Постанова

від 03.08.2020 по справі 922/4338/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2020 р. Справа № 922/4338/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.

за участю представників:

позивач - Поліщук С.Й.;

відповідач - Соколов Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1506Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 28 травня 2020 року (суддя Суслова В.В.) у справі №922/4338/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "АСПО-1", с. Циркуни

до Зачепилівської селищної ради, смт. Зачепилівка

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "АСПО-1" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Зачепилівської селищної ради, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті додатково виконаних робіт за договором на виконання будівельно-монтажних робіт від 26.06.2019 р., укладеного додатково до Договору № 358 від 22.12.2018 р. в сумі 372870,00 грн., пеню в сумі 15180,12 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, інфляційні втрати в сумі 4104,13 грн., три відсотки річних в сумі 4553,90 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 5950,60 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16500, 00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28 травня 2020 року (суддя Суслова В.В.) у справі №922/4338/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Зачепилівської селищної ради (64401, Харківська область, смт. Зачепилівка, вул. Паркова, 37, код ЄДРПОУ 04397856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційно-виробниче підприємство "АСПО-1" (62442, Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Теплична, 4, оф. 210, код ЄДРПОУ 38526134) заборгованість по оплаті додатково виконаних за Договором № 358 від 22.12.2018 позадоговірних робіт у сумі 372870,00 грн., в т. ч. за корегування проекту у розмірі 24300,00 грн.; інфляційні втрати у розмірі 2233,86 грн.; 3% річних у розмірі 3064,68 грн.; витрати на правову допомогу у розмірі 15538,24 грн.; витрати зі сплати судового збору у розмірі 5672,52грн. В частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 1870,27 грн., 3% річних у розмірі 1489,22 грн., пені у розмірі 15180,12 грн. - відмовлено.

Відповідач з рішенням суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Зачепилівської селищної ради на рішення господарського суду Харківської області від 28 травня 2020 року у справі №922/4338/19. Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення ухвали (з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України). У випадку надіслання відзиву, заяв, клопотань та документів засобами поштового зв`язку, зобов`язано в цей же день направити їх на офіційну адресу електронної пошти суду (inbox@eag.court.gov.ua) із засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи. Призначено справу до розгляду на 03 серпня 2020 року о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду.

Через канцелярію суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "АСПО-1" надіслало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що не погоджується з апеляційною скаргою з тих підстав, що судове рішення вважає обґрунтованим і законним, а апеляційну скаргу безпідставною.

У судове засідання з`явились представники позивача і відповідача.

Позивач з рішенням суду першої інстанції погоджується, вважає його таким, що прийняте при повному дослідженні обставин, що мають значення для справи.

Відповідач не погодився з рішенням суду, підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення господарського суду скасувати.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "АСПО-1" та відповідачем, Зачепилівською селищною радою 22.12.2018 укладено договір № 358 на виконання будівельно-монтажних робіт (основний договір).

Відповідно до умов п. 1.1. договору позивач (виконавець за договором) бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами виконати будівельно-монтажі роботи "Будівництво майданчику зі штучним покриттям для мініфутболу на території парку по вул. Центральна у смт. Зачепилівка, Зачепилівського району, Харківської області" згідно робочого проекту.

Пунктом 2.1. основного договору сторони узгодили, що вартість на момент підписання цього договору, складає 880796,40 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 146799,40 грн.

Відповідно до Додатку №1 (договірна ціна з локальним кошторисом), до вказаного договору вказані кошти сплачені для будівництва майданчика зі штучним покриттям для міні футболу за стандартними розмірами 42x22 метри.

Вказані кошти відповідачем були перераховані на розрахунковий рахунок позивача у повному обсязі.

Підставою для укладання вищевказаного договору був робочий проект, виготовлений позивачем згідно рішення Зачепилівської селищної ради від 28.09.2018 р. № 220 "Про надання дозволу на розробку проектно-кошторисної документації щодо будівництва майданчику зі штучного покриття для мініфутболу на території парку по вуп. Центрапьній, смт.Зачепилівка, Зачепилівського району, Харківської області".

Відповідно до п. 3 основного договору вказано, що замовник зобов`язаний прийняти належним чином виконані у відповідності з умовами цього Договору і вимогами чинного законодавства України роботи та підписати акти виконаних робіт. Оплатити виконавцю вартість виконаних робіт, як це передбачено договором.

Відповідно до п.3.4 Договору виконавець має право отримати оплату за належним чином виконані роботи, як це передбачено цим договором.

Позивач у позові зазначає, що у квітні 2019 р., після виконаних позивачем підготовчих робіт з розкриттям котловану за зазначеними межами під майданчик, укріплення щитами з плити OSВ за стандартними розмірами, що чітко відповідає кошторису з експертним висновком, Відповідачем було прийнято рішення від 18.04.2019р. за № 95 про надання позивачу дозволу про коригування проектно-кошторисної документації.

Це рішення було пов`язане з двома наявними прилеглими майданчиками для баскетболу загальною довжиною 50 метрів, які планувалось разом з майданчиком для мініфутболу об`єднати єдиною огорожею та освітленням у другій черзі будівництва, а тому проект з кошторисом треба було скоригувати на загальну площу та збільшити до розміру 50x23 метри.

Так, протягом травня 2019 року позивач виконав коригування робочого проекту. Кошторис з коригування робочого проекту склав 24300,00грн.

Позивач зазначає, що відповідно скоригованого робочого проекту було виконано загальну інвесторську кошторисну документацію та надано в експертну установу для експертизи. Договір експертної установи з Зачепилівською селищною радою було надано на реєстрацію у відділення казначейства Зачепилівського району, але керівництво казначейства відмовилось реєструвати цей договір поки не буде підписаний акт виконаних робіт згідно вже сплачених авансом коштів.

Далі, 07 червня 2019 року голова Зачепилівської селищної ради Кривенко Ю.В. направив позивачу лист, відповідно до якого Зачепилівська селищна рада просить зробити коригування кошторисної частини проекту "Будівництво майданчику зі штучним покриттям для мініфутболу на території парку по вул. Центральна у смт. Зачепилівка, Зачепилівського району, Харківської області" у зв`язку з додатково виконаними роботами.

На підставі вказаного листа, 11.06.2019 комісією у складі представників відповідача та технічного нагляду було проведено технічну нараду стосовно виконання робіт по об`єкту "Будівництво майданчику зі штучним покриттям для мініфутболу на території парку по вул. Центральна у смт. Зачепилівка, Зачепилівського району, Харківської області". До порядку денного розгляду комісії було винесено питання коригування проектно-кошторисної документації "Будівництво майданчику зі штучним покриттям для мініфутболу на території парку по вул. Центральна у смт. Зачепилівка, Зачепилівського району, Харківської області" щодо додаткового виконання робіт з улаштування штучного трав`яного покриття з збільшенням площі ділянки стандартного розміру майданчика для мініфутболу з 924 кв.м. (42x22 м.) до площі 1150 кв.м. (50x23 м.) з відповідними підстильними шарами та додатково бортовим дорожнім каменем по периметру майданчика.

Рішенням вказаної технічної наради присутні дійшли згоди щодо необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у проекті, але які стали необхідними для виконання проекту. Також, зобов`язано проектну організацію (Позивача) внести зміни до проекту та провести коригування проектно-кошторисної документації. За результатами вказаної наради складено протокол № 1 від 11.06.2019, який затверджений головою Зачепилівської селищної ради Кривенко Ю.В.

Також, на виконання рішення наради від 11.06.2019 був складений акт узгодження видів та обсягів додаткових робіт по об`єкту "Будівництво майданчику зі штучним покриттям для мініфутболу на території парку по вул. Центральна у смт. Зачепилівка, Зачепилівського району, Харківської області", затверджений та підписаний головою Зачепилівської селищної ради Кривенком Ю.В. , Позивачем та представниками авторського та технічного нагляду.

На підставі вказаних документів позивачем було виготовлено кошторис з договірною ціною у рамках тільки додаткових робіт до Договору № 358 від 22.12.2018 на суму 348 570,00 грн, в якому заробітна плата працівників закладена відповідно Рішення Зачепилівської селищної ради №94 від 18.04.2019 року.

Договір на виконання додаткових будівельно-монтажних робіт був складений 26.06.2019 з Актом виконаних робіт, однак відповідач в особі голови Зачепилівської селищної ради Кривенка Ю.В. ухилявся від його підписання, мотивуючи це тим, що ним проводяться консультації з Управлінням Державної казначейської служби України у Зачепилівському районі Харківської області щодо його реєстрації, присвоєння номеру і дати та порядку сплати за виконані додаткові будівельно - монтажні роботи.

