Ухвала

від 06.08.2020 по справі 904/1763/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

06.08.2020м. ДніпроСправа № 904/1763/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Полевичек Д.А.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (м. Київ)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Імперія металу" (с. Новомар`ївка, Солонянський район, Дніпропетровська область)

відповідача-2: ОСОБА_1 (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за кредитним договором б/№ від 30.08.2017 у розмірі 254 834 грн. 44 коп. Фещенко Ю.В .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Імперія металу" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) заборгованість за кредитним договором б/№ від 30.08.2017 у розмірі 254 834 грн. 44 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 199 332 грн. 89 коп. - заборгованість за кредитом;

- 51 511 грн. 57 коп. - заборгованість за відсотками з користування кредитом;

- 3 989 грн. 98 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору банківського обслуговування б/№ від 30.08.2017 в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту. Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Імперія металу" 30.08.2017 було подано Заяву на відкриття рахунку та Анкету про приєднання до Умов та правил надання послуг. Відповідно до цієї заяви-анкети позичальник приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови). Таким чином, 30.08.2017 між ТОВ "Торговий дім "Імперія металу" та АТ КБ "Приватбанк" було укладено кредитний договір б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із Анкети-заяви та Умов. Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26008050246693, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку позивача з відповідачем-1, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг", який він з грудня 2017 року почав активно використовувати. Відповідач-1 за умовами договору свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 199 332 грн. 89 коп. Крім того, відповідно до договору поруки №P1509610664682356942 від 02.11.2017 відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 всіх своїх зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов по сплаті, зокрема, кредиту, процентної ставки за користування кредитом, комісійної винагороди.

З позовної заяви вбачалося, що позивачем у складі учасників провадження було визначено фізичну особу - ОСОБА_1 (відповідача-2).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.04.2020 судом було витребувано у Департаменту адміністративних послух та дозвільних процедур Дніпровської міської ради інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

В подальшому суду було надано інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.111).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 24.06.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 16.07.2020 .

Від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 29207/20 від 01.07.2020), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне:

- Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" 03.05.2019 було відкрито провадження по справі, в якій відповідач-2 не брав участь, тому судом було припинено третейське провадження в частині позовних вимог до відповідача-2 оскільки було доведено відсутність укладення третейської угоди між відповідачем-2 та банком;

- між тим, 25.06.2019 Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" було винесено рішення, відповідно до якого було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Імперія металу" на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за договором №б/н від 30.08.2017 в розмірі 289 509 грн. 44 коп. (199 332 грн. 89 коп. - заборгованість за кредитом; 47 325 грн. 58 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 41 850 грн. 97 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором; 1 000 грн. 00 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом);

- незважаючи на те, що позовні вимоги задоволені і судом стягнуто заборгованість у розмірі 289 509 грн. 44 коп., позивачем вдруге було подано позов до Господарського суду (господарська справа № 904/4315/19) за тим самим договором обслуговування № б/н від 30.08.3017, але у даній справі позивач вже вимагав від відповідачів сплатити 337 629 грн. 52 коп., які складаються: 199 332 грн. 89 коп. - заборгованість за кредитом; 51 511 грн. 57 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 000 грн. 00 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором; 85 785 грн. 06 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- якщо порівняти заборгованість за один і той самий період, за одним і тим і самим договором обслуговування, то виявиться, що у позові до третейського суду заборгованість по комісії за користування кредитом становила - 1 000 грн. 00 коп.; у позові, що поданий до Господарського суду, становить - 85 785 грн. 06 коп.;

- у рішенні Третейського суду пеня за несвоєчасне виконання стягнута у розмірі 41 850 грн. 97 коп.; у позові, що поданий до Господарського суду - становить 1 000 грн. 00 коп.;

- третейським судом стягнуто заборгованість за процентами у розмірі 47 325 грн. 58 коп.; у позові, що поданий до Господарського суду, розмір заборгованості за процентами становить 51 511 грн. 57 коп.;

- вказані розбіжності свідчать про те, що позивач на власний розсуд встановлює розмір заборгованості, при цьому не обґрунтовуючи заявлені суми належними, допустимими, достовірними доказами;

- за результатами аналізу підписаної заяви від 30.08.2017 директором ТОВ "Торговий дім "Імперія металу" встановлено, що суть вказаної Заяви полягає у відкритті рахунку, а не встановлення кредитного ліміту. Вказана заява не відображає особливих умов надання кредиту, відсоткової ставки за кредитом, встановлення пені, штрафних санкцій. Разом з цим, заява відображає посилання майже нечитаємим шрифтом про те, що директором ТОВ "Торговий дім "Імперія металу" підписуючи заяву приєднується до умов та правил надання банківських послуг;

- оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілими всім і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а і не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України, можна вважати, що і другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений;

- у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі);

- у заяві, що підписана директором ТОВ "Торговий дім "Імперія металу", від 30.08.2017 процентна ставка не зазначена;

- крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру;

- банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг ТОВ "Торговий дім "Імперія металу"), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами;

- позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 30.08.2017, посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємну частину спірного договору;

- при цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов розумів директор ТОВ "Торговий дім "Імперія металу" та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування;

- крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15);

- в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ "Приватбанк" в період з часу виникнення спірних правовідносин (30.08.2017) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (27.09.2019), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову;

- за таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем-1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин;

- надані позивачем Умови надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Заяві, яка безпосередньо підписана директором ТОВ "Торговий дім "Імперія металу"; лише цей факт має свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору;

- таким чином, позивач не обґрунтовано заявляє до стягнення пеню, штраф, відсотки за користування кредитними коштами;

- вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред`явив;

- аналогічну правову позицію, щодо того, що банківські Умови не є складовою договору, висловлює Велика Палата Верховного Суду України у постанові № 342/180/17 (14-13цс19), яку просить врахувати відповідач-2;

- надані позивачем довідки про встановлення кредитного ліміту не є належним доказом бухгалтерської операції, адже довідка не є первинним, бухгалтерським документом, який відображає банківську операцію;

- виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі клієнту (пункт 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.2003 №254;

- подана до суду банківська виписка не придатна для сприймання її змісту людиною, адже роздрукована вона мінімальним шрифтом, крім того надана виписка не має юридичної сили ні як оригінал, ні як копія, так як на ній відсутній цифровий підпис автора та печатка банківської установи;

- в якості забезпечення виконання зобов`язань відповідача-1, 02.11.2017 було укладено договір поруки № P1509610664682356942 між позивачем та відповідачем-2. Разом з тим, відповідачем-2 був підписаний договір поруки на 50 000 грн. 00 коп. До суду позивачем не надано доказів про фактичну зміну кредитного ліміту, а саме: не засвідчено належним господарським документом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок відповідача-1, не надано до суду жодного первинного бухгалтерського документу про використання кредитних коштів;

- враховуючи викладене, відповідач-2 вважає що розмір його зобов`язань за договором поруки не був змінений; інше не доведено позивачем належними доказами;

- наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлений працівником банку, - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоведеного розміру всієї суми непогашеного кредиту;

- позивачем не надано до суду первинних бухгалтерських документів відносно встановлення кредитного ліміту (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки та ін.), тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості, зазначений у розрахунку, є правильним.

Від відповідача-2 надійшло клопотання (вх. суду № 32119/20 від 16.07.2020), в якому він просив суд витребувати від позивача - Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" наступні документи:

- якісну копію заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 30.08.2017;

- копію повідомлення про встановлення кредитного ліміту у розмірі 50 000 грн. 00 коп. від 03.11.2017;

- копію повідомлення про встановлення ліміту у розмірі 180 000 грн. 00 коп. від 16.11.2017;

- копію повідомлення про встановлення кредитного ліміту у розмірі 200 000 грн. 00 коп. від 22.12.2017;

- копію повідомлення про встановлення кредитного ліміту у розмірі 10 000 грн. 00 коп. від 06.08.2018;

- копії первинних бухгалтерських документів, що відображають зарахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача - 1 у період з 03.11.2017 по 06.08.2018;

- копії первинних бухгалтерських документів, що відображають погашення заборгованості по кредитній лінії, яка була встановлена на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Імперія металу" (52420, Дніпропетровська область, Солонянського району, с. Новомар`ївка, вулиця Центральна, будинок 5; ідентифікаційний код 39104067) у період з 03.11.2017 по 16.07.2020.

Так, з цього приводу слід відзначити, що з матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з відсутністю вказаних доказів вже було винесено ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 по справі № 904/4315/19 про закриття провадження у справі та залишення позову без розгляду.

У судове засідання 16.07.2020 з`явився представник відповідача-2; представники позивача та відповідача-1 у вказане судове засідання не з`явилися , причини неявки суду не повідомили.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що зазначена інформація має суттєве значення для всебічного розгляду справи, розглянувши клопотання відповідача-2 про витребування доказів, суд вважав за можливе його задовольнити частково, та ухвалою суду від 16.07.2020 було, зокрема,:

- відкладено підготовче засідання на 06.08.2020;

- визнано явку учасників у судове засідання обов`язковою.

- витребувано у позивача - Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" наступні документи :

- якісну копію заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 30.08.2017;

- копію повідомлення про встановлення кредитного ліміту у розмірі 50 000 грн. 00 коп. від 03.11.2017;

- копію повідомлення про встановлення ліміту у розмірі 180 000 грн. 00 коп. від 16.11.2017;

- копію повідомлення про встановлення кредитного ліміту у розмірі 200 000 грн. 00 коп. від 22.12.2017;

- копію повідомлення про встановлення кредитного ліміту у розмірі 10 000 грн. 00 коп. від 06.08.2018;

- копії первинних бухгалтерських документів, що відображають зарахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача - 1 у період з 03.11.2017 по 06.08.2018;

- копії первинних бухгалтерських документів, що відображають погашення заборгованості по кредитній лінії, яка була встановлена на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Імперія металу" (52420, Дніпропетровська область, Солонянського району, с. Новомар`ївка, вулиця Центральна, будинок 5; ідентифікаційний код 39104067) у період з 03.11.2017 по 16.07.2020.

Від відповідача-2 вдруге надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 32323/20 від 17.07.2020), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, які були викладені у відзиві, що надійшов до суду 01.07.2020.

Від відповідача-2 надійшли письмові пояснення (вх. суду № 32409/20 від 17.07.2020), в яких він зазначив про безпідставність позовних вимог до відповідача-2, оскільки відповідач-2 не надавав згоди на збільшення відповідальності за кредитним договором, що згідно з правовим висновком, що наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 910/13109/19, є підставою для відмови у задоволенні вказаних позовних вимог.

Від відповідача-2 надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх. суду №33775/20 від 27.07.2020), яке обґрунтоване тим, що рішенням від 25.06.2019 Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" було винесено рішення по справі № 29/2019, відповідно до якого було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Імперія металу" на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за договором № б/н від 30.08.2017 в розмірі 289 509 грн. 44 коп. (199 332 грн. 89 коп. - заборгованість за кредитом; 47 325 грн. 58 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 41 850 грн. 97 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором; 1 000 грн. 00 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом).

Від відповідача-2 надійшло клопотання про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами (вх. суду №33778/20 від 27.07.2020), яке обґрунтоване тим, що 03.05.209 позивач вперше звернувся із позовом до ТОВ "Торговий дім "Імперія металу" та до відповідача-2 про стягнення заборгованості в сумі 289 509 грн. 44 коп., за результатами розгляду вказаних вимог рішенням від 25.06.2019 Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" було винесено рішення по справі № 29/2019, відповідно до якого було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Імперія металу" на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за договором № б/н від 30.08.2017 в розмірі 289 509 грн. 44 коп. (199 332 грн. 89 коп. - заборгованість за кредитом; 47 325 грн. 58 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 41 850 грн. 97 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором; 1 000 грн. 00 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом). Не зважаючи на це, позивач вдруге подав позов вже до Господарського суду Дніпропетровської області (справа № 904/4315/19) за тим самим договором, але з іншою сумою заборгованості - 337 629 грн. 52 коп. Оскільки позивачем не було надано витребуваних судом документів, ухвалою суду позов було залишено без розгляду. Не зважаючи на вказане, позивач втретє звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області (справа № 904/1763/20) з позовом про стягнення заборгованості за цим же договором, але тепер зазначає суму заборгованості 254 834 грн. 44 коп. В той же час, позивач знову не надано жодного доказу на підтвердження правомірності його позовних вимог.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду №35783/20 від 06.08.2020), в якому він просив суд відкласти розгляд справи , посилаючись на необхідність забезпечення права осіб на доступ до правосуддя; також у клопотанні є посилання на запроваджений з 11.03.2020 карантин. У вказаному клопотанні щодо ухвали суду про витребування доказів позивач також зазначив таке:

- щодо надання повідомлень про встановлення кредитних лімітів позивач вказав, що разом з позовом позивачем була надана довідка про розміри встановлених кредитних лімітів;

- стосовно надання доказів зарахування коштів на рахунок відповідача-1 та погашення заборгованості, такі дані відображені в розрахунку заборгованості та виписках, які також були надані позивачем разом з позовною заявою. До вказаного клопотання позивачем було долучено заяву про відкриття рахунку в копії. Клопотання було підписано кваліфікованим електронним підписом.

У судове засідання 06.08.2020 з`явився представник відповідача-2; представники позивача та відповідача-1 вдруге не з`явилися , причини неявки суду не повідомили. Про день, час та місце розгляду справи всі учасники справи були повідомлені належним чином (а.с.213-214, 218-219).

Отже, в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Розглянувши подане позивачем клопотання, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, з огляду на таке:

- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі :

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

- в даному випадку неявка у судове засіданні є повторної (представник позивача не з`явився у судове засідання 16.07.2020), більше того, у самому клопотанні позивач не вказав конкретну причину неявки у судове засіданні 06.08.2020;

- статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини;

- разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів;

- за приписами статті 129 Конституція України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якої кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом;

- відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з урахуванням змін і доповнень) судочинство в Україні здійснюється і в умовах карантину;

- окрім цього, згідно з частиною 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ) під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України;

- на виконання Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 №169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду;

- тобто, позивач, бажаючи взяти участь у судовому засіданні, проте позбавлений такої можливості у зв`язку з карантинними заходами, відповідно до приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України мав право взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів . Проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду може бути здійснено за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon";

- проте відповідного клопотання позивачем заявлено не було;

- матеріали справи містять докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання. Участь представників учасників у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, виходячи зі змісту статей 202, 216 Господарського процесуального кодексу України;

- відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;

- а тому, враховуючи тимчасовий характер вжитих державою заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2 та пом`якшення карантинних заходів, оскільки суди в період карантину не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя , господарський суд, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом , з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання; з огляду на відсутність клопотань позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів тощо, не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Аналогічні висновки щодо розгляду клопотань учасників справи про відкладення розгляду справи через запровадження карантину наведені у постановах Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 15.05.2020 у справі № 17/32Є, від 26.05.2020 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817, від 27.05.2020 у справі № 5011-74/9393-2012, від 28.05.2020 у справі № 910/2231/17.

Суд вважає, що позивач та відповідач-1 не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні їх представників та вважає можливим провести судове засідання за відсутності представників.

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Більше того, слід відзначити, що у клопотанні позивач послався на не чинну редакцію пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2", а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 продовжено період карантину до 31.08.2020.

В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020 ) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020 , та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Будь-яких клопотань про продовження процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від позивача та відповідача-1 не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на те, що розгляд даної справи вже відкладався, у зв`язку з нез`явленням представників позивача та відповідача-1 у судове засідання, а також враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення відповідача-2,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням кредитного договору, умови надання та повернення кредиту, факт надання кредитних коштів, строк користування кредитними коштами та їх розмір, настання строку повернення кредиту чи його частини, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення повернення кредитних коштів.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Імперія металу" (далі - відповідач-1) 30.08.2017 було подано Заяву на відкриття рахунку та Анкету про приєднання до Умов та правил надання послуг (а.с.24).

При цьому, суд відзначає, що долучена до позовної заяви копія вказаної заяви не є читабельною.

В подальшому, у забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між позивачем в якості кредитора та ОСОБА_1 в якості поручителя було укладено договір поруки № P1509610664682356942 від 02.11.2017 (далі - договір поруки, а.с.52-54) предметом якого зокрема є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Імперія металу" зобов`язань за угодами-приєднаннями, зокрема, до розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) по сплаті кредиту в розмірі 50 000 грн. 00 коп., процентної ставки за користування кредитом, комісійної винагороди.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (пункт 1.2. договору поруки).

У пункті 1.3. договору поруки сторони засвідчили, що поручитель з умовами "Угоди 1" ознайомлений.

За змістом пункту 1.5. договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою 1" боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1" цей договір припиняє свою дію (пункт 4.1. договору поруки).

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором у сумі заявлених позовних вимог.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, з метою захисту своїх прав та інтересів у даній справі, поручитель (відповідач-2) звернувся до суду із клопотанням, в якому просив суд витребувати від позивача - Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" документи на підтвердження своїх позовних вимог.

З цього приводу слід відзначити, що з матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з відсутністю вказаних доказів вже було винесено ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 по справі № 904/4315/19 про закриття провадження у справі та залишення позову без розгляду (а.с.88-92).

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що зазначена інформація має суттєве значення для всебічного розгляду справи, розглянувши клопотання відповідача-2 про витребування доказів, суд вважав за можливе його задовольнити частково, та ухвалою суду від 16.07.2020 було, зокрема,:

- відкладено підготовче засідання на 06.08.2020;

- визнано явку учасників у судове засідання обов`язковою .

- витребувано у позивача - Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" наступні документи :

- якісну копію заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 30.08.2017;

- копію повідомлення про встановлення кредитного ліміту у розмірі 50 000 грн. 00 коп. від 03.11.2017;

- копію повідомлення про встановлення ліміту у розмірі 180 000 грн. 00 коп. від 16.11.2017;

- копію повідомлення про встановлення кредитного ліміту у розмірі 200 000 грн. 00 коп. від 22.12.2017;

- копію повідомлення про встановлення кредитного ліміту у розмірі 10 000 грн. 00 коп. від 06.08.2018;

- копії первинних бухгалтерських документів, що відображають зарахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача - 1 у період з 03.11.2017 по 06.08.2018;

- копії первинних бухгалтерських документів, що відображають погашення заборгованості по кредитній лінії, яка була встановлена на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Імперія металу" (52420, Дніпропетровська область, Солонянського району, с. Новомар`ївка, вулиця Центральна, будинок 5; ідентифікаційний код 39104067) у період з 03.11.2017 по 16.07.2020 .

Вказана ухвала суду була отримана позивачем 22.07.2020 , що вбачається з поштового повідомлення № 4930012308240 (а.с.213)

При цьому, у клопотання від 06.08.2020 щодо ухвали суду про витребування доказів позивач зазначив таке:

- щодо надання повідомлень про встановлення кредитних лімітів позивач вказав, що разом з позовом позивачем була надана довідка про розміри встановлених кредитних лімітів;

- стосовно надання доказів зарахування коштів на рахунок відповідача-1 та погашення заборгованості, такі дані відображені в розрахунку заборгованості та виписках, які також були надані позивачем разом з позовною заявою. До вказаного клопотання позивачем було долучено заяву про відкриття рахунку в копії. Клопотання було підписано кваліфікованим електронним підписом.

Так, суд відзначає, що:

- як наявна в матеріалах справи копія заяви на відкриття рахунку та Анкета про приєднання до Умов та правил надання послуг від 30.08.2017, що була долучена до позовної заяви (а.с.24), так і долучена до клопотання від 06.08.2020 копія (а.с.222-223) - не є читабельними; встановити зміст вказаного документу в наданому позивачем варіанті - не можливо. При цьому, суд відзначає, що зміст вказаної заяви має важливе значення для правильного вирішення спору, а також не може бути встановлений з будь-яких інших доказів по справі;

- копії первинних бухгалтерських документів, що відображають зарахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача - 1 у період з 03.11.2017 по 06.08.2018 відсутні в матеріалах справи. Так, на підтвердження наявності основного боргу по кредиту позивач долучив до позовної заяви виписку з 06.08.2018 по 12.02.2020, яка містить лише одну строку - "10.09.2018 - 199 332 грн. 89 коп. - вихід кредиту на прострочку згідно договору" (а.с.46) . З вказаної виписки не вбачається обставин щодо факту видачі, дати видачі, суми кредиту, отримувача вказаних кредитних коштів. Таким чином, матеріали справи не містять доказів видачі відповідачу-1 кредиту в сумі 199 332 грн. 89 коп., що є ключовим у справі з заявленими позивачем позовними вимогами, які складаються з основного боргу, відсотків за користування кредитом, а також комісії;

- копії первинних бухгалтерських документів, що відображають погашення заборгованості по кредитній лінії, яка була встановлена на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Імперія металу" у період з 03.11.2017 по 16.07.2020, витребовувались судом з метою встановлення факту наявності заборгованості саме у заявленому до стягнення розмірі, оскільки, як вказує відповідач-2, він не обізнаний із рухом правовідносин між відповідачем-1 та банком, допускає повне чи часткове погашення вказаної заборгованості відповідачем, але не може надати відповідні докази, оскільки не є учасником кредитних правовідносин, а відповідач-1 не проявляє зацікавленості у даній справі та таких доказів також не надав. З цим було пов`язане клопотання відповідача-2 про витребування таких доказів у позивача, як у зацікавленого учасника кредитних правовідносин з відповідачем-1. При цьому, суд відзначає, що долучені до позовної заяви документи містять інформацію станом на 12.02.2020 (таким чином з часу їх складання минуло півроку). При цьому, враховуючи відомості щодо наявних рішень третейського суду з приводу спірних праводвіносин, а також ненадання жодним з учасників справи відомостей щодо фактичного виконання рішення третейського суду від 25.06.2019 (а.с.174-179), для правильного вирішення спору існує потреба у дослідженні саме актуальних документів щодо наявності заборгованості за спірним кредитним договором, у разі її наявності.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою .

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Господарський суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду , що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Слід зазначити, що на відміну від пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача , який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Як було вказано вище, у судові засідання 16.07.2020 та 06.08.2020 представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином.

При цьому, слід зауважити, що кожною з ухвал суду явку представника позивача у судові засідання 16.07.2020. та 06.08..2020 судом було визнано обов`язковою.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність залишення позову Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічні висновки містяться у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.

З цього приводу суд зазначає також слідуюче.

Суд залишає позов без розгляду з двох підстав:

1) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; та/або

2) позивач (його представник) без поважних причин не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Така обставина, як неподання доказів, може бути підставою для залишення позову без розгляду, якщо ці докази: 1) були витребуванні судом в установленому порядку, тобто ухвалою суду (частина 4 статті 81, частина 2 статті 232 Господарського процесуального кодексу України); 2) не подані без поважних причин або без повідомлення суд про причини; 3) необхідні для вирішення спору. Тому, залишаючи позов без розгляду з цієї підстави, суд в ухвалі повинен зазначати не лише про неподання позивачем витребуваних доказів без поважних причин (невиконання вимог ухвали суду), але й також обґрунтувати необхідність цих доказів для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.02.2020 у справі № 904/11194/15 така обставина, як неявка у судове засідання позивача (його представника), може бути підставою для залишення позову без розгляду, якщо у сукупності наявні такі обставини:

1) суд викликав позивача у судове засідання і визнав його обов`язковою (частина 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України), при цьому, в ухвалі, якою суд викликав позивача в судове засідання, роз`яснено про наслідки неявки, і про обов`язок повідомити суд про причини неявки (пункт 7 частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України);

2) виклик був здійснений шляхом вручення ухвали про дату, час та місце судового засідання в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень (рекомендованим листом з повідомленням про вручення), завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи (частини 3 та 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України);

3) позивач не повідомив суд про причини неявки або повідомив, проте такі причини визнані неповажними, і не подав заяву про розгляд справи за його відсутності або подав таку заяву, проте його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору по суті.

Беручи до уваги, що ухвалами суду явка представника позивача була визнана обов`язковою, представник позивача, який підписував клопотання від 06.08.2020, який є адвокатом, а отже кваліфікованим фахівцем в області права (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії ДП № 3588) обізнаний із обов`язком повідомити суд про причини неявки; позивач жодного разу не повідомив суд про причини неявки і не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, враховуючи повідомлені відповідачем-2 обставини щодо спірним правовідносин, що були описані судом вище, які потребували з`ясування у підготовчому провадженні, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" без розгляду.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 182, 226, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Імперія металу" та відповідача-2: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/№ від 30.08.2017 у розмірі 254 834 грн. 44 коп. - залишити без розгляду .

Судовий збір покласти на позивача - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк".

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, тобто з 06.08.2020.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 07.08.2020.

Суддя Ю.В. Фещенко