Постанова

від 04.08.2020 по справі 640/9157/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9157/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Ганечко О. М., Шурка О.І.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "AGRI HUB EUROPE" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Служби безпеки України про скасування наказів, за апеляційною скаргою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Закрите акціонерне товариство "AGRI HUB EUROPE" звернулося до суду з адміністративним позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправними та скасування наказів № 678 від 17.05.2018, № 1311 від 19.09.2018 стосовно ЗАТ "AGRI HUB EUROPE".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що застосована до позивача спеціальна санкція та оскаржувані накази відповідають чинному на момент застосування законодавству, а висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, позаяк зміни в законодавстві в зв`язку з прийняттям Закону України Про валюту і валютні операції мали місце в лютому 2019 році, тобто пізніше прийняття спірних наказів, а пом`якшення або скасування юридичної відповідальності відповідно до ст. 58 Конституції України за даних обставин на позивача, як юридичну особу, не поширюється. Крім того, вказано, що скасування ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" жодним чином не свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних наказів № 678 від 17.05.2018, № 1311 від 19.09.2018.

Відзиву Закритого акціонерного товариства "AGRI HUB EUROPE" на апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до суду не надходило, що не заважає апеляційному розгляду справи.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, вказавши про його обґрунтованість та відповідність положенням чинного законодавства. Представник СБУ підтримав позицію відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2018 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України прийнято наказ № 678 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб`єктів господарської діяльності" (Наказ-1). Вказаним наказом застосовано до ЗАТ "AGRI HUB EUROPE" спеціальну санкцію у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України.

19.09.2018 Міністерством винесено наказ № 1311 "Про переведення іноземних суб`єктів господарської діяльності на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності" (Наказ-2).

Правова позиція Закритого акціонерного товариства "AGRI HUB EUROPE" обґрунтована тим, що 07.02.2019 набрав чинності Закон України "Про валюту і валютні операції", статтею 16 "Прикінцеві та перехідні положення" якого із Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" виключено статтю 37, а тому з 07.02.2019 втратили чинність положення Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", якими передбачалося накладення спеціальних санкцій. Відтак, оскільки Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" не передбачено отримання індивідуальних ліцензій для здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб`єктом господарювання, до якого були застосовані санкції у відповідності до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", яка втратила чинність, Товариство не може перебувати на індивідуальному режимі ліцензування.

Так, відповідно до додатку до наказу № 678 від 17.05.2018, санкція до позивача застосована на підставі матеріалів СБУ вх. № 05/1170ДСК від 14.05.2018, які здебільшого стосуються резидента України - ТОВ "Агріхаб-Южний". Водночас, матеріали СБУ не містять вказівки на порушення конкретних норм Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" саме Agri Hub Europe, UAB, та обґрунтування індивідуально визначених ознак незаконної діяльності позивачем на території України.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач подав на розгляд суду відповідний позов.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Міністерство, як центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики, не було обмежене в праві уточнення всіх обставини/інформації в аспекті застосування спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону, а тому спірні накази, за висновком суду, прийняті не у відповідності до приписів п.п. 1, 3, 6, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, що є підставою для визнання їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.

Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб`єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

До суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності, згідно із статтею 37 цього Закону.

Статтею 37 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності своїх обов`язків згідно з цим або пов`язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб`єктами цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов`язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб`єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб`єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

В контексті викладеного, колегія суддів вказує на те, що необхідним елементом для застосування окреслених спеціальних санкцій є факт порушення та доведення суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або іноземним суб`єктом господарської діяльності Закону або пов`язаних з ним законів України чи проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки відповідно. Крім того, санкції застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням правоохоронних органів, яке обов`язково має містити: відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України; найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство; іншу доцільну інформацію; вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати.

Разом з тим, приписи статті 37 Закону знаходять своє відображення в "Положенні про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"", яке визначає порядок застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", до українських суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Згідно п. 1.1. Положення, спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

За розд. 3 Положення, тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності щодо українських суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності означає позбавлення права займатися всіма видами зовнішньоекономічної діяльності, передбаченими статтею 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов`язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності переводяться Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на індивідуальний режим ліцензування.

За розд. 2 Положення, індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності передбачає здійснення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності, що зазначена в статті 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

З метою контролю за зовнішньоекономічною діяльністю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, що допустили порушення у цій сфері, оформляється разова (індивідуальна) ліцензія, яка видається Міністерством економічного розвитку і торгівлі України чи уповноваженими ним органами. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення зовнішньоекономічних операцій суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано санкції. Оформляється разова (індивідуальна) ліцензія у порядку, визначеному Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов`язаних з ним законів України, і скасовується Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Разом з відміченими приписами Положення, слід виокремити розділ 4 Положення, яким врегульовано питання порядку застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України спеціальних санкцій, за яким опрацювання подань щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності від органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, Національного банку України покладено на відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності департаменту регулювання зовнішньоекономічної діяльності та відділ правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Подання щодо застосування спеціальних санкцій до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності або тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності повинні містити інформацію: найменування та реквізити суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб`єктів господарювання мовою країни їхнього місцезнаходження), найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, іншу доцільну інформацію.

У поданні повинна міститись пропозиція щодо виду санкції, яку пропонується застосувати.

Якщо в отриманих поданнях зазначену інформацію повністю не відображено та відсутня в них інформація не перебуває в розпорядженні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, то Міністерство економічного розвитку і торгівлі України робить запит до ініціатора подання або до інших органів державного управління та валютного контролю, суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, щодо яких є подання про застосування спеціальних санкцій, щодо уточнення інформації про суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Про застосування санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", видається наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у якому вказуються норми чинного законодавства, які було порушено, матеріали, на підставі яких видано наказ, реквізити суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції, та вид санкції, дата, з якої санкція починає діяти.

При застосуванні тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності за 40 днів до закінчення терміну його дії надсилає до ініціатора подання застосування такої санкції запит щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі отриманих матеріалів (у разі, якщо допущені порушення законодавства України не усунуто й виникає доцільність подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності) відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності разом із відділом правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та/або відділом позовної роботи готують відповідну позовну заяву до суду.

З метою забезпечення позову Міністерство економічного розвитку і торгівлі України може робити клопотання щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на період розгляду справи.

У разі, якщо судом дане клопотання буде незадоволено, а також якщо інформація на запит Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності від ініціатора подання застосування санкції не надійде в термін за 10 днів до закінчення його дії або надійде з пропозицією щодо недоцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України видається наказ про зміну виду спеціальних санкцій, яким скасовується дія тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та одночасно застосовується індивідуальний режим ліцензування.

При цьому термін дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності не повинен перевищувати трьох місяців з дати винесення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України відповідного рішення про його застосування.

Подібні за змістом правові приписи Положення містяться в "Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Служби безпеки України з питань застосування спеціальних санкцій", який визначає процедуру підготовки підрозділами Центрального управління та регіональними органами Служби безпеки України подання про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій до Міністерства економіки України, розгляду цих подань Мінекономіки та передачі ним наказів про застосування (скасування, зміну виду, тимчасове зупинення дії) спеціальних санкцій до СБУ.

Зважаючи на зміст розд. 4 Положення, варто відмітити, опрацювання подань щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності від правоохоронних органів, які мають містити: найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, іншу доцільну інформацію, покладено на відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності департаменту регулювання зовнішньоекономічної діяльності та відділ правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Якщо в отриманих поданнях зазначену інформацію повністю не відображено та відсутня в них інформація не перебуває в розпорядженні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, то Міністерство економічного розвитку і торгівлі України робить запит до: а) ініціатора подання, б) або до інших органів державного управління та валютного контролю, в) суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, щодо яких є подання про застосування спеціальних санкцій, щодо уточнення інформації про суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Про застосування санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", видається наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у якому вказуються: норми чинного законодавства, які було порушено; матеріали, на підставі яких видано наказ; реквізити суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції, та вид санкції; дата, з якої санкція починає діяти.

При застосуванні тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності за 40 днів до закінчення терміну його дії надсилає до ініціатора подання застосування такої санкції запит щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, і у випадку, якщо інформація на запит Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності від ініціатора подання застосування санкції не надійде в термін за 10 днів до закінчення його дії або надійде з пропозицією щодо недоцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України видається наказ про зміну виду спеціальних санкцій, яким скасовується дія тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та одночасно застосовується індивідуальний режим ліцензування.

Тобто, наказ про зміну виду спеціальних санкцій, яким скасовується дія тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та одночасно застосовується індивідуальний режим ліцензування видається Міністерством економічного розвитку і торгівлі України в день закінчення дії відповідного наказу про тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, строк якого, між тим, не повинен перевищувати трьох місяців з дати винесення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України відповідного рішення про його застосування.

Аналізуючи положення чинних нормативно-правових актів, судова колегія зазначає, що Мінекономрозвитку України надано право здійснювати контроль за додержанням всіма суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності чинних законів України та умов міжнародних договорів України, в рамках чого, а також можливості застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", реалізуються повноваження, в тому числі, із направлення запиту до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, щодо яких є подання про застосування спеціальних санкцій, щодо уточнення інформації про суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з тим, 07.07.2018 набув чинності Закон України "Про валюту і валютні операції", згідно ст. 16 якого він вводиться в дію через сім місяців з дня набрання ним чинності, тобто з 07.02.2019. За положеннями наведеного нормативно-правового акту у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" статтю 37 виключено.

Отже, враховуючи виключення із Закону статті 37, відсутнім є врегулювання застосування спеціальних санкцій за порушення Закону або пов`язаних з ним законів України.

Водночас, 17.05.2018 та 19.09.2018 Міністерством було прийняті оскаржувані накази.

З наказу-1 вбачається, що він винесений відповідно до ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" за проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, на підставі подання СБ України, зокрема, № 8/1/2-5980ДСК від 11.05.2018, яким встановлено, зокрема, вказано, що враховуючи наявність у діях комерційних структур ознак фінансування груп та осіб, що посягають на державний суверенітет, територіальну цілісність і економічний потенціал України, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про основи національної безпеки України" відноситься до загроз національній безпеці України, вважається за доцільне застосувати спеціальні санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до ТОВ "Агріхаб-Южний",ТОВ "Східморепродукт", ТОВ "Імпортпродгруп" ТОВ "КАРС", ТОВ "Востокімпорг" та компаній-нерезидентів "Agri Hub Europe UAB", "Global AgriHub Corp", "Валю Trade Limited", "MIZZYMEX ENTERPRISE LIMITED" за порушення вимог ст. 2 та ч. l ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а саме за проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

В той же час, оцінюючи обґрунтованість мотивів СБ України, колегія суддів враховує, що відповідно до Додатку до наказу № 678 від 17.05.2018 року, санкція застосована на підставі матеріалів СБУ вх. № 05/1170ДСК від 14.05.2018 року.

Більшість обсягу листа складають дані щодо резидента України - ТОВ Агріхаб-ЮЖНИИ , крім того, міститься посилання на інших третіх осіб. Лист СБУ вх. № 05/1170ДСК від 14.05.2018 року не містить вказівки на порушення конкретної норми Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність Agri Hub Europe, UAB, обґрунтування індивідуально визначених ознак незаконності діяльності саме Agri Hub Europe, UAB на території України.

04.10.2016 між "Agri Hub Europe UAB" (код 304289466), як покупцем, та AT "Тольяттіазот", як продавцем було укладено договір поставки № 643/00206492/161017.

Згідно умов вказаного договору продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити аміак на умовах DAP Кордон Росія/Україна в кількості, по цінах та на умовах, визначених у специфікаціях.

Дане свідчить про наявність станом на 2016 рік у "Agri Hub Europe UAB" перед AT "Тольяттіазот" грошових зобов`язань перед з оплати аміаку.

01.09.2017 між "Agri Hub Europe UAB" (код 304289466), як продавцем, та ТОВ "Агріхаб-Южний" (код 40767828), як покупцем, укладено договір поставки № 2406/17-АМ.

На умовах вказаного договору продавець поставляє, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити аміак.

02.09.2017 сторонами вказаного правочину укладено додаткову угоду № 1, якою погоджено кількість, вартість та строки поставки товару.

Відповідно, у ТОВ "Агріхаб-Южний" перед "Agri Hub Europe UAB" існують грошові зобов`язання з оплати аміаку.

З наявної у матеріалах справи довідки № 20/2-1685 від 22.08.2018 АТ "Банк альянс" підтверджено відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків ТОВ "Агріхаб-Южний" з "Agri Hub Europe UAB" по договору поставки № 2406/17-АМ.

Раніше, між Державним підприємством "Укрхімтрансаміак", як виконавцем, та ТОВ "Агріхаб-Южний", як замовником, укладено договір про надання послуг з транспортування магістральним аміакопроводом аміаку рідкого № 0606/Т/2017 від 06.06.2017, згідно умов якого виконавець, за завданням замовника, надає послуги з транспортування магістральним аміакопроводом аміаку рідкого та видачі аміаку на роздавальних станціях магістрального аміакопроводом "Тольяттіазот - Одеса" на території України, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначені послуги.

В свою чергу, 23.08.2017 між AT "Тольяттіазот", як постачальником, та ТОВ "Агріхаб-Южний", як покупцем, укладено договір поставки № 643/00206492/170818, за п. 2.1. якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар.

Відтак, наявними у ТОВ "Агріхаб-Южний" перед AT "Тольяттіазот" є зобов`язання з оплати товару.

З долученої до матеріалів справи довідки № 20/2-1658 від 20.08.2018 АТ "Банк альянс" підтверджено відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків ТОВ "Агріхаб-Южний" з "Agri Hub Europe UAB" та AT "Тольяттіазот".

Згідно звіту незалежного аудитора щодо фінансової діяльності ТОВ "Агріхаб-Южний", складеного станом на 31.12.2017, аудитором не отримано доказів стосовно суттєвого викривлення фінансової звітності ТОВ "Агріхаб-Южний" внаслідок шахрайства.

Зі змісту складеної ТОВ "Агріхаб-Южний" (код 40767828) бухгалтерської довідки від 17.08.2018 слідує про не здійснення поставок чи операцій на користь юридичних чи фізичних осіб, які провадять діяльність на тимчасово непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей. В додаток до довідки долучено: митні декларації за 2017 рік; фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 217 рік; оборотно-сальдові відомості по бухгалтерському рахунку № 361 за 2017, 2018 роки.

Таким чином, з урахуванням відзначеної між зазначеними юридичними особами господарської діяльності за відповідними контрактами, варто зауважити, що оскільки в поданні зазначено щодо негативних аспектів функціонування ДП "Укрхімтрансаміак", його договірних відносин з ТОВ "Агріхаб-Южний", яке, в свою чергу, здійснювало відбір рідкого аміаку виробництва AT "Тольяттіазот" (РФ) з подальшою реалізацією комерційним структурам та сільгоспвиробникам на території України, враховуючи, що ТОВ "Агріхаб-Южний" здійснювало постачання рідкого аміаку за прямим зовнішньоекономічним контрактом саме з AT "Тольяттіазот", і, відповідно, прямі розрахунки з виробником хімічної речовини, приймаючи до уваги посилання у поданні щодо прямих розрахунків з виробником та запровадження ТОВ "Агріхаб-Южний" механізму виведення коштів реального сектору економіки на рахунки в іноземних банківських установах шляхом додавання до ланцюга компанії-посередника "Агріхаб-Юроп" ("Agri Hub Europe UAB", Литва), Міністерство, в силу вимог Закону та Положення, зобов`язано було здійснити перевірку зазначеної в поданні інформації в розрізі питань як конкретного контрагента, при виконанні контракту з яким інкримінувалося про порушення законодавства, так і повного відображення інформації в розумінні права ЗАТ "AGRI HUB EUROPE" на укладення будь-якого виду зовнішньоекономічного договору (контракту), спрямованого на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності, і зокрема укладеного 04.10.2016 між ним, як покупцем, та AT "Тольяттіазот", як продавцем договору поставки № 643/00206492/161017, і відповідно одержання від такої діяльності у власність кошти, майно, майнові і немайнові права та інші результати, якими такий суб`єкт має право володіти, користуватися і розпоряджатися за своїм розсудом, зокрема в аспекті укладеного 01.09.2017 між ЗАТ "AGRI HUB EUROPE", як продавцем, та ТОВ "Агріхаб-Южний" договору поставки № 2406/17-АМ.

Матеріали справи не містять доказів звернення Міністерством, через відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності департаменту регулювання зовнішньоекономічної діяльності та відділ правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності із запитом до Товариства - суб`єкта зовнішньоекономічного договору, тобто зацікавленої особи щодо якої є подання про застосування спеціальних санкцій, щодо уточнення інформації про такого суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності, відносно, але не обмежуючись, укладених ним правочинів, в тому числі щодо їх правомірності, а також виконання контрактів.

Крім того, враховуючи, що в силу Закону посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інших), здійснюються без обмежень, до матеріалів справи не представлено доказів звернення Міністерством із запитом до ЗАТ "AGRI HUB EUROPE" на предмет уточнення інформації про акумулювання ЗАТ "AGRI HUB EUROPE", як компанією-посередником, реальних доходів від реалізації рідкого аміаку на території України при виконанні того чи іншого контракту.

При цьому, зі змісту Наказу-1 не вбачається про перебування в розпорядженні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України інформації, про яку йдеться у поданні, по Товариству в площині питань виконання останнім зовнішньоекономічного договору (контракту).

Також суд зазначає, що з огляду на приписи Закону та Положення, зважаючи на прийняття Наказу-1 17.05.2018, термін застосування до Товариства спеціальної санкції з тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності обмежувався не перевищенням більше трьох місяців з дати винесення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України Наказу-1, тобто 17.08.2018.

В окресленому висновку щодо прийняття Спірного наказу-1 17.05.2018, суд наголошує, по-перше, що матеріали справи не містять звернення Міністерством в строк з 09.07.2018 (40 днів до закінчення терміну (17.08.2018) дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності), через відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності, до СБУ із запитом щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосованого згідно Наказу-1.

Матеріали справи не місять відомостей щодо отримання Міністерством, в термін за 10 днів до закінчення (08.08.2018) дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, від ініціатора подання інформації на свій запит щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Наявний у справі лист Міністерства від 23.10.2018 за № 4102-13/46122-07 також не підтверджує обставини такого звернення в межах визначених Законом на Положенням строків щодо запиту про доцільність дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ "AGRI HUB EUROPE".

Відтак, видача 19.09.2018 Наказу-2, яким відбулася зміна виду спеціальних санкцій для Товариства, зокрема з тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на індивідуальний режим ліцензування, відбулася не у відповідності до правил і строків, визначних Законом та Положенням.

Додатково слід звернути уваги, що зі змісту Наказу-1 видно про визначення Міністерством 40-денного строку з дня набрання чинності наказом для застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземного суб`єкта господарської діяльності - ЗАТ "AGRI HUB EUROPE" (п. 6).

З Наказу-2 випливає, зокрема, про зупинення дії наказу № 678 від 17.5.2018 у частині застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб`єктів господарської діяльності, зокрема ЗАТ "AGRI HUB EUROPE" (п. 119).

Крім того, правого обґрунтування прийняття Міністерством зауважених в наказах позицій, відповідні рішення, з посиланням на приписи законодавства України, не містять.

Також, у своїй апеляційній скарзі відповідач вказує на пропуск строку звернення до суду посилаючись на справу № 640/20439/19, у якій судом першої інстанції було залишено позов без розгляду. В в той же час, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 зазначену ухвалу було скасовано та зазначено, що з огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку щодо безпідставного висновку суду першої інстанції про причини пропуску позивачем строку звернення до суду та про наявність встановлених частини 3 статті 123 КАС України підстав залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Хімфарма без розгляду. Таким чином, судом першої інстанції не порушено норм матеріального та процесуального права, щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду в цій справі що спростовує доводи представника СБУ в судовому засіднні щодо пропуску позивачем вказаного строку.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність своїх дій в межах спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зазначивши, що з огляду на не недотримання відповідачем процедури розгляду та прийняття наказів, та оскільки Міністерство, як центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики, не було обмежене в праві уточнення всіх обставини/інформації в аспекті застосування спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону, спірні накази прийняті не у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, що є підставою для визнання їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Посилання апеляційної скарги зазначені вище висновки не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновку суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи, та не свідчать про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального або процесуального права.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "AGRI HUB EUROPE" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Служби безпеки України про скасування наказів - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 06.08.2020