У свою чергу, позивач враховуючи сплату позивачем у повному обсязі за основним договором, на підставі попередніх домовленостей та рішень, що були досягнуті у квітні-червні 2019 року, продовжував за свої кошти виконувати погоджені раніше додаткові монтажно-будівельні роботи.

Жодних заперечень щодо необхідності проведення додаткових видів робіт та своєчасності оплати за їх виконання від відповідача не надходило.

Проте, згодом, відповідач відмовився підписувати договір на виконання додаткові монтажно-будівельних робіт, акт виконаних робіт додатково виконаних будівельно-монтажних робіт та сплачувати за вже виконані роботи.

Зважаючи на те, що позивач за власні кошти виконав весь обсяг додаткових будівельно- монтажних робіт, для вирішення питання щодо сплати заборгованості у позасудовому порядку, позивачем 11.09.2019 на адресу відповідача було направлено претензію за вих. № 129 від 09.09.2019 з вимогою розглянути кошторис на додатково виконані роботи до Договору № 385 від 22.12.2018 на суму 348570,00 грн. та оплатити їх, а також розглянути кошторис на виконання робіт з коригування робочого проекту згідно листа голови Зачепилівської селищної ради від 07.06.2019 на суму 24300,00 грн. та оплатити. Згідно Додатку до Претензії, позивачем було направлено на адресу відповідача: лист від 07.06.2019, копію Акту узгодження видів та обсягів додаткових робіт від 11.06.2019, кошторис на додатково виконані роботи та кошторис на коригування робочого проекту.

Позивачем повторно, 13.11.2019 року на адресу відповідача було направлено претензію №2 з вимогою про оплату за додатково виконані роботи.

Однак, враховуючи те, що відповідач відповіді на претензії не надав та заборгованість за додатково виконані будівельні роботи не погасив, позивач за захистом свого права та законного інтересу звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті додатково виконаних за договором № 358 від 22.12.2018 р. позадоговірних робіт в сумі 372870,00 грн., у т. ч. корегування проекту 24300, 00 грн., пені в сумі 15180,12 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, інфляційних втрат в сумі 4104,13 грн. та 3% річних в сумі 4553,90 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №358 від 22.12.2008 року на виконання будівельно-монтажних робіт, укладений між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 22.12.2018 між позивачем та відповідачем було укладено договір №358 на виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов`язання своїми силами і засобами виконати будівельно-монтажі роботи "Будівництво майданчику зі штучним покриттям для мініфутболу на території парку по вул. Центральна у смт. Зачепилівка, Зачепилівського району, Харківської області" згідно робочого проекту.

Саме на підставі рішення відповідача від 18.04.2019р. за № 95 "Про надання дозволу на коригування проектно-кошторисної документації щодо будівництва майданчику зі штучним покриттям для мініфутболу на території парку по вул. Центральна у смт. Зачепилівка, Зачепилівського району, Харківської області", позивачем було виконано коригування робочого проекту. Кошторис з коригування робочого проекту склав 24300,00 грн.

Судом попередньої інстанції встановлено, що 07 червня 2019 року голова Зачепилівської селищної ради Кривенко Ю.В. направив позивачу лист, відповідно до якого Зачепилівська селищна рада просила зробити коригування кошторисної частини проекту "Будівництво майданчику зі штучним покриттям для мініфутболу на території парку по вул. Центральна у смт. Зачепилівка, Зачепилівського району, Харківської області" у зв`язку з додатково виконаними роботами.

На підставі вказаного листа, 11.06.2019 комісією у складі представників відповідача та технічного нагляду було проведено технічну нараду стосовно виконання робіт по об`єкту "Будівництво майданчику зі штучним покриттям для мініфутболу на території парку по вул. Центральна у смт. Зачепилівка, Зачепилівського району, Харківської області". До порядку денного розгляду комісії було винесено питання коригування проектно-кошторисної документації "Будівництво майданчику зі штучним покриттям для мініфутболу на території парку по вул. Центральна у смт. Зачепилівка, Зачепилівського району, Харківської області" щодо додаткового виконання робіт з улаштування штучного трав`яного покриття з збільшенням площі ділянки стандартного розміру майданчика для мініфутболу з 924 кв.м. (42x22 м) до площі 1150 кв.м. (50x23 м.) з відповідними підстильними шарами та додатково бортовим дорожнім каменем по периметру майданчика.

Рішенням вказаної технічної наради присутні дійшли згоди щодо необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у проекті, але які стали необхідними для виконання проекту.

Також, зобов`язано проектну організацію позивача внести зміни до проекту та провести коригування проектно-кошторисної документації. За результатами вказаної наради складено протокол № 1 від 11.06.2019, який затверджений головою Зачепилівської селищної ради Кривенко Ю.В.

Окрім того, на виконання рішення наради від 11.06.2019 був складений акт узгодження видів та обсягів додаткових робіт по об`єкту "Будівництво майданчику зі штучним покриттям для мініфутболу на території парку по вул. Центральна у смт. Зачепилівка, Зачепилівського району, Харківської області", затверджений та підписаний головою Зачепилівської селищної ради Кривенком Ю.В. , Позивачем та представниками авторського та технічного нагляду.

На підставі вказаних документів позивачем було виготовлено кошторис з договірною ціною у рамках тільки додаткових робіт до Договору № 358 від 22.12.2018 на суму 348 570,00 грн, в якому заробітна плата працівників закладена відповідно Рішення Зачепилівської селищної ради №94 від 18.04.2019 року.

З огляду на вищенаведене можна дійти висновку про те, що питання про необхідність проведення додаткових видів робіт до Договору № 358 було ініційоване саме Зачепілівською селищною радою.

А отже, не зважаючи на те, що договір про виконання додаткових робіт між сторонами у формі єдиного документу не укладався, суд вважає, що цивільні права та обов`язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних правил і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та 525, 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 11.09.2019 звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав розглянути кошторис на додатково виконані роботи до Договору №385 від 22.12.2018 року на суму 348570,00 грн. та оплатити їх, а також розглянути кошторис на виконання робіт з коригування робочого проекту згідно листа голови Зачепилівської селищної ради від 07.06.2019 на суму 24300,00 грн. та оплатити. А отже, в силу ст. 530 ЦК України у відповідача виник обов`язок сплатити позивачу заборгованість за виконані додаткові роботи на загальну суму 372870,00 грн. до 18.09.2019 (включно).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість позивачу не сплатив.

Більш того, відповідач зазначає, що позивачем не виконувались додаткові роботи, на які він посилається. Додаткові роботи за твердженнями відповідача були проведені на підставі Договору №196 від 23.10.2019 за предметом "Будівництво огорожі з освітленням парку та облаштуванням майданчику зі штучним покриттям для мініфутболу на території парку по вул. Центральній 47А у смт. Зачепилівка, Зачепилівського району, Харківської області", який був укладений між Зачепилівською селищною радою та Приватним підприємством "Акцент С". В підтвердження вказаного позивачем надано акт приймання виконаних робіт за грудень 2019 року з відомістю ресурсів до нього.

Однак, господарським судом у рішенні на спростування тверджень відповідача зазначено, що будівельно-монтажні роботи за наданим позивачем робочим проектом відповідають класу наслідків СС1, що зобов`язує реєструвати у ДАБІ Харківської області повідомлення про початок виконання будівельних робіт або (як в даному випадку) повідомлення про зміну підрядної організації. Доказів, що такі повідомлення містяться в державному реєстрі ДАБІ України відповідачем не було надано до суду. До того ж, кошторис, який відповідає наданому відповідачем Акту виконаних робіт, обов`язково мав пройти державну експертизу, проте доказів її проведення відповідачем до суду також надано не було.

Окрім цього, в акті виконаних робіт ПП "Акцент С", наданого відповідачем, вказано улаштування нижнього шару двошарової основи зі щебню за товщини 15 см на площі 226 м2, що відповідає 33,9м3 (226 х 0,15) кожного шару, при цьому у відомості ресурсів до Акту зазначено кількість щебню нижнього шару (фракція 40-70 мм) - 85,428 м2, а кількість верхнього шару (фракція 10-20 мм) - 3,39 м3. А отже, ці показники також не відповідають проекту позивача.

Разом з цим, слід зазначити, що роботи за Договором №385 від 22.12.2018 року разом з додатковими об`ємами робіт, згідно скоригованого позивачем робочого проекту на загальну площу 1150 м2, позивач виконував у червні-серпні 2019 року, а саме:

1) улаштування дорожнього корита на площі 1150 м2;

2) укладка каменю бортового 1000x300x150 по периметру всього майданчику в кількості 146 шт.;

3) улаштування синтетичної тканини (геотекстиль) на площі 1150 мм2;

4) улаштування трьох шарів основи по 15 см зі щебню фракцій 40мм, 20мм та 3-8 мм з подальшим їх трамбуванням на площі 1150 м2;

5) улаштування на спеціальний клей штучного покриття площею 924м в центральній частині майданчику загальною площею 1150 м2.

В підтвердження виконання вищевказаних робіт влітку 2019 року, позивачем до матеріалів справи було долучено фотознімки.

З фотографії, зробленої у січні 2020 року вбачається, що з облаштування майданчика нічого не змінилось порівняно з серпнем 2019 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що для виконання додаткових робіт у липні-серпні 2019 року позивачем був додатково закуплений щебінь для улаштування основи згідно платежів. Для улаштування основи з цього щебню позивачем долучалася техніка, що підтверджується Договором № 8-07/19 про надання послуг спецтехнікою від 13.07.2019, укладеного з КП "Зачепилівське", а також Актом прийому - передачі виконаних робіт до вказаного договору.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що для виконання додаткових робіт влітку 2019 року, позивачем було залучено субпідрядника, що підтверджується Договором підряду №0307 від 03.07.2019, укладеного з ТОВ "Авізіо торг", а також актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши висновки, яких дійшов суд першої інстанції, на підставі наявних у матеріалах справи документів, колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду про необґрунтованість та недоведеність доводів відповідача про те, що додаткові роботи, за які позивач просить стягнути кошти, не виконувались позивачем, а були виконані іншою особою, спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на встановлені факти, враховуючи, що відповідач в установленому порядку не спростував доводів позивача, доказів сплати заборгованості не надав, суд дійшов обґрунтованого, на думку судової колегії, висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті додатково виконаних за Договором №358 від 22.12.2018 позадоговірних робіт у сумі 372870,00 грн., в т. ч. за корегування проекту у розмірі 24300,00 грн., є такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4104,13 грн. та 3% річних у розмірі 4553,90 грн., слід зазначити наступне.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати додатково виконаних робіт, позивачем нараховано 3% річних у розмірі 4553,90 грн. за період з 01.08.2019 по 27.12.2019 та інфляційні втрати у розмірі 4104,13 грн. за вказаний період.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, в силу ст. 530 ЦК України у відповідача виник обов`язок сплатити позивачу заборгованість за виконані додаткові роботи на загальну суму 372870,00 грн. до 18.09.2019 (включно), а отже прострочення зобов`язання щодо оплати виконаних додаткових робіт починається з 19.09.2019.

Здійснивши перерахунок суми 3% річних та інфляційних втрат за період з 19.09.2019 по 27.12.2019, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині і стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 2233,86 грн. та 3% річних у розмірі 3064,68 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 1870,27 грн. та 3% річних у розмірі 1489,22 грн., суд відмовив, з чим також погоджується колегія суддів.

Стосовно вимоги в частині стягнення пені у розмірі 15180,12 грн., слід зазначити наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що додаткові підрядні роботи були виконані позивачем не на підставі письмового договору, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 15180,12 грн., а тому в цій частині позовних вимог щодо стягнення пені судом було правомірно відмовлено.

Щодо заявлених позивачем витрат по сплаті судового збору у сумі 5960,60 грн. та витрат на правову допомогу у сумі 16500,00 грн, суд керуючись ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи доведеність належними доказами позивачем факту надання правничої допомоги на суму 16300,00 грн, задовольнив вимоги і стягнув її з відповідача за наслідками розгляду справи. Решта заявлених витрат на правничу допомогу на суму 200,00 грн. залишилась позивачем не підтвердженою, а тому не підлягає стягненню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати апелянта не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 269, 271, 273, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284, 329 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28 травня 2020 року у справі №922/4338/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.08.2020.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Хачатрян В.С.