Рішення

від 07.08.2020 по справі 640/7671/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/922

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2020 року м. Київ № 640/7671/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Укрспецсантехсервіс доГоловного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрспецсантехсервіс (надалі - позивач/ТОВ Укрспецсантехсервіс /Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою (враховуючи уточнену редакцію), в якій викладені вимоги про:

1. визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області (надалі - відповідач-1/ГУ ДПС у Київській області/Комісія) №1484475/32156805 від 12.03.2020 р.;

2. зобов`язання Державної податкової служби України (надалі - відповідач-2/ДПС України) зареєструвати податкову накладну №1 від 28.02.2020 р. (надалі - ПН №1 від 28.02.2020 р. ) в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН/Реєстр) датою її направлення - 05.03.2020 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що контролюючим органом не було дотримано законодавчо визначених вимог при вирішенні питання щодо зупинення реєстрації та відмови у реєстрації ПН №1 від 28.02.2020 р., внаслідок чого оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас ГУ ДПС у Київській області та ДПС України у встановлений судом строк ані своїх відзивів, ані будь-яких письмових заперечень на позовну заяву не надали, про причини неможливості подання відповідних заяв по суті справи суду не повідомили. При цьому ГУ ДПС у Київській області подало до Окружного адміністративного суду м. Києва клопотання про зупинення провадження у справі. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2020 судом було відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Київській області із викладених у ній підстав.

На виконання вимог ухвали суду ГУ ДПС у Київській області подало до Окружного адміністративного суду м. Києва відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що рішення №1484475/32156805 від 12.03.2020 р. прийняте Комісією правомірно.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ Укрспецсантехсервіс (код ЄДРОПУ 32156805) зареєстроване 23.09.2002 р. Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області та з 29.10.2002 р. перебуває на обліку як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами здійснення господарських операцій з постачання товарів Товариством складена ПН №1 від 28.02.2020 р. на покупця (отримувача) товариство з обмеженою відповідальністю Еніл (надалі - ТОВ Еніл ) на загальну суму 16 160,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2 693,33 грн.) із номенклатурою: вишка-тура Оптима Virastar, у кількості 1 шт.

Вказана вище податкова накладна була направлена ТОВ Укрспецсантехсервіс до ДПС України для її реєстрації в ЄРПН, за результатами перевірки якої останнім сформована та надіслана Товариству в електронному вигляді у текстовому форматі квитанція від 05.03.2020 р. в ЄРПН зареєстрована за №9042648766 (надалі - Квитанція №9042648766) про прийняття документу та відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зупинення реєстрації ПН №1 від 28.02.2020 р. в ЄРПН.

При цьому згідно із зазначеним у Квитанції результатом обробки реєстрація ПН №1 від 28.02.2020 р. зупинена із причин відповідності платника податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також вказана пропозиція щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Додатково повідомлено, що показник D =5.0304%, P =0.

На виконання вказаної пропозиції ТОВ Укрспецсантехсервіс були надані письмові пояснення, викладені у листі від 10.03.2020 р. №1 (надалі - Лист №1 ), разом із доданими до них копіями документів щодо господарських взаємовідносин із ТОВ Еніл . Вказані матеріали були доставлені та прийняті ДПС України.

Проте 12.03.2020 р. Комісією ГУ ДПС у Київській області прийняте рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН №1484475/32156805 до ПН №1 від 28.02.2020 р. (надалі - Рішення №1484475) у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів, а саме:

~ договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них;

~ первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

~ розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Згідно із цим, вважаючи, що відповідачем-1 були порушені права та охоронювані законом інтереси ТОВ Укрспецсантехсервіс під час прийняття Рішення №1484475, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Аргументуючи свою позицію щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, позивач вказує про відсутність у Рішенні №1484475 конкретної інформації щодо причин та підстав для відмови в реєстрації ПН №1 від 28.02.2020 р. в ЄРПН, а також на непідкреслення документів, яких серед перелічених у цьому Рішенні не надано.

До того ж, за доводами позивача, ані оскаржуване Рішення, ані Квитанція №9042648766 не містять чіткого переліку документів, які необхідно було надати ТОВ Укрспецсантехсервіс для реєстрації ПН, що, у свою чергу, позбавило останнього можливості подати ті документи, яких не вистачало для проведення її реєстрації в ЄРПН, а тому вважає, що поданих Товариством документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію ПН №1 від 28.02.2020 р. в ЄРПН.

