вищевказаний період було сплачено 100555,12 грн. Тобто відповідач, для уникнення претензій щодо можливого безоплатного користування земельною ділянкою (користування якою згідно з вимогами Законодавства не може бути безоплатним) здійснював саме ті платежі, на які в нього були хоча б якісь законні підстави. Будь-які інші належні підстави (зокрема, підстави для сплати орендної плати) на думку відповідача на той час об`єктивно не існували.

У судове засідання 06.07.2020 прибули уповноважені представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 06.07.2020 суд задовольнив усне клопотання представника позивача та не виходячи до нарадчої кімнати, керуючись ст.216 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 13.07.2020, про що представники учасників справи повідомлені під розписки.

13.07.2020 від позивача надійшли пояснення №63/06-03 від 13.07.2020, в яких позивач зазначає, що в матеріалах справи міститься інформація про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за весь період нарахованих коштів, яка надана центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин - відділом у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

У судових засіданнях 13.07.2020 та 20.07.2020 оголошувались перерви до 20.07.2020 та 03.08.2020, відповідно, про що сторони повідомлялись під розписки.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на 12.10.2016, Коляда Олександр Васильович зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності 24.09.1998 та не перебуває в процесі припинення. Видами діяльності за кодами КВЕД визначено: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, неспеціалізована оптова торгівля, вантажний автомобільний транспорт, надання в оренду вантажних автомобілів , ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №282 від 19.11.2001 Про затвердження матеріалів інвентаризації земель підприємств міста, надання та вилучення земельних ділянок для державного та індивідуального будівництва вирішено згідно з договором купівлі-продажу №5157 від 07.11.2001 Коляді Олександру Васильовичу надати земельну ділянку в тимчасове, довгострокове користування, строком на 10 років, площею 0,3636 га по АДРЕСА_2 , для обслуговування незавершеного будівництвом неопалюваного складу.

На виконання рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №282 19.11.2001 між виконкомом міської Ради народних депутатів Чернігівського району Чернігівської області та Колядою Олександром Васильовичем укладено договір на право тимчасового користування землею, відповідно до умов якого виконком міської Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради від 19.11.2001 №282 надає, а Коляда Олександр Васильович приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,3636 гектарів згідно з планом землекористування (п. 1.1. договору).

У відповідності до п. 1.2. договору земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування строком на 10 років для обслуговування незавершеного будівництвом неопалювального складу.

За умовами п. 2.1. договору плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді земельного податку.

Договір зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 19.11.2001 за №1592.

Доказів продовження договору від 19.11.2001 №1592 чи повернення орендодавцю фізичною особою Коляда О.В. спірної земельної ділянки матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Як вбачається з заочного рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.08.2010 у справі №2-2991/10 за позовом Коляди О.В. до Чернігівської міської ради і Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю про визнання права власності, встановлено, що Коляда О.В. є власником складу літ. А-1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 07.11.2001 та ухвалено визнати право власності за Колядою О.В. на нежитлові об`єкти нерухомості: будівля літ. А-1 загальною площею 696,1 кв.м.; будівля літ. Б-1 загальною площею 52,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, з 08.10.2010 ОСОБА_2 набуто право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_2 , номер запису 768 в книзі 17 , підстава виникнення права власності - рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26.08.2010.

Як свідчать матеріали справи, громадянин Коляда О.В. 25.01.2018 звернувся до міського голови Атрошенка В.А. з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з метою оформлення в оренду площею 0,36 га за адресою АДРЕСА_2.

Рішенням Чернігівської міської ради №28/VII-25 від 28.02.2018, фізичній особі-підприємцю Коляді О.В. надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на земельну ділянку, орієнтовною площею 0,3636 га, по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з подальшою передачею земельної ділянки в оренду.

Суд зазначає, що вказана заява громадянина Коляда О.В. не містила інформації та вимог щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з метою оформлення в оренду площею 0,36 га за адресою АДРЕСА_2, як фізичній особі-підприємцю.

