Постанова

від 06.08.2020 по справі 140/3281/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 рокуСправа № 140/3281/19 пров. № А/857/1305/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Ратушній М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року (суддя Сорока Ю.Ю., м.Луцьк) у справі за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Тимченко про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року Головне управління ДПС у Сумській області (далі - Головне управління) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Тимченко (далі - ТОВ) в якому просило:

стягнути з відповідача за рахунок коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за рахунок коштів, що належить платнику податків податковий борг з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 207832,88 грн та податковий борг з податку на прибуток в розмірі 1020 грн на відповідний казначейський рахунок;

накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку платника податків, у разі якщо у такого платника відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу на суму 208852,88 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з рахунків ТОВ у банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг з ПДВ в сумі 207832,88 грн та податковий борг з податку на прибуток в сумі 1020,00 грн на р/рUA208999980000031110029018002, отримувач УК у м.Сумах/ м.Суми /14060100, код класифікації доходів бюджету 14060100, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка отримувача 899998, всього на загальну суму 208852,88 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати рішення суду в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В доводах апеляційної скарги наводячи окремі обставини справи та норми матеріального права вказує, що у відповідача відсутнє майно за рахунок якого може бути погашений податковий борг, тому висновки суду першої інстанції про передчасність звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та цінності є безпідставними.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Часткового задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за відповідачем рахується узгоджена сума податкового боргу, яка добровільно ним не сплачена, контролюючим органом вжито передбачені законодавством заходи з метою погашення боргу відповідачем, а тому наявні підстави для стягнення наявної заборгованості.

Згідно з частиною першою статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

В частині щодо задоволення позову рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення.

В частині щодо відмовлених позовних вимог, цей суд вказав, що вимога про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків є передчасною, оскільки у суду відсутні дані про те, що коштів платника податку, що знаходяться в банку платника податків, буде не достатньо для погашення усієї суми податкового боргу.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ТОВ 01.12.2016 зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Сумської міської ради за №16321020000014119 та з 01.12.2016 перебуває на обліку у Головного управління. Основний вид діяльності Код КВЕД 43.31 Штукатурні роботи (а.с.7-9).

З матеріалів справи видно, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 208852,88 грн, а саме: з ПДВ в сумі 207832,88 грн. (основний платіж - 145311 грн.; штрафна санкція - 40837,35 грн; пеня - 21684,53 грн) та з податку на прибуток в сумі 1020 грн.

Так податковий борг з ПДВ виник в результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань, а саме: нарахування штрафної санкції згідно з податковим повідомлення-рішенням (далі - ППР) від 03.12.2018 №0006371407 в сумі 181638,75 грн. Крім того, відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК) 11.08.2018 за вищевказаним ППР нараховано пеню у розмірі 21684,53 грн (а.с.22).

Також, за ТОВ рахується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств, який виник в результаті нарахування грошового зобов`язання за ППР №0025515412 від 04.04.2019 в сумі 1020 грн (а.с.24).

Отже, загальна заборгованість ТОВ по платежах до бюджету, що підлягає стягненню становить 208852,88 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК передбачено, що контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За змістом пункт 94.1 статті 94 ПК адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

У пункті 94.2. статті 94 ПК зазначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (пункт 94.4 статті 94 ПК).

Підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК передбачає, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Згідно з вимогами пункту 94.10 статті 94 ПК арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

У підпункті 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК зазначено, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з: відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Пункт 95.3 статті 95 ПК передбачає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4 статті 95 ПК).

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, вбачається, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявністю підстав (умов) для такого звернення.

Наявність у відповідача податкового боргу, а також наявність обставин визначеними пунктом 94.2 статті 94 ПК, що виникли між платником податків та контролюючим органом є підставами для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Проте, в ході розгляду справи контролюючим органом не було надано та не було доведено належними та допустимими доказами, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу (зокрема, не було досліджено питання наявності чи відсутності іншого майна у відповідача, відмінного від земельних ділянок, нерухомого майна та транспортних засобів (різного роду устаткування, обладнання тощо), як не доведено і того, що контролюючим органом вчинялись дії щодо проведення опису майна ТОВ з метою погашення податкового боргу.

Вказані висновки апеляційного суду щодо розглядуваного питання узгоджуються із позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 28 серпня 2019 року, 1 жовтня 2019 року у справах №№825/2146/18, 825/2243/18 відповідно.

Згідно статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 7 серпня 2020 року.