Таким чином, згідно із висновком позивача, оскаржуване Рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, тимчасом як передбачає неоднозначне трактування та впливає на можливість реалізації платником податків права та обов`язку виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Водночас відповідач, пояснюючи правомірність прийняття Рішення №1435526, зазначає, що позивачем ніби-то не підтверджено наданими відповідачеві документами реальність здійснення відповідних господарських операцій, а саме не надано розрахункових документів, документів щодо транспортування тощо.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого суд приймає рішення про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - ПК України ).

Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (пп.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 ст.187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У п. 201.7 ст. 201 ПК України передбачається, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Поряд із цим за вимогами п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому ЄРПН - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України).

Так, відповідно до зазначених вище вимог п.201.10 ст.201 постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок №1246 ), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

У п.2 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із п.4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192, п.200 1 .3, п.200 1 .9 ст.200 1 та п.201.1, п.201.10 і п.201.16 ст.201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

У відповідності до п.8 та п.10 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених п.9 цього Порядку. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).

Згідно із п.11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх до ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

При цьому за вимогами п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п.200 1 .3 і 200 1 .9 ст.200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 та п.14 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно із п.15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 Порядку №1246).

Між іншим, у п.18 Порядку №1246 зазначено, що на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством чітко визначений порядок та механізм складання, підписання, надіслання, прийняття та реєстрації податкових накладних. При цьому наявність повноважень контролюючого органу на здійснення перевірок податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах даної категорії, але не єдина. Надання такому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Таким чином, первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації ПН та приймали Рішення про відмову у її реєстрації, адже саме зупинення реєстрації ПН первинно порушує права платника податків і саме підстави такого зупинення, його законність, повинні бути предметом дослідження у подібних спорах. Тобто, вирішуючи питання щодо законності рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зобов`язаний надати оцінку рішенню (діям) щодо зупинення їх реєстрації в ЄРПН, які за своїм змістом є передумовою для прийняття Комісією ГУ ДПС у Київській області оскаржуваного Рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 р. №К/9901/20440/19 (справа №826/8693/18) та від 22.04.2019 р. №К/9901/1137/19 (справа №2040/5445/18).

Поряд із цим на виконання вимог п.201.16 ст.201 ПК України, згідно із яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних був затверджений, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165) . Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (надалі - комісії контролюючих органів ), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (надалі - ознаки безумовної реєстрації ).

Згідно із п.4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п.3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Водночас у п.5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Поряд із цим у п.2 Порядку №1165 вказано, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

При цьому критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик, тимчасом як ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а або б п.185.1 ст.185, пп. а або б п.187.1 ст.187, абз.1 п.п.201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

До того ж ризик - ймовірність недекларування (неповного декларування) платником податків податкових зобов`язань, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (пп.14.1.221 п.14.1 ст.14 ПК України).

З огляду на додаток 1 до Порядку №1165 встановлено, що критеріями ризиковості платника податку на додану вартість є:

1. Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 та абз.1 п.49.2 і п.49.18 ст.49 ПК України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.46.2 ст.46 ПК України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Поряд із цим відповідно до пп.19 1 .1.40 та пп.19 1 .1.46 п.19 1 .1 ст.19 1 ПК України контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст.19 3 цього Кодексу, зокрема (але не виключно):

~ організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

~ використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Згідно із пп.20.1.26, пп.20.1.42 та пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, мають право:

~ користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами відповідно до закону;

~ проводити аналіз та здійснювати управління ризиками з метою визначення форм та обсягів податкового контролю;

~ здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

У ст.61 ПК України передбачено визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення, у п.61.1 та п.61.2 якої вказано, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст.41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

За вимогами ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

Ш ведення обліку платників податків;

Ш інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

Ш перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Ш моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до ст.39 цього Кодексу.

Статті 71 та 72 ПК України також визначають, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

ь від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

~ що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, інших звітних документах;

~ що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів;

~ про фінансово - господарські операції платників податків;

~ про застосування реєстраторів розрахункових операцій;

ь від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація:

~ про об`єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об`єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати;

~ про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків;

~ що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;

~ про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги;

~ про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема: найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти; податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи; вид дозвільного документа; вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ; дату видачі дозвільного документа; строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення); сплату належних платежів за видачу дозвільного документа; перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ;

~ про експортні та імпортні операції платників податків;

ь від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів;

ь від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

ь за наслідками податкового контролю;

ь для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Інформація, визначена у ст.72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу (п.73.1 ст.73 ПК України).

