Постанова

від 07.08.2020 по справі 910/19115/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2020 р. Справа№ 910/19115/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Коробенка Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК "Агромет-Сервіс", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020

у справі №910/19115/19 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК "Агромет-Сервіс", м. Київ

про стягнення 178 001,70 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У грудні 2019 року Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України (далі - Інститут, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК "Агромет-Сервіс" (далі - ТОВ "НПК "Агромет-Сервіс", відповідач) про стягнення 178 001,70 грн., з яких: 143 217,38 грн. - заборгованості з орендної плати, 27 001,56 грн. - пені, 5 329,64грн. штрафу та 2 453,12грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між позивачем та відповідачем Договором оренди №94-А від 01.12.2018, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем вказаної заборгованості з орендної плати. Крім того у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню, штраф та 3%річних.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №910/19115/19 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "НПК "Агромет-Сервіс" на користь Інституту заборгованість з орендної плати у розмірі 143 217,38 грн., 27 001,56 грн. пені, 2 453,12 грн. 3 % річних, 5 329,64 грн. штрафу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 670,03 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України, №94-А від 01.12.2018 за період з жовтня по грудень 2019 року та частково за вересень 2019 року належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 143 217,38грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. З огляду на викладене, враховуючи несвоєчасність виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором оренди, перевіривши надані позивачем розрахунки пені, штрафу та 3% річних, суд першої інстанції визнав вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 001,56 грн. пені, 5 329,64 грн. штрафу та 2 453,12 грн. 3 % річних також підставними та задовольнив їх за розрахунком позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "НПК "Агромет-Сервіс", звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог частково.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не повно з`ясовано всі обставини справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення як незаконного та необґрунтованого.

Так, відповідач стверджує, що на час звернення до суду з позовною заявою позивач не мав механізму визначення розміру орендної плати у грудні 2019 року у розмірі 43 472,29 грн., у зв`язку з чим розрахунок заборгованості з орендної плати, пені, штрафу та 3%річних підлягає перерахунку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/19115/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Коробенко Г.П. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 апеляційну скаргу ТОВ "НПК "Агромет-Сервіс" залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надано апелянту строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, з урахуванням приписів п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)") та роз`яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних в ухвалі недоліків у встановлений судом строк, апеляційну скаргу буде повернуто.

На виконання вимог ухвали суду від 21.04.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду заявником усунуто недоліки апеляційної скарги та 20.05.2020 подано докази сплати судового збору в сумі 4 005 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "НПК "Агромет-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №910/19115/19, ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2020, справу №910/5182/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2020 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК "Агромет-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у даній справі.

Позиції учасників справи.

Через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду 12.06.2019 від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що нарахування орендної плати за грудень місяць 2019 року здійснено у повній відповідності до вимог 3.3. Договору оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 94-А від 01.12.2018. Також, за твердженням позивача, при винесенні рішення судом першої інстанції з`ясовано, що заборгованість відповідача за вказаним Договором становила 143 217,38грн., що підтверджено матеріалами справи, зокрема, копіями рахунків на оплату, актів виконаних робіт та акту звіряння взаємних розрахунків станом на 28.12.2019, що підписані обома сторонами Договору оренди без зауважень.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 01.12.2018 між Інститутом (орендодавець) та ТОВ "НПК "Агромет-Сервіс" (орендар) укладено Договір оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 94-А (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно частину приміщення (далі - майно) загальною площею 1200 кв. м., розміщене за адресою: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 17 у виробничому корпусі № 4, що перебуває на балансі Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України, вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 20.06.2018 і становить станом на 30.06.2018 2 640 384 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1.2. Договору майно передається в оренду з метою використання під виробництво площею 1200 кв. м.

Згідно з пунктом 3.1. Договору оренда плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2018 р. - виробництво площею 1200 кв. м. - 28,30 грн. за 1 кв. м., а за всю орендовану площу 33 960,00 грн. та ПДВ 6 792,00 грн., а всього 40 752,00 грн.

За умовами пункту 3.2. Договору нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Індекси інфляції розраховуються Державною службою статистики України.

За погодженим змістом п. 3.4. Договору оренда плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

За приписами пункту 3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі три відсотки від суми заборгованості (пункт 3.8. Договору).

Цей Договір укладено та діє з 01.12.2018 до 31.10.2021 включно (п. 10.1. Договору).

На виконання умов укладеного між сторонами Договору 01.12.2018 сторони підписали акт приймання-передачі, який є додатком № 1 до Договору.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач виставив відповідачу рахунки на оплату, а саме: від 12.12.2019 № 000000001233 на суму 43 472,29 грн., від 15.11.2019 № 000000001107 на суму 43 687,12 грн., від 15.10.2019 № 000000000996 на суму 43 383,42 грн., від 13.09.2019 № 000000000844 на суму 42 655,99 грн., від 15.08.2019 № 000000000735 на суму 42 697,52 грн., від 12.07.2019 № 000000000672 на суму 42 912,10 грн., від 13.06.2019 № 000000000562 на суму 43 646,86 грн., від 15.05.2019 № 000000000450 на суму 43 215,73 грн., від 15.04.2019 № 000000000336 на суму 43 255,15 грн., від 14.03.2019 № 000000000244 на суму 42 490,33 грн., від 12.02.2019 № 115 на суму 42 486,17 грн., від 14.01.2019 № 25 на суму 41 983,69 грн., від 14.12.2018 № 1079 на суму 41 893,06 грн.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме: підписаними між сторонами копіями актів виконаних робіт від 28.12.2019 № 000000001225 на суму 43 472,29 грн., від 29.11.2019 № 000000001055 на суму 43 687,12 грн., від 31.10.2019 № 000000000872 на суму 43 383,42 грн., від 30.09.2019 № 000000000776 на суму 42 655,69 грн., від 30.08.2019 № 000000000725 на суму 42 697,52 грн., від 30.07.2019 № 000000000629 на суму 42 912,10 грн., від 27.06.2019 № 000000000531 на суму 43 646,86 грн., від 31.05.2019 № 000000000432 на суму 43 215,73 грн., від 26.04.2019 № 000000000335 на суму 43 255,15 грн., від 29.03.2019 № 000000000221 на суму 42 490,33 грн., від 28.02.2019 № 114 на суму 42 486,17 грн., від 31.01.2019 № 25 на суму 41 983,69 грн., від 29.12.2018 № 1080 на суму 41 893,06 грн., підтверджується, що на виконання укладеного між сторонами Договору позивач надав послуги по оренді офісного приміщення, а відповідач без заперечень їх прийняв.

В порушення умов укладеного між сторонами Договору відповідач свої зобов`язання щодо здійснення орендних платежів виконував не своєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість з орендної плати за період з жовтня по грудень 2019 року та частково за вересень 2019 року в загальній сумі 143 217,38 грн.

Представниками сторін спору складено та підписано без зауважень Акт звіряння взаємних розрахунків за період з грудня 2018 року по грудень 2019 року за Договором, відповідно до якого станом на 28.12.2019 за даними обліку сторін заборгованість на користь Інституту складає 143 217,38 грн. Від відповідача вказаний акт підписано директором ТОВ "НПК "Агромет-Сервіс" Бака В.М., підпис якого скріплений печаткою підприємства. Належним чином засвідчена копія цього Акта долучена позивачем до матеріалів справи.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, позивач вважає, у нього є всі підстави для звернення до суду за захистом своїх порушених прав щодо стягнення з відповідачатнаявної заборгованості з одночасним застосуванням до нього відповідальності, передбаченої п. п. 3.7., 3.8. Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм ч.2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

В силу норм ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

За змістом ч.3 ст. 283 ГК України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Згідно положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено, що відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства не виконав свої зобов`язання щодо оплати орендних платежів за період з жовтня по грудень 2019 року та частково за вересень 2019 року, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у загальному розмірі 143 217,38 грн.

Зазначений розмір боргу станом на 28.12.2019 підтверджується також даними Акту звіряння взаємних розрахунків за період з грудня 2018 року по грудень 2019 року, підписаного з боку відповідача уповноваженою особою без заперечень та зауважень.

Вказані обставини відповідачем не спростовані, а також ним не надано доказів перерахування на користь позивача орендної плати на виконання умов Договору у зазначеній сумі.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як свідчать умови п. 3.4. Договору орендна плата перераховується відповідачем у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Таким чином, місцевим господарським судом вірно встановлено факт наявності заборгованості за Договором у відповідача перед позивачем, як такий, що належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за Договором в сумі 143 217,38 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з умовами п. 3.7. Договору за несвоєчасн та не в повному обсязі перерахування орендної плати вона підлягає індексації і стягується на користь позивача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За приписами п.3.8. Договору передбачено, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі три відсотки від суми заборгованості.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунки пені, штрафу та 3% річних здійснені позивачем, погоджується з висновком місцевого господарського суду про їх правильність, відповідність вимогам умов Договору та чинного законодавства.

Отже, з огляду на доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 001,56 грн. пені, 5 329,64 грн. штрафу та 2 453,12 грн. 3 % річних правомірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Щодо твердження відповідача про неправомірність нарахування позивачем суми орендної плати, пені, штрафу та 3 % річних за грудень 2019 року, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач, вказуючи в апеляційній скарзі про те, що на час звернення до господарського суду з позовною заявою позивач не мав механізму визначення розміру орендної плати у грудні 2019 року в розмірі 43 472,29грн., а тому розрахунок заборгованості з орендної плати, пені, штрафу та 3 % річних за грудень 2019 року підлягає перерахунку. При цьому власний контррозрахунок в апеляційній скарзі відповідач не здійснив та не спростував фактів підписання його повноважним представником без заперечень і зауважень Акта виконаних робіт від 28.12.2019 № 000000001225 на суму 43 472,29 грн. та Акта звіряння взаємних розрахунків за період з грудня 2018 року по грудень 2019 року за Договором, в якому також міститься посилання на Акт №1225 від 28.12.2019 про реалізацію товарів і послуг на суму 43 472,29грн. і яка є складовою загальної суми заборгованості в розмірі 143 217,38 грн. за Договором станом на 28.12.2019.

Разом з тим, пунктом 3.3. Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Індекси інфляції розраховуються Державною службою статистики України. Отже, нарахування орендної плати здійснено позивачем на підставі умов Договору

У зв`язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №910/19115/19 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК "Агромет-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №910/19115/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №910/19115/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/19115/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді М.Л. Яковлєв

Г.П. Коробенко