Постанова

від 05.08.2020 по справі 420/6324/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6324/19

Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 16 березня 2020 року

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будинвест-Жилстрой до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Будинвест-Жилстрой звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Одеській митниці Держмитслужби, а саме: визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08 серпня 2019 року № UA500000/2019/000436/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA500060/2019/00507; зобов`язання вчинити дії щодо митного оформлення транспортного засобу за ціною договору.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року частково задоволено позовні вимоги, а саме: визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00507 та рішення про коригування митної вартості товарів від 08 серпня 2019 року № UA500000/2019/000436/2.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як подані позивачем документи для здійснення митного контролю та митного оформлення його автомобіля не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а тому заявлена митна вартість не підтверджена документально, внаслідок чого митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товару саме за резервним методом.

При цьому, на думку апелянта, судом першої інстанції безпідставно не враховано того, що у поданому до митного оформлення висновку про визначення ідентифікаційних даних зазначено пошкодження транспортного засобу, тоді як в акті фізичного огляду відсутня інформація про присутність експерта, що свідчить про наявність ознак підробки документів.

Крім того, на думку апелянта, судом першої інстанції безпідставно не враховано того, що у поданому до митного оформлення платіжному дорученні відсутні відмітки про його виконання банком та зазначено іншу назву контракту, що також свідчить про наявність ознак підробки документів.

В свою чергу, позивачем подано відзив на вказану апеляційну скаргу з якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як позивачем надано достатню кількість документів для розмитнення його автомобіля за ціною договору.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "БУДИНВЕСТ-ЖИЛСТРОЙ" та Компанією AUTOINVEST.SK S.R.O. (Словенська Республіка) 17 червня 2019 року укладено контракт №1706-01, за яким Компанія AUTOINVEST.SK S.R.O. продає, а ТОВ БУДИНВЕСТ-ЖИЛСТРОЙ купує товари, в асортименті відповідно додатків до даного контракту, які є його невід`ємною частиною (аркуші справи 17-21).

Відповідно до умов зазначеного контракту на митну території України поставлено товар - транспортний засіб з двигуном внутрішнього згорання, а саме легковий автомобіль марки LAND ROVER, бувший у використанні, модель LAND ROVER DISKOVERY SPORT SD4 COMBI, номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 9500 ЕUR.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 07 серпня 2019 року декларантом - ТОВ НІМ (діє на підставі договору на надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів №1/01082018 від 01 серпня 2018 року) (аркуші справи 24-26) до Одеської митниці ДФС подана електронна митна декларація №UA500060/2019/024321 (аркуш справи 27), в якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною контракту від 17 червня 2019 року №1706-01.

До декларації декларантом надано документи, які підтверджують вартість товару, а саме: контракт від 17 червня 2019 року №1706-01, доповнення до контракту № 1 від 17 червня 2019 року, рахунок-фактуру (інвойс) 2019092 від 31 липня 2019 року, автотранспортну накладну А № 440908 від 31 липня 2019 року, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 А 628264 від 31 липня 2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 12 квітня 2019 року, платіжне доручення № 42 від 26 червня 2019 року, висновок НДІСЕО №1015/19 від 06 серпня 2019 року, сертифікат про реєстрацію т/з від 12 жовтня 2015 року, копію митної декларації країни відправлення 19SK526591018101 від 31 липня 2019 року.

Проте, за результатами розгляду митної декларації № UA500060/2019/024321 від 07 серпня 2019 року та доданих до неї документів, Одеською митницею ДФС складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00507 та прийнято рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару Одеської митниці ДФС №UA500000/2019/000436/2 від 08 серпня 2019 року (аркуші справи 46-47, 116-117).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями митного органу та бажаючи здійснити митне оформлення ввезеного товару за обраним методом товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, так як товариством належним чином підтверджено заявлену митну вартість товару для здійснення його митного оформлення за заявленим методом, з чим погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1 МК України, відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Згідно ст. 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 вищезазначеної статті зазначається перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судовою колегією встановлено, що предметом спору у даній справі, зокрема, є перевірка правомірності прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості ввезеного товариством товару.

В даному випадку, фактичною підставою для прийняття оскаржуваного рішення митного органу стала наявність розбіжностей у поданих товариством документах, а також їхня недостатність для здійснення митного оформлення товару за першим методом.

В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції встановлено, що товариством подано достатню кількість документів для здійснення митного оформлення ввезеного товару (легкового автомобіля) за ціною контракту, з чим погоджується

Так, із зібраних матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення та на підтвердження митної вартості товарів товариством надано митному органу наступні документи: контракт від 17 червня 2019 року №1706-01, доповнення до контракту № 1 від 17 червня 2019 року, рахунок-фактуру (інвойс) 2019092 від 31 липня 2019 року, автотранспортну накладну А № 440908 від 31 липня 2019 року, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 А 628264 від 31 липня 2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 12 квітня 2019 року, платіжне доручення № 42 від 26 червня 2019 року, висновок НДІСЕО №1015/19 від 06 серпня 2019 року, сертифікат про реєстрацію т/з від 12 жовтня 2015 року, копію митної декларації країни відправлення 19SK526591018101 від 31 липня 2019 року.

В свою чергу, дослідивши зібрані у справі докази, колегія суддів вважає, що вони підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни товарів, не містять розбіжностей та явних ознак підробки.

Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що позивачем надано достатню кількість документів для застосування першого методу обчислення митної вартості товару.

Між тим, з оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості товару вбачається, що митним органом встановлено наступні недоліки у наданих товариством документах, а саме:

1) у поданому експертному висновку відсутня інформація про здійснення огляду КТЗ експертом, який є обов`язковим;

2) у наданому платіжному дорученні відсутні відмітки банку про його виконання та зазначено інше призначення платежу.

Внаслідок чого, для підтвердження заявленої митної вартості декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи:

1) калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера;

2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

В свою чергу, декларантом позивача відмовлено митному органу у надані додаткових документів, так як на його переконання вже наданих документів достатньо для здійснення митного оформлення товару.

При цьому, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність інформації про здійснення огляду КТЗ експертом у висновку про визначення ідентифікаційних даних №1015/19 від 06 серпня 2019 року не може свідчити про заниження товариством митної вартості ввезеного товару, так як такий документ не встановлює/підтверджує митну вартість товару.

Крім того, у ході митного оформлення автомобіля та судового розгляду справи митним органом не підтверджено факту підробки зазначеного документу.

При цьому, щодо наданого позивачем платіжного доручення в іноземній валюті № 42 від 26 червня 2019 року, колегія суддів зазначає, що з нього можливо встановити назву банку платника (ПАТ АБ ПІВДЕННИЙ ), найменування платника, код операції, код країни отримувача, дату здійснення платежу та посилання на укладений контракт (сontract 1706-01 dd 17/06/2019).

В свою чергу, з метою перевірки достовірності наданого позивачем платіжного доручення колегією суддів витребувано у позивача, а позивачем надано до суду довідку ПАТ АБ ПІВДЕННИЙ від 27 липня 2020 року № 017-001-27424-2020 та виписку по особовому рахунку позивача, якими підтверджується факт оплати отриманого позивачем автомобіля.

Крім того, колегія суддів зазначає, що витребуванню митним органом підлягають лише ті документи, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може вважатися підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів неможливо визначити шляхом застосування попереднього методу.

В даному випадку, позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, а тому відмова митного органу у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою наступних методів є протиправними.

Такої правової позиції дотримується і Верховний суд України у своїй постанові від 30 червня 2015 року, у справі 814/283/14.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправного корегування митної вартості ввезеного товариством автомобіля митним органом.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю Держмитслужби.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.