Ухвала

від 04.08.2020 по справі 331/2617/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 04.08.2020 Справа № 331/2617/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/2617/19 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/807/1139/20 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія: ч. 1 ст. 205 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 серпня 2020 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

представника ТОВ «МП «ПМК» адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «МП «ПМК» ОСОБА_8 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 липня 2019 року, якою

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, маючий неповну середню освіту, засновник та директор TOB «МАТІН ГРУП», не одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

на підставі ст. 49 КК України звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, закрито.

Запобіжний захід по кримінальному провадженню не обирався, -

В С Т А Н О В И Л А:

12 червня 2019 року на розгляд до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України.

5 липня 2019 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 про звільнення його від кримінальної відповідальності його на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В підготовчому судовому засіданні 19 липня 2019 року обвинувачений ОСОБА_9 визнав себе винуватим у повному обсязі, підтвердив факт вчинення ним зазначених в обвинувальному акті діянь, щиро розкаявся, підтримав подане клопотання та просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження.

Встановивши, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості, з моменту вчинення якого минуло більше 2 років, а перебіг давності не зупинявся та не переривався, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання обвинуваченого і ухвалою від 19 липня 2019 року звільнив ОСОБА_9 на підставі ст. 49 КК України від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, та закрив кримінальне провадження.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «МП «ПМК» ОСОБА_8 просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ТОВ «МП «ПМК» та його посадові особи не залучалися до розгляду даного кримінального провадження, проте в ухвалі суд першої інстанції зробив висновок про здійснення ТОВ «МП «ПМК» незаконної діяльності з ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемних угод та документального оформлення вигаданих прибуткових та видаткових операцій, що є неприпустимим, оскільки зазначення в мотивувальній частині ухвали даного факту порушує принцип презумпції невинуватості.

Крім того, будь-які докази по справі судом не досліджувалися, в тому числі, стосовно висловлення позиції щодо здійснення ТОВ «МП «ПМК» незаконної діяльності, посадові особи даного товариства взагалі не допитувалися у даному кримінальному провадженні, первинні документи по взаємовідносинам із ТОВ «Матін Груп» не досліджувалися, тому викладені в ухвалі висновки є бездоказовими звинуваченнями.

У зв`язку з не повідомленням ТОВ «МП «ПМК» про розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_9 товариство було позбавлено можливості подати заяву про залучення до провадження в якості потерпілого та подати цивільний позов до винної особи.

Крім того, ТОВ «МП «ПМК» не було відомо про факти фіктивності ТОВ «Матін Груп», усі операції мали реальний характер. Обставини, встановлені в обвинувальному акті в частині фіктивності контрагента, з яким ТОВ «МП «ПМК» мало фінансово-господарські відносини, спричиняють для товариства наслідки у виді майнової шкоди щодо донарахування податкових зобов`язань та штрафних санкцій.

Звертає увагу на те, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності сплили ще на момент внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а відтак прокурор повинен був надіслати до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Натомість в порушення норм КПК слідчим було проведено досудове розслідування та до суду було незаконно направлено саме обвинувальний акт.

Крім того, суд виклав резолютивну частину ухвали всупереч положенням ч. 2 ст. 284 КПК України, оскільки спочатку зазначив про закриття кримінального провадження, а потім про факт звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ТОВ «МП «ПМК» адвокат ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити. Вказала, що податкові рішення-повідомлення з приводу взаємовідносин товариства з ТОВ «МАТІН ГРУП» скасовані судом 20.05.2020 р.

Прокурор у судовому засіданні апеляційного суду рішення суду першої інстанції вважав законним, обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді по справі, представника ТОВ «МП «ПМК», прокурора, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі і провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

З огляду на ст. 409 КПК України, підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Частиною 1 статті 412 КПК України до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону віднесені порушення цього Кодексу, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

При вивченні матеріалів кримінального провадження та перевірці доводів апеляційної скарги колегією суддів було встановлено, що судом першої інстанції під час розгляду провадження було істотно порушено право на захист та презумпцію невинуватості.

Так, у статті 394 КПК України визначено перелік осіб, які можуть оскаржити вирок суду першої інстанції, ухвалений на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.

Однак, виходячи зі змісту положень Конституції України, статей 7, 24 та 394 КПК України у їх взаємозв`язку, особа, яка не була учасником кримінального провадження, має право на апеляційне оскарження вироку на підставі угоди за умови, що це рішення стосується її прав, свобод та інтересів.

Цей підхід підтверджений постановою Верховного Суду України від 3 березня 2016 року (справа № 5-347кс15), де зазначено: «… відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою у доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч. 2 ст. 24 КПК України».

Такої жточки зорудотримується іВерховний Суд,який виклавсвої судженняз цьогопитання,зокрема упостановах від15березня 2018року (справа№ 490/1869/15,провадження №51-2673км18)та від10травня 2018року (справа№ 461/3797/17,провадження №51-2105км18).

Як убачається зі змісту оскарженої в апеляційному порядку ухвали, ОСОБА_9 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження закрито.

З тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання грошової винагороди, за попередньою домовленістю з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, створив з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «МАТІН ГРУП», без мети подальшої господарської діяльність. Невстановлена особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи реквізити та діючи від імені ТОВ «МАТІН ГРУП», у період з листопада 2017 року по лютий 2018 року забезпечила прикриття незаконної діяльності підприємства-контрагента ТОВ «МК «ПМК» щодо ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемних угод та документального оформлення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємства, складанні від імені службових осіб ТОВ «МАТІН ГРУП» первинних документів щодо реалізації металобрухту, які заблоковано, оскільки з початку діяльності підприємства придбання металобрухту не встановлене.

Цим самим суд фактично зробив висновок про те, що ТОВ «МК «ПМК» здійснювало незаконну діяльність.

Разом з тим, обвинувачення щодо цього товариства або його службових осіб не було предметом судового розгляду в межах кримінального провадження щодо ОСОБА_9 , і фактів можливої злочинної діяльності цієї юридичної особи не встановлено іншим обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

Пряма вказівка на незаконну діяльність підприємства порушує принципи презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, передбачені ст. 7 КПК України.

Отже, ухвала, постановлена відносно ОСОБА_9 , стосується також прав і свобод ТОВ «МК «ПМК», а тому останнє, хоча і не було визнане учасником кримінального провадження, вправі було захищати свої права, свободи та інтереси шляхом забезпечення її участі в судовому засіданні суду першої інстанції під час розгляду кримінального провадження по суті.

Такий висновок узгоджується з позиціями, висловленими у постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі № 414/265/18 (провадження № 51-7190км18) та постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 643/14288/18-к (провадження № 51-95км19).

Частиною 1 ст. 415 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають чи можуть перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Статтею 7 КПК України передбачені загальні засади кримінального провадження, зокрема те, що під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадку, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала, як постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, не може бути визнана законною та підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, що відповідає вимогам ст.ст. 409, 412, 415 КПК України.

Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно, всебічно з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального встановити фактичні обставини справи, взяти до уваги доводи, які зазначені в апеляційній скарзі, та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення у відповідності до приписів, передбачених ст. 370, 374 КПК України.

Відповідно до ст. 415 КПК України, при скасуванні ухвали суду внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, суд апеляційної інстанції призначає новий судовий розгляд, не вирішуючи питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «МП «ПМК» ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 липня 2019 року, якою ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрито кримінальне провадження, скасувати.

Призначити новий розгляд провадження в тому ж суді в іншому складі суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4