Рішення

від 07.08.2020 по справі 904/2922/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2922/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіком", м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 103 128,70 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіком" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заборгованість у розмірі 103 128,70 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 95 950,12 грн.;

- пеня у розмірі 4 870,90 грн.;

- 3 % річних у розмірі 762,88 грн.

- інфляційні втрати у розмірі 1 544,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів поставки №12с/251/53-142-01-19-01119 від 17.12.2019 та №12с/264/53-142-01-19-01137 від 27.12.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлену продукцію. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 19.02.2020 по 25.05.2020 у сумі 762,88 грн. та інфляційні збитки за період березень-квітень 2020 року.

На підставі пункту 5.2 договорів позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 4 870,90 грн. за загальний період з 19.02.2020 по 25.05.2020.

В позовній заяві позивач заявляє про витрати на правничу допомогу в орієнтовному розмірі 14 000,00грн., які очікує понести.

Відповідач у відзиві на позов, який надійшов до суду 31.07.2020 (вх. №34891/20), позовні вимоги визнає частково у розмірі 95950,12грн., посилається на те, що 03.02.2020 здійснив часткову оплату за договором у загальному розмірі 30 074,28грн. Щодо розрахунку заборгованості відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем невірно визначено граничний строк оплати поставленої продукції, відповідно невірно визначено період прострочення виконання зобов`язання, що вплинуло на розрахунок пені та процентів річних.

Відповідач заперечує проти компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 14 000,00грн. Вважає, що справа не є складною, позивачем завищено вартість однієї години роботи адвоката. Так, відповідно до п.2. Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465, розмір оплати за годину роботи адвоката за надання правової допомоги становить 5 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (96,00 грн на 2019 рік).

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2020 справу №904/1057/20 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою господарського суду від 05.06.2020 відкрито провадження у справі.

Враховуючи приписи частини тринадцятої статті 8, статті 12, частини першої статті 247 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги малозначний характер справи та незначну складність, її розгляд було вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.

07 липня 2020 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання, яким просить продовжити йому строк для подання відзиву на позовну заяву на строк дії карантину, але не пізніше 31.07.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2020 продовжено Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", строк для надання відзиву на позовну заяву на період дії карантинних заходів в Україні, але не пізніше 31.07.2020.

09 липня 2020 року позивачем надано клопотання про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 14 000,00грн.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Свіком" (постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець) було укладено договір поставки № 12с/251/53-142-01-19-01119 (далі - Договір, а.с.15-17).

Відповідно до п.1.1. цього договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі поставити покупцеві Фарбу штемпельну, спрей (код ДК 021:2015 - 30190000-7 "Офісне устаткування та приладдя різне") (далі - Продукція), а Покупець - прийняти і оплатити Продукцію на умовах, визначених Договором.

Найменування, одиниця виміру і загальна кількість Продукції, її номенклатура, ціна визначені в Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору (п.1.2. договору).

Згідно п.п.1.3., 1.4. договору, покупець має право зменшити обсяг закупівлі залежно від реального фінансування видатків. Умови Договору можуть бути змінені в порядку встановленому чинним законодавством України, з урахуванням вимог ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі".

За пунктом 3.1. договору ціна за одиницю Продукції встановлена в національній валюті України та вказується в Специфікації до Договору, що є його невід`ємною частиною.

Сторони підписали Специфікацію до договору № 12с/251/53-142-01-19-01119 від 17.12.2019 на суму 36033,00грн. (Додаток №1, а.с.22) та Додаток №2 - технічні характеристики щодо кольору фарби та об`єму.

Сума Договору є твердою та становить 36 033,00 грн. (Тридцять шість тисяч тридцять три тривні. 00 копійок) в т.ч. ПДВ - 6 005,50 грн. (Шість тисяч п`ять гривень 50 копійок), п.3.2. договору.

В ціну Продукції включені витрати, пов`язані з виготовленням Продукції, тарою упаковкою), маркуванням та доставкою Покупцеві (п.3.3. договору).

Сторони домовились, що розрахунки за продукцію здійснюється по узгодженим цінам в національній валюті України протягом 25 (двадцяти п`яти) банківських днів з моменту поставки та проходження митного контролю Продукції за кількістю та якістю відповідно до нормативних документів Покупця, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в Договорі, згідно рахунку наданого постачальником (3.4. договору).

Згідно п.4.1. договору поставка продукції здійснюється у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс 2010" на умовах DDP - склад покупця (м. Жовті Води, Дніпропетровська область, вул. Гагаріна,4).

Датою поставки вважається дата підписання сторонами видаткової накладної або акту прийняття-передачі продукції та проходження вхідного контролю продукції за кількістю та якістю відповідно до нормативних документів покупця та виставлення постачальником рахунку-фактури (п.4.2. договору).

Строк поставки продукції до 25 грудня 2019 року (п.4.3. договору).

Відповідальність сторін передбачена розділом 5 договору. Так, згідно пункту 5.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

У разі порушення Покупцем більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Продукції. Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в

період прострочення, за кожен день прострочки оплати (п.5.2. договору).

Строк дії договору: цей договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторонами та реєстрації ДП "НАК Енергоатом" та діє до 25.12.2019, а в частині виконання зобов`язань - до їх повного виконання (п.7.1. договору).

27 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Свіком" (постачальник) та Державним підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець) було укладено договір поставки №12с/264/53-142-01-19-01137 (далі - Договір).

Згідно п.1.1. цього договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі поставити покупцеві ДК 021:2015 - 30190000-7 "Офісне устаткування та приладдя різне") (Канцелярські вироби) (далі - Продукція), а Покупець - прийняти і оплатити Продукцію на умовах, визначених Договором.

Згідно п.3.2. цього договору сума договору є твердою та становить 89 991,40грн, в тому числі ПДВ -14 909,65грн. Специфікація №1 складає 89 457,90грн., в тому числі ПДВ -14 909,65грн.; специфікація №2 - загальна вартість продукції складає 533,50грн, без ПДВ.

Розрахунок за продукцію здійснюється по узгодженим цінам в національній валюті

України протягом 25 (двадцяти п`яти) банківських днів з моменту поставки та проходження митного контролю продукції за кількістю та якістю відповідно до нормативних документів Покупця, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в Договорі, згідно рахунку наданого постачальником (3.4. договору).

Строк поставки товару за цим договором до 27.12.2019 (п.4.3. договору).

У разі порушення Покупцем більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Продукції. Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочки оплати (п.5.2. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторонами та реєстрації ДП "НАК Енергоатом" та діє до 27.12.2019, а в частині виконання зобов`язань - до їх повного виконання (п.7.1. договору).

На підставі вищезазначених договорів, Постачальником ТОВ "Свіком" було відвантажено Покупцю товар за наступними видатковими накладними:

№ СВ-0017283 від 26 грудня 2019 року на суму 81622,60 грн (а.с.44-45);

№ СВ-0017336 від 27 грудня 2019 року на суму 7 542,00грн (а.с.46);

№ СВ-0000177 від 17.01.2020 на суму 5 958,72 грн. (а.с.48);

№ СВ-0000430 від 24.01.2020 на суму 826,80 грн. (а.с.48).

Факт отримання Товару підтверджується підписом представника Покупця на накладних. Жодних претензій до кількості та якості Товару заявлено не було.

15.04.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію на суму 95 950,12грн, просив сплатити заборгованість протягом п`яти днів з дати отримання претензії (а.с.49).

У відповіді на претензію відповідач зазначив, що 03.02.2020 здійснив часткову оплату вартості поставленого товару, рахунки щодо оплати поставленої продукції за договорами внесено до реєстру платежів для здійснення оплати (а.с.53-54).

Загальна сума боргу за поставлений товар складає 95950,12грн.

Порушення строків оплати отриманого відповідачем товару за вищенаведеними видатковими накладними стало підставою для нарахування за період прострочки заявлених позивачем до стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції.

Наведене і є причиною звернення з позовом до суду.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням сторонами договірних зобов`язань щодо поставки й оплати товару, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пункту 3.4. договорів оплата вартості поставленого товару мала відбутися протягом 25 банківських днів з моменту поставки та проходження вхідного контролю продукції за якістю та кількістю, а саме за видатковими накладними:

№ СВ-0017283 від 26 грудня 2019 року на суму 81622, 60 грн у строк до 03.02.2020 включно;

№ СВ-0017336 від 27 грудня 2019 року на суму 7 542,00грн у строк до 04.02.2020 включно;

№ СВ-0000177 від 17.01.2020 на суму 5 958,72 грн. - у строк до 21.02.2020 включно;

№ СВ-0000430 від 24.01.2020 на суму 826,80 грн. у строк до 28.02.2020 включно.

У встановлений договором строк умови договору щодо оплати вартості поставленого товару відповідачем не виконані.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених вимог по стягненню заборгованості у розмірі 95 950,12грн., строк оплати якої настав.

Відповідач наявність заборгованості у зазначеному розмірі не заперечує, позовні вимоги в цій частині визнає. Право відповідача визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу передбачено ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

Суд не приймає визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч.6 ст. 46 ГПК України). Суд приймає визнання позову в частині, оскільки наявність заборгованості у розмірі, який визнається відповідачем, підтверджена матеріалами справи та визнання позову в цій частині не суперечить інтересам особи, яку він представляє.

Крім вимоги про стягнення основного боргу позивачем також заявлена вимога про стягнення пені, трьох відсотків річних та втрат від інфляції.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом пункту 5.2. договорів поставки, у разі порушення Покупцем більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Продукції, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочки оплати.

Заявлена до стягнення позивачем пеня у сумі 4870,90грн. розрахована за загальний період з 19.02.2020 по 25.05.2020.

Судом встановлено, що граничний строк оплати за поставлений товар за видатковими накладними:

від 26 грудня 2019 року на суму 81622,60грн - 03.02.2020, прострочка виконання зобов`язання виникає з 04.02.2020;

від 27 грудня 2019 року на суму 7 542,00грн - 04.02.2020, прострочка виконання зобов`язання виникає з 05.02.2020;

від 17.01.2020 на суму 5 958,72 грн. - 21.02.2020, прострочка виконання зобов`язання виникає з 22.02.2020;

від 24.01.2020 на суму 826,80 грн. - 28.02.2020, прострочка виконання зобов`язання виникає з 29.02.2020.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позивач невірно визначив граничний строк оплати за поставлений товар з урахуванням п.3.4. договору (25 банківських днів з дати поставки товару), а застосував 25 календарних днів. Відповідно, невірно визначено період прострочення оплати.

Відтак згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України початок перебігу строку починається, в даному випадку - з 04.02.2020, 05.02.2020, 22.02.2020 та 29.02.2020 відповідно.

Так, за розрахунком суду:

- за видатковою накладною від 26.12.2019 на суму 81 622,60грн. та від 27.12.2019 на суму 7542,00грн., а всього на суму 89164,60грн., пеня нараховується (незважаючи на прострочку з 04.02.2020 та 05.02.2020 за цими накладними) за період з 19.02.2020 (період заявлений позивачем) по 25.05.2020 та становить 4526,44грн.;

- за видатковою накладною від 17.01.2020 на суму 5 958,72 грн. пеня нараховується за період з 22.02.2020 по 25.05.2020 та становить 291,75грн.,

- за видатковою накладною від 24.01.2020 на суму 826,80 грн пеня нараховується за період з 29.02.2020 по 25.05.2020 та становить 37,00грн.

Загальний розмір пені складає 4855,19грн. (4526,44грн.+291,75грн.+37,00грн.).

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 4855,19грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Заявлені до стягнення позивачем 3% річних у сумі 762,88 грн розраховані за загальний період з 19.02.2020 по 25.05.2020.

За результатом перевірки здійсненого позивачем арифметичного розрахунку 3% річних встановлено порушення аналогічні тим, що й при обчисленні пені.

Таким чином, три відсотки річних складають 760,74грн., виходячи з наступного:

- за видатковою накладною від 26.12.2019 на суму 81 622,60грн. та від 27.12.2019 на суму 7542,00грн., а всього на суму 89164,60грн., три відсотки нараховуються (незважаючи на прострочку з 04.02.2020 та 05.02.2020 за цими накладними) за період з 19.02.2020 по 25.05.2020 та становить 708,93грн.;

- за видатковою накладною від 17.01.2020 на суму 5 958,72 грн. пеня нараховується за період з 22.02.2020 по 25.05.2020 та становить 45,91грн.,

- за видатковою накладною від 24.01.2020 на суму 826,80 грн пеня нараховується за період з 29.02.2020 по 25.05.2020 та становить 5,90грн.

Перевіркою правильності нарахування втрат від інфляції за березень-квітень 2020 року судом помилок не виявлено. Отже втрати від інфляції в розмірі 1544,8грн. підлягають стягненню з відповідача повністю.

Розрахунок пені, трьох відсотків річних та втрат від інфляції обчислено за допомогою програми "Законодавство" та міститься в матеріалах справи.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення на його користь із відповідача 103110,85грн., з яких: 95950,12грн.- основний борг, 4855,19грн.- пеня, 760,74грн. - 3% річних, втрати від інфляції -1544,8грн. В решті заявлених вимог слід відмовити.

Згідно пункту 9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позивачем у позові заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

09 липня 2020 року позивачем надано клопотання про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 14 000,00грн.

До позову позивачем також долучений договір про надання правової допомоги від 20.05.20, укладений між Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія Черкашина" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Свіком", за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених домовленістю між сторонами, цим Договором, чинним законодавством України, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити правничу допомогу та інші послуги надані йому виконавцем в порядку та строки обумовлені сторонами (а.с.11-13).

Відповідно до пункту 1.2. Договору, виконавець відповідно до узгоджених Сторонами доручень надає Замовнику послуги щодо стягнення заборгованості з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіком" заборгованість за договором поставки № 12с/251/53-142-01-19-01119 від 17.12.2019 та договором поставки № 12с/264/53-142-01-19-01137 від 27.12.2019, а також пеню, інфляційні збитки, відсотки за користування коштами - 3% річних, судові витрати.

За надання правничої допомоги (юридичних послуг), передбаченої даним Договором Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі, який остаточно зазначається в узгодженому сторонами акті здачі-прийняття послуг, що після його підписання стає невід`ємною частиною цього Договору (п. 3.1. Договору).

17 червня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Свіком" та Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія Черкашина" було підписано Акт здачі приймання виконаних послуг №1 по Договору про надання правничої допомоги (юридичних послуг) від 20.05.2020.

Згідно з вказаним Актом, Виконавець протягом строку дії Договору про надання правничої допомоги (юридичних послуг) від 20.05.2020 надав Замовнику правничу допомогу (юридичні послуги) в обсязі, відповідно до умов Договору, а саме послуги щодо стягнення з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіком" заборгованості за договором поставки № 12с/251/53-142-01-19-01119 від 17.12.2019 та договором поставки № 12с/264/53-142-01-19-01137 від 27.12.2019, а також пеню, інфляційні збитки, відсотки за користування коштами - 3% річних, судові витрати.

Відповідно до п. 2. Акту, в тому числі Виконавцем надані наступні послуги:

спроби досудового врегулювання, перемовини з боржником, консультації з замовником - 1000 грн (витрачений час -1 годин);

підготовка до складення позовної заяви - дослідження питання, підготовка правового висновку, вивчення судової практики з цього питання - 3000 грн (витрачений час - 3 години);

складення позовної заяви, складення розрахунку неустойки та інфляційних, 3% річних та направлення позову до суду - 10 000 грн (витрачений час - 10 годин).

Замовник прийняв виконані послуги від Виконавця. Загальна вартість виконаних послуг по даному Договору становить 14000 грн. 00 коп. (чотирнадцять тисяч грн. 00 коп.) без ПДВ. Вартість послуг була сплачена позивачем в повному обсязі (копія платіжного доручення №17362 від 09.06.2020).

Відповідач заперечує проти компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 14 000,00грн. Вважає, що справа не є складною, позивачем завищено вартість однієї години роботи адвоката. Так, відповідно до п.2. Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465, розмір оплати за годину роботи адвоката за надання правової допомоги становить 5 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (96,00 грн на 2019 рік).

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких - витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості , що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що останні є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3)у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Слід зазначити, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за двома договорами поставки, спірними є чотири видаткові накладні, розмір заборгованості підтверджено та визнається відповідачем, розрахунки трьох відсотків річних, пені та втрат від інфляції не складні, охоплюють лише один період, а відтак підготовка цієї справи адвокатом не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, такі послуги, як: спроби досудового врегулювання, перемовини з боржником, консультації з замовником - 1000 грн (витрачений час -1 годин), підготовка до складення позовної заяви - дослідження питання, підготовка правового висновку, вивчення судової практики з цього питання - 3000 грн (витрачений час - 3 години), є складовою такої послуги як складання позовної заяви, складання розрахунків та направлення позову. Доказів проведення перемовин з боржником позивачем так і не надано. Щодо спроб досудового врегулювання слід зазначити, що претензія про сплату заборгованості на адресу відповідача була направлена в квітні 2020 року, а договір про надання правової допомоги укладено з Адвокатським об`єднанням лише 20.05.2020.

Таким чином, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі (14000,00 грн) не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає обґрунтованою суму 10000,00грн. Зазначена сума (10000,00грн) підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених вимог та складає 9998,27грн.

Судовий збір покладається на відповідача у сумі 2101,64 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України .

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіком" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 103 128,70 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, будинок 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна,4, ідентифікаційний код 39688675) заборгованість за договорами поставки №12с/251/53-142-01-19-01119 від 17.12.2019 та №12с/264/53-142-01-19-01137 від 27.12.2019 у сумі 95 950 (дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят)грн 12коп, пеню у сумі 4855 (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять)грн 19коп, три відсотки річних у сумі 760 (сімсот шістдесят)грн 74коп, втрати від інфляції у сумі 1544 (одна тисяча п`ятсот сорок чотири)грн. 80коп., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 2101 (дві тисячі сто одна)грн.64 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9998 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім)грн 27коп, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням пункту четвертого розділу Х "Прикінцеві положення" та підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 07.08.2020

Суддя Н.М. Євстигнеєва