Постанова

від 04.08.2020 по справі 240/272/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/272/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов Сергій Вікторович

Суддя-доповідач - Совгира Д. І.

04 серпня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Іванова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року (повний текст якої складено в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Житомирська виправна колонія №4", Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з врахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- визнати дії Державної установи "Житомирська виправна колонія №4" щодо ненаправлення за належністю документів, необхідних для отримання ним одноразової грошової допомоги протиправними;

- визнати дії Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України щодо відмови у поданні за належністю матеріалів для отримання одноразової грошової допомоги протиправними;

- визнати дії Міністерства юстиції України щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю згідно з статтею 97 Закону України Про Національну поліцію , Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, передбаченого наказом МВС України № 4 від 11 січня 2016 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, протиправними;

- зобов`язати Державну установу Житомирська виправна колонія №4 направити за належністю необхідні документи для виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю згідно з статтею 97 Закону України Про Національну поліцію , Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, передбаченого наказом МВС України № 4 від 11 січня 2016 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерство юстиції направити за належністю матеріали для виплатити одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю згідно з статтею 97 Закону України Про Національну поліцію , Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, передбаченого наказом МВС України № 4 від 11 січня 2016 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

- зобов`язати Міністерство юстиції України невідкладно нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із інвалідністю згідно з статтею 97 Закону України Про Національну поліцію , Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, передбаченого наказом МВС України № 4 від 11 січня 2016 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач з 02 березня 2003 року по 06 травня 2011 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 14 грудня 2011 року по 18 лютого 2019 року - в Державній установі "Житомирська виправна колонія №4".

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії ААБ № 100471 від 14 лютого 2019 року, ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності, причина - травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків, захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції.

18 липня 2019 року Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України затверджено висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на підставі підпункту в пункту 3 частини 1 статті 99 Закону України Про Національну поліцію у сумі 480250, 00 грн.

Для виділення асигнувань на виплату вказаної грошової допомоги Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України було направлено до Міністерства юстиції України лист № 3.3-5018/Пв від 19 липня 2019 року разом з протоколом комісії № 15-19 та копіями всіх розглянутих документів.

На цей лист Міністерством юстиції України надано відповідь, оформлену листом № 30610/9594-32-19/16.3.2 від 16 серпня 2019 року, про необхідність позивачу звернутися за останнім місцем проходження служби в ОВС, оскільки в довідках Житомирської обласної МСЕК № 2 ОСОБА_1 зазначено дві причини інвалідності, а саме: захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції, і травма, отримана під час виконання службових обов`язків. З огляду на викладене, матеріали щодо позивача повернуто для оформлення відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 97 Закону України Про Національну поліцію .

Після отримання відповіді Міністерства Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України вказані матеріали були направлені до Державної установи "Житомирська виправна колонія №4" для усунення недоліків.

У свою чергу, Державна установа "Житомирська виправна колонія №4" листом від 06 вересня 2019 року повторно направила до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України ідентичні матеріали стосовно позивача, які були повернуті їй листом від 19 вересня 2019 року.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 5 статті 23 закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу" від 23 червня 2005 року №2713-IV, на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.

Так, згідно з пунктами 3, 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 (далі - Порядок № 4).

В силу підпункту 4 пункту 2 розділу І Порядку №4, випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського: під час виконання службових обов`язків (підпункти 3, 5 частини 1 статті 97 Закону) - випадок, пов`язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Положеннями підпункту 1 пункту 2 розділу II Порядку №4 встановлено, що днем виникнення права на отримання ОГД є, зокрема, у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 2 розділу II Порядку №4 визначено, що ОГД у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України "Про Національну поліцію", особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону.

За змістом пункту 1 розділу III Порядку №4, формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).

Згідно з пунктом 2 розділу III Порядку №4, посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Пунктом 3 розділу III Порядку №4 передбачено, що заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).

У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи.

У відповідності до пункту 5 розділу III Порядку №4, для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Вимогами пункту 7 розділу III Порядку №4 встановлено, що при прийманні матеріалів особа, що приймає документи зобов`язана перевірити оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу.

Підрозділи, служби, інші фахівці, зазначені у пункті 1 розділу ІІІ, що беруть участь у формуванні пакета документів для призначення та виплати ОГД, у разі необхідності, для перевірки даних або достовірності інформації, наданих особою, мають право, в установленому порядку звертатися за місцем отримання відповідних документів.

Пунктом 1 розділу IV Порядку №4 передбачено, що у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

Відповідно до пункту 2, висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє, зокрема, у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України і керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

За змістом пункту 2 розділу IV Порядку №4, висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій; у навчальних закладах - керівник відповідного органу, закладу або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

З аналізу частини 5 статті 23 закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу" та Порядку №4 вбачається, що за результатами розгляду поданих працівником кримінально-виконавчої служби документів про призначення ОГД на підставі відповідного висновку, керівником органу кримінально-виконавчої служби приймається рішення про призначення ОГД або, у разі відмови у призначенні ОГД, складається письмове повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

З матеріалів справи вбачається, що 18 липня 2019 року Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України затверджено Висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності в розмірі 480250, 00 грн. Цим висновком відповідач підтвердив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності у вказаному вище розмірі.

Згідно з пунктом 3 розділу IV Порядку №4, рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Розрахунок потреби в коштах для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається органами поліції до фінансового підрозділу центрального органу управління поліції, навчальними закладами до фінансового підрозділу Міністерства внутрішніх справ за встановленою формою.

Отже, розрахунок потреби в коштах для виплати одноразової грошової допомоги складається та надсилається після видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку.

Висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 480250, 00 грн. затверджений 18 липня 2019 року. Тому, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України зобов`язане було видати наказ про призначення виплати одноразової грошової допомоги, який є підставою для визначення потреби в коштах для виплати допомоги.

Однак, в порушення вимог пункту 3 розділу IV Порядку №4 такий наказ відповідач не видав. Натомість, надіслав висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги до Міністерства юстиції України з проханням щодо виділення асигнувань для її виплати.

Міністерство юстиції України листом від 16 серпня 2019 року № 30610/9594-32-19/16.3.2 за результатами розгляду питання виділення асигнувань для виплати ОГД позивачу матеріали останнього повернуло до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України. У подальшому Центральне міжрегіональне управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України повернуло Державній установи "Житомирська виправна колонія №4" документи ОСОБА_1 для усунення недоліків, вказаних у згаданому листі Міністерства юстиції України.

Бездіяльність Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України щодо видачі наказу про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку про призначення допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності суперечить Закону № 580-VIII та Порядку №4.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що ні Законом № 580-VIII, ні Порядком № 4 не передбачено окремої перевірки Міністерством юстиції України підстав для призначення допомоги в порядку вирішення питання виділення фінансування на її виплату. Також Порядок № 4 не передбачає можливості повернення поданих заявником для призначення ОГД документів на доопрацювання, переоформлення чи на усунення недоліків за наявності вже затвердженого висновку про її призначення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У пункті 8 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (пункт 9 частини 1 статті 4 КАС України).

При цьому слід наголосити, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Підставами для визнання протиправними дій чи скасування рішення суб`єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який вчинив ці дії чи прийняв рішення. При цьому обов`язковою умовою оскарження дій, рішень є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відтак, при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Указаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 "Право на ефективний засіб юридичного захисту" Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 серпня 2020 року.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Франовська К.С. Кузьменко Л.В.