Рішення

від 05.08.2020 по справі 953/7656/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/7656/20

н/п 2/953/2032/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Чередник В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 953/7656/20 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційного Банку ПриватБанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2020 до суду поштою надійшов позов представника АТ КБ Приватбанк - Савіхіної А.М. до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому вона просить стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.11.2005 в розмірі 15997, 86 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що ОСОБА_3 звернулась до ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (правонаступником якого є АТ КБ ПРИВАТБАНК ) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву №б/н від 04.11.2005, згідно якої отримала кредит у розмірі 14100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позичальник підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку , які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua , складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позичальник ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Заявою позичальника підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ ПРИВАТБАНК , які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Щодо становлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.5., 2.1.1.2.6 Договору, на підставі яких позичальник при укладенні договору дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Пунктами 1.1.1.6.7, 1.1.5.2 Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Банк використав своє право щодо зміни умов Договору, а саме: впроваджені зміни відсоткової ставки із 01.09.2014 до розмірі 34,8% річних, із 01.04.2015 до 43,2% річних; із 01.09.2015 впроваджені зміни Умов та правил надання банківських послуг в частині виникнення права у Банку здійснювати списання грошей з рахунку позичальника, в тому числі за рахунок кредитного ліміту відповідно до п.2.1.1.3.1; із 01.04.2019 впроваджені зміни Умов та правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до п.2.1.1.2.12 в разі порушення зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4% - для картки Універсальна ; 84,0% - для картки Універсальна голд . АТ КБ ПРИВАТБАНК свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Позичальник зобов`язалась повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме, згідно п.2.1.1.3.1. Згідно п.2.1.1.2.9 Договору у разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредиту, за користування кредитом Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному у Тарифах, що діють на дату здійснення трат за рахунок кредиту. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, згідно п.2.1.1.2.11 Договору Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. У зв`язку з порушенням позичальником виконання зобов`язань за кредитним договором, та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, станом на 11.11.2019 позичальник має заборгованість у розмірі 15997 грн. 86 коп., з яких: 15997,86 грн. - заборгованість за тілом кредита, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 15997,86 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нрахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії, та штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 0,00 грн. штраф (фіксована частина), 0,00 грн. - штраф (процентна складова). Відповідно до п.1.1.6.1 Договору, Договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує другу сторону про припинення даного договору, він автоматично лонгується на той же строк. 21.11.2017 позичальник ОСОБА_3 померла. Згідно ст. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням. Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї. Спадкоємці ОСОБА_3 мали право подати заву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 21-11-2017 по 21-05- 2018. Спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідачів. За змістом ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Позивачем 18.11.2018 була направлена претензія кредитора до Восьмої харківської державної нотаріальної контори та 29.12.2018 було отримано відповідь Восьмої харківської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що претензію кредитора переслано до Шостої харківської державної нотаріальної контори, за місцем заведення спадкової справи. 19.12.2018 позивачем було отримано відповідь Шостої харківської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлої ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк» . Представник позивача вказує, що відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідачі не відмовились від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. Позивач зазначає, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. 30.09.2019 до спадкоємців, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано.

На підставі викладеного позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2020 справу передано для розгляду судді Чередник В.Є.

Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 22.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4 про витребування доказів та витребувано з Шостої Харківської державної нотаріальної контори копію спадкової справи заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 .

Відповідно ч.1 ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

09.06.2020, на виконання ухвали суду, з Шостої Харківської міської державної нотарільної контори надано суду копію спадкової справи №281/2018, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви зазначено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, АТ КБ ПРИВАТБАНК не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення судом (а.с.5 на звор.).

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явились, про дату, час і місце судових засідань повідомлялись належним чином шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданих до неї документів та судової повістки за місцем реєстрації, не використали наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явились у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.

Відповідачами не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідачі обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надали, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідачів.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Відповідно до ухвали суду від 05.08.2020, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлялись про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідачів та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті , приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

04.11.2005 між ПАТ КБ Приватбанк (правонаступником якого є АТ КБ ПриватБанк ) та ОСОБА_3 у формі публічної оферти, шляхом приєднання позичальника до умов надання кредиту позивачем, був укладений кредитний договір без номеру, відповідно до якого позичальник отримала кредит в ПАТ КБ ПриватБанк у розмірі 14100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.27).

Дослідивши дану анкету-заяву, суд звертає увагу, що у даній заяві містяться лише анкетні дані заявника, однак будь-яка інформація із зазначенням отримання картки, встановлення кредитного ліміту, зазначення строку дії картки, або умов надання кредитних коштів, відсутня.

Зазначені обставини унеможливлюють встановити судом розмір отриманого кредиту, тривалості пільгового періоду по кредиту, розмір процентної ставки за користування кредитом, розмір обов`язкового щомісячного платежу та розмір неустойки за несвоєчасне погашення кредиту тощо.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором б/н від 04.11.2005 банк виконав своєчасно і повністю, надавши позичальнику кредитні ресурси.

Згідно свідоцтва про смерть від 21.11.2017 серії НОМЕР_2 , виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, 21.11.2017 ОСОБА_3 померла, про що складено відповідний актовий запис №16633 (а.с.42).

Відповідно до копії реєстру згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів Претензій кредитора до ДНК від 08.11.2018, АТ КБ Приватбанк направлено до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори претензію кредитора відносно ОСОБА_3 .

Вказану претензію кредитора було направлено Восьмою ХДНК за належністю до Шостої ХДНК, оскільки згідно даних Спадкового реєстру спадкова справа №281/2018 була заведена вказаною нотаріальною конторою.

20.11.2018 Шостою ХДНК було направлено листа на адресу ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , відповідно до якого нотарільною конторою був відправлений лист до спадкоємців боржника ОСОБА_3 про отримання претензії. Також було повідомлено, що 19.07.2018 та 26.07.2018 Шостою ХДНК були видані свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям ОСОБА_3 (а.с.51).

Згідно копії реєстру згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів Претензій до спадкоємців 30.09.2019, АТ КБ Приватбанк було направлено лист-претензію до відповідачів, в яких зазначено, що станом на дату смерті заборгованість позичальника складає 15997,86 грн.

Належного підтвердження про отримання відповідачами даної претензії до суду не надано.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого до суду, за договором №б/н від 04.11.2005 , укладеного між ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_3 станом на 11.11.2019 Банком нараховано заборгованість у розмірі 15997 грн. 86 коп., з яких: 15997,86 грн. - заборгованість за тілом кредита, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 15997,86 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нрахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії, та штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 0,00 грн. штраф (фіксована частина), 0,00 грн. - штраф (процентна складова).

Дослідженням наданих суду матеріалів спадкової справи №281/2018, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , судом встановлено наступне.

21.05.2018 ОСОБА_2 надав до Шостої ХДНК заяву, у якій повідомив, що від прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 він відмовляється (а.с.79).

Спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 прийняв її син - ОСОБА_1 , про що 21.05.2018 надав до Шостої ХДНК відповідну заяву (а.с.75).

26.07.2018 державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Абрамченко Т.А. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №4-509, відповідно до якого, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , а саме: права власності на ј частку квартири АДРЕСА_1 , є її син ОСОБА_1 (а.с.128,131).

Також 26.07.2018 державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Абрамченко Т.А. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №4-513, відповідно до якого, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , а саме: права власності на земельну ділянку для ведення садівництва кадастровий номер 6325157300:01:001:0067, площею 0,1199 га, розташовану на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, є її син ОСОБА_1 (а.с.123,130).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.608 ЦК України, зобов`язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги.

Згідно ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Оскільки позичальник (боржник) помер, то відповідати перед АТ КБ Приватбанк на підставі ст.1281-1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року, при вирішенні спорів щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати, що з урахуванням положення ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Як встановлено судом, спадкоємцем померлого позичальника ОСОБА_3 є її син - ОСОБА_1 , який прийняв спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з вимогами ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст.1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Суд вважає, що позивачем не доведено правомірність стягнення такої складової заборгованості як заборгованість за простроченим тілом кредиту, оскільки сторонами жодним чином при підписанні Заяви-анкети не обумовлено момент, з якого виникають правові наслідки для дострокового стягнення банком з позичальника заборгованості за тілом кредиту. Правова природа такого платежу, як прострочене тіло кредиту, не розкрита розрахунком банку. Матеріалами справи не доведено, що на момент підписання Заяви-анкети взагалі існувала така складова кредитного договору, як прострочене тіло кредиту.

Також суд вказує, що укладений між сторонами кредитний договір від 04.11.2005 у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ ПриватБанк не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Згідно наданого до суду розрахунку заборгованості за кредитним договором від 04.112005 заборгованість за поточним тілом кредиту відсутня.

Але, заявивши вимогу про стягнення зі спадкоємця позичальника заборгованості за простроченим тілом кредита в сумі 15997,86 грн., позивачем не зазначено заборгованості з тіла кредиту, неповернення якого призвело до вказаного нарахування, та списання Банком коштів за рахунок овердрафту не свідчить про те, що між Банком та позичальником досягнуто згоди щодо отримання кредитних коштів в розмірі 15997,86 грн.

Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 76 , ч. 1, 2 ст. 77, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1,3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ Приватбанк , у зв`язку з недоведеністю позивачем обґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, як суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, то судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, ст. 526, 608, 1216, 1218, 1231, 1281, 1282 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати компенсувати за рахунок АТ КБ Приватбанк

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

При цьому, відповідно до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк ПриватБанк , місцезнаходження: 01001 м.Київ вул.. Грушевського 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 05.08.2020.

Суддя Чередник В.Є.