Рішення

від 28.07.2020 по справі 915/2225/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року Справа № 915/2225/19

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль C.М.,

за участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.,

від позивача: Табула О.М. -довіреність б/н від 01.09.2019;;

від відповідача: Лойфер А.О. - довіреність № 452 від 13.06.2019;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: приватного підприємства фірма "ИНТЕРСЕРВИС",

57240, Миколаївська область, Вітовський район, с. Партизанська, вул. Центральний;

54008, м. Миколаїв, вул. Казарського, 1 б, кв. 65;

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції", 04112, м. Київ, вул. ЖАМБИЛА ЖАБАЄВА, буд. 7;

про скасування запису про право власності ,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство фірма (ПП фірма) "ИНТЕРСЕРВИС" пред`явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" з такими вимогами:

1. Скасувати державну реєстрацію прав власності ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" (код ЄДРПОУ 37356981) на об`єкт нерухомого майна, опис об`єкта нерухомого майна: Загальна площа (кв.м.): 1068.5, Опис: Склад за літ. Н-1 загальною площею 1068,5 кв.м.; насосна за літ Л-1; сторожка за літ. М-2, адреса Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Автомобільна, будинок 1/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 516715748101, згідно запису про право власності за номером 32685083, дата державної реєстрації: 31.07.2019 15:26:18 внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уваров Сергій Васильович, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48094492 від 05.08.2019.

2. Визнати за приватним підприємством фірма "ИНТЕРСЕРВИС" (ідентифікаційний код юридичної особи: 31159695) право власності на об`єкт нерухомого майна, опис об`єкта нерухомого майна: Загальна площа (кв.м.): 1068.5, Опис: Склад за літ. Н-1 загальною площею 1068,5 кв.м.; насосна за літ Л-1; сторожка за літ. М-2, адреса Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Автомобільна, будинок 1/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 516715748101.

3. Скасувати державну реєстрацію прав власності ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" (код ЄДРПОУ 37356981) на об`єкт нерухомого майна, Опис об`єкта нерухомого майна: Опис: Літери : Р-1, Р-2 - Котельня (площа 482,9 кв.м)., С-1, С-2, С"-1, С" № 10 - Головний виробничий корпус № 1 з естакадою (площа 3240,4 кв.м.)., CIV - аміачна насосна., Щ-1 Трансформаторна підстанція., 3-1 -Трансформаторна підстанція., Ю-1 - Зарядна., Я - Навіс, П-1 - Градирня., № 7,7', 8 ; 9 - Споруди. Адреса Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Автомобільна,будинок 1/4, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 623430448101, згідно запису про право власності за номером 32687357, дата державної реєстрації:31.07.2019 15:41:50, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уваров Сергій Васильович, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48097194 від 05.08.2019.

4. Визнати за приватним підприємством фірма "ИНТЕРСЕРВИС" право власності на об`єкт нерухомого майна, Опис об`єкта нерухомого майна: Опис: Літери : Р-1, Р-2 - Котельня (площа 482,9 кв.м)., С-1, С-2, С"-1, С" № 10 -Головний виробничий корпус № 1 з естакадою (площа 3240,4 кв.м.)., CIV - аміачна насосна., Щ-1 Трансформаторна підстанція., 3-1 - Трансформаторна підстанція., Ю-1 -Зарядна., Я - Навіс, П-1 - Градирня., № 7, 7', 8, 9 - Споруди. Адреса Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Автомобільна, будинок 1/4, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 623430448101 .

5. Стягнути з відповідачів сплачений судовий збір за подачу позову".

Позов обґрунтовано тим, що державну реєстрацію прав власності нерухоме майно, що належить на праві власності ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС", державним реєстратором зареєстровано за ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" з порушенням приписів ст.ст. 34, 36, 37 Закону України "Про іпотеку", ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 328 Цивільного кодексу України, за відсутності укладеного в нотаріальному порядку договору про задоволення вимог іпотекодержателя, яким передбачалось передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок основного зобов`язання, а також у відповідності до п. 58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. №1127 (надалі - Порядок № 1127) державний реєстратор здійснив реєстраційну дію без належної перевірки технічного паспорту на об`єкти нерухомості; оцінки майна предмета іпотеки та належної перевірки факту виконання договору іпотеки від 30.03.2004 року.

За такими вимогами ухвалою суду від 11.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.12.2019.

Ухвалою суду від 14 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.02.2020 року.

ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" у відзиві від 26.11.2019, з урахуванням позов не визнало, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, з посиланням на те, що ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" свої зобов`язання за кредитними договорами не виконало, отримані кредитні кошти не повернуло, що обумовило рішення ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" звернути стягнення на предмет іпотеки; положеннями Закону України Про іпотеку та умовами Договору іпотеки передбачено право ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" набути право власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку на підставі іпотечного застереження (розділ 5 Договору іпотеки), що свідчить про необґрунтованість доводів позовної заяви; не відповідають обставинам дійсності, твердження позивача про невиконання ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" вимог ст. 35 Закону України Про іпотеку в частині ненадсилання іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення; ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" не отримувало письмової згоди іпотекодержателя на проведення перепланування та капітального ремонту предмета іпотеки, не повідомило іпотекодержателя про проведення таких робіт та їх наслідки, що свідчить про порушення позивачем вимог ч. З ст. 9, ч. 2 ст. 10 Закону України Про іпотеку та умов п. 4.1.7. Договору іпотеки та дає підстави розцінювати такі дії позивача як спробу ухилення від відповідальності за невиконання зобов`язань за Кредитними договорами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

На підставі договору купівлі-продажу від 20.03.2003, укладеного між ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" та ТОВ "Сань", з урахуванням додаткової угоди № 1 від 21.03.2003, та акту приймання-передачі будинків і споруд від 04.04.2019, ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" набув право власності на нежитловий об`єкт, розташований за адресою м. Миколаїв, вул. Автомобільна, 1.

Право власності на нежитловий об`єкт за адресою: м. Миколаїв, вул. Автомобільна, 1, реєстраційний номер 584177 було зареєстровано 04.04.2003 за ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС", що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 298731 від 04.04.2003.

31.03.2003 між ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" та Акціонерним товариством "Кредит Банк (Україна)" було укладено кредитний договір № 38-2003 на суму 300 000,00 (триста тисяч) грн., зі строком повернення 01.10.2004.

29.03.2004 між ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" та Акціонерним товариством "Кредит Банк (Україна)" було укладено кредитний договір № 16-2004 на суму 300 000,00 (триста тисяч) грн., зі строком повернення 28.03.2006.

29.03.2004 між ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" та Акціонерним товариством "Кредит Банк (Україна)" було укладено кредитний договір № 17-2004 на суму 550 000,00 (п`ятсот тисяч) грн., зі строком повернення 01.12.2004.

30.03.2004 між ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" та Акціонерним товариством Кредит Банк (Україна) (разом Сторони) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В. 30.03.2004 (далі - договір іпотеки від 30.03.2004), зареєстрованого в реєстрі за № 1600. Предметом іпотеки було визначено нерухоме майно, склад якого зазначений у договорі іпотеки, за адресою: м. Миколаїв вул. Автомобільна, 1.

Пунктом 1.1 договору іпотеки передбачено, що договір іпотеки забезпечує виконання зобов`язань Іпотекодавця та вимог Іпотекодержателя:

- за кредитним договором № 38-2003 від 31.03.2003 з додатковими угодами до нього від 06.06.2003 року, від 21.07.2003 року, від 10.12.2003 року, від 29.03.2004 р., який укладено між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем. Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається Іпотекодавцю Кредитором - Іпотекодержателем на наступних умовах: Сума кредиту - 300 000 (триста тисяч гривень 00 коп.) грн. Строк повернення кредиту - 01.10.2004 року. Кредит підлягає поверненню згідно графіку: до 01.09.2004 року- 100 000 гривень, до 01.10.2004 року - 200 000 гривень. Розмір відсоткової ставки визначається Кредитним договором в розмірі - 19 % річних.

- за кредитним договором № 16-2004 від 29.03.2004 року, який укладено між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем. Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається Іпотекодавцю Кредитором - Іпотекодержателем на наступних умовах: Сума кредиту - 300 000 (триста тисяч гривень 00 коп.) грн. Строк повернення кредиту - 28.03.2006 року. Кредит підлягає поверненню, згідно графіку (додаток 1 до договору іпотеки). Розмір відсоткової ставки визначається Кредитним договором в розмірі - 18 % річних.

- за кредитним договором № 17-2004 від 29.03.2004 року, який укладено між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем. Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається Іпотекодавцю Кредитором - Іпотекодержателем на наступних умовах: Сума кредиту - 550 000 (п`ятсот п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.) грн. Строк повернення кредиту - 01.12.2004 року. Розмір відсоткової ставки визначається Кредитним договором в розмірі - 18 % річних.

Заочним рішення Ленінського районного суду від 20.02.2006 по справі № 2-1549/2006 було визнано право власності на об`єкти, розташовані по вул. Автомобільна, 1 в м. Миколаєві за ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" у зв`язку з будівництвом нових об`єктів, збільшення площ існуючих об`єктів внаслідок перепланування та капітального ремонту.

Зазначеним рішенням встановлено факт будівництва об`єкта нерухомого майна : Склад за літ. Н-1 загальною площею 1068,5 кв.м. Право власності на нежитловий об`єкт, за адресою м. Миколаїв, вул. Автомобільна, 1, реєстраційний номер 584177 , що виникло у ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС", було зареєстровано Миколаївським бюро технічної інвентаризації за № 1039 в книзі 8, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22704899 від 13.05.2009.

Згідно п. 9 рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 14.11.2014 № 1050 об`єкту нерухомого майна, який утворився в результаті поділу в нежитловий об`єкт по вул. Автомобільній, 1 (Літ. Н-1 заг. Площ. 1068,5 м 2 , Л-1, М-1), який належить ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС", надано нову адресу: вул. Автомобільна, 1/1, неперерахованому майну залишено адресу: вул. Автомобільна, 1.

Право власності на нежитловий об`єкт по вул. Автомобільній, 1/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 516715748101 , опис об`єкта нерухомого майна: Склад за літ. Н-1 загальною площею 1068,5 кв.м.; насосна за літ Л-1; сторожка за літ. М-2, було зареєстровано за ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права, індексний номер 30337139 від 02.12.2014, та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 30336519 від 02.12.2014.

Згідно п. 60 рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 13.03.2015 № 180:

П. 60. Нежитловим будівлям по вул. Автомобільній, 1 (Літ. Р-1, Р-2, С-1, С'-2, С''-1, С''' № 10, СIV, Я, Ю-1, Щ-1, П-1, Є-1, 7, 7', 8, 9), які належать ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС", надано нову адресу: вул. Автомобільна 1/4.

Право власності на нежитловий об`єкт по вул. Автомобільній, 1/4, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 623430448101, Літери : Р-1, Р-2 - Котельня (площа 482,9 кв.м)., С-1, С?-2, С??-1, С??? № 10 - Головний виробничий корпус № 1 з естакадою (площа 3240,4 кв.м.)., СIV - аміачна насосна., Щ-1 Трансформаторна підстанція., Э-1 - Трансформаторна підстанція., Ю-1 - Зарядна., Я - Навіс., П-1 - Градирня., № 7, 7?, 8, 9 - Споруди, було зареєстровано за ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права, індексний номер 36751506 від 24.04.2015, та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно номер 36751039 від 24.04.2015.

Право власності на нежитловий об`єкт по вул. Автомобільній, 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 623285848101 , було зареєстровано за ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права, індексний номер 36750144 від 24.04.2015, та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно номер 36749517 від 24.04.2015.

Таким чином, вищевказаними документами підтверджується право власності ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" на об`єкти нерухомого майна.

31.07.2019 державним реєстратором Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уваровим Сергієм Васильовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48094492 від 05.08.2019 внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 32685083, дата державної реєстрації: 31.07.2019 15:26:18, на нежитловий об`єкт по вул. Автомобільній, 1/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 516715748101 власник ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції", код ЄДРПОУ: 37356981.

31.07.2019 державним реєстратором Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уваровим Сергієм Васильовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48097194 від 05.08.2019, внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 32687357, дата державної реєстрації: 31.07.2019 15:41:50, на нежитловий об`єкт по вул. Автомобільній, 1/4, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 623430448101 власник ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції", код ЄДРПОУ: 37356981.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 186793747 від 30.10.2019, 18679824 від 30.10.2019 в якості підстави для прийняття рішення зазначено наступне: опис, серія та номер: 0411205244913, виданий 23.01.2019, видавник: Укрпошта; Картка, серія та номер: 0411205244913, виданий 27.01.2019, видавник Укрпошта; Договір іпотеки (дублікат), серія та номер: 1600, виданий 30.03.2004, видавник приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу, Філіпенко В.В.; Договір про відступлення прав за договором іпотеки, серія та номер: 1357, виданий 25.10.2018, видавник: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Апатенко М.А.; вимога, серія та номер: Рі0003623012019о, виданий 23.01.2019, видавник ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції"; накладена, серія та номер: 0411205244913, виданий 23.01.2019, видавник: Укрпошта.

ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" пред`явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" заперечуючи правомірність набуття відповідачем права власності на об`єкти нерухомого майна, належні позивачу.

Позов обґрунтовано тим, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, що належить на праві власності ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС", державним реєстратором зареєстровано за ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" з порушенням приписів ст.ст. 34, 36, 37 Закону України "Про іпотеку", ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 328 Цивільного кодексу України, за відсутності укладеного в нотаріальному порядку договору про задоволення вимог іпотекодержателя , яким передбачалось передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок основного зобов`язання, а також у відповідності до п.п. 57, 58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. №1127 (надалі - Порядок № 1127) державний реєстратор здійснив реєстраційну дію без належної перевірки технічного паспорту на об`єкти нерухомості, на окремі об`єкти цивільних прав, які не є предметом іпотеки, мають відмінні технічні характеристики, без належної перевірки факту виконання договору іпотеки від 30.03.2004 року. В порушення умов договору та вимог закону не здійснювалась оцінка майна та за відсутності заборгованості за кредитними договорами.

Згідно пункту 1 частини 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 1, 2 частини 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що Державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Частиною 2 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У відповідності до п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 (далі -Порядок), державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком.

Згідно статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

П. 57 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

П. 58 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у разі, коли в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об`єкта, також подається технічний паспорт на такий об`єкт.

П. 61 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У відповідності до частини четвертої статті 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частиною другою статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

На підставі статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено.

Із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора вбачається, що саме до його обов`язків входить прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації.

В якості підстави для прийняття рішення державний реєстратор зазначив наступне: ..Договір іпотеки (дублікат), серія та номер: 1600, виданий 30.03.2004, видавник приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу, Філіпенко В.В.; Договір про відступлення прав за договором іпотеки, серія та номер: 1357, виданий 25.10.2018, видавник: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Апатенко М.А... .

У відповідності до ч. 3 ст. ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно частини 1 статті 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 2 статті 36 Закону України "Про іпотеку" визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

За положеннями частини 3 статті 36 Закону України "Про іпотеку", договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

За положеннями ч.2 ст.37 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ч. 1 ст. 37 Закону України "Про Іпотеку" в редакції, що діяла на час укладення договору іпотеки, передбачала наступний порядок передачі права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

П. 5.1. Договору іпотеки від 30.03.2004 року, передбачено, що Іпотекодержатель у разі виникнення у нього права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, або у позасудовому порядку продає від свого імені предмет іпотеки чи приймає предмет іпотеки у свою власність.

За умовами П. 5.4 Договору іпотеки від 30.03.2004, ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" та Акціонерне товариство Кредит Банк (Україна) передбачили, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя .

П. 5.5. Договору іпотеки від 30.03.2004, визначено, що за рішенням Іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися наступним чином (договір про задоволення вимог Іпотекодержателя.

П. 5.6. Договору іпотеки від 30.03.2004 визначено, що у випадках передбачених законодавством України та цим Договором, Іпотекодержатель має право прийняти предмет іпотеки у власність. При цьому ціна Предмета іпотеки, що передається у власність, визначається експертним шляхом перед такою передачею .

Договір іпотеки від 30.03.2004 року не містить застереження про передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону, як це передбачено ст. 36 Закону України Про іпотеку, не містить застереження про можливість задоволення забезпеченої іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки, а лише передбачає можливість прийняти предмет іпотеки у власність іпотекодержателем у разі прийняття рішення про задоволення його вимог згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає відповідно укладення договору між сторонами, його нотаріальне посвідчення та приймання-передачу предмету іпотеки.

Таким чином, виходячи з положень укладеного договору іпотеки від 30.03.2004 наявність договору про задоволення вимог іпотекодержателя та передача предмету іпотеки від іпотекодався до іпотекодержателя є обов`язковою умовою звернення стягнення в позасудовому порядку за рішенням іпотекодавця.

Такі умови договору по іншому в порівнянні із законом регулюють питання звернення стягнення на предмет іпотеки. Тому в такому випадку застосовуються вимоги договору, згідно з якими однією із умов переходу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю є добровільна передача іпотекодавцем предмета іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідний правовий висновок зроблено у Постанові Великої палати Верховного Суду від 20.03.2019 по справі № 306/2053/16-ц.

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Отже, за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно (правова позиція ВП ВС, викладена в постанові від 12.03.2019 року по справі № 911/3594/17.

Верховний Суд в Огляді судової практики розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного суду прав у спорах щодо права власності від 01.12.2018 зазначив, що під час розгляду спорів, які стосуються іпотечного майна, судам також необхідно мати на увазі, що сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття цього майна із його володіння.

Аналогічні висновки зроблені КЦС ВС у цивільній справі N 127/8068/16-ц. На підставі статей 17, 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку" касаційний суд дійшов висновку, що згода іпотекодавця на передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя), не є беззастережною, а залежить від ряду умов, а саме чинності іпотеки, невиконання або неналежного виконання основного зобов`язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на це майно. Таким чином, зазначена згода не може вважатися волевиявленням власника на вибуття майна з його володіння у розумінні положень статті 388 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 11.04.2018 по справі №554/14813/15-ц зроблені наступні висновки Суди першої й апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що сторони за договором іпотеки погодили можливість виникнення в іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя та у порядку, встановленому Законом України Про іпотеку (підпункти 5.2.1 і 5.2.2 пункту 5.2 договору іпотеки). Проте, як встановили суди, докази укладення такого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у матеріалах справи відсутні. А тому прийняття нотаріусом рішення про державну реєстрацію права власності як такого, що виникає на підставі договору іпотеки, є протиправним.

Оскільки договір про задоволення вимог іпотекодержателя державному реєстратору не надавався та докази укладення такого договору у матеріалах справи відсутні, тому прийняття реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності як такого, що виникає на підставі договору іпотеки, є протиправним.

За відсутності укладеного в нотаріальному порядку договору про задоволення вимог іпотекодержателя, яким би передбачалося передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, здійснені державним реєстратором записи (номер запису про право власності 32685083), дата державної реєстрації: 31.07.2019 15:26:18; (номер запису про право власності 32687357), дата державної реєстрації: 31.07.2019 15:41:50, згідно з яким право власності на об`єкті нерухомого майна, належні ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС", зареєстровано за ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції", порушують права ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" є неправомірними, та протирічать вимогам ст. ст. 34, 36, 37 Закону України Про іпотеку , ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 328 ЦК України.

Обґрунтовуючи право вимоги за договором іпотеки від 30.03.2004, відповідач послався на Договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 25.10.2018, який було укладено між Публічним акціонерним товаристом Кредобанк та Товаристом з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. 25.10.2018, зареєстрованого в реєстрі за № 1357 (далі- договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 25.10.2018).

Згідно п. 1.1. договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 25.10.2018, у зв`язку з укладенням між первісним іпотекодержателем та новим іпотекодержателем Договору факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги від 29.11.2011 року, згідно з яким первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю всі права грошової вимоги за договорами, перелік яких наведений в Додатку № 1 до Договору факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги від 29.11.2011 року (надалі іменується Основне зобов`язання ), які укладені між первісним іпотекодержателем та боржниками - перелік яких наведений в Додатку № 1 до Договору факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги від 29.11.2011 року (надалі іменуються боржники), первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває права первісного іпотекодержателя, належні первісному іпотекодержателю за договором іпотеки від 30.03.2004 року, який було укладено з Приватним підприємством фірма "ИНТЕРСЕРВИС" (надалі - боржник, іпотекодавець), посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1600. До нового іпотекодержателя переходять права первісного іпотекодержателя у зобов`язаннях в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Договір факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги від 29.11.2011 року та Додаток № 1 до Договору факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги від 29.11.2011 року, до матеріалів справи відповідачем не долучений.

За умовами П. 2.2. договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 25.10.2018, права за Договором іпотеки вважаються відступленими з моменту укладення цього Договору та його нотаріального посвідчення.

За умовами договору іпотеки від 30.03.2004 договір іпотеки забезпечує виконання зобов`язань Іпотекодавця та вимог Іпотекодержателя: за кредитним договором № 38-2003 від 31.03.2003, за кредитним договором № 16-2004 від 29.03.2004 року, за кредитним договором № 17-2004 від 29.03.2004 року.

Факт переходу прав вимоги за ТОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" за кредитними договорами № 16-2004 від 29.03.2004, № 17-2004 від 29.03.2004 встановлено Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24 жовтня 2017 року по справі № 915/777/17.

Доказів переходу прав вимоги за кредитним договором № 38-2003 від 31.03.2003, відповідачем не надано.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Посилання відповідача в обґрунтування наявності заборгованості за кредитними договорами, виконання яких забезпечувалося іпотечним договором від 30.03.2004, на листи ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" від 11.12.2006 № 182, від 15.08.2011 № 33, судом не приймаються, оскільки в зазначених листах відсуне посилання на договори, в рамках яких виникла заборгованість, та міститься посилання на кредиторські вимоги, які забезпечені заставою, в той час як звертаючи стягнення на майно позивача, відповідач посилався на договір іпотеки від 30.03.2004.

Посилання відповідача на лист ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" від 10.12.2014 № 19, в якому міститься інформація щодо кредитного договору № 34-2003 від 31.03.2003, виконання якого забезпечено заставою, судом не приймаються, оскільки зазначений кредитний договір не включено до переліку кредитних договорів згідно п. 1.1 договору іпотеки від 30.03.2004.

Посилання відповідача на розрахунок заборгованості, що міститься у вимозі про усунення порушень вих. № Рі0003623012019о від 23.01.2019, як підтвердження доказу наявності заборгованості, судом не приймається як неналежний доказ.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність . Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, докази наявності заборгованості за кредитними договорами, виконання яких забезпечувалося договором іпотеки від 30.03.2004, відповідачем не надані.

П.1.3. Договору іпотеки від 30.03.2004 передбачено, що предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме Нежитловий об`єкт, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Автомобільна, 1 (один) та визначено перелік майна. В договорі іпотеки зазначено, що документ, підтверджуючий право власності - договір купівлі-продажу між юридичними особами від 20.03.2003 року, зареєстрований в МБТІ 04 квітня 2003 року, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 298731 від 04.04.2003 р., реєстраційний номер 584177, номер запису 1039 в книзі 8.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 298731 від 04.04.2003 р., реєстраційний номер нежитлового об`єкта за адресою Миколаївська область, М. Миколаїв, вул. Автомобільна, буд 1, - 584177.

Право власності ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" на новостворений об`єкт - склад лит. Н-1, зовнішнім розміром (60,62x18.55), загальною площею 1068,5 кв.м., основною площею 1068,5 кв.м. , розташовані по вул. Автомобільна, 1 в м. Миколаєві, було визнано рішенням Ленінського районного суду від 20.02.2006 по справі № 2-1549/2006 та зареєстровано Миколаївським бюро технічної інвентаризації за № 1039 в книзі 8, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22704899 від 13.05.2009.

