Ухвала

від 06.08.2020 по справі 826/14990/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 826/14990/17

адміністративне провадження № К/9901/19028/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Блажівської Н.Є., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №826/14990/17 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен та Товариства з обмеженою відповідальністю Аніко Ай-Пі про визнання правочину недійсним,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення та є підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, не погодившись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху у зв`язку з тим, що апелянтом був пропущений строк на апеляційне оскарження, із наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали суду позивачем було подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому як на підставу пропуску строку посилався на відсутність на оплату судового збору на час звернення до суду з апеляційною скаргою вперше.

Проаналізувавши наведені заявником доводи, апеляційний суд дійшов висновку про неповажність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки вважав, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження. За висновком суду, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення. Крім того, суд вказав, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №826/14990/17.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді Н.Є. Блажівська

Є.А. Усенко