Рішення

від 17.07.2020 по справі 752/7808/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/7808/20

Провадження № 2/752/5064/20

РІШЕННЯ

Іменем України

17.07.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі із 23.09.1995 року, який між ними було розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 01.07.2013 року. В період шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є повнолітньою, проживає разом із позивачем та продовжує навчання в Київському університеті імені Бориса Грінченка . Відповідач матеріальної допомоги на утримання повнолітньої дитини не надає. Оскільки, донька продовжує навчання, остання, не працює та потребує матеріальної допомоги. Позивач зазначає про матеріальні труднощі, у зв`язку з відсутністю матеріальної допомоги відповідача, а також вказує на те, що відповідач працює та має можливість надавати допомогу доньці. З огляду на викладене, позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання в розмірі ј частини його заробітку, щомісячно, починаючи із дня звернення до суду та до закінчення донькою навчання.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.04.2020 року, у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В червні 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого, відповідач не заперечував щодо стягнення із нього аліментів на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 2027,00 грн., щомісяця, вказуючи на те, що він допомагає доньці матеріально, однак, позивач, отримуючи кошти на утримання дитини, використовує їх не на призначенням. Крім того, законом покладено рівний обов`язок на обох батьків щодо утримання дитини, яка продовжує навчання, а не лише на того із батьків хто проживає окремо. Також відповідач має на утриманні непрацездатну матір, яка є пенсіонеркою та має незадовільний стан здоров`я, на лікування якої ним витрачаються значні кошти, він є внутрішньо переміщеною особою, проживає в помешканні типу гуртожитку, та немає можливості сплачувати аліменти в частці від заробітку, а тому просив суд стягнути аліменти в твердій грошовій сумі в мінімальному розмірі.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.06.2020 року, було вирішено перейти від розгляду даної цивільної справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін до судового розгляду. Судове засідання було призначено проводити в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судовому засіданні просила позов задовольнити з викладених в ньому підстав, одночасно, вказавши на те, що відповідач офіційно працює та має змогу надавати допомогу на утримання доньки, яка продовжує навчання.

Відповідач в судове засідання не з"явився, одночасно подав до суду відзив, яким визнав частково, та просив стягнути аліменти в твердій грошовій сумі, посилаючись на підстави, які викладені в письмовому відзиві на позов.

Суд, вислухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони із 23.09.1995 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 01.07.2013 року у справі № 437/6943/13-ц.

В період шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 01.07.2013 року у справі № 437/6943/13-ц, із відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку відповідача, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Донька сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час є повнолітньою, проживає разом із матір`ю та навчається в Інституті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Термін закінчення навчання 30.06.2023 р.

Доказів на підтвердження отримання донькою стипендії або на підтвердження того, що, остання, працює та не потребує матеріальної допомоги, - матеріали справи не містять.

Крім того, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 працює заступником директора із забезпечення діяльності ТОВ Луганське енергетичне об`єднання , має стабільний заробіток та, відповідно до довідки від 09.06.2020 року № 01-27/2/203, за період із травня 2019 року по травень 2020 року, включно, йому було нараховано дохід в сумі 902326,88 грн., що в середньому складає по 75193,90 грн. на місяць, а також із суми нарахованого доходу щомісяця були сплачені аліменти.

Відповідач є внутрішньо переміщеною особою, власного житла немає та проживає в приміщенні для проживання співробітників ТОВ Луганське енергетичне об`єднання типу гуртожиток .

На утриманні відповідача перебуває матір ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом другою групи безстроково, та має незадовільний стан здоров`я.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач після досягнення донькою повноліття та продовження навчання, останній, не допомагає, та згоди щодо розміру матеріального утримання дитини, яка продовжує навчання між ними не досягнуто, а тому вона була змушена звернутись до суду.

В обгрунтування заперечень на позов щодо розміру аліментів відповідач вказує, серед іншого, - на те, що ним витрачаються значні кошти на лікування матері, а відтак він немає змоги надавати допомогу доньці в запропонованому позивачем розмірі, однак, доказів наведеним твердженням стороною відповідача суду надано не було.

Суд вважає, що в матеріалах справи наявні докази того, що відповідач має можливість надавати допомогу та утримувати доньку, яка продовжує навчання, а доводи сторони відповідача про те, що він допомагає доньці, перераховуючи кошти, зокрема, і на навчання, в ході розгляду справи належними доказами не доведено, а наявні в матеріалах справи дублікати квитанцій та чеків не свідчать, що кошти перераховувались саме як матеріальна допомога, оскільки в них відсутні посилання на мету та призначення платежів.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно із ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснено в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15.05.2006 N 3 обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу .

Згідно із ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно вивчених судом матеріалів справи, з`ясованих обставин справи, суд прийшов до висновку про можливість часткового задоволення позову про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, в зв`язку з тим, що донька, яка продовжує навчання потребує матеріальної допомоги від батька, який згідно закону повинен утримувати її і, на переконання суду, має можливість це робити, оскільки, переконливих доказів неналежного матеріального стану або інших обставин, в зв`язку з якими законодавець пов`язує звільнення відповідача від утримання повнолітньої доньки, в ході розгляду справи відповідачем не надано, та судом не встановлено, а відтак право позивача на отримання аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання підлягає захисту.

Доводи сторони відповідача про те, що на його утриманні перебуває непрацездатна матір, на лікування якої він витрачає значні кошти, а тому аліменти на утримання доньки слід стягнути в твердій грошовій сумі в мінімальному розмірі, суд відкидає, оскільки, доказів на підтвердження витрати відповідачем значних коштів на утримання матері суду не надано, як і не надано доказів на підтвердження того, що позивачем витрачаються кошти, які перераховувались відповідачем як аліменти на утримання неповнолітньої доньки, - не за призначенням.

Разом з тим, розмір аліментів, який просить стягнути позивач з відповідача, має бути меншим, оскільки, відповідач дійсно має на утриманні непрацездатну матір, яка є інвалідом та має незадовільний стан здоров`я, а тому, враховуючи дохід відповідача, принцип справедливості та розумності, а також рівний обов`язок обох батьків щодо утримання дитини, суд вважає за необхідне, з урахуванням встановлених судом обставин та наданих сторонами доказів, - визначити аліменти в розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) відповідача, в зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Варто зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а також слід стягнути на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог витрати, пов`язані із отриманням правової допомоги, оскільки, останні, позивачем документально підтверджені.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, - аліменти в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи із 29.04.2020 року , і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 630 (шістсот тридцять) грн. 60 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із отриманням правової допомоги в сумі 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні ім`я сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуючий Н.П. Чередніченко