Рішення

від 22.06.2020 по справі 160/1283/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року Справа № 160/1283/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В. за участі секретаря судового засіданняЛукомського А.О. за участі: представників позивача представника відповідача Гирова К.А., Карагодіної С.М. Солодової А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Овен до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Овен звернулося до суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС із позовними вимогами, в якому просить: - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.01.2019 року №0000314612 форми "Р" та №0000294612 форми "В4", винесені Офісом великих платників податків ДФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, зазначаючи, що відповідач в акті перевірки вказує на відсутність реальних господарський операцій ТОВ "АГРО-ОВЕН" з наступними контрагентами: ТОВ "ОБРІЙ-2016" (код ЄДРПОУ 40345372), ТОВ "УРОЖАЙ ДНІПРО" (код ЄДРПОУ 41029822), ТОВ "БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 41030639), ТОВ "САЙФОРС" (код ЄДРПОУ 41165600), ТОВ "СІДЕКС ЛТД" (код ЄДРПОУ 41280416), ТОВ "АГРОГАРАНТ-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41506736), ТОВ "ДЕМЕТРА-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41652894). Проте висновки зазначеного акту перевірки на думку позивача є безпідставними та таким, що не відповідають дійсним обставинам, оскільки підприємством правомірно сформовано податковий кредит за результатами господарських операцій з вказаними контрагентами. Господарські операції з вказаними контрагентами підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а придбаний товар використаний позивачем у власній господарській діяльності пов`язаній з виробництвом комбікормів. Вироблена продукція була використана позивачем при вирощуванні продукції тваринництва. Висновки Акту перевірки про нереальність господарських операцій з вказаними контрагентами позивача ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу, тому прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач зазначив, що господарські операції між ТОВ "АГРО-ОВЕН" та ТОВ "ОБРІЙ-2016", ТОВ "УРОЖАЙ ДНІПРО", ТОВ "БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ", ТОВ "САЙФОРС", ТОВ "СІДЕКС ЛТД", ТОВ "АГРОГАРАНТ-ПЛЮС", ТОВ "ДЕМЕТРА-ПЛЮС" не мали реального характеру. Товарно-транспортні накладні містять значні недоліки, а отже не можуть бути доказами реальності вчинення господарської діяльності. Придбання товару контрагентами-постачальниками не підтверджується за даними податкової декларації з ПДВ. Під час проведеної перевірки встановлено, що контрагенти позивача не могли фактично здійснити постачання товару позивачу, оскільки у них відсутні основні фонди, трудові ресурси, перелічені підприємства не є виробниками товару, постачання якого задекларовано. Окрім того, за аналізом єдиного реєстру податкових накладних було встановлено, що контрагентами контрагентів-постачальників по ланцюгу постачання не придбавався товар, постачання якого задекларовано в адресу позивача.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якому вказано на те, що посилання відповідача на інформаційні бази контролюючого органу, не можуть братися до уваги, оскільки в спірних правовідносинах Верховний суд, неодноразово звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом, а отже такі дані не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача та доказом несплати ним податку, якщо з первинних документів вбачається фактичне здійснення господарських операцій між господарюючими суб`єктами. Також вказав, що порушення контрагентами-постачальниками законодавства, щодо порядку оформлення податкових декларацій, не може мати негативних наслідків для позивача, як добросовісного платника податків, оскільки позивач не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни своїх контрагентів, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не могло бути обізнане про можливі порушення ними податкового законодавства. Крім того зазначає, що товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару. Також позивач наголошує, шо здійснені господарські операції містять господарську мету для позивача, та мають прямий зв`язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю позивача.

Представником відповідача подано додаткові пояснення, в яких він наводить свої заперечення на відповідь позивача на відзив на позовну заяву. Так, відповідач зазначає, що можливість використання інформаційних баз даних прямо передбачена ПК України, оцінка такої податкової інформації повинна узгоджуватися в сукупності з іншими документами. Зазначає також що повинно бути досліджено сам факт реальності вчинення господарської операції, відповідність вчинених господарських операцій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що дають право на формування податкового кредиту. Повторно наголошено, що товарно-транспортні накладні містять значні недоліки, а отже не можуть бути доказами реальності вчинення господарської діяльності.

Представником позивача подано письмові пояснення, щодо заперечень відповідача оголошених в судовому засіданні та в наданих додаткових поясненнях, в яких зазначено, що враховуючи значні обсяги вирощування птиці є логічним фактом і значні обсяги витрати кормів, що має наслідком і значні обсяги закупівлі сировини, яка використовується при виробництві комбікормів, а отже і наявність розумної ділової мети ТОВ "АГРО-ОВЕН" щодо отримання доходу в процесі такої діяльності. Всі ці фактичні дані свідчать про рух активів у процесі здійснення господарської операції, прямий зв`язок між фактом придбання товарів і господарською діяльністю ТОВ "АГРО-ОВЕН" та підтверджують, що операції по придбанню позивачем товарів у спірних контрагентів є реальними, фактично відбулись, придбані товари використано у власній господарській діяльності.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року по справі №160/1283/19, позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ОВЕН" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.01.2019 року №0000314612, форма "Р", винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.01.2019 року №0000294612, форма "В4", винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 року, апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року в адміністративній справі №160/1283/19 - без змін.

Постановою Верховного суду від 04.02.2020 р., касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №160/1283/19 скасовано. Справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

За результатами автоматизованого розподілу вказана адміністративна справа передана на розгляд судді Турлаковій Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 року прийнято до свого провадження вказану справу та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з призначенням справи до розгляду в підготовче засідання.

В підготовчому судовому засіданні 11.03.2020р. усною ухвалою суду, на підставі ст.52 КАС України здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача у справі Офіс великих платників податків ДФС на його правонаступника Офіс великих платників податків ДПС.

На виконання Постанови Верховного Суду від 04.02.2020р. в межах підготовчого засідання усними ухвалами суду витребувано у позивача первинні документи (належно оформлені копії) по взаємовідносинах позивача з сьома контрагентами, в тому числі податкові накладні та платіжні доручення.

Ухвалою суду задоволено клопотання позивача про виклик та допит свідка в судовому засіданні, а саме працівників підприємства позивача, які отримували товар по спірним господарським операціям.

Відповідно до пункту 3 Розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ АГРО-ОВЕН (ідентифікаційний код юридичної особи 25522107) зареєстровано як юридична особа 06.02.1998, Магдалинівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області за номером запису: 1 206 120 0000 000012 від 28.02.2005 року. На податковий облік взято 06.12.1998 за №32, перебуває на обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків ДПС, в тому числі є платником податку на додану вартість.

Видами діяльності позивача є: Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; Код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; Код КВЕД 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; Код КВЕД 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; Код КВЕД 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; Код КВЕД 01.45 Розведення овець і кіз; Код КВЕД 01.46 Розведення свиней; Код КВЕД 01.47 Розведення свійської птиці (основний); Код КВЕД 01.49 Розведення інших тварин; Код КВЕД 01.50 Змішане сільське господарство; Код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; Код КВЕД 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; Код КВЕД 01.63 Післяурожайна діяльність; Код КВЕД 01.64 Оброблення насіння для відтворення; Код КВЕД 01.70 Мисливство, відловлювання тварин і надання пов`язаних із ними послуг; Код КВЕД 10.11 Виробництво м`яса; Код КВЕД 10.12 Виробництво м`яса свійської птиці; Код КВЕД 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; Код КВЕД 10.31 Перероблення та консервування картоплі; Код КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; Код КВЕД 10.85 Виробництво готової їжі та страв; Код КВЕД 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; Код КВЕД 10.92 Виробництво готових кормів для домашніх тварин; Код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; Код КВЕД 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; Код КВЕД 46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою; Код КВЕД 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; Код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; Код КВЕД 82.92 Пакування; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 58.13 Видання газет; Код КВЕД 58.14 Видання журналів і періодичних видань; Код КВЕД 58.19 Інші види видавничої діяльності; Код КВЕД 36.00 Забір, очищення та постачання води; Код КВЕД 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

У період з 05.11.2018 по 26.12.2018 року Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4. пункту 78.1 статті 78, Податкового кодексу України, на підставі направлень виданих Дніпровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС від 31.10.2018 року №508/28-10-46-12, від 31.10.2018 року №509/28-10-46-12, проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ОВЕН" з питань правомірності формування податкового кредиту в наступних періодах декларування ПДВ: по взаємовідносинам з ТОВ "ОБРІЙ-2016" (код ЄДРПОУ 40345372) - березень 2018 року, ТОВ "УРОЖАЙ ДНІПРО" (код ЄДРПОУ 41029822) - січень, лютий, березень 2018 року, ТОВ "БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 41030639) - січень, лютий, березень, квітень 2018 року, ТОВ "САЙФОРС" (код ЄДРПОУ 41165600) - січень, лютий, березень, квітень, червень 2018 року, ТОВ "СІДЕКС ЛТД" (код ЄДРПОУ 41280416) - січень, лютий 2018 року, ТОВ "АГРОГАРАНТ-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41506736) - березень, квітень 2018 року, ТОВ "ДЕМЕТРА-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41652894) - квітень 2018 року.

За наслідками вказаної документальної позапланової виїзної перевірки Офісом великих платників податків ДФС складено Акт від 03.01.2019р. № 228-10-12-25522107.

Відповідно до п.2.9. вказаного Акту зазначено, що чисельність штатних працівників та сумісників, які перебувають у трудових відносинах з ТОВ Агро-Овен у кожному з останніх трьох звітних податкових періодів (за даними звіту ЄСВ) складає : серпень 2018р. - 1940 працівників, у тому числі 4 за сумісництвом; вересень 2018р. - 1928 працівників, у тому числі 4 за сумісництвом; жовтень 2018р. - 1827 працівників, в тому числі 3 за сумісництвом.

Згідно з висновками Акта перевірки встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п. 200.1, п.200.2, абз. "а" п. 200.4 ст.200, п.201.1 ст.201, з урахуванням норм п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту на загальну суму 20 112 109,34 грн., у тому числі: за січень 2018 року на суму 4578 061,32 грн., за лютий 2018 року на суму 5 792 129,33 грн., за березень 2018 року на суму 4 568 167,01 грн., за квітень 2018 року на суму 3 756 861,88 грн., за червень 2018 року на суму 1 416 889,8 грн., що призвело: до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 18 481 986,34 грн., у тому числі: за січень 2018 року на суму 4 578 061,32 грн., за лютий 2018 року на суму 5 792 129,33 грн., за березень 2018 року на суму 4 568 167,01 грн., за квітень 2018 року на суму 2 792 841,88 грн., за червень 2018 року на суму 750 786,80 грн., та завищення суми від`ємного значення, що зарахований до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1 630 123,00 грн., у тому числі: за квітень 2018 року на суму 964 020,00 грн., за червень 2018 року на суму 666 103,00 грн.

Відповідач в акті зазначає про відсутність у контрагентів ТОВ "Агро-Овен" необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників (від 1 до 4 осіб), транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки, неповне зазначення адреси пункту навантаження, розвантаження в ТТН, що унеможливлює встановити звідки проводилась поставка товару, та за якою адресою розвантажувалась, формування податкового кредиту здійснено за рахунок не ідентифікованого отриманого товару від контрагентів-постачальників, оскільки згідно ЕРПН та АС "Податковий Блок" у контрагентів відсутні в ланцюгу постачання виробники поставленої продукції.

Висновки акту також ґрунтуються на тому, що по контрагентам: ТОВ "УРОЖАЙ ДНІПРО" (код ЄДРПОУ 41029822), ТОВ "БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 41030639), ТОВ "САЙФОРС" (код ЄДРПОУ 41165600), ТОВ "СІДЕКС ЛТД" (код ЄДРПОУ 41280416), ТОВ "ДЕМЕТРА-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41652894) в Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться ухвали, прийняті в рамках забезпечення триваючих та незакінчених кримінальних проваджень за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.205 КК України про доступ до речей і документів , в яких, серед іншого, є відомості про вказаних юридичних осіб.

На підставі акту перевірки, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 23.01.2019 року:

- №0000314612 форми "Р", яким ТОВ "АГРО-ОВЕН", визначено грошове зобов`язання за податковими зобов`язаннями у розмірі 18 481 986,34 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 9 240 993,17 гривень;

- №0000294612 форми "В4", яким ТОВ "Агро-Овен" визначено суму завищення від`ємного значення, що зарахований до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 630 123,00 гривень.

Позивачем надані до матеріалів справи та досліджені в судовому засіданні наступні договори : Позивачем (покупець) укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Обрій-2016" (постачальник) договір про закупівлю зернової продукції від 16.03.2018 № 16-03-18, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Урожай Дніпро" (постачальник) про закупівлю зернової продукції від 06.12.2017 року № 0612/1, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Деметра-Плюс" (постачальник) про закупівлю зернової продукції від 07.03.2018 № 07/03-1, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрогарант-Плюс" про закупівлю зернової продукції від 07.03.2018 № 07/03, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сайфорс", про закупівлю зернової продукції від 24.11.2017 № 2411, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сідекс ЛТД" про закупівлю зернової продукції від 06.12.2017 №1/0612-С, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнеспостачкомплект" про закупівлю зернової продукції від 06.12.2017 № 17126-1.

Згідно з пунктом 1.1 наведених договорів, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити зернову продукцію на умовах DDP (Інкотермс 2010) Зерновий склад покупця, який зазначається у відповідній видатковій накладній на Товар.

В обґрунтування виконання вказаних господарських операцій за вказаними договорами, позивачем до суду були надані під час перевірки та до матеріалів справи копії податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень.

В судовому засіданні досліджені також, надані відповідачем : узагальнена податкова інформацію щодо ТОВ "Урожай Дніпро" від 18.02.2019 №112/20-40-14-21-06/41029822, уніфікована форма узагальненої податкової інформації щодо ТОВ "Сідекс ЛТД" від 03.10.2018 №11862/7/04-36-14-09, узагальнена податкова інформацію щодо ТОВ "Сідекс ЛТД" від 04.03.2019 №214/20-40-14-21-07/41280416, результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ "Деметра-Плюс", ТОВ "Урожай Дніпро", ТОВ "Агрогарант Плюс", лист МВС України від 11.02.2019 №31/4-647 інформація від МОУ щодо опитування водіїв, службову записку від 28.11.2018 за №72347/28-10-21-11, начальника першого відділу МОУ ОВПП ДФС, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2018р. ТОВ Сайфорс , ТОВ Урожай Дніпро , ТОВ Сідекс ЛТД , ТОВ Агрогарант Плюс , ТОВ Бізнеспостачкомплект , ТОВ Обрій -2016 .