Вимоги щодо обробки та використання податкової інформації визначені у ст.74 ПК України, згідно із якими податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Таким чином, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та прийнятими на виконання вимог цього Кодексу нормативно-правовими актами. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися в інформаційних базах контролюючих органів та/або опрацьовуватися безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Підсумовуючи вищенаведене, контролюючий орган здійснює автоматизований моніторинг надісланих платниками податків для реєстрації в ЄРПН ПН/РК шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який виражений у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням вимог ПК України, а також неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у ПН/РК, та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

За вимогами п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Відповідно до п.8 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Згідно із п.10 та п.11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Аналізуючи вищенаведені норми можна дійти висновку, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі. Так, реєстрації/відмови в реєстрації ПН/РК передує складання та направлення платником податку ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, потім їх перевірка комісією регіонального рівня щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації, надалі у разі невідповідності ПН/РК жодній з ознак безумовної реєстрації перевіряється безпосередньо сам платник податку, яким подано ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, тобто здійснюється моніторинг платника податку, а також моніторинг ПН/РК - шляхом їх перевірки щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу відповідність платника податків, яким подано ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією контролюючого органу приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а реєстрація такої ПН/РК зупиняється. Також реєстрація ПН/РК зупиняється у разі відповідності хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, відображеної у таких ПН/РК операцій.

У той же час механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. №520 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 р. за № 1245/34216 (надалі - Порядок №520 ).

При цьому п.4 Порядку №520 передбачає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно із п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

~ договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

~ договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

~ первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

~ розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

~ документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За вимогами п.6 та п.7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктами 9 та 10 Порядку №520 встановлено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п.4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до п.3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

У п.11 Порядку №520 також зазначається, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

Ш ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

Ш та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

Ш та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З системного аналізу викладених положень слідує, що умовою для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, які за результатами автоматизованого моніторингу були визнані такими, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій, є подання платником податків документів, перелік яких визначений у п.5 Порядку №520. Отже, можливість надання платником податків письмових пояснень та копій документів на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, а також необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі прямо залежить від чіткого зазначення/розшифрування контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та рішенні про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку податкової інформації, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, як вбачається з Квитанції №9042648766 реєстрація ПН №1 від 28.02.2020 р. зупинена із причин відповідності платника податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, вимогам п.8 критеріїв ризиковості платника податку. Також вказана пропозиція щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Проте жодних доказів на підтвердження наявності у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації ПН №1 від 28.02.2020 р., суду не надано, як і невідомі суду джерела такої інформації, що позбавляє можливості пересвідчитись у наявності підстав для встановлення відповідності ТОВ Укрспецсантехсервіс п.8 критеріїв ризиковості платника податку та причин зупинення реєстрації такої ПН. Натомість вживання контролюючим органом загального посилання на п.8 критеріїв, як в даному випадку, є неконкретизованим.

При цьому суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного Рішення.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) неодноразово, зокрема у справі Рисовський проти України підкреслював особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, власне, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії , заява N33202/96, п.119 та п.120, ECHR 2000-I; Онер`їлдіз проти Туреччини , заява N48939/99, п.128, ECHR 2004-XII; Москаль проти Польщі , заява N10373/05, п.51).

Так, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справах Лелас проти Хорватії , заява N55555/08, п.74; Тошкуце та інші проти Румунії , заява N36900/03, п.37).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , п.58; Ґаші проти Хорватії , заява N32457/05, п.40; Трґо проти Хорватії , заява N35298/04, п.67).

Отже, враховуючи встановлення відповідності Товариства критеріям ризиковості платника податків, Комісія була зобов`язана розглянути питання про включення такого платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на засіданні Комісії та прийняти за його результатами рішення про відповідність ТОВ Укрспецсантехсервіс п.8 критеріїв ризиковості платника податку із зазначенням підстави, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Однак у Квитанції №9042648766 та у матеріалах справи не міститься жодної інформації стосовно відповідного рішення комісії ГУ ДПС у Київській області, відповідно до якого Товариство віднесене до ризикових платників податків.

Крім того, суд приймає до уваги посилання позивача на те, що у Квитанції №9268430399 не зазначено переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, а лише запропоновано Товариству надати пояснення та/або копії таких документів, адже перелік таких документів насамперед повинен бути конкретизованим та чітким. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена у Квитанції, є особливо важливим з огляду на наслідки недотримання платником податків вимог щодо надання повного переліку документів як підстави для прийняття комісією контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН у ЄРПН.

З огляду на вищевикладене суд погоджується із доводами позивача про те, що відсутність розшифрування податкової інформації, покладеної в основу зупинення реєстрації ПН в ЄРПН та формуванні Квитанції №9042648766, підтверджує її невідповідність вимогам обґрунтованості та вмотивованості, та є доказом того, що Рішення №1484475 було прийняте з порушенням вимог, визначених Порядком №520, а також створює умови, за яких ТОВ Укрспецсантехсервіс фактично потрапляє у стан правової невизначеності, оскільки позивачу не відомо, які документи необхідно подати для виключення підприємства з переліку ризикових платників податків та розгляду питання про реєстрацію ПН.

Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Вказані недоліки Квитанції №9042648766, окрім того, що характеризують Рішення №1484475 як необґрунтованим, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів та на виконання зазначеної у Квитанції №9042648766 пропозиції контролюючого органу щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, Товариством були подані письмові пояснення у вигляді Листа №1 до ПН №1 від 28.02.2020 р., реєстрацію якої зупинено, в якому останнє вказує, що вишка-тура Оптима Virastar 2.0 була придбана ТОВ Укрспецсантехсервіс 15.09.2017 р. на підставі видаткової накладної №1461 та обліковувалась на його балансі. У подальшому 28.02.2020 р. було прийнято рішення про продаж вказаного майна ТОВ Еніл , про що свідчить видаткова накладна №1 від 28.02.2020 р. При цьому на підтвердження викладених пояснень до вказаного Листа №1 були додані копії видаткових накладних №1461 від 15.09.2017 р. та №1 від 28.02.2020 р.

Крім того, на підтвердження своїх доводів щодо невідповідності п.8 критеріїв ризиковості платника податку та відсутності підстав для зупинення реєстрації ПН №1 від 28.02.2020 р. позивач надав до суду копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно із яким основним видом економічної діяльності Товариства є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20). Також позивачем надані до суду копії інших документів, з яких вбачається придбання Товариством товару (вишка-тура Оптима Virastar) на загальну суму 16 160,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2 693,33 грн.) у ТОВ Вірастар та подальшу його реалізацію ТОВ Еніл , а саме копії: договору поставки №б/н від 15.09.2017 р., видаткової накладної №1461 від 15.09.2017 р., рахунку на оплату №1417 від 15.09.2017 р.; договору поставки №б/н від 28.02.2020 р., видаткової накладної №1 від 28.02.2020 р., рахунку на оплату №1 від 28.02.2020 р. та довідки щодо перебування на балансі Товариства обладнання станом на 01.02.2020 р.

Отже, суд встановив, що ТОВ Укрспецсантехсервіс у передбачений законодавством спосіб було надано до ДПС України разом із письмовими поясненнями до ПН №1 від 28.02.2020 р., реєстрацію якої було зупинено, належні документи на підтвердження правомірності її складання, тимчасом як відповідачами не спростовано того, що позивач скористався правом на надання таких пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, та надав контролюючому органу копії документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій із ТОВ Еніл у лютому 2020 р., а тому вважає, що підстави для прийняття комісією ГУ ДПС у Київській області Рішення №1484475 були відсутні.

Водночас слід відмітити, що у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірну ПН №1 від 28.02.2020 р., оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 р. №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 р. №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 р. №К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18).

Посилання ГУ ДПС у Київській області в оскаржуваному Рішенні №1484475 на ненадання Товариством первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складського обліку, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (у т.ч. рахунків-фактур), суд вважає безпідставними, оскільки позивачем разом із поданими письмовими поясненнями було надано ряд доказів - всі документи, які були наявні у нього та підтверджували реальність господарських операції щодо реалізації ТОВ Укрспецсантехсервіс товару ТОВ Еніл , які контролюючим органом враховані не були.

Більше того, суд акцентує увагу на тому, що оскаржуване Рішення є актом індивідуальної дії, адже у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Слід відмітити, що загальною рисою є його виражений правозастосовний характер, у той час як головною рисою такого акту є його конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Дана позиція викладена у правовому висновку Верховного Суду України (постанова від 01.12.2009 р. №09/236).

Таким чином, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Проте оскаржуване у даній справі Рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Зокрема, у Рішенні №1484475 не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого Рішення, адже комісія ГУ ДПС у Київській області обмежилась лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши насамперед, яких саме первинних та платіжних документів не вистачає, наявність яких була обов`язковою з огляду на специфіку тих господарських операцій, які відображались у ПН №1 від 28.02.2020 р. При цьому з оскаржуваного Рішення неможливо встановити, копії яких документів безпосередньо досліджувались комісією.

Аналогічно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.12.2018 р. №К/9901/62719/18 (справа №821/1173/17).

Таким чином, суд погоджується із твердженнями позивача про безпідставність зупинення реєстрації ПН як передумови прийняття Комісією відповідного Рішення, оскільки у Квитанції контролюючим органом не вказано конкретного переліку документів, перелік яких встановлений Порядком №520, а тому суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено, що існують підстави для зупинення реєстрації ПН №1 від 28.02.2020 р. у зв`язку із встановленням відповідності Товариства саме п.8 критеріїв ризиковості платника податків, як і не доведено дотримання вимог Порядку №1165 та процедури зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, встановленої зазначеним Порядком.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що Рішення комісії ГУ ДПС у Київській області, в якому не наведені мотиви його ухвалення, свідчить про порушення відповідачем-1 також і принципу належного урядування, оскільки контролюючий орган не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб, згідно із цим призводить до непрозорості та непередбачуваності дій відповідача, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність, а тому, враховуючи вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації ПН №1 від 28.02.2020 р. Товариства та, як наслідок, протиправність Рішення №1484475.

Водночас відповідачем-1 не надано доказів правомірності прийняття оскаржуваного Рішення, як не надано і доказів того, що таке Рішення прийняте на підставі нормативно-правових актів, що є обов`язковими як для платника податку, так і для контролюючого органу, тоді як невиконання ГУ ДПС у Київській області законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, що є предметом оскарження в даній справі, призводить до протиправності цього Рішення, оскільки відповідачі не довели, що позивач відповідає п.8 критеріїв ризиковості платника податків, враховуючи надання позивачем на пропозицію контролюючого органу передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом-покупцем, як і не спростували їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.

При цьому слід відмітити, що форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, визначена у додатку до Порядку №520, передбачає, що у разі відмови в реєстрації ПН/РК в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені, чого не було зроблено контролюючим органом у Рішенні №1484475.

Підсумовуючи вищевикладене, наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного Рішення №1484475, його відповідності вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим наявні підстави для задоволення позовних вимог Товариства в частині визнання такого Рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню, адже воно порушує, зокрема, право ТОВ Укрспецсантехсервіс як платника податків на реєстрацію ПН №1 від 28.02.2020 р. в ЄРПН, передбаченого ст.201 ПК України.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН №1 від 28.02.2020 р. в ЄРПН суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).

Поряд із цим згідно із ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Між тим ефективний засіб правового захисту, у розумінні ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.

За вимогами п.19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

ь прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

ь набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

ь неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У п.20 Порядку №1246 також зазначено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Порядку №1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, а тому з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України вчинити необхідні дії, а саме зареєструвати ПН №1 від 28.02.2020 р. в ЄРПН датою її фактичного надходження, згідно із чим позовні вимоги ТОВ Укрспецсантехсервіс у цій частині також підлягають задоволенню.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Так, позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні) сформовану, зокрема, у справах Салов проти України (заява №65518/01 від 06.09.2005 р., п.89), Проніна проти України (заява №63566/00 від 18.07.2006 р., п.23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04 від 10.02.2010 р., п.58) принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) від 09.12.1994 р., п.29).

Відповідно до ч.5 та ч.8 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Укрспецсантехсервіс у повному обсязі, оскільки відповідач-1 як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття ним Рішення №1484475.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Між тим, враховуючи наявність у матеріалах справи платіжного доручення №16 від 30.03.2020 р. на суму 2 102,00 грн., оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, суд вирішив судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань обох відповідачів у справі в рівних частинах.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецсантехсервіс до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №1484475/32156805 від 12.03.2020 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 28.02.2020 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 28.02.2020 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецсантехсервіс (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, буд.26, код ЄДРПОУ 32156805) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 43141377).

5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецсантехсервіс (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, буд.26, код ЄДРПОУ 32156805) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова