Рішення

від 06.08.2020 по справі 903/301/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 серпня 2020 року Справа № 903/301/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за відсутності представників сторін у зв`язку з їх неявкою в судове засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірмекс", смт. Іваничі Іваничівського району

про стягнення 53 160,90грн.

Встановив: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірмекс" 53 160,90грн. вартості зберігання вантажу згідно укладеного між сторонами договору №07564/ЦТЛ-2018 про надання послуг від 07.02.2018р.

Ухвалою суду від 12.05.2020р. позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" було залишено без руху; Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" встановлено строк впродовж 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (якщо цей строк буде меншим ніж строк карантину, встановлений законодавством України, вказаний строк (на усунення недоліків позовної заяви) буде продовжено з врахуванням останнього дня карантину): усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, а саме: надати суду опис вкладення в поштовий конверт в підтвердження відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів з поіменним переліком таких документів, а також розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція), що підтверджує факт оплати послуг поштового зв`язку відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.

22.05.2020р. на адресу суду від позивача надійшла заява від 20.05.2020р. №ДНЮ - 3-02-7-16/2 про усунення недоліків позовної заяви, долучення до матеріалів позовної заяви опису вкладення в поштовий конверт в підтвердження відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів з поіменним переліком таких документів від 20.05.2020р., а також фіскального чеку від 20.05.2020р., що підтверджує факт оплати послуг поштового зв`язку відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.05.2020р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 22.06.2020р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.

09 червня 2020 року на адресу господарського суду від представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" Мартинюка О.О. (довіреність від 16.04.2020р.) надійшло клопотання від 04.06.2020р. №ДНЮ-3-02-7-19/2, в якому заявник просив суд забезпечити його участь в судовому засіданні 22.06.2020р. о 10:00 год. в режимі відеоконференції та визначити суд, що відповідатиме за проведення відеоконференції під час судового засідання, а саме: Господарський суд Хмельницької області (29005, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1).

Ухвалою суду від 15.06.2020р. у задоволенні клопотання представника АТ "Українська залізниця" Мартинюка О.О. від 04.06.2020р. №ДНЮ-3-02-7-19/2 про проведення судового засідання у справі №903/301/20 в режимі відеоконференції було відмовлено.

18.06.2020р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи на післякарантинний період, у зв`язку із запровадженням на всій території України карантину через спалах у світі коронавірусу, а також зважаючи на неможливість представника позивача взяти участь в судовому засіданні через відсутність постійного та безпечного сполучення між містами.

При цьому, позивач засвідчив, що відзиву відповідача на позовну заяву не отримував.

Поруч з цим, 18.06.2020р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №17/06/02 від 17.06.2020р. з обгрунтовуючими відзив документами та доказами надіслання останнього на адресу позивача у справі, в котрому відповідач позов заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Позивачем не дотримано досудового порядку вирішення спірних питань, передбаченого п.7 укладеного між сторонами Договору про надання послуг, а також, передбаченого ст. 222 ГК України досудового порядку реалізації господарсько-правової відповідальності, оскільки 01 червня 2020 року відповідач отримав позовну заяву, з якої він дізнався про обставин зі змісту позовних вимог, викладених Позивачем, про існування яких йому раніше не було відомо.

Позивач, посилаючись на п.8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999р. зазначає, що під час затримки вагонів на станції з причин залежних від вантажовласника складається відповідний акт загальної форми, який підписується представниками станції вантажовласника із зазначенням часу з початку і до закінчення затримки вагонів та їх номерів. Проте, всупереч вказаним Правилам, у створеній Позивачем 07 квітня 2020 року накопичувальній картці №07040075, актах загальної форми №4, №5 від 07 квітня 2020р відсутні підписи Відповідача -вантажовласника, оскільки останній не був належним чином повідомлений представниками Позивача про подачу та забір вагонів на станції Вікторія Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" .

Позивач зазначає, що відповідно до умов Договору про експлуатацію під`їзної залізничної колії вагони подавались партіями (частинами) у кількості 10-ти вагонів, після навантаження забирались та затримувались на коліях станції Вікторія до оформлення перевізного документа, які є додані Позивачем до позовної заяви - залізнична накладна №32589855 від 30.10.2019 р. разом з відомістю вагонів в кількості 52шт. та залізнична накладна №32933947 від 27.11.2019 р. разом з відомістю вагонів в кількості 53 шт. При цьому, Позивач помилково нараховує плату за зберігання вантажів, безпідставно застосовуючи ставку в розмірі 4 грн. за добу з однієї тони відповідно до п.2.1. Збірника тарифів відповідно в загальних сумах 15678,10 грн. та 28622,80 грн. Однак, враховуючи дійсні обставини, що пов`язані з частковим поданням вагонів, плата за зберігання вантажів повинна бути обчисленою Позивачем на підстав п.2.3 Розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов`язані з ними послуги згідно Наказу Міністерства транспорту №317 від 26.03.2019р., зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15.04.2019р. за №340/16356, виходячи зі ставки в розмірі 2,5 грн. за добу з однієї тони кожної частини вантажу. До того ж, Позивачем не додано копію Акту № 28.02.2020р., як належне доказу про добір коштів, що вказується ним у примітках накопичувальної картки №07040075 від 07 квітня 2020р.

Вважає, що Позивачем не було враховано вказані обставини і необґрунтовано нараховано збір за зберігання вантажу за період 28-30 жовтня 2019р. та 26-27 листопада 2019р.

Позивач визнає, що на станції Вікторія було помилково не донараховано плату в розмірі відповідно 15 678,10грн. та 28 622,80грн. внаслідок вини його представника.

Вважає, що Позивачем належним чином не доведено обставини, па які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог, обов`язковість доведення яких передбачено п.3 ст.13 ГПК України, п.1 ст.77 ГПК України.

Крім того, на адресу суду від відповідача надійшло клопотання №17/06/03 від 17.06.2020р. про відкладення розгляду справи на післякарантинний період, у зв`язку із складною ситуацією з карантином у Волинській області та з метою уникнення небезпеки зараженням коронавірусом COVID -19 представників відповідача.

Ухвалою суду від 22.06.2020р. розгляд справи по суті було відкладено на 13.07.2020р.

09.07.2020р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 30.06.2020р. з обгрунтовуючими відповідь документами та доказами надіслання останньої на адресу відповідача у справі, в котрій позивач позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та цій відповіді.

При цьому засвідчує наступне:

Позивачем дійсно, за браком часу, не вживались заходи досудового врегулювання спору, оскільки факт недобору нарахованого збору за зберігання вантажів виявлено за наслідками проведеної 28 лютого 2020 року перевірки роботи станції Вікторія, накопичувальну картку № 07040075 складено 07 квітня 2020 року, тобто за 23 дні до закінчення шестимісячного строку позовної давності, передбаченого пунктом 137 Статуту залізниць України.

Водночас, після виявлення факту недобору нарахованого збору за зберігання вантажів, відповідача у телефонному режимі було повідомлено про існуючу заборгованість, однак позитивного результату вирішення спору не досягнуто, про що свідчить на даний час не погодження з заявленими позовними вимогами, викладене у відзиві на позовну заяву.

Більше того, пунктом 7 укладеного Договору про надання послуг, на який посилається відповідач, передбачено, що усі спірні питання з виконання умов цього Договору вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку. Досудове вирішення спорів шляхом пред`явлення претензій, укладеним Договором не передбачено.

Окрім того, положеннями господарського процесуального законодавства не заборонено звернення до суду за захистом порушених прав без дотримання вимог ст. 19 ГПК України, оскільки приписами частини 1 статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції кого вона віднесена законом.

Щодо неповідомлення Відповідача про подачу та забирання вагонів на станції Вікторія позивач засвідчив, що таке твердження Відповідача не відповідає дійсності, оскільки останнім погоджені та підписані електронним підписом Відомості плати за користування вагонами № 30100008 та № 27110013, які складені на підставі цих же актів загальної форми ГУ-23, цих же пам`яток про подавання та пам`яток про забирання вагонів, що і накопичувальна картка № 07040075 по збору коштів за зберігання вантажів. Факт підписання зазначених відомостей плати за користування вагонами, які складені на підставі тих же документів, що і накопичувальна картка, підтверджує обізнаність Відповідача в складених актах загальної форми ГУ-23 та пам`ятках про подавання та забирання вагонів.

Більше того, кошти по вказаним Відомостям, за користування цими ж вагонами, впродовж цього ж часу, стягнуто з Відповідача без заперечення, а кошти нараховані по накопичувальній картці № 07040075 за зберігання цих же вантажів, упродовж цього ж часу, Відповідач сплачувати відмовляється.

Стосовно застосування ставки збору за зберігання вантажів позивач повідомив, що відповідач у відзиві на позовну заяву помилково орієнтує суд на застосування ставки збору за зберігання вантажів відповідно до пункту 2.3. Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністра транспорту та зв`язку України від 26.03.2009р. № 317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. № 340/16356 (далі по тексту - Збірник тарифів) в сумі 2,5 грн. за добу з однієї тонни, яка застосовується у випадках, якщо вантаж для відправлення завозиться частинами і в день завезення першої частини не був завезений повністю. Тобто, завезений вантаж не зберігається у вагонах, а на відкритих площадках або у будь-якому іншому місці на станції відправлення.