Судом також досліджені надані позивачем: податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ Агро-Овен за 4 квартал 2017р., 1, 2 квартал 2018р. (відомість форми 1ДФ) ; договір оренди № 0111/17 від 01.11.2017р. з додатком (об`єкт оренди комплекс с.Губиниха, в тому числі адміністративна будівля, склад, вагова, виробниче приміщення іт.д.) ; Договір купівлі-продажу комплексу від 23.05.2019р. (с. Магдалинівка, Магдалинівський район, Дніпропетровської області); Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТОВ Агро-Овен (Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт.Губиниха, вул.Заводська, буд.33); Договір оренди нерухомого майна від 01.12.2017р. (комбікормовий завод, адміністративний корпус і господарські будівлі за адресою Дніпропетровська область, Магдалинівський район, вул.Набережна 43); Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.05.2002 Серії САА.

На виконання вимог постанови Верховного Суду від 04.02.2020р. по справі №160/1283/19, та ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду про витребування доказів, позивачем надані та залучені до матеріалів справи додаткові докази, а саме первинні бухгалтерські документи на підтвердження господарських операцій із вказаними вище контрагентами.

Так, судом досліджені надані позивачем на виконання вимог ухвал суду додаткові докази на підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, а саме: - докази здійснення розрахунків з ТОВ САЙФОРС на 98 аркушах; - податкові накладні від ТОВ САЙФОРС на 28 аркушах; - податкові накладні від ТОВ САЙФОРС на 5 аркушах; - податкові накладні від ТОВ САЙФОРС на 47 аркушах; - податкові накладні від ТОВ САЙФОРС на 19 аркушах; - податкові накладні від ТОВ САЙФОРС на 5 аркушах; - податкові накладні від ТОВ САЙФОРС на 86 аркушах; - докази здійснення розрахунків з ТОВ ОБРІЙ-2016 на 4 аркушах; - податкові накладні від ТОВ ОБРІЙ-2016 на 11 аркушах; - докази здійснення розрахунків з ТОВ ДЕМЕТРА-ПЛЮС на 11 аркушах; - податкові накладні від ТОВ ДЕМЕТРА-ПЛЮС на 11 аркушах; - докази здійснення розрахунків з ТОВ УРОЖАЙДНІПРО на 25 аркушах; - податкові накладні від ТОВ УРОЖАЙДНІПРО на 17 аркушах; - податкові накладні від ТОВ УРОЖАЙДНІПРО на 16 аркушах; - податкові накладні від ТОВ УРОЖАЙДНІПРО на 5 аркушах; - докази здійснення розрахунків з ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ на 98 аркушах; - податкові накладні від ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ на 37 аркушах; - податкові накладні від ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ на 41 аркуші; - податкові накладні від ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ на 28 аркушах; - податкові накладні від ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ на 16 аркушах; - податкові накладні від ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ на 33 аркушах; - докази здійснення розрахунків з ТОВ АГРОГАРАНТ-ПЛЮС на 54 аркушах; - податкові накладні від ТОВ АГРОГАРАНТ-ПЛЮС на 79 аркушах; - докази здійснення розрахунків з ТОВ СІДЕКС ЛТД на 75 аркушах; - податкові накладні від ТОВ СІДЕКС ЛТД на 11 аркушах; - податкові накладні від ТОВ СІДЕКС ЛТД на 29 аркушах; - податкові накладні від ТОВ СІДЕКСЛТД на 29 аркушах; - звітність ТОВ АГРО-ОВЕН форми №1ДФ за 4 квартал 2017 року на 102 аркушах; - звітність ТОВ АГРО-ОВЕН форми №1ДФ за 1 квартал 2018року на 91 аркуші; - звітність ТОВ АГРО-ОВЕН форми №1ДФ за 2 квартал 2018 року на 98 аркушах (т.8-т.13).

Крім того, допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 пояснила, що вона працює в ТОВ Агро-Овен з 2011 комірником, а зараз ваговиком. До її обов`язків входить зважування автомобілів, які завозять зерно, комбікорм тощо для використання у господарській діяльності ТОВ Агро-Овен , після чого вона проставляє вагу у ТТН, ставить штамп та розписується. Інші відомості в ТТН надаються водіями вже заповнені та вона їх не перевіряє. У видаткових накладних розписуються працівники з бухгалтерії. Також підтвердила що вона брала безпосередню участь у спірний період у вказаних господарських операціях.

Судом також досліджено Наказ №36-к від 14.02.2011р. про прийняття ОСОБА_1 на роботу до ТОВ Агро-Овен з 14.02.2011р. на посаду ваговика складського господарства.

П.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення за агентськими договорами.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно із п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов`язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Частиною 2 статті 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника.

Приймаючи рішення по суті спору та встановлюючи обставини пов`язані з реальністю вказаних господарських операцій, суд виходив з наступного.

Як зазначено вище та підтверджено матеріалами справи, ТОВ АГРО-ОВЕН (ідентифікаційний код юридичної особи 25522107) зареєстровано як юридична особа 06.02.1998, та є аграрним підприємством, має підрозділи по виробництву свинини, яловичини, м`яса бройлерів, та є власником комбікормових заводів які спеціалізується на виробництві гранульованих комбікормів для бройлерів, а також для свинини та великої рогатої худоби.

Так згідно Детальної інформації про юридичну особу розміщеної у відкритому доступі на сайті Міністерства юстиції України, витяг з якої наявний в матеріалах справи, дані органів статистики про основний вид економічної діяльності вказаної юридичної особи є КВЕД 01.47 Розведення свійської птиці, до інших видів діяльності відноситься : виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, виробництво готових кормів для домашніх тварин, оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами і т.і.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи договір оренди № 0111/17 від 01.11.2017р. з додатком (об`єкт оренди комплекс с.Губиниха, в тому числі адміністративна будівля, склад, вагова, виробниче приміщення іт.д.) , Договір купівлі-продажу комплексу від 23.05.2019р. (с. Магдалинівка, Магдалинівський район, Дніпропетровської області), Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТОВ Агро-Овен (Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт.Губиниха, вул.Заводська, буд.33), Договір оренди нерухомого майна від 01.12.2017р. (комбікормовий завод, адміністративний корпус і господарські будівлі за адресою Дніпропетровська область, Магдалинівський район, вул.Набережна 43), Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.05.2002 Серії САА, які підтверджують наявність основних засобів, виробничих потужностей та зміст основної діяльності підприємства позивача.

Також суд звертає увагу на Розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ Агро-Овен за 4 квартал 2017р., 1, 2 квартал 2018р. (відомість форми 1ДФ) копії яких наявні в матеріалах справи, що також відповідає інформації згідно Акта перевірки позивача від 03.01.2019р. Так відповідно до п.2.9. вказаного Акту зазначено, що чисельність штатних працівників та сумісників, які перебувають у трудових відносинах з ТОВ Агро-Овен у кожному з останніх трьох звітних податкових періодів (за даними звіту ЄСВ) складає : серпень 2018р. - 1940 працівників, у тому числі 4 за сумісництвом; вересень - 2018р. 1928 працівників, у тому числі 4 за сумісництвом; жовтень 2018р. - 1827 працівників, в тому числі 3 за сумісництвом.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач при здійсненні своєї господарської діяльності мав господарські відносини з ТОВ "ОБРІЙ-2016", ТОВ "УРОЖАЙ ДНІПРО", ТОВ "БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ", ТОВ "САЙФОРС", ТОВ "СІДЕКС ЛТД", ТОВ "АГРОГАРАНТ-ПЛЮС", ТОВ "ДЕМЕТРА-ПЛЮС".

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-ОВЕН та ТОВ ОБРІЙ-2016 укладено договір про закупівлю зернової продукції №16-03-18 від 16.03.2018 року, на поставку позивачу зернової продукції. Згідно даного договору, постачання здійснюється постачальником на умовах: склад покупця DDP, за рахунок постачальника.

Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-ОВЕН та ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО укладено договір про закупівлю зернової продукції №0612/1 від 06.12.2017 року, на поставку позивачу зернової продукції. Згідно даного договору, постачання здійснюється постачальником на умовах: склад покупця DDP, за рахунок постачальника.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-ОВЕН та ТОВ ДЕМЕТРА-ПЛЮС укладено договір про закупівлю зернової продукції №07/03-1 від 07.03.2018 року, на поставку Позивачу зернової продукції. Згідно даного договору, постачання здійснюється постачальником на умовах: склад покупця DDP, за рахунок постачальника.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-ОВЕН та ТОВ АГРОГАРАНТ-ПЛЮС укладено договір про закупівлю зернової продукції №07/03 від 07.03.2018 року, на поставку позивачу зернової продукції. Згідно даного договору, постачання здійснюється постачальником на умовах: склад покупця DDP, за рахунок постачальника.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-ОВЕН та ТОВ САЙФОРС укладено договір про закупівлю зернової продукції №2411 від 24.11.2017 року, на поставку позивачу зернової продукції. Згідно даного договору, постачання здійснюється постачальником на умовах: склад покупця DDP, за рахунок постачальника. Також судом досліджено платіжні доручення по господарським операціям з ТОВ Сайфорс на 101 аркушах (202 платіжні доручення, т.8 а.с.83-184 ).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-ОВЕН та ТОВ СІДЕКС ЛТД укладено договір про закупівлю зернової продукції №1/0612-С від 06.12.2017 року, на поставку позивачу зернової продукції. Згідно даного договору, постачання здійснюється постачальником на умовах: склад покупця DDP, за рахунок постачальника.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-ОВЕН та ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ укладено договір про закупівлю зернової продукції №17126-1 від 06.12.2017 року, на поставку позивачу зернової продукції. Згідно даного договору, постачання здійснюється постачальником на умовах: склад покупця DDP, за рахунок постачальника.

На підтвердження фактичного виконання господарських операцій за вказаним договорами, позивачем під час перевірки та до суду було надано копії податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень.

Також, на виконання вимог постанови Верховного Суду від 04.02.2020р. та відповідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду про витребування доказів по даній справі №160/1283/19, позивачем додатково надано та судом досліджено первинні документи по вказаним вище господарським операціям із зазначеними контрагентами позивача, а саме: - докази здійснення розрахунків з ТОВ САЙФОРС на 98 арк.; - податкові накладні від ТОВ САЙФОРС на 28 арк.; - податкові накладні від ТОВ САЙФОРС на 5 арк.; - податкові накладні від ТОВ САЙФОРС на 47 арк.; - податкові накладні від ТОВ САЙФОРС на 19 арк.; - податкові накладні від ТОВ САЙФОРС на 5 арк.; - податкові накладні від ТОВ САЙФОРС на 86 арк.; - докази здійснення розрахунків з ТОВ ОБРІЙ-2016 на 4 арк.; - податкові накладні від ТОВ ОБРІЙ-2016 на 11 арк.; - докази здійснення розрахунків з ТОВ ДЕМЕТРА-ПЛЮС на 11 арк.; - податкові накладні від ТОВ ДЕМЕТРА-ПЛЮС на 11 арк.; - докази здійснення розрахунків з ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО на 25 арк.; - податкові накладні від ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО на 17 арк.; - податкові накладні від ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО на 16 арк.; - податкові накладні від ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО на 5 арк.; - докази здійснення розрахунків з ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ на 98 арк.; - податкові накладні від ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ на 37 арк.; - податкові накладні від ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ на 41 арк.; податкові накладні від ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ на 28 арк.; податкові накладні від ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ на 16 арк.; податкові накладні від ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ на 33 арк.; докази здійснення розрахунків з ТОВ АГРОГАРАНТ-ПЛЮС на 54 арк.; податкові накладні від ТОВ АГРОГАРАНТ-ПЛЮС на 79 арк.; - докази здійснення розрахунків з ТОВ СІДЕКС ЛТД на 75 арк.; - податкові накладні від ТОВ СІДЕКС ЛТД на 11 арк.; податкові накладні від ТОВ СІДЕКС ЛТД на 29 арк. (том справи 8-13).

При цьому, доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача акт перевірки не містить, що свідчить про правомірність відображення господарських операцій з придбання товарів/послуг у бухгалтерському та податковому обліку позивача і спричинення реальних змін майнового стану платника податків.

Твердження відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, виробничих ресурсів, не підтверджено належними доказами та не спростовує реальності операцій виконання робіт (надання послуг) позивачу. В межах податкової перевірки позивача, а так само при здійсненні податкового контролю контрагентів позивача не досліджено можливість залучення трудових, технічних транспортних та інших ресурсів для здійснення операцій з надання послуг.

Проте, як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, податковим органом не досліджувались господарські операції між позивачем та зазначеними контрагентами, за наслідками яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту спірну суму ПДВ. Висновки про завищення позивачем податкового кредиту зроблені не з огляду на вищенаведені норми матеріального права, а з огляду на фінансово-господарську діяльність контрагентів позивача, яка, на думку податкової служби, свідчить про відсутність реального характеру здійснення господарської діяльності.

Так, невиконання контрагентом своїх обов`язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб`єктів господарювання, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Виходячи з вимог Податкового кодексу України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов`язання з податку на додану вартість є податкова накладна. Тож, на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно правових угод.

Вказана позиція підтверджена Верховним Судом 16.01.2018 під час розгляду справ № 820/4648/13-а, № 826/1398/14, № 2а-3404/12/1370, 18.01.2018 у справі № 2а-13944/12/2670, 08.05.2018 у справі № 815/3526/17, 08.05.2018 у справі № 814/937/15.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Вказані правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 08.05.2018 у справі № 815/3526/17 та від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а.

Також, слід зазначити, що акт перевірки фактично не містить посилань на відсутність документів бухгалтерського обліку та порушення саме позивачем будь-яких норм чинного податкового законодавства України.

Наявні в матеріалах справи первині документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, тобто містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і, як наслідок, вони є такими, які підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Щодо посилань відповідача на узагальнену податкову інформацію відносно ТОВ Урожай Дніпро від 18.02.2019 №112/20-40-14-21-06/41029822, уніфіковану форму узагальненої податкової інформації щодо ТОВ Сідекс ЛТД від 03.10.2018 №11862/7/04-36-14-09, узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ Сідекс ЛТД від 04.03.2019 №214/20-40-14-21-07/41280416, результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ Деметра-Плюс , узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ Урожай Дніпро , узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ Агрогарант Плюс , суд зазначає, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, а також від їх господарських та виробничих можливостей, а отже посилання на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, як на підставу для відмови в позові є недоречним.

Крім того, процес аналізу інформаційних баз даних ДФС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

В свою чергу, програмне забезпечення (інформаційні бази контролюючого органу) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься.

Посилання на припущення, аналітичні узагальнюючі висновки щодо діяльності контрагента, є неприйнятними у якості доказів конкретних податкових правопорушень щодо підстав та порядку формування податкового кредиту, оскільки в основі формування податкового кредиту лежить факт здійснення конкретної господарської операції, який потребує доведення або спростування обставин саме здійснення цієї господарської операції. Будь-які припущення, аналітичні викладки, узагальнюючі висновки можуть мати місце виключно на підставі встановлення, дослідження та підтвердження обставин здійснення господарської операції (позиція Верховного Суду, викладена у Постанові від 12.04.2018 р. справа №804/698/26).

