Постанова

від 29.07.2020 по справі 160/6971/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2020 року справа № 160/6971/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі № 160/6971/19 (суддя Кучма К.С., повний текст рішення складено 14.01.2020р.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати неправомірним (протиправним) та скасувати рішення Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області (далі - відповідач) від 18.12.2018 року №658-32/VІІ про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 1/2 частки від загальної площі 0,6 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати неправомірним (протиправним) та скасувати рішення Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 18.12.2018 року №659-32/VІІ про надання гр. ОСОБА_3 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 1/2 частки від загальної площі 0,6 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати неправомірним (протиправним) та скасувати рішення Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 14 червня 2019 року, оформлене протоколом № 5 засідання комісії по вирішенню земельних спорів;

- визнати неправомірним (протиправним) та скасувати рішення Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 27 червня 2019 року №773 щодо затвердження рішення комісії по вирішенню земельних спорів "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2 щодо відмови гр. ОСОБА_1 у підписанні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 ".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . Суміжними землекористувачами за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які володіють житловим будинком за вказаною адресою по Ѕ частці кожна. Також, за вказаною адресою розташовані дві земельні ділянки з цільовим призначенням: перша для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та друга для ведення особистого селянського господарства площею 0,6 га. Зазначена земельна ділянка площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у власність чи користування не надавалася. Рішення Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 18.12.2018 року №658-32/VІІ та №659-32АТІ не відповідають вимогам чинного законодавства України та є протиправними. Рішення, оформлене протоколом № 5 від 14.06.2019 року комісії по вирішенню земельних спорів Шульгівської сільської ради, та рішення Шульгівської сільської ради №773 від 27.06.2019 року також є протиправними.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, судом визнано протиправним та скасовано рішення Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 27.06.2019 року №773 щодо затвердження рішення комісії по вирішенню земельних спорів "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2 щодо відмови гр. ОСОБА_1 у підписанні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 ". В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове про задоволення адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Від відповідача та ОСОБА_2 на адресу суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу позивача, в яких останні просять відмовити у задоволенні скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали вимоги апеляційної скарги, наполягали на задоволенні скарги та скасуванні рішення суду першої інстанції.

Треті особи та їх представник просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Відповідач надіслав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши позивача та її представника, третіх осіб та їх представника, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що позивач є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 06 лютого 2016 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Бурдік С.С., зареєстрованому в реєстрі за №1-164.

Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,85 га, з яких відповідно до відомостей з земельно-кадастрової книги Шульгівської сільської ради про наявність, розташування та цільове призначення земель: 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер присвоювався №1223783800:03:004:0094) та 0,6 га - для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер не визначався).

Суміжними землекористувачами за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (треті особи у справі), які володіють житловим будинком за вказаною адресою по Ѕ частці кожна, відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом.

За зверненнями гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на сесії Шульгівської сільської ради прийнятті рішення Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 від 18.12.2018 року № 658-32/VIІ та Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки гр. ОСОБА_3 від 18.12.2018 року № 659-32/VIІ.

14.06.2019 року рішенням, оформленим протоколом №5 засідання комісії по вирішенню земельних спорів Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області було вирішено, в тому числі, відмову гр. ОСОБА_1 у підписанні технічної документації із землеустрою гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважати безпідставною.

27.06.2019 року рішенням Шульгівської сільської ради №773 було затверджено рішення комісії по вирішенню земельних спорів "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2 щодо відмови гр. ОСОБА_1 у підписанні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, за адресою АДРЕСА_1 " від 14.06.2019 року.

Позивач пов`язує порушення своїх прав з діями відповідача та зазначила, що не має на меті позбавлення третіх осіб їх законних прав на одержання землі у приватну власність, а вона лише намагається відновити справедливість на неупередженість у вирішенні Шульгівською сільською радою Петриківського району Дніпропетровської області земельних питань взагалі та її земельного питання конкретно, оскільки виникло питання користування земельною ділянкою, яка межує з ділянкою, якою користуються треті особи.

Вважаючи рішення відповідача протиправними та такими, що прийняті з порушенням вимог законодавства, позивач звернулася до суду з позовом про їх скасування.

Розглядаючи справу та вирішуючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що даний спір є адміністративним.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 ст.4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З огляду на вищевказане, до адміністративної юрисдикції належить спір, зокрема, у правовідносинах, де є суб`єкт владних правовідносин, який законом уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

За правилами частини 1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як свідчать матеріали справи, спір фактично існує між позивачем та третіми особами у справі, як суміжними землекористувачами. Позивач оскаржує рішення Шульгівської сільської ради про надання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 1/2 частки від загальної площі 0,6 га для ведення особистого селянського господарства, оскільки вважає, що порушуються її інтереси, як суміжного землекористувача, який також звертався до відповідача із заявою про надання згоди на виготовлення проектної документації щодо відведення земельної ділянки площею 0,6га для ведення особистого селянського господарства за адресою, де розташоване домоволодіння позивача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що оскаржується також рішення відповідача, прийняте за наслідками вирішення комісією земельного спору між позивачем та третіми особами, у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 підписувати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з частинами першою, третьою, шостою статті 55 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV Про землеустрій (далі - Закон № 858-IV), встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Відповідно до статті 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (далі - Інструкція № 376).

Згідно з пунктом 3.12 Інструкції № 376 закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що погодження меж земельної ділянки є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи у користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві, та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

За правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постанові від 20 березня 2019 року справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18) стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що його права порушено. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Така ж позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 455/856/16-а.

Враховуючи, що позов позивача направлено на поновлення її прав у сфері земельних відносин, а також беручи до уваги факт існування між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 невирішеного спору щодо меж земельних ділянок, колегія суддів приходить до висновку, що цей спір не є публічно-правовим, оскільки є спором з приводу суміжного землекористування.

Враховуючи суть та суб`єктний склад спірних правовідносин, провадження у даній справі слід закрити у зв`язку з тим, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судом за правилами ЦПК України.

Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув і помилково розглянув спір за нормами КАС України.

Згідно ч.1 ст.319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати, закривши провадження у справі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст. 317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі №160/6971/19 - скасувати.

Провадження у справі № 160/6971/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 визнання протиправними та скасування рішень - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 29.07.2020р.

Повний текст постанови виготовлено 07.08.2020р.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак