Рішення

від 31.07.2020 по справі 922/800/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/800/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивні магазини", м.Харків про стягнення 213 307,41грн. за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" (надалі - позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивні магазини" (надалі - відповідач) про стягнення 213307,41грн., з яких: 111360,00грн. основного боргу, 2399,39грн. втрат від інфляції, 2108,02грн. 3% річних, 83520,00грн. штрафу, 13920,00грн. суми дострокової сплати винагороди (роялті).

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати винагороди (роялті) за договором №ТЗ-23/05/16 від 03.05.2016.

Ухвалою від 23.03.2020 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.04.2020.

Ухвалою від 15.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено.

Ухвалою від 06.07.2020 підготовче засідання призначено на 16.07.2020.

Ухвалою від 16.07.2020 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 20.07.2020.

До початку судового засідання 20.07.2020 від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на подання відзиву та відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти вимог позивача заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість. Зокрема, вказує, що договір №ТЗ-23/05/16 від 03.05.2016 є розірваним на підставі листа відповідача №25/06 від 25.06.2018, отриманого нарочно представником позивача Гур`євим А . А . Крім того, 11.06.2018 відповідач уклав інший ліцензійний договір з ТОВ "ПрессКом", у відповідності до якого за винагороду отримав дозвіл на використання музичних творів. Окрім того, у відповідача в наявності є Лист №878 від 14.03.2019 від ТОВ "Комп Мюзік Паблішинг" (як суб`єкт авторських та суміжних прав на твори та фонограми з каталогів Intervox, Black is Blondie, Music for productions, Universal productions music, BMG productions - є одним з найбільших правовласників на території України), яким затверджено, що при використанні ТОВ "ПрессКом" та його клієнтами творів та фонограм з Каталогів, порушення авторського права та суміжних прав відсутнє. Відповідно, відсутні підстави звернення до суду, в тому числі і організаціями колективного управління. Крім того, відповідач зазначає, що у відповідності до п. 2 Розділу VI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" з 22.04.2019 свідоцтво про облік організації колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права та суміжних прав №19/2011 від 24.01.2011 Приватної Організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" втратило чинність, що тягне за собою відсутність правових підстав надавати право (невиключної ліцензії) на використання в комерційній діяльності музичних творів, а також здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання.

Також відповідач заявив клопотання про поновлення строку на подачу відзиву.

У судовому засіданні 20.07.2020 судом було постановлено ухвалу про поновлення відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву та про долучення даного відзиву до матеріалів справи, а також оголошено перерву до 31.07.2020.

У призначене на 31.07.2020 судове засідання представник позивача не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, а також додатково повідомлений телефонограмою від 21.07.2020.

Відповідач свого представника у дане судове засідання не направив, однак 30.07.2020 від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечення явки представника через його відрядження до іншого міста.

Судом дане клопотання залишено без задоволення, оскільки будь-які докази щодо відрядження представника відповідачем не надані. Крім того, не доведено об`єктивної неможливості направити у засідання іншого представника.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

03 травня 2016 року між позивачем та відповідачем укладено договір №ТЗ-23/05/16 (надалі - Договір), за умовами якого відповідач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а позивач надає відповідачу на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів. Відповідач, в свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок позивача відповідно до умов цього договору та Закону України "Про авторське право та суміжні права".

Відповідно до пункту 6.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.04.2017, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

За умовами пункту 6.2 Договору у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п.6.1 дати, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії Договору не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони відповідача є лист з доданим до нього Актом припинення використання творів, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії цього Договору має бути надіслане засобами поштового зв`язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв`язку із зазначенням вказаних в цьому договорі поштових реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення.

Докази направлення сторонами одна одній такого повідомлення та Акту припинення використання творів в матеріалах справи відсутні, а тому суд приходить до висновку до Договір є пролонгованим.

За умовами пункту 3.3 Договору відповідач зобов`язався перерахувати на поточний рахунок позивача винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який він здійснюється. Розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості творів, що використовується відповідачем під час дії договору, та частоти їх використання.

Згідно з п.1.2 Додатку №2 до Договору (в редакції Додаткової угоди №9 від 01.11.2017) загальна сума щомісячного платежу становить 6960,00грн.

Відповідач свої зобов`язання за Договором виконував неналежним чином, за період з листопад 2018 року по лютий 2020 року не сплачував щомісячні платежі за Договором, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 111360,00грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 111360,00грн. основного боргу, 2399,39грн. втрат від інфляції та 2108,02грн. 3% річних, нарахованих згідно частини 2 статті 625 ЦК України, а також 83520,00грн. штрафу та 13920,00грн. суми дострокової сплати винагороди (роялті) згідно умов пункту 3.6 Договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач у період з листопада 2018 року по лютий 2020 року надав відповідачу право (невиключну ліцензію) за Договором на використання в комерційній діяльності музичних творів, однак відповідач свої зобов`язання щодо щомісячної сплати винагороди (роялті) не виконав, у зв`язку з чим у нього існує заборгованість в розмірі 111360,00грн.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної оплати винагороди (роялті) за Договором.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що Договір було припинено на підставі листа (пропозиції) №25/06 від 25.06.2018, оскільки даний лист не відповідає умовам пункту 6.2 Договору, а саме: не є повідомленням, що складено протягом місяця до завершення строку дії Договору; не містить підписаного сторонами Акту припинення використання творів; не містить доказів направлення засобами поштового зв`язку (цінним листом). В матеріалах справи також відсутня довіреність особи, якій був вручений даний лист, на право отримання кореспонденції від імені позивача.

Таким чином, відповідач не довів, що ним були виконані умови пункту 6.2 Договору щодо його розірвання.

Крім того, слід зауважити, що наданий відповідачем лист є лише пропозицією про дострокове розірвання договору. Зі змісту даного документа вбачається, що до нього було додано два примірники додаткової угоди про розірвання Договору.

Отже, фактично відповідачем були вчинені дії щодо розірвання Договору за згодою сторін. Однак підписана сторонами додаткова угода про розірвання Договору в матеріалах справи відсутня.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Договір не припинив свою дію, а тому є обов`язковим для виконання відповідачем.

Щодо доводів відповідача про втрату чинності з 22.04.2019 свідоцтва про облік організації колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права та суміжних прав №19/2011 від 24.01.2011 Приватної Організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6.9 Договору у випадку втрати позивачем статусу організації колективного управління цей Договір залишається чинним, а позивач автоматично набуває статусу повіреного, що діє на підставі Статті 46 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Отже, дана обставина також не є підставою для припинення зобов`язань за Договором.

Посилання відповідача на те, що ним було укладено інший ліцензійний договір з ТОВ "ПрессКом", у відповідності до якого за винагороду отримав дозвіл на використання музичних творів, суд зауважує, що дана обставина не впливає на правовідносини сторін у даній справі, оскільки відповідачем не доведено тотожності творів, права на використання яких були передані відповідачу за договорами №ТЗ-23/05/16 від 03.05.2016 та ліцензійним договором №06/2018-2 від 11.06.2018.

Також, за умовами пункту 3.3 Договору розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості творів, що використовується відповідачем під час дії договору, та частоти їх використання.

Таким чином, навіть у випадку фактичного невикористання у своїй комерційній діяльності творів, охоплених Договором №ТЗ-23/05/16 від 03.05.2016, відповідач має зобов`язання щодо сплати винагороди (роялті) на користь позивача.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 111360,00грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пунктом 3.6 Договору сторони передбачили, що якщо відповідач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж чотири місяці, він повинен буде сплатити позивачу штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу.

На підставі вказаної умови Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 83520,00грн. штрафу за прострочення щомісячних платежів за період з листопада 2018 року по жовтень 2019 року, із розрахунку 6960,00грн. за кожний прострочений на більш ніж 4 місяці платіж.

Суд погоджується з правомірністю нарахування даної суми штрафу, оскільки відповідачем було допущено прострочення платежів вищевказаною тривалістю, а також суд вважає правильним розмір суми штрафу, який визначений позивачем, а тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення 83520,00грн. штрафу.

Крім цього, пунктом 3.6 Договору сторони узгодили, що в разі зазначеної прострочки позивач набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за Строк в повному обсязі.

Слід зазначити, що згідно з Розділом 2 Договору під терміном "Строк" розуміється строк використання творів, на який надане право (невиключна ліцензія), що відповідає строку Договору, зазначеному у п.6.1 цього договору, а у випадку коли строк зазначений у п.6.1 закінчився, але договір залишився чинним - строк визначений на підставі п. 6.2 цього договору.

З урахуванням даної умови Договору, позивач також обґрунтовано вказує, що відповідач має сплатити суму дострокової винагороди (роялті) в розмірі 13920,00грн., яку позивач нараховує за період березень-квітень 2020 року.

Отже, позовні вимоги в частині вимог про стягнення 13920,00грн. суми дострокової сплати винагороди (роялті) ґрунтуються на умовах Договору, а тому їх слід задовольнити.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм законодавства позивач здійснив нарахування відповідачу 2399,39грн. втрат від інфляції за період листопад 2018 року - жовтень 2019 року та 2108,02грн. 3% річних за період з 27.10.2018 по 27.01.2020.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00грн.

Так, статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00грн. підтверджується Договором про надання професійної правничої допомоги №8.204-А від 12.02.2020, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №3228 від 28.02.2008, актом затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді першої інстанції, яка оплачена клієнтом, від 26.02.2020, платіжним дорученням №688 від 26.02.2020 про оплату за професійну правничу допомогу згідно договору №8.204-А від12.02.2020.

Суд зауважує, що відповідачем, відповідно до приписів частин 5 та 6 статті 126 ГПК України, не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката або інших заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, на відповідача слід покласти витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00грн.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивні магазини" (61070, м.Харків, вул..Академіка Проскури, 1 поверх, буд.1, кімната 102, код 38771840) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м.Київ, вул.Євгена Сверстюка, буд.23, офіс 1016, код 37396233) 111360,00грн. основного боргу, 2399,39грн. втрат від інфляції, 2108,02грн. 3% річних, 83520,00грн. штрафу, 13920,00грн. суми дострокової сплати винагороди (роялті), 3199,61грн. судового збору, 15000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "07" серпня 2020 р.

Суддя М.В. Калантай