Таким чином, суд не бере до уваги доводи відповідача з посиланням на податкову інформацію, що наявна в інформаційно аналітичних базах відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.03.2018 по справі №816/809/17, від 26.06.2018 по справі №826/3006/14 та 06.02.2018 у справі №821/589/17.

Щодо доводів податкового органу з посиланням на інформацію від МОУ про опитування водіїв, та службову записку від 28.11.2018 за №72347/28-10-21-11, наданою першим відділом оперативного управління Офісу великих платників податків ДФС, то вказані докази суд оцінює критично, з огляду на те що як зазначено вище, та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи згідно п.п.1.1 Договору про закупівлю зернової продукції № 2411 від 24.11.2017р. між ТОВ Агро-Овен покупець та ТОВ Сайфорс постачальник, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити зернову продукцію на умовах DDP (Інкотермс) зерновий склад Покупця, який зазначається у відповідній видатковій накладній на Товар. Тобто обов`язок поставити вказаний товар на склад покупця лежить на постачальнику.

Крім того як встановлено судом, пояснення водіїв, які начебто є власниками транспортних засобів, не є належним та допустимими доказами в розумінні КАС України оскільки не містять інформацію щодо паспортних даних вказаних осіб, інформацію про факт реєстрації конкретних транспортних засобів за вказаними особами, а саме дати та номер свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, і т.і.

Так відповідно до ч.1,3 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Ч.2 ст.74 КАС України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Щодо посилання контролюючого органу на те, що по деяким контрагентам ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО (код ЄДРПОУ 41029822), ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 41030639), ТОВ САЙФОРС (код ЄДРПОУ 41165600), ТОВ СІДЕКС ЛТД (код ЄДРПОУ 41280416), ТОВ ДЕМЕТРА-ПЛЮС (код ЄДРПОУ 41652894) в Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться ухвали, прийняті в рамках забезпечення триваючих кримінальних проваджень, в яких, серед іншого, є відомості про цих юридичних осіб, то суд зазначає наступне.

Ухвала слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів, призначення експертизи та арешт майна є вирішенням процесуального питання на стадії досудового слідства кримінального провадження, та не відносяться до документів, які підтверджують порушення податкового законодавства юридичними особами. Крім того, означені ухвали судів не стосуються ні ТОВ АГРО-ОВЕН , ні його посадових осіб.

Таким чином, вказані ухвали не можуть бути доказом порушення ТОВ АГРО-ОВЕН та його безпосередніми контрагентами податкового законодавства.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд виходить з того, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належною процесуальною формою.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, відповідно до ч.1 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Суд зазначає, що преюдиційне значення при розгляді справи для суду має саме вирок у кримінальній справі, проте, до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження існування вироків судів стосовно посадових осіб позивача або його контрагентів.

Судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередні контрагенти позивача були зареєстровані уповноваженими органами як суб`єкти господарювання, взяті податковими органами на облік як платники податків, в тому числі ПДВ, а також в ЄДР відсутні записи про відсутність підприємства за місцем реєстрації.

Так наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Аналогічна правова позиція з цього питання також висловлена Верховним Судом в постанові від 15.05.2018 у справі №815/423/17 (№К/9901/4625/17).

Суд також оцінюючі відомчості про посилання на вказані кримінальні провадження зазначає, що Законом України Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес від 18.09.2019 року виключено статтю 205 КК України, за якою визнавалось кримінально караним створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Дослідивши первинні документи, надані позивачем на підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами, судом встановлено, що всі факти придбання товарів у контрагентів: ТОВ ОБРІЙ-2016 , ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО , ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ , ТОВ САЙФОРС , ТОВ СІДЕКС ЛТД , ТОВ АГРОГАРАНТ-ПЛЮС , ТОВ ДЕМЕТРА-ПЛЮС підтверджуються первинними документами, зокрема, договорами на поставку, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними.

Крім того, вказані обставини також підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_1 , яка працює на ТОВ Агро-Овен з 2011р. та до обов`язків якої входить зважування автомобілів, які ввозять зерно, комбікорм тощо для використання у господарській діяльності ТОВ Агро-Овен .

Щодо посилань відповідача в акті перевірки та відзиві на адміністративний позов, на неповне зазначення адреси пункту навантаження, розвантаження в ТТН, що унеможливлює встановити звідки проводилась поставка товару, та за якою адресою розвантажувався товар, то суд зазначає що в більшості наявних в справі ТТН зазначений пункт розвантаження смт.Губиниха. Разом з тим судом досліджені наявні в матеріалах справи договір оренди № 0111/17 від 01.11.2017р. з додатком, згідно якого об`єктом оренди є комплекс с.Губиниха, в тому числі адміністративна будівля, склад, вагова, виробниче приміщення іт.д., та Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТОВ Агро-Овен (Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт.Губиниха, вул.Заводська, буд.33), які підтверджують наявність основних засобів, та виробничих потужностей підприємства позивача за вказаною адресою. Вищевказане підтвердила і свідок ОСОБА_1 , яка брала участь у вказаних господарських операціях.

