Рішення

від 04.08.2020 по справі 911/873/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/873/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СУЧАСНІ ТОРГОВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ , Черкаська обл., м. Канів

до Товариства з обмеженою відповідальністю АСТЕРС ГРУП , Київська область, м. Ірпінь

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача: Н.М.Краснокутська

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області через систему Електронний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю СУЧАСНІ ТОРГОВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ (далі - позивач) б/н від 08.04.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Астерс Груп (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором №1І033065 від 01.04.2016 року в розмірі 1516181,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати отриманого згідно Договору №1І033065 від 01.04.2016 року товару.

Ухвалою суду від 21.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/873/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.05.2020 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 12.05.2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року відкладено підготовче засідання на 23.06.2020 року.

До суду від позивача надійшла заява б/н від 07.05.2020 року (вх. №9046/20 від 12.05.2020 року) про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 3660624,40 грн., з яких 2783154,71 грн. основного боргу, 66579,96 грн. 3% річних, 56317,82 грн. інфляційних втрат та 754572,91 грн. пені.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 23.06.2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Представник позивача у судовому засіданні 23.06.2020 року подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження у справі №911/873/20 на тридцять днів.

Ухвалою суду від 23.06.2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/873/20 на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 14.07.2020 року.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 13.07.2020 (вх. №14347/20 від 14.07.2020 року), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та клопотання б/н від 14.07.2020 року (вх. №114346/20 від 14.07.2020 року) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 07.07.2020 року закрито підготовче провадження у справі №911/873/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.08.2020 року.

До суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів б/н від 20.07.2020 року (вх. №15254/20 від 23.07.2020 року).

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 27.07.2020 року (вх. №15858/20 від 29.07.2020 року).

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103273862602, у судове засідання 04.08.2020 року без поважних причин не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 04.08.2020 року позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення, підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 04.08.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасні торговельні технології (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Астерс Груп (за договором - покупець) 01.04.2016 року укладено Договір поставки №1І033065 з Протоколом розбіжностей від 01.04.2016 року до Договору поставки №1І033065 від 01.04.2016 року (далі - Договір) та укладеними до нього Договорами про внесення змін №1 від 23.11.2017 року, б/н від 01.01.2019 року, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором та у відповідності із замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Поставка товару постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації покупцем через мережу магазинів Фуршет .

Відповідно до п. 3.1. Договору, товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні.

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця. Приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється на складі покупця в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п.п. 5.1., 5.2. Договору).

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами у специфікації та підтвердженими у накладних. Ціна на товар в специфікації вказується в гривнях. Ціна повинна відповідати законодавству України та включати не більше 2-х знаків після коми (ціна без ПДВ та з ПДВ). Ціна товару в округленнях до цілих копійок зазначається в накладних та при кожній наступній поставці не має перевищувати цін, узгоджених в специфікації (п. 7.2. Договору).

Відповідно до п.п. 7.8., 7.9. Договору (в редакції Додаткової угоди б/н від 01.01.2019 року), загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яким було здійснено поставку товару. Оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 90 (дев`яносто днів) з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару. У разі наявності простроченої заборгованості покупця перед постачальником, що перевищує 15% від загальної заборгованості, постачальник залишає за собою право не поставляти товари і при цьому звільняється від будь-якої відповідальності щодо його не поставки/недопоставки, відповідно до умов Договору.

У пункті 10.1. Договору сторони погодили, що даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020 року.

Крім того, між сторонами підписано Протокол розбіжностей до Договору №1І033065 від 01.04.2016 року.

На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, що підтверджується витратними накладними №1176 від 30.01.2019 року на суму 194472,48 грн., №835 від 23.01.2019 року на суму 178087,44 грн., №581 від 16.01.2019 року на суму 422335,44 грн., №217 від 09.01.2019 року на суму 134467,32 грн., №22 від 02.01.2019 року на суму 161210,16 грн., №2652 від 27.02.2019 року на суму 632963,28 грн., №2653 від 27.02.2019 року на суму 225492,48 грн., №3026 від 06.03.2019 року на суму 180600,48 грн., №3694 від 20.03.2019 року на суму 246615,60 грн., №3928 від 27.03.2019 року на суму 230509,92 грн., №4177 від 03.04.2019 року на суму 160269,84 грн., №4737 від 17.04.2019 року на суму 188798,40 грн., №5225 від 24.04.2019 року від 691279,68 грн. та товарно-транспорті накладні №Р2652 від 27.02.2019 року на суму 759635,56 грн., №Р2653 від 27.02.2019 року на суму 225492,48 грн., №Р3026 від 06.03.2019 року на суму 180600,48 грн., №Р3928 від 27.03.2019 року на суму 230509,92 грн., №Р4737 від 17.04.2019 року на суму 188798,40 грн., №Р1176 від 30.01.2019 року на суму 194472,48 грн., №Р835 від 23.01.2019 року на суму 178087,44 грн., №Р217 від 09.01.2019 року на суму 134467,32 грн., №Р22 від 02.01.2019 року на суму 161210,16 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками, належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи.

Крім того, між позивачем та відповідачем складено та підписано акти перевірки розрахунків між ТОВ Астерс Груп та ТОВ Сучасні торговельні технології , згідно яких заборгованість ТОВ Астерс Груп перед ТОВ Сучасні торговельні технології згідно акту перевірки від 15.02.2019 року за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 складає 2079268,01 грн., згідно акту перевірки від 18.03.2019 року за період з 01.02.2019 по 28.02.2019 складає 1841467,13 грн., згідно акту перевірки від 16.04.2019 року за період з 01.03.2019 по 31.03.2019 складає 2454976,28 грн., згідно акту перевірки від 14.06.2019 року за період з 01.05.2019 по 31.05.2019 складає 3316548,71 грн., згідно акту перевірки від 15.08.2019 за період з 01.07.2019 по 31.07.2019 складає 2749321,83 грн. Зазначені акти перевірки розрахунків підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

Однак, як зазначає позивач, в порушення своїх договірних зобов`язань, відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого товару виконав частково, у зв`язку із чим, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог за ним утворилась заборгованість у розмірі 2783154,71 грн.

Статтею 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Так, позивачем на адресу відповідача направлено претензію б/н від 10.07.2019 року (докази надіслання наявні в матеріалах справи) з проханням виконати умови договору, сплатити заборгованість в сумі 1516181,76 грн. основного боргу та 57263,90 грн. штрафних санкцій. Однак, зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді.

Також, позивачем на адресу відповідача направлено претензію б/н від 16.04.2020 року (докази надіслання наявні в матеріалах справи) з проханням сплатити заборгованість в сумі 2783154,71 грн. Однак, зазначену вимогу залишено відповідачем без відповіді.

Враховуючи зазначене, у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань за відповідачем, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, утворилась заборгованість у сумі 2783154,71 грн., про стягнення якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що надані позивачем видаткові накладні належним чином не оформленні, оскільки з їх тексту неможливо ідентифікувати особу та встановити повноваження особи, яка отримала товар; позивачем не надано відповідачу належним чином оформленні документи, що передбачені п. 3.6 Договору, у зв`язку з чим відповідач має право затримати оплату за товар; позивачем не надано доказів реалізації поставленого товару, а тому строк оплати відповідно до умов Договору поставки не настав. Крім того, відповідач заперечує проти нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки позивачем не доведено наявність боргу та вважає безпідставним нарахування позивачем пені, оскільки п. 8.6. Договору, пеня передбачена лише для постачальника, тобто для позивача в інтересах відповідача.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач згідно товарно-транспортних накладних та витратних накладних, поставив відповідачу товар на загальну суму 2783154,71 грн., а відповідач вказаний товар отримав, що підтверджується наявністю підписів та печаток/штампів сторін на вказаних витратних накладних та на товарно-транспортних накладних, копії яких залучено до матеріалів справи.

Таким чином, із зазначеного вбачається, що матеріалами справи підтверджено поставку позивачем відповідачу товару на загальну суму 2783154,71 грн.

Крім того, на підставі підписаних актів звірки взаєморозрахунків сторони підтвердили наявність у ТОВ АСТЕРС ГРУП заборгованості перед ТОВ Сучасні торговельні технології та погодили її розмір в остаточній сумі 2783154,71 грн.

Суд зазначає, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема, в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі №910/1389/18.

Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому судом враховано ту обставину, що сторонами повноваження осіб, які підписували зазначені вище акти звірки, не заперечувалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3.4. Договору, датою поставки є дата отримання відповідачем товару на складі відповідача.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що позивач при поставці відповідної партії товару передає покупцю певну супровідну документацію.

Згідно п. 5.1. Договору, перехід права власності на товар від позивача до відповідача здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі відповідача.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України , якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Згідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити, як назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (далі - Положення), згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5 Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Судом встановлено, що факт отримання товару відповідачем від позивача підтверджується наявними у матеріалах справи витратними та товарно-транспортними накладними. Факт отримання товару відповідач не оспорював, а лише вказував на недотримання вимог щодо оформлення бухгалтерських документів, у зв`язку з чим зазначив, що такі документи не є належними доказами здійснення поставки.

Разом з тим, суд зазначає, що відсутність у видатковій накладній назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки/штампу самої юридичної особи, відсутність реквізитів довіреності на цю особу не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки/штампу на видатковій накладній є свідченням участі юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цією накладною.

Крім того, ненадання позивачем супровідної документації, визначеної п. 3.6 Договору, за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати зазначену господарську операцію.

Суд звертає увагу, що будь-яких доказів звернення відповідача до позивача з вимогою надати визначені Договором належним чином оформленні документи, встановивши при цьому розумний строк для їх передання, доказів відмови відповідача від Договору та повернення отриманого товару чи вчинення інших дій, які б могли свідчити про невиконання позивачем своїх зобов`язань за Договором поставки у повному обсязі у відповідності до вимог законодавства та умов укладеного між сторонами договору, відповідачем не надано.

Таким чином, відповідач з часу отримання товару не скористався наданим йому нормами ст. 666 Цивільного кодексу України правом встановити позивачу строк для передачі необхідних документів, що стосуються товару, а в разі невиконання вимог - відмовитися від договору та повернути товар.

Разом з тим, ненадання податкових накладних, посвідчень якості та погоджених замовлень не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а тому, не звільняє відповідача від обов`язку оплатити переданий йому товар.

Отже суд відхиляє доводи відповідача про те, що строк оплати товару за вказаними видатковими накладними не настав відповідно до п. 3.6., 7.9. Договору.

Суд звертає увагу, що факт поставки товару підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, а також, що позивачем заявлено до стягнення вартість товару, яка підтверджена сторонами шляхом підписання акту звіряння взаєморозрахунків. Натомість, відповідач належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами заявлених до нього вимог не спростував, доказів повернення поставленого позивачем товару та контррозрахунку заявлених позовних вимог суду не надав.

Крім того, як вбачається з наданих пояснень учасників справи та матеріалів справи, між позивачем та відповідачем існують ряд договірних правовідносин, зокрема, Договір про надання рекламних послуг №311033064 від 01.04.2016 р., Договір про надання послуг №ВЗ1І033065 від 01.04.2016р., Договір про надання логістичних послуг №Л1І033065 від 01.04.2016р., копії яких додано до позовної заяви. Позивач не заперечує, що згідно п. 14.1 Договору (з урахуванням протоколу розбіжностей), покупець має право зменшити суму, що належить до сплати постачальнику за товар та послуги, а також за іншу заборгованість, що має бути сплачена постачальником згідно з цим Договором або по іншим договорам, укладеним між постачальником та покупцем, шляхом проведення заліку зустрічних вимог, коли це не заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводить покупець без підписання сторонами додаткових документів (актів заліку зустрічних вимог, протоколів заліку зустрічних вимог, тощо). Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за письмовою заявою покупця.

Заліки зустрічних вимог, на які посилається відповідач у відзиві, враховано позивачем при поданні даної позовної заяви (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) та відображені у розрахунку ціни позову, а відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт, за якими позивачем враховані зустрічні вимоги, додано до матеріалів справи.

Залишок несплаченої суми заборгованості, з урахуванням часткових оплат та заліку зустрічних вимог, складає 2783154,71 грн., що підтверджується відповідними доказами, які додано до матеріалів справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2783154,71 грн. основного боргу за Договором №1І0330065 від 01.04.2016 року є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач також просив суд стягнути з відповідача 66579,96 грн. 3% річних, 56317,82 грн. інфляційних втрат та 754572,91 грн. пені.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на вимоги ст.ст. 86, 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку позовних вимог та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Враховуючи зазначене та зважаючи на те, що у відповідності до наявних матеріалів справи у суду відсутня інформація щодо конкретних дат та сум поставленого згідно Договору №1І033065 від 01.04.2016 року товару, суд не вбачає за можливе в силу положень пунктів 7.9 вказаного Договору визначити конкретні дати виникнення у відповідача обов`язку з оплати, що є необхідним для визначення періоду прострочення та перевірки правильності здійснення позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Позивачем не надано суду обґрунтованого детального розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат з зазначенням розміру заборгованості (із посиланням на документ на підставі якого виникла така заборгованість) на яку нараховуються пеня, 3% річних та інфляційні втрати, з урахуванням часткових оплат та періодів нарахування штрафних санкцій. Таким чином, у суду відсутня можливість здійснити розрахунок чи перевірити наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки, неможливо визначити чіткого періоду прострочення, дати настання прострочення, при цьому, суд не зобов`язаний сам перераховувати зазначені суми. Наданий позивачем до заяви про збільшення Розрахунок ціни позову з урахуванням річних, індексу інфляції та пені, згідно п. 8.6 Договору (в редакції узгодженого протоколу розбіжностей) не є належним розрахунком пені, 3% річних та інфляційних втрат та належним доказом заявлених вимог, оскільки, оцінені судом у відповідності з вимогами Господарського процесуального кодексу України, та з боку суду вжито всіх необхідних дій з метою забезпечення всебічного, повного та об`єктивного вирішення спору в цій частині.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 66579,96 грн. 3% річних, 56317,82 грн. інфляційних втрат та 754572,91 грн. пені.

Усі інші твердження та заперечення відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АСТЕРС ГРУП (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-Г, код ЄДРПОУ 35995595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СУЧАСНІ ТОРГОВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ (19001, Черкаська область, м. Канів, вул. Гетьмана Михайла Дорошенка, буд. 1, код ЄДРПОУ 38048541) 2783154 (два мільйони сімсот вісімдесят три тисячі сто п`ятдесят чотири) грн. 71 коп. заборгованості та 41747 (сорок одну тисячу сімсот сорок сім) грн. 32 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст виготовлено 07.08.2020 р.

Суддя Д.Г. Заєць