Ставка збору у розмірі 4,0 грн. за одну тону нараховується, відповідно до пункту 2.1. Збірника тарифів, за кожну добу при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі контейнерах), тобто, у вказаному пункті 2.1. Збірника тарифів чітко передбачена умова, що вантаж зберігається у вагонах, що має місце у даному випадку.

Щодо відсутності у матеріалах позовної заяви Акту від 28.02.2020р. позивач зауважив, що в примітках накопичувальної картки № 07040075 дійсно є посилання на акт від 28.02.2020р, згідно якого відбувся добір коштів до накопичувальних карток № 28110195 та № 31100180.

Не донарахування коштів за зберігання вантажів виявлено в результаті проведеної ревізорами перевірки роботи станції Вікторія, за наслідками якої складено Акт перевірки від 28 лютого 2020 року.

Крім порушення не донарахування коштів, в Акті висвітлено інші виявлені порушення у роботі станції, які не є доступними загальному огляду, а окремі із них відносяться до комерційної таємниці, тому Акта перевірки роботи станції Вікторія не приєднано до матеріалів позовної заяви.

09.07.2020р. на адресу суду від відповідача надійшло заперечення №09/07/01 від 09.07.2020р. на відповідь на відзив позивача з доказами надіслання останнього на адресу позивача у справі, в котрому відповідач позов заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та цих запереченнях.

Крім того, 09.07.2020р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи на післякарантинний період, у зв`язку із запровадженням на всій території України карантину через спалах у світі коронавірусу та з метою уникнення небезпеки зараження коронавірусом представника відповідача.

09 липня 2020 року на адресу господарського суду від представника АТ "Українська залізниця" Мартинюка О.О. (довіреність від 16.04.2020р.) надійшло клопотання від 29.06.2020р. №ДНЮ-3-02-7-23/2, в якому заявник просив суд забезпечити його участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції та визначити суд, що відповідатиме за проведення відеоконференції під час судового засідання, а саме: Господарський суд Хмельницької області (29005, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1) та Хмельницький міськрайонний суд (29000, м. Хмельницький, вул. Героїв майдану, 54).

Ухвалою суду від 13.07.2020р. у задоволенні клопотання представника АТ "Українська залізниця" Мартинюка О.О. від 09.07.2020р. №ДНЮ-3-02-7-23/2 про проведення судового засідання у справі №903/301/20 в режимі відеоконференції - відмовлено.

В судовому засіданні 13 липня 2020 року судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 06.08.2020р. на 10 год. 50 хв. та зобов`язання представника позивача надати суду належним чином сформований та посвідчений Витяг з акту від 28.02.2020р.

Крім того, ухвалою суду від 13.07.2020р. було постановлено повідомити ТОВ "Мірмекс" про відкладення розгляду справи по суті на 06.08.2020р., згідно протокольної ухвали, постановленої судом за результатами проведеного 13.07.2020р. судового засідання.

05.08.2020р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання від 30.07.2020р., в котрому позивач просить суд розглянути справу без участі його уповноваженого представника та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Поруч з цим, 05.08.2020р. на адресу суду від позивача, на виконання вимог протокольної ухвали суду від 13.07.2020р., надійшов супровідний лист від 30.07.2020р., яким позивач до матеріалів справи долучив Витяг з Акту від 28.02.2020р., згідно якого відбувся добір коштів до накопичувальних карток № 28110195 та № 31100180.

05.08.2020р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи на післякарантинний період, у зв`язку із запровадженням на всій території України карантину через спалах у світі коронавірусу та з метою уникнення небезпеки зараження коронавірусом представника відповідача.

Розглянувши в судовому засіданні 06.08.2020р. клопотання відповідача від 05.08.2020р. про відкладення розгляду справи, судом було відхилено останнє. При цьому суд виходив з тих підстав, що Радою суддів України рекомендовано громадянам та іншим особам: всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

В аспекті викладеного, судом враховано, що відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву та заперечення відповідача на відповідь на відзив позивача. За таких обставин суд вважає, що відповідачем здійснені процесуальні дії стосовно висловлення своєї позиції по відношенню до предмету спору. Явка представників сторін в судові засідання жодного разу обов`язковою не визнавалась. З урахуванням введення на території України карантинних заходів відповідно до постанови КМУ № 211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" розгляд справи за клопотанням відповідача неодноразово судом відкладався, а відтак останній, як і його представник мав достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків. Поруч з цим, суд констатує, що відкладення розгляду справи є правом суду, яке реалізується в залежності від обставин неможливості вирішення спору. Неявка учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не відноситься до обставин, що унеможливлюють розгляд справи.

Суд також враховує принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Поруч з цим, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п.35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989р. вказано, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Також суд засвідчує, що розгляд даної справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження, відповідач, своїм процесуальним правом на подання суду заперечень стосовно розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження не скористався, заперечень, у встановлені п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, суду не подав.

Зважаючи на те, що всі учасники справи належним чином були повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання з розгляду даної справи по суті, а явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, розгляд цієї справи за клопотанням відповідача уже неодноразово відкладався, тому учасники справи мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, зокрема, і на подання будь-яких пояснень чи інших заяв по суті справи, а також з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для розгляду даної справи по суті у даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред`явлений до відповідача позов підставний та підлягає до задоволення.

Викладена позиція суду пов`язана з наступними обставинами:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 07 лютого 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мірмекс" (замовник) було укладено договір №07564/ЦТЛ-2018 про надання послуг з додатками №№1, 2, 3, 4 до нього, згідно з умовами п.п. 1.1., 1.3. котрого предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги. Надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Замовник зобов`язаний, зокрема, оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника; самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов цього договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообігу, термін перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника; відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів, вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажів перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролюючих недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станцій призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.п. 2.1.6.-2.1.7. договору).

У відповідності до п. 12.1. договору договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", вчинення Замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.12.2018р. до 31.12.2018р. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії Договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей Договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, які мали місце під час дії цього Договору.

Згідно п.п. 13.1. договору додатки є невід`ємною частиною Договору, вважаються підписаними Сторонами в момент підписання договору та не потребують окремого підписання. Додаток 1 "Ставки плат за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажу надаються за вільними тарифами", Додаток 2 "Ставки плати за використання вагонів Перевізника у вантажному та порожньому рейсах по території України (Спл) та плати за користування вагонами Перевізника за межами України", Додаток 3 "Коефіцієнти порожнього пробігу до навантаженого", Додаток 4 "Протокол погодження Договірної ціни (вартість плат та додаткових зборів) при перевезенні вантажів на транспортерах Перевізника, проїзду бригад супроводжених великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад".

Договір №07564/ЦТЛ-2018 про надання послуг від 07.02.2018р. підписано сторонами та скріплено відтисками печаток господарюючих суб`єктів.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Cтаттею 629 Цивільного кодексу України визначено, що всі умови договору - істотні, звичайні та випадкові - з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами. Невиконання або неналежне виконання сторонами договору своїх обов`язків тягне наслідки, передбачені главою 51 ЦК України.

Частиною першою статті 306 Господарського кодексу України унормовано, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина п`ята статті 306 ГК України).

Також, статтею 908 Цивільного кодексу України визначено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно частини 5 статті 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Таким чином, права й обов`язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.

Відносини залізниці з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюються Законом України "Про залізничний транспорт", за змістом статей 2, 8 котрого умови та порядок організації перевезень за участю залізниць, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та іншими актами законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини сторін за своєю правовою природою є правовідносинами з надання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів залізницею та їх зберіганням.

Відповідно до вимог п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 864/5085 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника.

У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, який списується з особового рахунку платника.

Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтрансу України № 113 від 25.02.1999р. та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458 визначено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

У пункті 3 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України № 334 від 28.05.2002р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, зазначається, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства.

Відповідно до п.2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно ст. 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами. Якщо підприємство не має свого локомотива, подача і забирання вагонів та маневрова робота провадяться локомотивом залізниці за плату згідно з тарифом. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Експлуатація залізничних під`їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під`їзної колії і станції примикання.

Згідно з частинами 5, 6 ст. 76 Статуту залізниць, договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії та договір про подачу та забирання вагонів розробляється з урахуванням єдиного технологічного процесу роботи під`їзної колії із станцією примикання. Порядок розроблення та форма договорів встановлюються Правилами.

07 листопада 2017 року терміном на п`ять років до 07 листопада 2022 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Приватним акціонерним товариством "Городоцький елеватор СУФФЛЕ" було укладено договір № 3357 "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії при станції Вікторія регіональної філії "Південно-Західна залізниця", за умовами п. 1 якого згідно з Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить Залізниці та є продовженням колії №6 станції Вікторія регіональної філії "Південно-Західна залізниця" і обслуговується власним локомотивом.

Межею під`їзної колії є знак "Межа під`їзної колії", який встановлено на відстані 146 м. від стрілки №24.

Пунктом 7 вказаного договору передбачено, що максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передаються Власнику колії, становить 10 вагонів.

На вказаній під`їзній колії, відповідно Заявки-угоди від 10 вересня 2019 року проводить навантажувальні роботи Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірмекс".

27.10.2019р. о 12 год. 28 хв. на станцію Вікторія на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірмекс" для забезпечення електронної заявки по навантаженню, прибули порожні вагони №№95758884, 95801189, 95350971, 95919870, 58562901, 95640454, 95757605, 95372645, 95523056, 95454575, 95446456, 95528717, 95378048, 95448429, 95389318, 95331831, 95525309, 95305124, 95669248, 95359956, 95541900, 95305868, 95643243, 95368056, 95834024, 95632246, 95644977, 95446431, 95640033, 95628517, 95312617, 95525226, 95528329, 95347373, 95645230, 95757654, 58564626, 95640116, 95645768, 95833018, 95689600, 95541140, 95693438, 95712972, 95392742, 95795456, 95358677, 95321717, 95618732, 53200689, 95798831, 95828604.

Відповідно до умов Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії, вагони подавались партіями по 10 вагонів, після навантаження забирались з під`їзної колії та затримувались на коліях станції до оформлення перевізного документа відправником на відправлення всього маршруту:

- вагони №№95305124, 95305868, 95331831, 95359956, 95389318, 95448429, 95525309, 95541900, 95643243, 95669248 відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №140 подані 27.10.2019р. 0 13 год. 20 хв., відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №139 забрані 28.10.2019р. о 07.год. 20 хв., затримані на коліях станції відповідно актів №№ 501, 514 з 28.10.2019 07 год. 20 хв. по 30.10.2019р. 11 год. 45 хв.;

- вагони №№ 58562901, 95350971, 95372645, 95454575, 95523056, 95619870, 95640454, 95757605, 95758884,95801189 відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №141 подані 28.10.2019р. ( 0 07 год. 50 хв., відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №140 забрані 28.10.2019р. о 19 год. 00 хв., затримані на коліях станції відповідно актів №№ 503, 515 з 28.10.2019р. 19 год. 00 хв. по 30.10.2019р. 11 год. 45 хв.;

- вагони №№953689056, 95378048, 95446431, 95446456, 95528717, 95628517, 95632246, 95640033, 95644977, 95834024 відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №142 подані 28.10.2019р. о 19 год. 30 хв., відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №141 забрані 29.10.2019р. 0 06 год. 50 хв., затримані на коліях станції відповідно актів №№ 505, 516 з 29.10.2019 06 год. 50 хв. по 30.10.2019р. 11 год. 45 хв.;

-вагони №№95300689, 95321717, 95358677, 95392742, 95618732, 95693438, 95712972, 95795456, 95798831, 95833018, відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №143 подані 29.10.2019р. о 07 год. 20 хв., відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №142 забрані 30.10.2019р. о 04 год. 00 хв., затримані на коліях станції відповідно актів №№ 507, 518 з 30.10.2019р. 04 год. 00 хв. по 30.10.2019р. 11 год. 45 хв.;

- вагони №№95833018, 95312617 відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №144 подані 30.10.2019р. о 04 год. 30 хв., відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №143 забрані 30.10.2019р. о 07 год. 00 хв. затримані на коліях станції відповідно актів №№ 512, 517 з 29.10.2019р. 07 год. 10 хв. по 30.10.2019р. 11 год. 45 хв.

Після навантаження останньої партії вагонів №№58564626, 95347373, 95525226, 95528329, 95541140, 95640116, 95645230, 95645768, 95689600, 95757654, що були подані відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №145 30.10.2019 о 07 год. 30 хв. та забрані відповідно пам`ятки ф.ГУ-45 №144 30.10.2019р. o 11 год. 30 хв. відправником наданий перевізний документ на виправлення маршруту. Вагони прийняті до перевезення за перевізним документом (накладною) №32933947.

По станції Вікторія за затримку вагонів на коліях станції нараховано збір за зберігання вантажу відповідно до п. 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 866/5087 за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Із застосуванням ставок, наведених у п. 2.1 розділу 3 Збірника тарифів проведено нарахування плати за зберігання вантажів на суму 32 700,25 грн., що відображено у накопичувальній картці №311000180.

Однак, товарним касиром станції Вікторія, при здійсненні розрахунків допущено помилку і нарахована плата стягнута лише за зберігання вантажів тривалістю 1 доба.

Під час перевірки роботи станції виявлено недобір нарахованого збору.

Донарахування платежів по даній групі вагонів здійснено відповідно накопичувальної картки №07040075 у сумі 28 622,80 грн.

Окрім того, 24.11.2019р. о 00 год. 35 хв. на станцію Вікторія на адресу Відповідача прибули вагони №№95834131, 95651428, 95618914, 95921300, 95800637, 95829214, 95652863, 95643334, 95359006, 95380200, 95621314, 95646774, 95353751, 95446977, 58569724, 95796959, 95526380, 95541645, 95303905, 95694014, 95834149, 95542312, 95828554, 95616322, 95752887, 58567546, 95644357, 95792677, 95756771, 95367173, 95448510, 95755807, 95634036, 95320537, 95388765, 95454757, 95447488, 95799268, 95679270, 95198388, 58562422, 95363669, 95525234, 95304127, 95248076, 95493128, 95801767, 95448254, 95643722, 95531505, 95616306, 95372553, 95613048

- вагони №№95380200, 95359006, 95643334, 95652863, 95859214, 95800637, 95621300, 95618914, 95651428, 95834131 відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №156 подані 25.11.2019р. о 18 год. 55 хв., відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №154 забрані 26.11.2019р. о 03 год. 00 хв., затримані на коліях станції відповідно актів №№ 608, 623 з 26.11.2019р. 03 год. 00 хв. по 27.11.2019р. 09 год. 05 хв.;

- вагони №№95320537, 95367173, 95388765, 95447488, 95448510, 95454757, 95634036, 95679270, 95755807, 95799268, відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №157 подані 26.11.2019р. о 03 год. 20 хв., відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №155 забрані 26.11.2019р. о 07год. 20 хв., затримані на коліях станції відповідно актів №№ 611, 624 з 26.11.2019р. 07 год. 20 хв. по 27.11.2019р. 09 год. 05 хв.;

- вагони №№58562422, 58567546, 58569724, 95198388, 95248076, 95303905, 95304127, 95353571, 95363669, 95372553 відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №158 подані 26.11.2019 о 07 год. 50 хв., відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №156 забрані 26.11.2019р. о 12 год. 20 хв., затримані на коліях станції відповідно актів №№ 613, 625 з 26.11.2019р. 12 год. 20 хв. по 27.11.2019р. 09 год. 05 хв.;

- вагони №№95446977, 95448254, 95493128, 95525234, 95526380, 95531505, 95541645, 95542312, 95613048, 95616306 відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №159 подані 26.11.2019р. о 12 год. 50 хв., відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №157 забрані 26.11.2019р. о 17 год. 20 хв., затримані на коліях станції відповідно актів №№ 619, 636 з 26.11.2019р. 17 год. 20 хв. по 27.11.2019р. 09 год. 05 хв.;

- вагони №№95616322, 95621314, 95643722 відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №160 подані 26.11.2019р. о 18 год. 30 хв., відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №158 забрані 26.11.2019р. о 22 год. 40 хв., затримані на коліях станції відповідно актів №№ 621, 626 з 26.11.2019р. 22 год. 40 хв. по 27.11.2019р. 09 год. 05 хв.

Після навантаження останньої партії вагонів №№95644357, 95646774, 95994014, 95752887, 95756771, 95792677, 95796959, 95801767, 95828554, 95834149, що були подані відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №161 26.11.2019р. о 18 год. 30 хв. та забрані відповідно пам`ятки ф. ГУ-45 №159 27.11.2019р. о 09 год. 00 хв. відправником наданий перевізний документ на відправлення маршруту. Вагони прийняті до перевезення за перевізним документом (накладною) №32933947.

По станції Вікторія за затримку вагонів на коліях станції нараховано збір за зберігання вантажу на суму 33 447,50 грн., згідно накопичувальної картки №28110195.

Однак, товарним касиром станції Вікторія, при здійсненні розрахунків допущено помилку і нарахована плата стягнута лише за зберігання вантажів тривалістю 1 доба.

Під час перевірки роботи станції виявлено недобір нарахованого збору.

Донарахування платежів по даній групі вагонів здійснено відповідно накопичувальної картки № 07040075 у сумі 15 678,10 грн.

Згідно детального розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірмекс" по накопичувальній картці №07040075 по станції Вікторія за період жовтень - листопад 2019 року:

1.По відправці № 32589855 становить:

Платежі нараховані згідно актів загальної форми:

-№№501/514, що були складені на затримку вагонів в яких зберігався вантаж вагою 581 тонна терміном 3 доби;

-№№ 503/515 - вантаж вагою 634 тонни терміном 2 доби;

-№№ 505/516 - вантаж вагою 641 тонна терміном 2 доби.

