Постанова

від 23.02.2021 по справі 953/7656/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

23 лютого 2021 року

м. Харків

справа № 953/7656/20

провадження № 22-ц/818/478/21

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Хорошевського О.М.

суддів колегії - Бурлака І.В., Яцина В.Б.

за участю секретаря - Пузікової Ю.С.

учасники справи:

позивач : Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк ПриватБанк

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2020 року, постановлене суддею Чередник В.Є., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк звернулось до суду з позовом у якому просило стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 15997,86 грн за кредитним договором б/н від 04.11.2005 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилалось на те, що ОСОБА_3 звернулась до ПАТ КБ ПРИВАТБАНК з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву №б/н від 04.11.2005, згідно якої отримала кредит у розмірі 14100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Банк використав своє право щодо зміни умов Договору, а саме: впроваджені зміни відсоткової ставки із 01.09.2014 до розмірі 34,8% річних, із 01.04.2015 до 43,2% річних; із 01.09.2015 впроваджені зміни Умов та правил надання банківських послуг в частині виникнення права у Банку здійснювати списання грошей з рахунку позичальника, в тому числі за рахунок кредитного ліміту.

Станом на 11.11.2019 позичальник має заборгованість у розмірі 15997 грн. 86 коп., з яких: 15997,86 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 15997,86 грн.

21.11.2017 позичальник ОСОБА_3 померла. Спадкоємці ОСОБА_3 мали право подати заву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 21.11.2017 по 21.05.2018. Спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідачів.

Позивачем 18.11.2018 була направлена претензія кредитора до Восьмої харківської державної нотаріальної контори та 29.12.2018 було отримано відповідь Восьмої харківської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що претензію кредитора переслано до Шостої харківської державної нотаріальної контори, за місцем заведення спадкової справи. 19.12.2018 позивачем було отримано відповідь Шостої харківської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлої ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк» .

Позивач зазначає, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. 30.09.2019 до спадкоємців, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2020 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ ПриватБанк відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ КБ ПриватБанк просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права. Зазначає, що позичальник використовувала кредитні кошти шляхом отримання та погашення заборгованості, чим підтвердила свою згоду на укладену з Банком угоду. В зв`язку з активним користуванням карткою Банк неодноразово збільшував кредитний ліміт. Після сперті позичальника за його зобов`язаннями відповідають правонаступники. Судом установлено, що після смерті ОСОБА_3 прийняв її син ОСОБА_2 , а батько ОСОБА_1 відмовився від спадщини.

Враховуючи, що після смерті позичальника спадщину прийняв її син, то з нього підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заявивши вимогу про стягнення зі спадкоємця позичальника заборгованості за простроченим тілом кредита в сумі 15997,86 грн., позивачем не зазначено заборгованості з тіла кредиту, неповернення якого призвело до вказаного нарахування, та списання Банком коштів за рахунок овердрафту, не свідчить про те, що між Банком та позичальником досягнуто згоди щодо отримання кредитних коштів в розмірі 15997,86 грн.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.11.2005 між ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_3 у формі публічної оферти, шляхом приєднання позичальника до умов надання кредиту позивачем, був укладений кредитний договір без номеру, відповідно до якого позичальник отримала кредит в ПАТ КБ ПриватБанк у розмірі 14100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.27).

Згідно свідоцтва про смерть від 21.11.2017 серії НОМЕР_1 , виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що складено відповідний актовий запис №16633 (а.с.42).

Відповідно до копії реєстру згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів Претензій кредитора до ДНК від 08.11.2018, АТ КБ Приватбанк направлено до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори претензію кредитора відносно ОСОБА_3 .

Вказану претензію кредитора було направлено Восьмою ХДНК за належністю до Шостої ХДНК, оскільки згідно даних Спадкового реєстру спадкова справа №281/2018 була заведена саме цією нотаріальною конторою.

20.11.2018 Шостою ХДНК було направлено листа на адресу ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , відповідно до якого нотарільною конторою був відправлений лист до спадкоємців боржника ОСОБА_3 про отримання претензії. Також було повідомлено, що 19.07.2018 та 26.07.2018 Шостою ХДНК були видані свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям ОСОБА_3 (а.с.51).

Згідно копії реєстру згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів Претензій до спадкоємців ІНФОРМАЦІЯ_2 , АТ КБ Приватбанк було направлено лист-претензію до відповідачів, в яких зазначено, що станом на дату смерті заборгованість позичальника складає 15997,86 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого до суду, за договором №б/н від 04.11.2005, укладеного між ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_3 станом на 11.11.2019 Банком нараховано заборгованість у розмірі 15997 грн. 86 коп., з яких: 15997,86 грн. - заборгованість за тілом кредита.

Судом першої інстанції було досліджено матеріали спадкової справи №281/2018, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , судом встановлено наступне.

21.05.2018 ОСОБА_1 надав до Шостої ХДНК заяву, у якій повідомив, що від прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 відмовляється (а.с.79).

Спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 прийняв її син - ОСОБА_2 , про що 26.05.2018 надав до Шостої ХДНК відповідну заяву (а.с.75).

26.07.2018 державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Абрамченко Т.А. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №4-509, відповідно до якого, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , а саме: права власності на ј частку квартири АДРЕСА_1 , є її син ОСОБА_2 (а.с.128).

Також 26.07.2018 державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Абрамченко Т.А. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №4-513, відповідно до якого, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , а саме: права власності на земельну ділянку для ведення садівництва кадастровий номер 6325157300:01:001:0067, площею 0,1199 га, розташовану на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, є її син ОСОБА_2 (а.с.129).

Відповідно до ст. ст. 1216 , 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України ).

Згідно зі статтею 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як роз`яснено у пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця.

Аналіз норм 1216 , 1218 , 1219 , 1231 , 1268 , 1269 , 1296 , 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно (право володіння, користування).

Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу .

Отже, оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України .

Статтею 1281 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України , відповідно до положень якої спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Колегією суддів встановлено, що на час вирішення справи судом першої інстанції матеріали справи містили відомості про прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3 в передбачений законом строк та про належність спадкодавцю нерухомого майна.

На підставі свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №4-509, відповідно до якого, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , а саме: права власності на ј частку квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 (а.с.128).

На підставі свідоцтва на спадщину реєстровий №4-513 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку для введення садівництва кадастровий номер 6325157300:01:001:0067 площею 0,1199 га розташовану на території Куличівської селищної ради Харківського району Харківської області яка належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №168674 виданого ХРДА 28 липня 2010 року на підставі розпорядження ХРДА від 02.04.2010 №3901 актовий запис №011870300284 28.07.2010 року.

Вартість спадкового майна вочевидь перевищує заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором.

Крім того, згідно довідки про зміну умов кредитування від 28.08.2020 долученої до апеляційної скарги вбачається, що 13.10.2017 року ОСОБА_3 було змінено кредитний ліміт з 14000 грн на 16000 грн.

Згідно виписки по картковому рахунку, який належав ОСОБА_3 остання користувалась коштами після збільшення карткового ліміту, а саме: 24.10.2017 переказ з картки на погашення кредиту 700 грн; 30.10.2017 переказ на власну картку через додаток приват24 200 грн; 21.11.2017 переказ на картку ОСОБА_2 2500 грн.

Висновки суду першої інстанції про не підтвердження збільшення кредитного ліміту та наявності заборгованості шляхом списання коштів овердрафт спростовуються матеріалами справи.

Судова колегія беручи до уваги, що після збільшення кредитного ліміту ОСОБА_3 користувалась кредитними коштами, та погодилась з підвищеним кредитним лімітом, тому вважає за необхідне стягнути з спадкоємця ОСОБА_3 . ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України , рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Згідно ст.. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371 , 374 , 376 , 381 - 384 ЦПК України , -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк задовольнити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2020 року скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк про стягнення заборгованості зі спадкоємця - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк заборгованість за кредитним договором б/н 04.11.2005 року, як спадкоємця померлої ОСОБА_3 в розмірі 15997 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім гривень),86 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень) 00 коп.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий - О.М.Хорошевський

Судді - І.В.Бурлака

В.Б.Яцина

Повний текст судового рішення складено 26.02.2021