Справа № 357/7502/20
1-кс/357/1668/20
Категорія 211
У Х В А Л А
05 серпня 2020 року м. Біла Церква
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши по кримінальному провадженню № 42019111030000293 від 05.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України (в редакції Закону України № 4837-VI від 24.05.2012), клопотання прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3
про арешт майна,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області: ОСОБА_3 ,
представник власника нежитлових споруд, де тимчасово вилучене майно адвокат: ОСОБА_4 ,
У С Т А Н О В И В :
Прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, по матеріалам кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019111030000293 від 05.11.2019, за ч. 1 ст. 272 КК України.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив наступне, що в провадженні дізнавача Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальний проступок, відомості по якому внесені 05.11.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ч. 1 ст. 272 КК України (в редакції Закону України № 4837-VI від 24.05.2012).
Під час проведення досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.07.2020 проведений обшук 01.08.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено майно: дизельне пальне в кількості 1200 літрів, цистерну сірого кольору б/н, дві бочки ємністю по 1000 літрів, всередині яких містилось дизельне пальне, предмет невідомого походження, зеленого кольору, з чекою та маркуванням «254-3-66».
Оскільки зазначене майно не було вказане в ухвалі слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.07.2020, прокурор звернувся 03.08.2020 до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, під час санкціонованого обшуку від 01.08.2020, зазначивши що вказане майно визнано по кримінальному проступку речовим доказом, згідно з постановою від 03.08.2020, у зв`язку з чим, з метою збереження речових доказів по справі просив задовольнити клопотання.
З огляду на вищевикладене, у правоохоронних органів виникло достатньо підстав вважати, що вилучені в ході проведеного санкціонованого обшуку від 01.08.2020, предмети є засобами та знаряддями вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди та являються іншим майном, за допомогою якого забезпечувалась діяльність порушення правил безпеки під час здійснення підприємницької діяльності з підвищеною небезпекою, а також з метою забезпечення належного збереження слідів вчиненого злочину, безперешкодного доступу сторони кримінального провадження до зазначеного обладнання для проведення всіх необхідних балістичних, хімічно-пожежних експертиз, додаткового огляду, проведення необхідних слідчих дій і проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а також з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення чи відчуження вказаного майна та забезпечення виконання у подальшому судових рішень у кримінальному провадженні.
Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання про арешт вилученого майна під час санкціонованого обшуку від 01.08.2020 у нежитлових спорудах, які належать на праві власності ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вилучене майно визнано по справі речовими доказами, а в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на обшук від 23.07.2020, вилучене майно не зазначене. Крім цього наполягав на тому, що вилучене майно не можливо передати на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , оскільки останній не має відповідної дозвільної ліцензії на зберігання пального.
Представник власника нежитлових споруд, де тимчасово вилучене майно ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_5 не є власником тимчасово вилученого майна під час санкціонованого обшуку від 01.08.2020, але враховуючи, що на його території вказане майно зберігалось, просив повернути вилучене майно на відповідальне зберігання. Також представник підкреслив, що на території за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 на праві приватної власності, автомобільної заправочної станції не має, жодних дій щодо реалізації дизельного палива ОСОБА_5 не вчинялось. ОСОБА_5 є ФОП з господарською діяльністю - продукти харчування. Нежитлові споруди та земельну ділянку за вказаною адресою ОСОБА_5 в оренду або тимчасове користування нікому не передавав.
Слідчий суддя вислухавши доводи прокурора по заявленому клопотанню, пояснення представника особи, у якої проводився санкціонований обшук, дослідивши матеріали, які додані до клопотання приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховання, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному проваджені, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначених у статті 98 КПК України.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частиною 11 статті 170 КПК передбачена заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування проводиться по кримінальному провадженню за № 42019111030000293, відомості про яке внесені 05.11.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 272 КК України.
Відповідно до ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.07.2020 наданий дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення машин, механізмів, установок підвищеної небезпеки для здійснення господарської діяльності щодо автомобільних заправок станцій небезпеки для здійснення господарської діяльності щодо автомобільних заправних станцій цистерн (резервуарів) для зберігання дизельного палива, самого дизельного палива, яке міститься в цистернах (резервуарах), заправних колонок, електронасосних агрегатів та інших машин механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, за допомогою яких здійснюється подача дизельного палива, комп`ютерної техніки на якої інстальовано програмне забезпечення для реалізації пального на АЗС, грошових коштів здобутих від реалізації пального, книги розрахунки облікових операцій, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, змінних звітів талонів на паливо та інших документів щодо реалізації пального на АЗС, а також касових апаратів платіжних терміналів, відео реєстраторів та записів з камер відео спостереження у разі їх виявлення.
В судовому засіданні встановлено, що 01.08.2020 начальником сектору дізнання Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 проведений обшук території за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено наступне майно: дизельне пальне в кількості 1200 літрів, порожню цистерну сірого кольору б/н ємністю на 5 куб. м., дві бочки ємністю по 1000 літрів кожна, в яких міститься дизельне пальне, предмет невідомого походження, зеленого кольору, за зовнішнім виглядом схоже на шашку вибухову, з чекою та маркуванням «254-3-66».
03.08.2020 постановою про визнання речовим доказом вилучене під час обшуку майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні № 42019111030000293 від 05.11.2019.
Враховуючи, що в ухвалі слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.07.2020 про надання дозволу на обшук, не надано дозволу на вилучення дизельного пального в кількості 1200 літрів, порожньої цистерни ємністю на 5 куб. м., двох бочок ємністю по 1000 літрів кожна, в яких міститься дизельне пальне, предмет невідомого походження, зеленого кольору, за зовнішнім виглядом схоже на шашку вибухову, з чекою та маркуванням «254-3-66», слідчий суддя вважає, що зазначене майно у відповідності до вимог ч. 1 ст. 167 КПК України є тимчасово вилученим майном.
Оскільки за ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасово вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якого було вилучено.
Так, в судовому засіданні встановлено, що обшук, відповідно до протоколу проведений 01.08.2020, до слідчого судді, прокурор звернувся 03.08.2020, тобто на наступний робочий день після проведення обшуку.
Таким чином, достеменно встановлено, що прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше робочого дня, після вилучення майна, тобто в межах 48 годин, в порядку, передбаченим ч. 5 ст. 171 КПК України.
Так, прокурор на підставі ч. 7 ст. 236 КПК України звернувся з клопотанням про накладання арешту на тимчасове вилучене майно, яке було вилучено під час обшуку від 01.08.2020, а також враховуючи, що зазначене майно визнано речовим доказом по кримінальному провадженню, у слідчого судді наявні всі підстави вважати, що предмети, вилучені під час обшуку від 01.08.2020 відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та підлягають арешту.
Таким чином слідчим суддею встановлено, що слідчому необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуку від 01.08.2020, з метою забезпечення збереження речових доказів.
З мотивувальної частини ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.07.2020 встановлено, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, нежитлова споруда за адресою: АДРЕСА_1 , належить власнику ОСОБА_5 .
Інші відомості щодо права власності, користування, чи перебування в оренді вказаного нежитлового приміщення у матеріалах клопотання відсутні.
Враховуючи, що вилучене в ході проведення обшуку від 01.08.2020 майно має доказове значення у кримінальному провадженні та може бути визнано засобом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, а також з метою забезпечення належного збереження зазначеного майна для проведення всіх необхідних судових експертиз, у кримінальному провадженні є необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час обшуку від 01.08.2020.
Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
Отже, з метою запобігання можливості приховування або відчуження майна, необхідно накласти арешт на вилучені під час обшуку від 01.08.2020 предмети, так як не накладення арешту на вказане майно може призвести до перетворення, передання, знищення, що в подальшому унеможливить встановити істину по справі.
Крім цього враховуючи доводи представника особи, у якого проведений обшук про можливість передання вилученого майна на зберігання ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 за № 48/95-ВР та зі змінами 23.11.2018 вбачається, що починаючи з 01.07.2019 всі суб`єкти господарювання незалежно від форми власності мають право зберігати пальне лише за наявності ліцензії.
Так, у судовому засіданні встановлено, що відповідно до акту б/н приймання передачі від 01.08.2020 дизельне пальне ємністю 1200 літрів та порожня цистерна ємністю 5 куб./м., передана на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «БУМ БИР».
Враховуючи, що ОСОБА_5 не має ліцензії на зберігання пального слідчий суддя вважає заявлене клопотання адвоката ОСОБА_4 безпідставним.
На підставі викладеного, керуючись 167, 170-173, 175, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна тимчасово вилученого майна по матеріалам кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019111030000293 від 05.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1 ст. 272 КК України (в редакції Закону України № 4837-VI від 24.05.2012) задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме дизельне пальне в кількості 1200 літрів, порожню цистерну сірого кольору б/н ємністю на 5 куб. м., дві бочки ємністю по 1000 літрів кожна, в яких міститься дизельне пальне, предмет невідомого походження, зеленого кольору, за зовнішнім виглядом схоже на шашку вибухову, з чекою та маркуванням «254-3-66», яке вилучено 01.08.2020 під час проведення санкціонованого обшуку нежитлових споруд, які належать ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , встановивши заборону щодо відчуження вказаного майна та в подальшому вчинення будь-яких дій щодо його користування, розпорядження, знищення.
Копію ухвали негайно скерувати прокурору Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 для виконання, особі у якої вилучили майно ОСОБА_5 до відома.
Повний текст ухвали проголошений о 15.05 год. 07.08.2020 в залі судового засідання № 1 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Першотравнева, буд. 4-А.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддяОСОБА_1
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2020 |
Оприлюднено | 13.02.2023 |
Номер документу | 90834532 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти безпеки виробництва Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою |
Кримінальне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Ларіна О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні