Рішення

від 28.07.2020 по справі 280/500/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 липня 2020 року (15 год. 33 хв.) Справа № 280/500/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Я.В.,

представників сторін:

позивача - Макаренко В.М.,

відповідача - Галагуз М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Акватоп (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд.56, прим. 10)

до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72А)

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Акватоп (далі - позивач) до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати Припис Державної екологічної інспекції у Запорізькій області №038/133/237/04 від 05.06.2019.

Ухвалою суду від 27.01.2020 позовну заяву було залишено без руху.

07.02.2020 ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 03.03.2020.

03.03.2020 ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 31.03.2020.

31.03.2020 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 06.05.2020.

06.05.2020 Ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 25.05.2020.

25.05.2020 протокольною ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 02.06.2020.

02.06.2020 оголошено перерву у судовому засіданні 28.07.2020.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що була порушена процедура проведення перевірки, а саме відповідач не мав права проводити перевірку за межами звернення, яке мало ряд недоліків, а правопорушення виявлені під час перевіри не є доведеними, крім того позивач стверджує, що документи на землю як і дозвіл на користування надрами були в наявності. Просить позов задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав того, що перевірка проведена з дотриманням норм чинного законодавства, а позивач проводив господарську діяльність видобування корисних копалин без відповідних дозвільних документів та документів на земельну ділянку. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) проведено на підставі звернення громадянина ОСОБА_1 за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 14.05.2019 № 5/4.1- 11/5138-19. Погодження підписане заступником міністра екології та природних ресурсів України Полуйко В.Ю.

Зі змісту звернення ОСОБА_1 , яке відповідач отримав 18.04.2019 зрозуміло, що скаржник посилається на видобування природньо столової води без належних документів та дозволів, тому просить прийняти міри щодо дотримання підприємством ТОВ Акватоп (за адресою вул. Травнева 1, с. Левадне, Токмацького району Запорізької області) всіх екологічних норм та законності добування надр.

23.04.2019 №1445/04 відповідач звернувся до Державної екологічної інспекції України про погодження на проведення позапланового заходу держаного нагляду, яка в свою чергу за таким погодженням 25.04.2019 звернулася до Міністрества екології та природних ресурсів. 14.05.2019 було надано погодження на проведення позапланового захисту.

На підставі наказу відповідача від 28.05.2019 №238 та направлення на перевірку від 28.05.2019 №200 проведено позапланову перевірку дотримання TOB Акватоп вимог природоохоронного законодавства.

Направлення на перевірку було отримано особисто керівник TOB Акватоп 29.05.2019, про що свідчить особистий підпис керівника на направленні.

Судом також було встановлено, що у позивача наявні: дозвіл на спеціальне водокористування від 18.04.2018 №269/ЗП/49д-18 ліміт використання води згідно дозволу становить 18,18 м3/добу; спеціальний дозвіл на користування надрами від 08.06.2010 №3819 строк дії якого був продовжений до 08.06.2020 та який був зупинений Державною службою геології та надр України наказом №76 від 11.03.2019; договір оренди землі для розміщення виробничих будівель та споруд від 05.04.2011 №52-р (кадастровий номер 23252808800:01:002:0005) строк дії якого 5 років без підпису сторін, також був наданий витяг з відомостями про землю від 05.06.2020, в якому зазначено, що дата державної реєстрації права на зазначену земельну ділянку 18.03.2016, однак окремого документа яким було продовжено оренду на земельну ділянку та документа на землю який би посвідчував право на земельну ділянку зайняту під розміщення свердловини.

Наказ про зупинення дії спецдозволу позивачем не оскаржувався, а тому суд не входить в обговорення законності такого акту.

За результатами проведеної перевірки 30.05.2019 відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №133/237/04 в якому зафіксовано виявлені порушення:

-ст.ст.125, 126 ЗКУ; ч.3 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952, а саме:

-відсутні документи, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельною ділянкою, що знаходиться у користуванні ТОВ АКВАТОП за адресою: 71716, Запорізька обл., Токмацький р-н, с. Левадне, вул. Травнева, 1-А (кадастровий номер 22325280800:01:002:0005);

- ч.1 ст.19 КУпН з 12.03.2019 позивач здійснює користування, у тому числі ділянкою надр з метою дослідно-промислової розробки мінеральної природної столової води ділянки родовища Молочанська свердловина №1313 без дозволу на використання надрами;

- п. 1, 3 ч.1 ст. 44 ВКУ, пункт 6 частини третьої статті 110 ВКУ, а саме: не дотримано ліміту забору води;

- п.7 ч.1 ст.44 ВКУ недостовірність даних обліку води.

Директор ТОВ Акватоп від отримання акту та підпису відмовився, відповідач зазначив, що акт був направлений позивачу, з приводу чого позивач не заперечував.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю), перевіряючими складений припис №038/133/237/04 від 05.06.2019.

Не погоджуючись з діями відповідача під час перевірки та виявленими правопорушеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Стосовно обґрунтованості припису №038/133/237/04 від 05.06.2019, суд зазначає наступне.

Щодо пункту 1 припису.

Позивач стверджує про те що, оскаржуваний пункт припису виходить за межі питань позапланового заходу державного нагляду, а саме: питання наявності документів на земельну ділянку у звернення фізичної особи не було зазначене, тому відповідач не мав законних підстав перевіряти це питання.

В обґрунтування законності пункту 1 оскаржуваного припису відповідач зазначає, що до повноважень Інспекції, належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами незалежно від форми власності і господарювання вимог законодавства про використання та охорону земель, зокрема, щодо виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок, додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель, а також надання обов`язкових до виконання приписів (пп. 2 п. 2, п. 3 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 №312).

Суд погоджується з відповідачем, що аргументи позивача про те що, оскаржуваний пункт припису виходить за межі питань позапланового заходу державного нагляду (контролю) є необгрунтованими, оскільки дослідження питань користування надрами нерозривно пов`язане із дослідженням документів, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельною ділянкою.

Підземні води: мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові); питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання); промислові; технічні; теплоенергетичні) відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, перелік яких затверджений постановою КМУ від 12.12.1994 № 827 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. N 1370)

У відповідності до ч. 2 ст. 5 Кодексу України про надра (далі- Кодекс про надра) родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання. При цьому надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин (ч. 1 ст. 14 Кодексу про надра), яке здійснюється без надання гірничого відводу, але на підставі спеціального дозволу (ст. ст. 16, 21 цього Кодексу).

Тож окрім дозволу на спецводокористування, суб`єкту господарювання - власнику свердловини слід вирішити питання про отримання спеціального дозволу на користування надрами.

При цьому вищі судові інстанції вже давно та послідовно притримуються позиції, що спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № 922/3711/18).

Крім того, ст. 16 Кодексу про надра, встановлено, що надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Разом із тим, ст. 23 Кодексу про надра визначено землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Позивач на спростування зазначеного порушення надав до суду договір оренди землі для розміщення виробничих будівель та споруд від 05.04.2011 №52-р (кадастровий номер 23252808800:01:002:0005) строк дії якого 5 років та витяг з відомостями про землю від 05.06.2020, в якому зазначено, що дата державної реєстрації права на зазначену земельну ділянку 18.03.2016.

З цього приводу суд зазначає, що цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 23252808800:01:002:0005) надана для розміщення виробничих будівель та споруд, тобто взагалі для інших ніж користування надрами потреб.

Крім того, суд звертає увагу, що у довідці позивача яка адресована Державній екологічній інспекції у Запорізькій області від 30.05.2019 №30/05-19, яку до суду надав відповідач, позивач зазначає, щодо договору оренди землі з 2016 року ним ведеться листування з обласною державною адміністрацією. Таким чином, суд вважає, що позивачем ніяким чином не спростував зазначене правопорушення.

Щодо пункту 2 припису.

В обґрунтування незаконності пункту 2 припису позивач зазначає про відсутні правові підстави отримувати дозвіл на надра з підстав його наявності.

Відповідач вважає необґрунтованими такі аргументи позивача, оскільки результатами перевірки було встановлено факт самовільного користування надрами починаючи з 12.03.2019 без спеціального дозволу на користування надрами в порушення положень статей 19, 21 Кодексу України про надра.

Частинами першою та третьою статті 19 Кодексу України про надра унормовано, що надра надаються у користування підприємствам, установім, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Положеннями статті 23 Кодексу України про надра визначено, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним і органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Отже, із зазначених нормативних положень вбачається обов`язок позивача здійснювати господарську діяльність за наявності дозволу на користування надрами, що і не заперечується самим Позивачем. Проте як встановлено судом, спеціальний дозвіл на користування надрами від 08.06.2010 №3819 строк дії якого був продовжений до 08.06.2020, був зупинений Державною службою геології та надр України наказом №76 від 11.03.2019. Тобто саме з 12.03.2019 позивач здійснює користування надрами за відсутності дозволу. Цей факт не заперечується позивачем, так як саме про це зазначає позивач у довідці до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 30.05.2019 №30/05-19, тобто позивачем не було доведено суду наявність діючого дозволу. Враховуючи зазначене суд вважає даний пункт припису законним та обґрунтованим.

Щодо пунктів 3 та 4 припису.

В обгрунтування незаконності пунктів 3 та 4 припису позивач зазначає, що вони вказані перевіряючими упереджено та не містять вимог на усунення виявленого перевіркою порушень.

Згідно п.1,3,7 ст.44 Водного кодексу України встановлені обов`язки водокористувачів:

1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;

3) дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;

7) здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Акватоп не дотримується ліміту забору та використання води з підземних джерел (ліміт використання води згідно дозволу на спеціальне водокористування від 18.04.2018 №269/ЗП/49д-18 становить 18,18 м3/добу), а саме: 10.04.2019 фактично використовувалося 30 м3/добу; 27.02.2019, 04.03.2019, 06.03.2019, 05.04.2019, 11.04.2019 фактично використовувалося 25 м3/добу.

На підтвердження даного правопорушення відповідачем був наданий журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями №8 (почато 01.01.2019). Дане порушення не було спростоване позивачем під час розгляду справи

Не спростував позивач і порушення недостовірності даних обліку води на час перевірки фактичні показники витратоміра на свердловині складають 13295 тоді як у журналі обліку водоспоживання на кінець травня 2019 року зазначено 13235.

Оскільки позивачем не були надані докази які б спростовували встановлені відповідачем правопорушення, тому суд вважає пункти 3 та 4 припису законними та обґрунтованими.

Також, під час розгляду справи, позивачем заявлялися аргументи щодо порушення процедури проведення перевірки.

З приводу аргумента позивача, що звернення не містить інформації про порушення, які заподіяли фізичній особі шкоду та не містить дати підписання.

Суд зазначає, що чітких вимог до звернення громадян до контролюючих органів щодо виявлених правопорушень чинним законодавством не встановлено, крім того, дане звернення містить П. ОСОБА_2 особи яка звернулася, зазначено з приводу чого було звернення та зазначено чітко назву юридичної особи та її адресу, та де саме і яке коїться правопорушення. Зокрема відсутність дати підписання звернення фізичною особою за наявності печатки відповідача з датою та номером вхідної кореспонденції (18.04.2019 №р-65) та іншої інформації, яка надає можливість відповідачу провести позаплановий захід, не свідчить про те, що у відповідача були відсутні підстави про проведення перевірки.

Також позивач стверджує про те, що у зверненні гр. ОСОБА_1 зазначена адреса АДРЕСА_1 , що на думку позивача свідчить про те, що Державна екологічна інспекція у Запорізькій області у супровідних документах щодо отримання згоди Міністерства екології та природних ресурсів України самостійно вказала адресу вул. Травнева, 1-А, с. Левадне, і провела позапланову перевірку за межами звернення.

З цього приводу суд зазначає, що так як вірно зазначена назва юридичної особи та сфера її діяльності, а позивачем не надано доказів, що було проведено перевірку іншого підприємства або за зазначеною адресою знаходиться інша юридична особа, суд вважає, що описка у зверненні не є підставою для визнання перевірки протиправною.

Щодо твердження позивача, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.

Звернення громадянина ОСОБА_1 як вже зазначалося судом вище стосується порушень при видобуванні позивачем природньо столової води без належних документів та дозволів, тому просить прийняти міри щодо дотримання підприємством ТОВ Акватоп всіх екологічних норм та законності добування надр.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону № 877 підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Судом встановлено, що в направленні на перевірку №200 від 28.05.2019 чітко зазначено, підставою перевірки є дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони водних ресурсів та надр як зазначено у зверненні гр. ОСОБА_1 від 18.04.2019. Тобто перевірка була проведена в межах звернення, що спростовує доводи позивача.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що звернення не обов`язково повинно містити вказівки на шкоду правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю фізичної особи яка звертається до контролюючого органу, може бути зазначено також про порушення, що спричинило шкоду навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, що буде відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 877 достатньою підставою для проведення позапланового заходу.

Щодо тверджень позивача з приводу проведення перевірки за відсутності керівника або уповноваженої особи TOB Акватоп .

Згідно ч.11ст.4 Закону №877 плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

З цього приводу судом встановлено, що позивач був обізнаний щодо предмета перевірки (дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині її охорони водних ресурсів та надр), зазначеного у направленні №200 від 28.05.2019, яке отримав директор TOB Акватоп ОСОБА_3 перед початком здійснення заходу державного нагляду (контролю), про що свідчить його особистий підпис. Те, що керівник відмовився від підпису акту перевірки, жодним чином не свідчить про його відсутність під час перевірки. Тому суд вважає даний аргумент не доведеним.

Не погоджується суд з аргументом позивача, що не віднесено до повноважень заступника міністра Міністерства екології та природних ресурсів України Полуйко В.Ю. (назва на час надання погодження на перевірку) виступати від імені міністерства та представляти міністерство з питань щодо надання погоджень на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Як встановлено судом, погодження підписано заступником міністра Міністерства екології та природних ресурсів 14.08.2019.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Як вже зазначалося, ч.1 ст.6 Закону № 877 позаплановий захід у разі звернення фізичної особи проводиться виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади

Відповідно до ч.1 та 2 ст.7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до ст.1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Міністерство екології та природних ресурсів України (назва на час надання погодження) є центральним органом виконавчої влади. Так як Законом №877 зазначено, що позаплановий захід проводиться за погодженням центрального органу виконавчої влади, це не свідчить про те, що таке погодження повинно бути підписано особисто міністром центрального органу виконавчої влади. А присутність міністра у день підписання погодження на робочому місці, ніяким чином не свідчить про не можливість такого погодження його заступником.

Не зрозумілим є посилання позивача на те, що відповідачем було використано не уніфіковану форму акта перевірки, серед порушення використання відповідачем не уніфікованого акта позивач зазначає всі вище зазначені аргументи, які під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження, тому суд вважає даний аргумент безпідставним.

Враховуючи вище наведене суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Акватоп (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд.56, прим. 10, код ЄДРПОУ 32116385) до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72А, код ЄДРПОУ 38025388) -відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 06.08.2020.

Суддя О.В. Конишева