Крім того, відповідно до листа Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради №01-21/617 від 14.05.2018 Про надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки останнє просить ГУ Держгеокадастр у Чернігівській області надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2011 - 01.01.2018 роки, при цьому з доданої до листа схеми розміщення земельної ділянки, вбачається, що земельна ділянка стосується громадянина Коляди О.В.

04.10.2018 Приватний підприємець Коляда Олександр Васильович листом №04/10-1 від 04.10.2018 повідомив Чернігівську міську раду, що 04.09.2018 ним укладено договір купівлі-продажу будівлі, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2. Договір купівлі-продажу об`єктів нерухомості зареєстровано в реєстрі за №6131. Всі необхідні податки, військовий збір та податок на доходи фізичних осіб ним сплачено в повному обсязі при укладення договору купівлі-продажу.

До матеріалів справи позивачем додано копію договору купівлі-продажу об`єктів нерухомості від 04.09.2018, укладеного між Коляда Олександром Васильовичем (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає у власність об`єкти нерухомості, а саме: будівлю літ. А-1 загальною площею 696,1 кв.м; будівлю літ. Б-1 загальною площею 52,2кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, і зобов`язується сплатити за нього встановлену в договорі грошову суму. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,3636га, кадастровий номер 7410100000:01:004:0330.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за адресою АДРЕСА_2, право власності на об`єкт будівля літ. А-1 загальною площею 696,1 кв.м., будівля літ. Б-1 загальною площею 52,2кв.м. зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу об`єктів нерухомості, серія та номер 6131, виданий 04.09.2018.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати, що становить 140101 грн 64 коп., за користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів на неї, на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні уповноважені представники позивача та відповідача підтвердили про відсутність звернень позивача до фізичної особи Коляда Олександра Васильовича про стягнення безпідставно набутих коштів за користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, у судовому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до статті 24 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті (ст.24 Цивільного кодексу України).

Статтею 26 Цивільного кодексу України визначено, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституції України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

У статті 42 Конституції України зазначено, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Право на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю (стаття 50 Цивільного кодексу України).

Таким чином, фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізична особа - підприємець сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Наявність у фізичної особи статусу суб`єкта господарювання не означає, що усі правовідносини за її участю є господарськими.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №910/16713/15 та від 17.10.2018 у справі №922/2972/17.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статей 319 та 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Отже, фізична особа може користуватися земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомості нежитлового призначення, з різними цілями - як пов`язаними зі здійсненням нею господарської діяльності, так і ні. Користування ж такою земельною ділянкою не свідчить про господарський характер відносин.

Відповідний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 306/2004/15-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, нерухоме майно, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, у визначений позивачем період перебувало у власності фізичної особи Коляди Олександра Васильовича .

Проте, позивачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували використання майна, що розміщене на земельній ділянці, та безпосередньо земельної ділянки фізичною особою-підприємцем (відповідачем) в комерційних цілях.

З матеріалів справи вбачається, що земельні відносини виникли між позивачем і фізичною особою Коляда О.В. щодо використання ним земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, що належить фізичній особі на праві власності.

Суб`єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування й органи державної влади (частина друга статті 2 Земельного кодексу України).

Частиною 2 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Передача в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель. споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З наведеного вбачається, що використання фізичною особою земельної ділянки, на якій знаходиться належний йому на праві власності об`єкт нерухомості, не залежить від наявності у фізичної особи статусу суб`єкта підприємницької діяльності. А його наявність не може свідчити про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема, у правовідносинах з користування земельною ділянкою.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №306/2004/15-ц, від 27.06.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 27.06.2018 у справі №749/230/15-ц, від 03.10.2018 у справі №904/1182/17.

Чернігівська міська рада в обґрунтування позовних вимог посилається на подання відповідачем - фізичною особою-підприємцем Колядою О.В. податкових декларацій по платі за землю, за земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_2, площею 0,3636 га, податкові зобов`язання задекларовані по земельному податку з фізичних осіб в розмірі: за 2012 рік - 10282,24 грн, за 2013 рік - 10282,24 грн, за 2014 рік - 10282,24 грн, за 2015 рік - 12842,35 грн, за 2016 рік - 27604,88 грн, за 2017 рік - 29261,17 грн, за 2018 рік податкова декларація по платі за землю станом на 22.03.2018 не подавалась. При цьому, вказано, що заборгованість згідно інтегрованої картки платника, по платежу земельний податок з фізичних осіб, станом на 01.03.2018 відсутня.

Разом з тим, подана копія листа Головного управління ДФС у Чернігівській області від 23.03.2018 №3206/10/25-01-13-03-09 Про податкові зобов`язання по платі за землю не може бути взята судом до уваги, як беззаперечний доказ використання ФОП Колядою О.В. як об`єкта нерухомого майна так і земельної ділянки у комерційних цілях.

Пунктом 287.1. статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно п. 286.1. ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу (п. 286.5. ст. 286 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статей 319 та 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Отже, фізична особа може користуватися земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомості нежитлового призначення, з різними цілями - як пов`язаними зі здійсненням нею господарської діяльності, так і ні.

Користування ж такою земельною ділянкою не свідчить про господарський характер відносин.

Позивач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами в порядку ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України обставини використання Колядою Олександром Васильовичем спірної земельної ділянки в період з 10.09.2016 по 03.09.2018 в господарській, комерційній діяльності.

При цьому доказів передачі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 фізичній особі-підприємцю Коляді Олександру Васильовичу позивачем не надано.

Отже, Колядою О.В. не сплачувалися платежі у встановленому порядку та розмірі за користування земельною ділянкою як суб`єктом підприємницької діяльності. В матеріалах справи відсутні докази обстеження спірного об`єкту позивачем, зокрема, акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки, відсутні докази встановлення факту використання відповідачем цієї земельної ділянки в підприємницькій діяльності.

За таких обставин, суд доходить висновку, що дані правовідносини виникли між Чернігівською міською радою та громадянином Колядою Олександром Васильовичем як фізичною особою, а не суб`єктом підприємницької діяльності, а тому даний спір не підвідомчий господарському суду.

Крім того, у відповідності до акта Державної фіскальної служби України від 27.03.2017 №112/13-2637116994 Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця Коляди Олександра Васильовича, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 перевіркою встановлено, що фактично згідно даних податкового обліку в період з 01.01.2014 по 31.12.2016 ФОП Коляда О.В. здійснював такі види господарської діяльності: - вантажний автомобільний транспорт підклас за КВЕД - 49.41, - надання в оренду вантажних автомобілів підклас КВЕД - 77.12.

Отже, з огляду на наведене суд критично ставиться до твердження позивача, що спірна земельна ділянка використовувалась Фізичною особою-підприємцем Колядою Олександром Васильовичем, оскільки це спростовується матеріалами справи.

За таких обставин, суд доходить висновку, що громадянин Коляда О.В. , з 08.10.2010 по 03.09.2018 був власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2, та в силу положень чинного законодавства був користувачем земельної ділянки, та сплачував земельний податок з фізичних осіб.

Будь-яких інших доказів, що свідчили б про використання відповідачем спірної земельної ділянки саме в господарській діяльності, позивачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду даного спору в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За приписами ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на закриття провадження у справі відсутні підстави для розгляду клопотання відповідача про застосування строку позовної давності.

Керуючись ст. 129, п.1 ч.1, ч.3, ч.4 ст. 231, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №927/427/20 за позовом Чернігівської міської ради до Фізичної особи-підприємця Коляди Олександра Васильовича про стягнення безпідставно набутих коштів 140101 грн 64 коп.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://www.court.gov.ua. або в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено 05.08.2020.

Суддя Н.Ю.Книш