Ухвала

від 06.08.2020 по справі 912/3968/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 912/3968/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міської ради міста Кропивницького на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2020 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2019 у справі

за позовом Кіровоградської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронова 2019", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Управління комунальної власності міської ради міста Кропивницький, 2. Комунального підприємства "Кіровоградська аварійно-диспетчерська служба", 3. Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 4. ТОВ "Толлінг" про витребування майна від добросовісного набувача,

ВСТАНОВИВ:

Міська рада міста Кропивницького звернулася 15.07.2020 до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2020, повний текст якої підписаний 30.06.2020 (колегія суддів: Чередко А.Є., Верхогляд Т.А., Кузнецов В.О.) та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2019 (суддя Кабакова В.Г.).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І. В.

Перевіривши матеріали касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції, чинній з 08.02.2020).

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Пунктом 1 частини 1 статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 11 ГПК України Верховенство права та джерела права, що застосовуються судом :

2. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

3. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Таким чином скаржник має вказати яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права, і який саме з чотирьох наведених випадків, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК України, наявний щодо цієї норми права в даному випадку.

З огляду на те, що у касаційній скарзі не зазначено жодної з передбачених абзацом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 290 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків саме у вигляді не зазначення передбачених вищенаведеними вимогами ГПК підстав оскарження судових рішень чинним ГПК не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона також не відповідає вимогам статті 290 ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Як вбачається із змісту касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень, позивач звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовною вимогою про витребування від ПП "Платформа інвест" комплексу будівель та споруд, що складається з наступних об`єктів: житловий будинок - літ. "АА1"; гараж - майстерня - літ. "Б"; побутові приміщення - літ. "В"; гараж - літ. "Г"; господарська будівля - літ. "Д"; огорожа - літ. "№1№2№3", вимощення - літ. "І"; за адресою: провулок Водостічний, 6/6, м. Кіровоград.

До касаційної скарги не надано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги.

З урахуванням того, що скаржник звернувся з касаційною скаргою безпосередньо до суду касаційної інстанції, яка надходить до суду без матеріалів справи, у Суду відсутня можливість встановити вартість майна і визначити вірний розмір судового збору, з доданих до касаційної скарги матеріалів.

Враховуючи наведене, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду належний розрахунок розміру судового збору у повному розмірі, виходячи із вартості спірного майна та обґрунтування його вартості та відповідно докази сплати судового збору на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним судом з підтвердженням зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:

Отримувач коштівУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055 ) Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міської ради міста Кропивницького залишити без руху до 07.09.2020.

2. Встановити Міській раді міста Кропивницького строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Міській раді міста Кропивницького надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.

5. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, відзиви тощо), через особистий кабінет в системі "Електронний суд" або на електронну адресу kgs@supreme.court.gov.ua із застосуванням власного електронного підпису, з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. Краснов