Номер провадження: 22-ц/813/2826/20
Номер справи місцевого суду: 502/1614/17
Головуючий у першій інстанції Маслеников О. А.
Доповідач Комлева О. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.08.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В.,
з участю секретаря Воронової Є.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Південне-1 на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 25 листопада 2019 року про закриття провадження, постановлену під головуванням судді Масленикова О.А. , -
в с т а н о в и в:
У листопаді 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Південне-1 (далі ТОВ Південне-1 ) звернулося до суду зі скаргою про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Кілійського районного відділу ДВС ГТУЮ Білогаш-Позднякової К.Є. від 12.07.2019 року № 59538762, інші учасники виконавчого провадження: стягувач - ОСОБА_1 про стягнення виконавчого збору з боржника у виконавчому провадженні, в якій просило поновити строк подання скарги на рішення державного виконавця та визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору.
В обґрунтування своєї скарги,ТОВ Південне-1 зазначило, що 07.11.2019 року під час розгляду Кілійським районним судом Одеської області заяви ТОВ Південне-1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, надаючи пояснення по суті справи державний виконавець повідомив, що виконавчий лист № 502/1614/17, виданий судом 11.07.2019 року про витребування у ТОВ Південне-1 земельної ділянки, не може бути виконаний державним виконавцем самостійно без участі боржника. Таким чином 07.11.2019 року ТОВ Південне-1 стало відомо про порушення прав боржника державним виконавцем, які полягають у тому, що за положеннями Закону України Про виконавче провадження процедура виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 25 листопада 2019 року провадження у справі за скаргою ТОВ Південне-1 , інші учасники виконавчого провадження: стягувач ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Кілійського районного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області про стягнення виконавчого збору закрите.
Роз`яснено ТОВ Південне-1 право звернення на оскарження рішення державного виконавця про стягнення виконавчого збору до адміністративного суду.
Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ Південне-1 подало до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати танаправити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування скарги, апелянт зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про закриття провадження, оскільки законом установлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Відзиву до суду надано не було.
Сторони про розгляд справи на 05 серпня 2020 року були сповіщені належним чином (а.с. 80-82).
Від директора ТОВ Південне-1 на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 78-79).
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, та від яких не надійшли заяви про відкладення розгляду справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (6 серпня 2020 року) .
Дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375ЦПК України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Закриваючи провадження у справі за скаргою ТОВ Південне-1 , суд першої інстанції виходив із того, що розгляд вищевказаної справи відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, щоТОВ Південне-1 звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця, посилаючись на те, що 07.11.2019 року, під час розгляду Кілійським районним судом Одеської області заяви ТОВ Південне-1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, надаючи пояснення по суті справи державний виконавець повідомив, що виконавчий лист № 502/1614/17, виданий судом 11.07.2019 року про витребування у ТОВ Південне-1 земельної ділянки, не може бути виконаний державним виконавцем самостійно без участі боржника. Таким чином 07.11.2019 року ТОВ Південне-1 стало відомо про порушення прав боржника державним виконавцем.
16.07.2019 року, ТОВ Південне-1 отримало постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2019 року, за виконавчим листом №502/16/14/17, виданим 11.07.2019 року про витребування у ТОВ Південне-1 земельної ділянки, площею 3,8855 га.
12.07.2019 року, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державний виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору, який вже стягнуто до державного бюджету, проте вказану постанову, ТОВ Південне-1 не отримувало.
Вважаючи дії державного виконавця протиправними, заявник звернувся до суду з зазначеною скаргою, в якій просило поновити строк подання скарги на рішення державного виконавця та визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження , згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З наведених норм права вбачається, що Законом України Про виконавче провадження встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №921/16/14-г/15, провадження №12-93гс18 від 06 червня 2018 року, у справі №2540/3203/18, провадження №11-445апп19 від 11 березня 2020 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про закриття провадження у справі за скаргою ТОВ Південне-1 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору з боржника у виконавчому провадженні на підставіп. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки розгляд зазначеної справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.
Доводи апеляційної скарги ТОВ Південне-1 про те, щосуд дійшов помилкового висновку про закриття провадження, оскільки законом установлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ , колегія суддів вважає необґрунтованими, оскількиТОВ Південне-1 звернулося до суду стосовно оскарження постанови про стягнення виконавчого збору, яка підвідомча адміністративному суду, у зв`язку з чим суд на законних підставах закрив провадження , так яквідповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32).
Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.
На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Південне-1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 25 листопада 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 06 серпня 2020 року .
Головуючий
Судді
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2020 |
Оприлюднено | 10.08.2020 |
Номер документу | 90847939 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Журавель Валентина Іванівна
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Комлева О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні