Постанова

від 07.08.2020 по справі 906/465/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 906/465/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. (головуючий), судді - О.А. Кролевець., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

на ухвалу Господарського суду Житомирської області

(суддя Кудряшова Ю.В.)

від 03.12.2019

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Крейбух О.Г., судді - Тимошенко О.М., Савченко Г.І.)

від 17.02.2020

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс"

на бездіяльність відділу ДВС у справі № 906/465/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс"

до Державного підприємства "Житомирторф"

про стягнення 130 983,50 грн,

1. Короткий зміст скарги на бездіяльність ДВС.

1.1. 15.11.2019 на адресу Господарського суду Житомирської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Технополіс (надалі - ТОВ Технополіс , стягувач) на неправомірну бездіяльність старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Дідківського А.С. у справі № 906/465/17, в якій скаржник просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Дідківського А.С. №54562074 про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.10.2019;

- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Дідківського А.С., яка полягає у неподанні до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів та відомостей, що необхідні для перерахування ТОВ Технополіс коштів, стягнутих рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.07.2017 у справі № 906/465/17;

- зобов`язати начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Невмержицького О.О. усунути порушення (поновити порушене право заявника) - подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, що необхідні для перерахування ТОВ Технополіс коштів, стягнутих рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.07.2017 у справі № 906/465/17 за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

1.13. Скарга ТОВ Технополіс обґрунтована тим, що державний виконавець, всупереч статті 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , не виконав рішення Господарського суду Житомирської області від 25.07.2017 у справі № 906/465/17 протягом шести місяців з моменту передачі його до ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області, зокрема, старшим державним виконавцем не було вчасно вжито заходів для виконання судового рішення за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

2.1. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.12.2019 у справі № 906/465/17, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020, скаргу ТОВ "Технополіс" на неправомірну бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у справі № 906/465/17 задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області Дідківського А.С., яка полягає у неподанні до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів та відомостей, що необхідні для перерахування ТОВ Технополіс коштів, стягнутих рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.07.2017 у справі № 906/465/17.

Закрито провадження у скарзі ТОВ Технополіс на неправомірну бездіяльність Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області у справі № 906/465/17 в частині вимог щодо:

- визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області Дідківського А.С. ВП № 54562074 про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.10.2019;

- зобов`язання начальника Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області Невмержицького О.О. усунути порушення (поновити порушене право заявника) - подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, що необхідні для перерахування ТОВ Технополіс коштів, стягнутих рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.07.2017 у справі № 906/465/17 за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду згідно положень пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

2.2. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що державний виконавець, не виконавши протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження судового рішення, не подав до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів стягувачу.

2.3. Суд апеляційної інстанцій погодився з висновками місцевого господарського суду щодо закриття провадження у скарзі щодо частини вимог на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки 20.11.2019 начальником Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.10.2019 та в послідуючому Відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області на адресу Державної казначейської служби України надіслано для подальшого виконання оригінал наказу № 906/465/17.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.

3.1. 16.03.2020 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який є правонаступником відповідача у справі, звернувся безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.12.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 906/465/17, в якій просить скасувати ці судові рішення та постановити ухвалу про закриття провадження у справі.

3.2. Касаційну скаргу обґрунтовано неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм статті 30, пункту 9 статті 37 Закону України Про виконавче провадження , статті 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та неврахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.05.019 у справі № 908/85/16.

Також скаржник стверджує, що строк, визначений статтею 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , необхідно відраховувати не з дати ухвалення постанови про прийняття виконавчого провадження, а з дня відкриття виконавчого провадження.

3.3. ДП Житомирторф у відзиві на касаційну скаргу проти її задоволення заперечувало та зазначило, що у цьому спорі слід керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які б наближали його до виконання судового рішення. ДП Житомирторф стверджувало, що посадові особи Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області не вживали всіх необхідних заходів для виконання рішення в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

3.4. ТОВ Технополіс відзиву на касаційну скаргу не подавало.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.

4.1. Розглянувши подану касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

4.2. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

4.3. Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи встановлені статтею 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , частиною 1 якої передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження , з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

4.4. Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

4.5. Частиною 3 статті 4 вказаного Закону передбачено, що протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження , крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

4.6. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

4.7. Аналіз частин 2 та 3 статті 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень дає підстави для висновку про те, що невиконання рішення суду в межах процедури передбаченої Законом України Про виконавче провадження зумовлює його виконання за рахунок коштів, передбачених відповідною бюджетною програмою у випадках:

- встановлення державним виконавцем підстав для повернення виконавчого документа стягувачу згідно з п.п. 2-4, 9 ч. 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження , про що в частині випадків, передбачених п.п. 2-4 згідно з частиною 2 статті 37 цього Закону повинен бути складений відповідний акт протягом десяти днів з моменту встановлення таких підстав, але не пізніше шести місяців з моменту відкриття виконавчого провадження;

- незалежно від наявності/відсутності підстав для повернення виконавчого документа, процедура повинна бути ініційована державним виконавцем не пізніше шести місяців з моменту відкриття виконавчого провадження.

4.8. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що примусове виконання рішення у цій справі повинно було здійснюватися за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, що прямо визначено частиною 2 статті 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , яка встановлює особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства, оскільки державний виконавець не виконав протягом шести місяців з дня ухвалення постанови ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області про прийняття виконавчого провадження.

4.9. З огляду на викладене вище, суд касаційної інстанції зазначає, що висновок судів попередніх інстанцій про визнання неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області Дідківського А.С., яка полягає у неподанні до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів та відомостей, що необхідні для перерахування коштів стягувачу, відповідає процесуальним нормам, що регулюють ці правовідносини.

4.10. Доводи заявника, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано статтю 30, пункт 9 статті 37 Закону України Про виконавче провадження та статтю 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень Верховним Судом відхиляються, оскільки, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, державний виконавець не вчинив всіх необхідних дій для виконання судового рішення протягом встановленого законом строку.

4.11. Твердження скаржника, що строк, визначений 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , необхідно відраховувати не з дати ухвалення постанови про прийняття виконавчого провадження, а з дня відкриття виконавчого провадження, судом касаційної інстанції також відхиляються, з огляду на те, що виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 16.08.2017 було відкрито ще у вересні 2017 року.

4.12. Посилання заявника, що судом апеляційної інстанції не враховано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29.05.2019 у справі № 908/85/16 щодо необхідності розгляду цього спору за правилами адміністративного судочинства з огляду на те, що чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, Верховним Судом відхиляються виходячи з такого.

4.13. Відповідно до пункту 16 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, за наявності підстав для повернення виконавчого документа виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.

4.14. Тобто первинним є виведення з виконавчого провадження, а вторинним повернення виконавчого документа. А тому скарга на дії державного виконавця обґрунтовано подана в порядку господарського судочинства.

4.15. Решта доводів касаційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Верховний Суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та, передусім, зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.16. Ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження у скарзі щодо визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області Дідківського А.С. ВП № 54562074 про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.10.2019 та щодо зобов`язання начальника Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області усунути порушення заявником не оскаржуються, тому відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України у касаційному порядку не переглядаються.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.2. Верховний Суд вважає висновки Господарського суду Житомирської області та Північно-західного апеляційного господарського суду обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника у касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

5.3. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм процесуального права.

6. Розподіл судових витрат.

6.1. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 304, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.12.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 906/465/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кролевець

Л. Стратієнко