Таким чином суд погоджується з доводами позивача в цій частині та вважає, необґрунтованими висновки відповідача про нереальність вчинення господарських операцій при наявності окремих дефектів, допущених при оформленні товарно-транспортної накладної, оскільки у позивача наявні всі належно оформлені підтверджуючі документи, та іншими доказами в сукупності підтверджений рух товарів та ділова мета.

Так, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг.

Верховний Суд у постановах від 27 лютого 2018 року у справі №813/1974/17, від 26 червня 2018 року по справі №826/548/17, зазначає, що Безпідставними є і посилання контролюючого органу на відсутність у позивача товарно - транспортної накладної за спірною господарською операцією, оскільки, наявність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною .

При цьому, відповідно до абз. 9 ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, яке допустили ТОВ ОБРІЙ-2016 , ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО , ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ , ТОВ САЙФОРС , ТОВ СІДЕКС ЛТД , ТОВ АГРОГАРАНТ-ПЛЮС , ТОВ ДЕМЕТРА-ПЛЮС або їх контрагенти.

Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом, дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, оскільки позивач та його контрагент є окремими суб`єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

Жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платника податку - одержувача товару (послуг) - вимагати від контрагента-постачальника будь-яких відомостей щодо повноти сплати ним податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ним законодавчих приписів, а також наявність у цього контрагента умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового чи іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

Відповідно до ст.ст.46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника; за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов`язання та не визначено права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

В силу положень Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так сторонами в судовому засіданні визнаний факт того що державна реєстрація контрагентів позивача по спірним господарським операціям, не скасована як станом на момент вчинення вказаних господарських операцій так і станом на час розгляду справи судом.

Суд погоджується з доводами позивача в цій частині, що останній не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни своїх контрагентів, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

Згідно із правовим висновком у постановах Верховного Суду від 29 березня 2019 року по справі №808/3412/16, від 27.03.2018 по справі №816/809/17, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Згідно пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов`язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, формування суб`єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання .

Суд звертає увагу на те, що неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. На сьогоднішній день, при вирішенні спорів з податковими органами можуть бути застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Так, в пункті 69, 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009 року (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку:

Суд окремо зазначає, що компанія-заявник не мала абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ. Отже, Суд вважає, що незважаючи на повне виконання своїх зобов`язань, компанія-заявник була поставлена у несприятливі умови, так як було незрозуміло чи може вона віднести до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену постачальнику у складі придбаних товарів, оскільки визнання чи невизнання права на податковий кредит також залежало від висновків податкових органів, чи своєчасно виконав свої зобов`язання з подання звітності з ПДВ постачальник.

"...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "ОСОБА_17 Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління" (див. п. 110 Рішення ЄСПЛ по справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (заява №36985/97).

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Так під час судового розгляду справи встановлено, що придбані позивачем товари у ТОВ ОБРІЙ-2016 , ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО , ТОВ БІЗНЕСПОСТАЧКОМПЛЕКТ , ТОВ САЙФОРС , ТОВ СІДЕКС ЛТД , ТОВ АГРОГАРАНТ-ПЛЮС , ТОВ ДЕМЕТРА-ПЛЮС безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю позивача. ТОВ АГРО-ОВЕН є власником двох комбікормових заводів які спеціалізується на виробництві гранульованих комбікормів повнораціонних для бройлерів, а також для свинини та великої рогатої худоби, та власником птахофабрики з вирощування курчат-бройлерів.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що придбана позивачем у перевіреному періоді (шрот соняшниковий, пшениця, кукурудза, макуха соєва, ячмінь, жмих соєвий, олія соняшникова, олія соєва) є сировиною при виробництві гранульованих комбікормів повнораціонних для бройлерів а також комбікорму для свинини та великої рогатої худоби. При цьому, матеріалами справи підтверджено значні обсяги виробництва (вирощування) продукції тваринництва ТОВ Агро-Овен , для яких використовується комбікорм.

Суд вважає, що фактичні дані, які підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, свідчать про рух активів у процесі здійснення господарської операції, прямий зв`язок між фактом придбання товарів і господарською діяльністю позивача, розумну ділову мету позивача та підтверджують, що операції по придбанню позивачем товарів у контрагентів є реальними, фактично відбулися, а придбані товари використано у власній господарській діяльності.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого у відповідності до приписів ст.77 КАС України покладається тягар доведення правомірності винесених рішень в разі їх судового оскарження, не виконано покладений законом обов`язок та не доведено належним чином обґрунтованості та правомірності здійснених висновків та винесених податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

На підставі ст.139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ОВЕН за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС суму судового збору в розмірі 19210,00грн.

Керуючись ст. ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ОВЕН (51100, Дніпропетровська область, смт. Магдалинівка, вул. Радянська, 2, ЄДРПОУ 25522107) до Офісу великих платників податків ДПС (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11Г, ЄДРПОУ 43141471) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.01.2019 року форми Р №0000314612 та форми В4 №0000294612, прийняті Офісом великих платників податків ДФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11 Г, ЄДРПОУ 43141471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ОВЕН (51100, Дніпропетровська область, смт. Магдалинівка, вул. Радянська, 2, ЄДРПОУ 25522107) судові витрати зі сплати судового збору 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень, 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова