Ухвала

від 06.08.2020 по справі 478/973/20

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/973/20 Провадження №2/478/208/2020

У Х В А Л А

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

06 серпня 2020 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді - Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судових засідань - Григоренко Н.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи - Дмитренко О.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в приміщенні Казанківського районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Казанківської селищної ради, як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Казанківської райдержадміністрації, про позбавлення батьківських прав,

В с т а н о в и в:

Виконавчий комітет Казанківської селищної ради, як орган опіки та піклування звернувся до суду в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Казанківської райдержадміністрації, про позбавлення батьківських прав.

04 серпня 2020 року відповідачем ОСОБА_2 було подано зустрічну позовну заяву до Виконавчого комітету Казанківської селищної ради Миколаївської області, третя особа на стороні позивача: Казанківська районна державна адміністрація Миколаївської області в особі служби у справах дітей, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Комунальне некомерційне підприємство Миколаївський обласний будинок дитини Миколаївської обласної ради, про повернення дитини.

В підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 просили суд прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним. Додатково, представник відповідача подав усне клопотання щодо звільнення від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, посилаючись на матеріали цивільної справи.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача та третьої особи не заперечували щодо прийняття зустрічного позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши зустрічну позовну заяву та матеріали цивільної справи № 478/973/20, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 193, 194 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

За змістом п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки для подання відзиву, а в тому числі пред`явлення зустрічного позову продовжуються на строк дії такого карантину.

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 22.04.2020 року № 3383 Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який по-новому регулює питання процесуальних строків під час карантину. Зокрема, вказаним Законом передбачено, що процесуальні строки поновлюються або продовжуються судом лише за заявою сторін і за наявності підстав.

З огляду на норми наведеного Закону, строки, які були продовжені попереднім Законом, закінчуються автоматично, через 20 днів після набрання чинності нинішнім Законом. Оскільки Закон набрав чинності 17.07.2020 року та з огляду на правило про те, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, строки, продовжені під час карантину, закінчуються 06.08.2020 року.

Таким чином, на момент подання позивачем зустрічної позовної заяви процесуальні строки, які продовжені Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19) не сплинули.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Так, згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В порушення вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України до поданої зустрічної позовної заяви, ОСОБА_2 не додала її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Також, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, таким законом є Закон України Про судовий збір .

Частиною 1 ст.4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2102,00 грн.

Відповідно до вимог п.п.3 п.1 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840 грн. 80 коп.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп. та надати оригінал платіжного доручення до суду, у встановлений строк.

Щодо заявленого клопотання про звільнення відповідача від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, суд виходить з наступного.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити, звільнити від сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України Про судовий збір , є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 року у справі Пелевін проти України , зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В п. 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20.02.2014 року у справі Шишков проти Росії визначено, що для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.

Як вбачається з постанови ВС у справі № 686/114/16-ц від 04.07.2018 року, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (про що також зазначено в п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Kniat v. Poland ; п.п. 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Jedamski and Jedamska v. Poland ).

Як встановлено судом, обґрунтовуючи неможливість сплати судового збору, представник відповідача посилався на тяжкий майновий стан відповідача, що підтверджується матеріалами цивільної справи.

Проте, з наданих доказів до матеріалів цивільної справи, суд не має можливості встановити реальний майновий стан позивача, оскільки будь-якої інформації щодо фактично отриманих відповідачем доходів та джерел виплат, наявності рухомого чи нерухомого майна, банківських рахунків, виплати дивідендів, процентів та іншого прибутку матеріали справи не містять.

Більш того, наявність в матеріалах справи обґрунтувань позову до відповідача про її тяжке матеріальне становище є предметом розгляду у відповідній цивільній справі, які також мають бути доведені перед судом та встановлені останнім, при ухваленні судового рішення.

Отже, доводи позовної заяви та доданих до неї матеріалів, при вирішенні питання щодо можливого звільнення відповідача від сплати судового збору не можуть бути прийняті до уваги судом.

З огляду на наведене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви та вважає необхідним залишити зустрічну позовну заяви без руху із наданням строку для виправлення недоліків зустрічної позовної заяви.

При цьому, слід попередити відповідача, що в разі не виправлення зазначених недоліків у строк встановлений судом, зустрічна позовна заява буде визнана неподаною і повернута.

Також суд враховує, що відповідно до ст. 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче судове засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання визначенні частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні, зокрема під час вирішення питання щодо прийняття зустрічного позову.

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне відкласти підготовче судове засідання.

Керуючись ст.ст.185, 189, 194, 198 ЦПК України, суд,

П о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання представника відповідача про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви - відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Казанківської селищної ради Миколаївської області, третя особа на стороні позивача: Казанківська районна державна адміністрація Миколаївської області в особі служби у справах дітей, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Комунальне некомерційне підприємство Миколаївський обласний будинок дитини Миколаївської обласної ради, про повернення дитини - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків в десять днів, які рахувати з дня отримання позивачем копії даної ухвали.

Попередити відповідача, що в разі не виправлення зазначених в ухвалі недоліків протягом наданого часу, зустрічна позовна заява буде визнана неподаною і повернута.

Відкласти підготовче судове засідання, призначити наступне підготовче засідання у приміщенні Казанківського районного суду Миколаївської область (56002, Миколаївська область, Казанківський район, смт. Казанка, вул. Центральна, 50, зал № 4) на 26 серпня 2020 року о 13 годині 30 хвилин .

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано 06 серпня 2020 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О. Томашевський