-№№ 507/518 - вантаж вагою 647 тонн терміном 1 доба;

-№№ 512/517 - вантаж вагою 128 тонн терміном 1 доба.

1.1 Згідно статті 46 Статуту залізниць України (далі по тексту Статут) одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. За зберігання вантажу на станції справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно пункту 2.1 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009р. № 317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. № 340/16356 (далі по тексту - Збірник), після закінчення безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округлюється до повної.

До збору за зберігання вантажу застосовується коефіцієнт 3,023грн., згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 22.03.2019р. № 205.

Відповідно:

1.1.1.По актам № 501/514 за зберігання вантажу за три доби:

Розраховується спочатку вартість зберігання вантажу за одну добу:

4,00 грн./т. х 3,023 = 12,09 грн./т.

Згідно з пунктом 5.1 розділу 2 Збірника, збори за роботи та послуги за перевезення вантажів округлюються до 0,1, а тому плата за зберігання 1 тонни вантажу за одну добу становить 12,10 грн.

12,10 грн./т. (за одну добу) х 581 тонн = 7 030,10 грн.

3 доби х 7 030,10 грн. =21 090,30 грн.

1.1.2. По актам №№ 503/515:

Вартість зберігання вантажу за дві доби становить:

12,10 грн./т. (за одну добу) х 634 тонн = 7 671,40 грн.

2 доби х 7 671,40 грн. = 15 342,80 грн.

1.1.3. По актам №№ 505/516:

Вартість зберігання вантажу за дві доби становить:

12,10грн./т. х 641 тонн =7 756,10 грн.

2 доби х 7 756,10 грн. = 15 512,20 грн.

1.1.4. По актам №№ 507/518:

Вартість зберігання вантажу за одну добу становить:

12,10грн./т. х 647 тонн = 7 828,70 грн.

1.1.5. По актам №№ 507/518:

Вартість зберігання вантажу за одну добу становить:

12,10грн./т. х 128 тонн = 1 548,80 грн.

1.2 Загальна сума по актам №№501/514, №№503/515, №№505/516, №№507/518. №№ 512/517 становить:

21 090,30+15 342,80+15 512,20+7 828,70+1 548,80=61 322,80 грн.

По накопичувальній картці №31100180 раніше стягнуто 32 700,25 грн.

1.3.Недобір по актам №№501/514, №№503/515, №№505/516, №№507,518, №№512/517 становить: 61 322,80 грн.-32 700,25 грн.= 28 622,25 грн.

1. По відправці №32933947:

Платежі нараховані згідно актів загальної форми:

-№№608/623, що були складені на затримку вагонів в яких зберігався вантаж вагою 647 тонн терміном 2 доби;

-№№ 611/624 - вантаж вагою 641 тонна терміном 1 добу;

-№№ 613/625 - вантаж вагою 639 тонн терміном 1 добу;

-№№ 619/636 - вантаж вагою 652 тонни терміном 1 добу;

-№№ 621/626 - вантаж вагою 193 тонни терміном 1 добу.

2.1.1. По актам №№ 608/623:

Вартість зберігання вантажу за дві доби становить:

12,10 грн. (одна доба) х 647 тонн = 7 828,70 грн.

2 доби х 7 828,70 грн. = 15 657,40 грн.

2.1.2. По актам №№611/624:

Вартість зберігання вантажу за дві доби становить:

12,10 грн. х 641 тонн =7 756,10 грн.

2 доби х 7 756,10 грн. = 15 512,20 грн.

2.1.3. По актам №№613/625:

Вартість зберігання вантажу за одну добу становить:

12,10 грн. х 639 тонн =7 731,90 грн.

2.1.4. По актам №№619/636:

Вартість зберігання вантажу за одну добу становить:

12,10 грн. х 652 тонн =7 889,20 грн.

2.1.5. По актам №№621/626

Вартість зберігання вантажу за одну добу становить:

12,10 грн. х 193 тонн =2 335,30 грн.

2.2. Загальна сума по актам №№ 608/611, №№ 613/625, №№ 619/636, №№ 621/626 становить:

15 657,40 + 15 512,20 + 7 731,90 + 7 889,20 + 2 335,30 = 49 126,00 грн.

По накопичувальній картці №28110195 раніше стягнуто 33 447,50 грн.

2.3 Недобір по актам №№608/611, №№613/625, №№619/636, №№621/626 становить:

49 126,00 грн. - 33 447,50 грн. = 15 678,50 грн.

3. Загальна сума по накопичувальній картці № 07040075 становить:

28 622,25 грн. + 15 678,50 грн. = 44 300,75 грн.

44 300,75 грн. х 20% = 53 160,90 грн. з врахуванням ПДВ, яка і підлягає, на переконання суду, до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про транспорт", підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту, та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту. Спеціальне правове регулювання транспортної діяльності більш детально визначається в транспортних статутах та кодексах, одним з яких є Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, і яким визначені обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Тобто, відповідними статтями Статуту чітко визначені причини, згідно яких може бути покладена відповідальність на сторону в разі доведення її вини.

Щодо обставин наявності або відсутності вини вантажоодержувача, суд засвідчує, що відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надано необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, встановивши, що затримка вагонів на колії станції Вікторія відбулась з вини відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і доведеність наявності у відповідача обов`язку сплатити збір за зберігання вантажів.

Отже, суд вважає, що позивачем правомірно нарахована плата за зберігання вантажів у розмірі 53 160,90 грн., яку ТОВ "Мірмекс" не сплатило.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати збору за зберігання вантажів відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Мірмекс" заборгованості в сумі 53 160,90 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно тверджень відповідача про не дотримання позивачем досудового порядку вирішення спору суд засвідчує, що пунктом 7 укладеного між сторонами Договору №07564/ЦТЛ-2018 від 07.02.2018р. про надання послуг, на положення якого посилається відповідач, передбачено, що усі спірні питання з виконання умов цього Договору вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку. Досудове вирішення спорів шляхом пред`явлення претензій, укладеним Договором не передбачено.

Окрім того, положеннями господарського процесуального законодавства не заборонено звернення до суду за захистом порушених прав без дотримання вимог ст. 19 ГПК України, оскільки приписами частини 1 статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції кого вона віднесена законом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Щодо неповідомлення Відповідача про подачу та забирання вагонів на станції Вікторія суд констатує, що таке твердження Відповідача не відповідає дійсності, оскільки останнім погоджені та підписані електронним підписом Відомості плати за користування вагонами № 30100008 та № 27110013, які складені на підставі цих же актів загальної форми ГУ-23, цих же пам`яток про подавання та пам`яток про забирання вагонів, що і накопичувальна картка № 07040075 по збору коштів за зберігання вантажів. Факт підписання зазначених відомостей плати за користування вагонами, які складені на підставі тих же документів, що і накопичувальна картка, підтверджує обізнаність Відповідача в складених актах загальної форми ГУ-23 та пам`ятках про подавання та забирання вагонів.

Більше того, кошти по вказаним Відомостям, за користування цими ж вагонами, впродовж цього ж часу, стягнуто з Відповідача без заперечення, а кошти нараховані по накопичувальній картці № 07040075 за зберігання цих же вантажів, упродовж цього ж часу, Відповідач сплачувати відмовляється.

Стосовно застосування ставки збору за зберігання вантажів суд засвідчує, що відповідач у відзиві на позовну заяву помилково застосовує ставку збору за зберігання вантажів відповідно до пункту 2.3. Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністра транспорту та зв`язку України від 26.03.2009р. № 317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. № 340/16356 в сумі 2,5 грн. за добу з однієї тонни, оскільки остання застосовується у випадках, якщо вантаж для відправлення завозиться частинами і в день завезення першої частини не був завезений повністю. Тобто, завезений вантаж не зберігається у вагонах, а на відкритих площадках або у будь-якому іншому місці на станції відправлення.

Ставка збору у розмірі 4,0 грн. за одну тону нараховується, відповідно до пункту 2.1. Збірника тарифів, за кожну добу при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі контейнерах), тобто, у вказаному пункті 2.1. Збірника тарифів чітко передбачена умова, що вантаж зберігається у вагонах, що має місце у даному випадку.

Поруч з цим суд констатує, що в судовому засіданні 06.08.2020р. судом було оглянуто Витяг з Акту від 28.02.2020р., згідно якого відбувся добір коштів до накопичувальних карток № 28110195 та № 31100180.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, частиною 9 вказаної статті визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов`язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України в повному розмірі за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірмекс".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірмекс" (Волинська область, Іваничівський район, смт. Іваничі, вулиця Грушевського, будинок 1, код ЄДРПОУ 20145947) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01601, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Лисенка, будинок 6, код ЄДРПОУ 40081221, поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", МФО 300465) 53 160,90 грн. збору за зберігання вантажів та 2 102,00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. Наказ на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення

складено 07.08.2020р.

Суддя В. А. Войціховський