Будівництво об`єкту - склад лит. Н-1, зовнішнім розміром (60,62x18.55), загальною площею 1068,5 кв.м., основною площею 1068,5 кв.м., підтверджено Ленінського районного суду від 20.02.2006 по справі № 2-1549/2006. Право власності на зазначений об`єкт виникло у ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" з 13.05.2009 з моменту державної реєстрації Миколаївським бюро технічної інвентаризації за № 1039 в книзі 8, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22704899 від 13.05.2009.

Таким чином, ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" набуло право власності на новостворений об`єкт - склад лит. Н-1, зовнішнім розміром (60,62x18.55), загальною площею 1068,5 кв.м., основною площею 1068,5 кв.м., 13.05.2009 року з моменту державної реєстрації.

В подальшому відбувся виділ новоствореного об`єкту - склад лит. Н-1, зовнішнім розміром (60,62x18.55), загальною площею 1068,5 кв.м., основною площею 1068,5 кв.м. , Згідно п. 9 рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 14.11.2014 № 1050 об`єкту нерухомого майна, який утворився в результаті поділу в нежитловий об`єкт по вул. Автомобільній, 1 (Літ. Н-1 заг. Площ. 1068,5 м 2 , Л-1, М-1), який належить ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС", надано нову адресу: вул. Автомобільна, 1/1, неперерахованому майну залишено адресу: вул. Автомобільна, 1.

02.12.2014 було зареєстровано право власності за ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" на нежитловий об`єкт, опис об`єкта нерухомого майна: Склад за літ. Н-1 загальною площею 1068,5 кв.м.; насосна за літ Л-1; сторожка за літ. М-2 по вул. Автомобільній, 1/1, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права, індексний номер 36751506 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна по вул. Автомобільній, 1/1, право власності на який зареєстровано за ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" - 516715748101.

Частиною 1 ст. 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта.

Частиною 3 статті 5 Закону України Про іпотеку , в редакції на 30.10.2014, яка діяла на час вчинення реєстраційної дії, частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

Оскільки майно було створено після укладення договору іпотеки, будівництво об`єкту - склад лит. Н-1, зовнішнім розміром (60,62x18.55), загальною площею 1068,5 кв.м., основною площею 1068,5 кв.м., підтверджено рішенням Ленінського районного суду від 20.02.2006 по справі № 2-1549/2006 та 02.12.2014 відбулася реєстрація права власності на окремий об`єкт нерухомого майна: Склад за літ. Н-1 загальною площею 1068,5 кв.м.; насосна за літ Л-1; сторожка за літ. М-2 по вул. Автомобільній, 1/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 516715748101, іпотека на нього не поширюється.

Посилання відповідача на ч. 5 ст. 5 Закону України Про іпотеку судом відхиляється, оскільки статтю 5 Закону України Про іпотеку доповнено новою частиною п`ятою згідно із Законом України від 03.07.2018 р. N 2478-VIII, який вводиться в дію з 04.02.2019, отже застосовується до тих правовідносин, що продовжують діяти з 04.02.2019.

Матеріали справи не містять докази того, що предмет іпотеки зазнав змін з 04.02.2019.

Посилання відповідача на частину 3 ст. 9 Закону України Про іпотеку , якою передбачено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки, також не приймаються, оскільки земельна ділянка, на якій розташовані об`єкти іпотеки, по вул. Автомобільній, 1 не є предметом іпотеки, отже, обмеження, встановлені ч. 3 ст. 9 Закону України Про іпотеку на неї не поширюються.

Отже, державна реєстрація прав власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції на об`єкти: з реєстраційним номером: 623430448101 за адресою вул. Автомобільній, 1/4 (підстава набуття права власності - свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 30336519 від 02.12.2014) , з реєстраційним номером 516715748101 за адресою вул. Автомобільній, 1/1 , (підстава набуття права власності - свідоцтво про право власності на нерухоме майно свідоцтво про право власності на нерухоме майно номер 36751039 від 24.04.2015, на підставі договору іпотеки щодо передачі в іпотеку об`єкту з реєстраційним номером 584177 за адресою вул. Автомобільна, буд 1 (підстава набуття права власності договір купівлі-продажу між юридичними особами від 20.03.2003 року, зареєстрований в МБТІ 04 квітня 2003 року) здійснена з порушенням вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки подані державному реєстратору документи містять суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями в частині реєстраційного номеру об`єкта, адреси, підстав набуття права власності, нерухомих об`єктів та їх опису. Зареєстровані об`єкти нерухомості та їх технічні характеристики не співпадають з відомостями щодо нерухомих об`єктів та їх технічних характеристик, що містяться у договорі іпотеки від 30.03.2004.

Оскільки державна реєстрація прав власності за ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" на окремі об`єкти цивільних прав за адресами вул. Автомобільній, 1/4, реєстраційний номер - 623430448101, вул. Автомобільній, 1/1, реєстраційний номер- 516715748101, відбулася у 2014-2015 роках, укладаючи у 2018 році Договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 25.10.2018, відповідач не міг не знати про такі зміни, однак відповідних змін до договору іпотеки не внесено, доказів скасування державної реєстрації прав суду не надано.

Таким чином, право власності ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" на об`єкти нерухомого майна по вул. Автомобільній, 1/4, реєстраційний номер - 623430448101, яка підтверджена витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права, індексний номер 36751506; по вул. Автомобільній, 1/1, реєстраційний номер- 516715748101, яка підтверджена витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права, індексний номер 36751506 набуло правомірно.

Як зазначив відповідач, та вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єків нерухомого майна № 186793747 від 30.10.2019, 18679824 від 30.10.2019, технічні паспорти на об`єкти нерухомого майна у відповідності до п. 58 Порядку, реєстратору не надавалися та ним не досліджувалися.

Ст. 37 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Аналогічні положення містяться у п. 5. 6 Договору іпотеки від 30.03.2004, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В. 30.03.2004, зареєстрованого в реєстрі за № 1600.

Відповідач разом з відзивом на позовну заяву надав Висновки про вартість майна від 24.07.2019 до звіту № 24-07-19-ОМ.1 від 24.07.2019.

В абзаці останньому Висновків зазначено, що Дані Висновки є невід`ємною частиною Звіту № 24-07-19-ОМ.1 від 24.07.2019 про оцінку майна, і розглядатися окремо не можуть. Натомість до матеріалів справи Звіт № 24-07-19-ОМ.1 від 24.07.2019 відповідачем не долучений, отже Висновки про вартість майна від 24.07.2019 розглядатися окремо від Звіту № 24-07-19-ОМ.1 від 24.07.2019 не можуть.

Крім того, у Висновках про вартість майна від 24.07.2019 зазначено, що об`єктом оцінки є нежитловий об`єкт, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Автомобільна, 1.

При цьому, з Висновків про вартість майна від 24.07.2019 вбачається, що станом на 24 липня 2019 року за адресою вул. Автомобільна, 1 наявні всі складові предмету іпотеки (об`єкти нерухомого майна та їх розмірі), які зазначені у договорі іпотеки від 30.03.2004, чим спростовуються твердження відповідача, що зареєстровані за адресою вул. Автомобільна 1/1, вул. Автомобілана 1/4 інші об`єкти нерухомого майна з іншими технічними характеристиками є складовими предмету іпотеки.

Оскільки оціночна вартість майна за адресою Автомобільна, 1, зазначена у Висновках про вартість майна від 24.07.2019, значно перевищує оціночну вартість предмету іпотеки, проведеної 22.03.2004, вказаної у п. 1.5 договору іпотеки від 30.03.2004, доводи відповідача щодо неправомірних дій з боку позивача, що призвели до погіршення стану предмета іпотеки відхиляються судом, як недоведені.

Таким чином, доказів проведення оцінки нежитлових об`єктів за адресами по вул. Автомобільній, 1/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 516715748101 , який було зареєстровано за ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" 02.12.2014, по вул. Автомобільній, 1/4, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 623430448101 , який було зареєстровано за ПП фірма "ИНТЕРСЕРВИС" 24.04.2015, на які було звернуто стягнення, відповідачем до справи не надано.

Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною при зверненні стягнення на майно у позасудовий спосіб та підлягає дослідженню при розгляді спору про скасування реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем. Даний висновок підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц.

В порушення умов договору та вимог ст. 37 Закону України Про іпотеку державному реєстратору не надавались докази оцінки майна, а реєстратор відповідно не перевірив факт виконання вищевказаного договору згідно вимог пункту 1 частини 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

У відповідності до абз. 1 ч.1, 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції, яка діяла на час подання позовної заяви, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує у позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було би задовольнити позовні вимоги. Тобто сторонами у судовому процесі є суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

За змістом частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зокрема, у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки про застосування норм права. Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, визначених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права та інтересу позивача. Таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 04.09.2018 № 915/127/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 № 915/127/18 зазначено, що у разі, коли суд установить, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та немає встановлених законом підстав для відмови у державній реєстрації права), це не є перешкодою для задоволення позову про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача. Тому за позовом про скасування запису про проведену державну реєстрацію відповідного права відповідачем є не суб`єкт державної реєстрації прав, а особа, щодо права якої здійснено такий запис.

Таким чином, позивачем з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 04.09.2018 № 915/127/18 був обраний належний спосіб захисту, передбачений законом.

Ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , було викладено в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству від 05.12.2019, № 340-IX, який набрав чинності 16.01.2020.

Згідно абз. 1 частини 1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Таким чином, після закриття підготовчого провадження по справі відбулися зміни в законодавстві, які визначають інших спосіб захисту порушених прав, відтак без зміни позовних вимог не можливий афективний захист порушених прав позивача.

У зв`язку з вищевикладеним, строк, визначений законом для реалізації передбачених ст. 46 ГПК України прав, порушено позивачем з поважних причин.

У відповідності до ст. 292 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція) кожному гарантується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Частинами 1, 2 статті 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Так у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Водночас у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду ( Perez de Raela Cavaniles v. Spain , Beles and others v. the Czech Republic , RTBF v. Belgium ).

Також згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення Європейського суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Таким чином, позов приватного підприємства фірма "ИНТЕРСЕРВИС" підлягає задоволенню.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, - на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Ураховуючи, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.03.2020 заяву приватного підприємства фірма "ИНТЕРСЕРВИС" про зміну позовних вимог залишено без розгляду, а постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2020, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.03.2020 було скасовано; поновлено Приватному підприємству фірма "Интерсервис" пропущений строк на подання заяви про зміну позовних вимог (вх. № 990/20 від 27.01.2020) та справу № 915/2225/19 разом із заявою приватного підприємства фірма "Интерсервис" про зміну позовних вимог (вх. № 990/20 від 27.01.2020) направлено для продовження розгляду до Господарського суду Миколаївської області.

За такого, враховуючи, що позивач у даній справі у встановленому законом порядку не оплатив у повному обсязі суму судового збору за подання позовної вимог щодо визнання права власності, судовий збір підлягає покладенню на відповідачів та стягненню в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного підприємства фірма "ИНТЕРСЕРВИС" задовольнити повністю.

2. Скасувати державну реєстрацію прав власності товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" (код ЄДРПОУ 37356981) на об`єкт нерухомого майна, опис об`єкта нерухомого майна: Загальна площа (кв.м.): 1068.5, Опис: Склад за літ. Н-1 загальною площею 1068,5 кв.м.; насосна за літ Л-1; сторожка за літ. М-2, адреса Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Автомобільна, будинок 1/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 516715748101, згідно запису про право власності за номером 32685083, дата державної реєстрації: 31.07.2019 15:26:18 внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уваров Сергій Васильович, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48094492 від 05.08.2019.

3. Визнати за приватним підприємством фірма "ИНТЕРСЕРВИС" (ідентифікаційний код юридичної особи: 31159695) право власності на об`єкт нерухомого майна, опис об`єкта нерухомого майна: Загальна площа (кв.м.): 1068.5, Опис: Склад за літ. Н-1 загальною площею 1068,5 кв.м.; насосна за літ Л-1; сторожка за літ. М-2, адреса Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Автомобільна, будинок 1/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 516715748101.

4. Скасувати державну реєстрацію прав власності товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" (код ЄДРПОУ 37356981) на об`єкт нерухомого майна, Опис об`єкта нерухомого майна: Опис: Літери : Р-1, Р-2 - Котельня (площа 482,9 кв.м)., С-1, С-2, С"-1, С" № 10 - Головний виробничий корпус № 1 з естакадою (площа3240,4 кв.м.)., CIV - аміачна насосна., Щ-1 Трансформаторна підстанція., 3-1 -Трансформаторна підстанція., Ю-1 - Зарядна., Я - Навіс, П-1 - Градирня., № 7,7', 8 ; 9 - Споруди. Адреса Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Автомобільна,будинок 1/4, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 623430448101, згідно запису про право власності за номером 32687357, дата державної реєстрації:31.07.2019 15:41:50, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уваров Сергій Васильович, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48097194 від 05.08.2019.

5. Визнати за приватним підприємством фірма "ИНТЕРСЕРВИС" право власності на об`єкт нерухомого майна, Опис об`єкта нерухомого майна: Опис: Літери : Р-1, Р-2 - Котельня (площа 482,9 кв.м)., С-1, С-2, С"-1, С" № 10 -Головний виробничий корпус № 1 з естакадою (площа 3240,4 кв.м.)., CIV - аміачна насосна., Щ-1 Трансформаторна підстанція., 3-1 - Трансформаторна підстанція., Ю-1 -Зарядна., Я - Навіс, П-1 - Градирня., № 7, 7', 8, 9 - Споруди. Адреса Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Автомобільна, будинок 1/4, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 623430448101 .

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" (04112, м. Київ, вул. ЖАМБИЛА ЖАБАЄВА, буд. 7, ідентифікаційний код 37356981) на користь приватного підприємства фірма "ИНТЕРСЕРВИС" (57240, Миколаївська область, Вітовський район, с. Партизанська, вул. Центральний; ідентифікаційний код 31159695) грошові на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 8407 грн.

7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" (04112, м. Київ, вул. ЖАМБИЛА ЖАБАЄВА, буд. 7, ідентифікаційний код 37356981) в дохід Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код 26255795); отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) 61652 грн. 93 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 07.08.2020.

Суддя С.М.Коваль.