Рішення

від 04.08.2020 по справі 203/3338/19

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/3338/19

2/0203/218/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Трошина В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Дніпровський електротранспорт Дніпровської міської ради про стягнення недоплаченої заробітної плати за час перебування на військовій службі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 02.07.2016 року відповідно до наказу №65-к від 01.07.2016 року він був прийнятий на роботу до відповідача на посаду електрозварювальника 3-го розряду. 05.10.2016 року він уклав з Міністерством оборони України контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, який неодноразово продовжувався. 07.10.2016 року він був зарахований до ВЧ 0934, з 09.12.2016 року - до ВЧ А3085, де і дотепер проходить військову службу. Згідно ч.3 ст.119 КЗпП України, на час проходження військової служби за ним зберігається місце роботи, посада та середній заробіток. За час проходження військової служби, а саме: за період з 05.10.2016 року по 30.09.2019 року відповідач повинен був виплатити йому середній заробіток в загальному розмірі 177306 грн. 39 коп. Проте, фактично йому було виплачено відповідачем кошти в сумі 76751 грн. 80 коп. В зв`язку з цим, позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача недоплачений заробіток в сумі 100554 грн. 59 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у наданому відзиві та поясненнях під час розгляду справи в суді не заперечував факту прийняття позивача на роботу до підприємства на посаду електрозварювальника 3-го розряду, відповідно до наказу №65-к від 01.07.2016 року. Також не заперечував щодо права позивача на час проходження військової служби на отримання середнього заробітку відповідно до ст.119 КЗпП України. Зазначив, що за період роботи ОСОБА_2 йому було встановлено погодинно-преміальну систему оплати праці. Середня заробітна плата останнього за два відпрацьовані календарні місяці становила 13 грн. 17 коп. На час проходження військової служби позивачу була нарахована заробітна плата в сумі 90759 грн. 17 коп., з якої утримано податки (прибутковий податок в розмірі 18% та військовий збір в розмірі 1,5%) в сумі 16174 грн. 42 коп. та фактично виплачено 74584 грн. 75 коп. З урахуванням п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, при нарахуванні позивачу середньої заробітної плати застосовувались коефіцієнти коригування: в 2017 році - коригування не проводилось; в період з 01.01.2018 року по 01.07.2018 року застосовувався коефіцієнт 1,15; за період з 01.07.2018 року по 31.12.2018 року - коефіцієнт 1,08; за період з 01.01.2019 року по 31.05.2019 року - коефіцієнт 1,08; за період з 01.06.2019 року по 31.08.2019 року - коефіцієнт 1,04. Таким чином, ОСОБА_2 включені всі виплати, що враховуються для обчислення середньої заробітної плати та застосовано коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт коригування, виходячи з фінансових можливостей підприємства. Крім того, представник відповідача посилався на неправильність розрахунку середньої заробітної плати в сумі 177306 грн. 39 коп., виходячи із підвищеного тарифу по підприємству та премій, оскільки у середню заробітну плату позивача увійшла премія. Доплата за шкідливі умови праці в розмірі 8% позивачу не нараховувалась, оскільки підлягає нарахуванню лише за умови фактичної зайнятості працівника на роботах з несприятливими умовами. Окрім цього, позивач при розрахунку мінусував суму виплаченої заробітної плати без податків. З урахуванням наведеного, відповідач у відзиві зазначив, що за період з 05.10.2016 року по 30.09.2019 року позивачу необхідно було нарахувати заробітну плату в сумі 163762 грн. 23 коп., було сплачено 90759 грн. 17 коп.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи, викладені сторонами в заявах по суті справи та дослідивши матеріали останньої, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_2 02.07.2016 року відповідно до наказу №65-к від 01.07.2016 року був прийнятий на роботу до відповідача на посаду електрозварювальника 3-го розряду.

06.10.2016 року позивач був призваний на військову службу, яку проходив по 03.11.2017 року. В подальшому з 03.11.2017 року позивач був прийнятий на військову службу за контрактом, яку проходить по теперішній час.

Згідно ч.3 ст.119 КЗпП України встановлено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей .

Відповідно до ст.2 Закону України Про оплату праці основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Статтею 3 зазначеного вище Закону встановлено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Згідно пп. ї п.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року (далі Порядок), цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках залучення працівників до виконання військових обов`язків.

Пунктом 2 Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу

щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно п.3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці;

інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно

часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Відповідно до п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням

заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування

заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Перевіряючи доводи позовної заяви та заперечення сторони відповідача, суд враховує, що останнім фактично не заперечується право позивача на отримання середнього заробітку на час проходження військової служби відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України.

Також згідно відзиву вбачається, що відповідачем визнається факт нарахування та виплати середнього заробітку позивачу не в повному обсязі та спір між сторонами фактично існує щодо розміру належного до виплату середнього заробітку.

В цій частині, суд враховує, що позивача було прийнято на роботу з 5-денним робочим тижнем та погодинно-преміальною системою оплати праці.

З урахуванням відпрацьованого в серпні та вересні 2016 року робочого часу середньоденна заробітна плата позивача склала 13 грн. 17 коп. Вказана сума визначена позивачем в позовній заяві при наведенні розрахунку ціни позову згідно довідки відповідача від 15.08.2019 року та відповідає приписам п.8 наведеного вище Порядку.

Крім того, при проведенні розрахунку ціни позову позивачем взято до уваги інформаційну довідку відповідача від 21.10.2019 року про зміну розмірів посадових окладів, тарифів, премій, інших доплат за займаною позивачем посадою електрозварювальника 3-го розряду, якою визначено розмір погодинної тарифної ставки у відповідні періоди, премію в розмірі 15% та доплату за шкідливі умови праці в розмірі 8%.

З наданих до відзиву довідки про доходи та таблиці співставлення фактичної нарахованої та виплаченої позивачу заробітної плати із сумою заробітної плати, яку необхідно нарахувати та виплатити, вбачається, що позивачу фактично було нараховано та виплачено, а також розраховано до виплати середній заробіток без врахуванням премії в розмірі 15% та доплати за шкідливі умови праці в розмірі 8%, які відповідно до ст.2 Закону України Про оплату праці є складовими заробітної плати та повинні враховуватись при обчисленні середнього заробітку згідно п.п.3,8 Порядку.

За вказаних вище обставин, суд погоджується з розрахунком середнього заробітку за період з 05.10.2016 року по 30.09.2019 року в сумі 177306 грн. 39 коп., що наведений позивачем в уточненій позовній заяві, який підлягав нарахуванню та виплаті позивачу цей період, в якому він проходив військову службу.

В своєму позові позивач посилався на те, що на його картковий рахунок у спірний період відповідачем було перераховано кошти в сумі 76751 грн. 80 коп.

В свою чергу, відповідно до довідки про доходи, наданої відповідачем до відзиву, вбачається, що в період з 05.10.2016 року по 30.09.2019 року позивачу було нараховано та виплачено середній заробіток в сумі 90759 грн. 17 коп., з якої утримано податки (прибутковий податок в розмірі 18% та військовий збір в розмірі 1,5%) в сумі 16174 грн. 42 коп. та фактично виплачено 74584 грн. 75 коп.

Розраховуючи ціну позову, позивач від суми середнього заробітку, яка визначена без врахування податків та зборів, безпідставно відняв суму виплаченого йому відповідачем середнього заробітку з урахуванням утриманих податків та зборів.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за період з 05.10.2016 року по 30.09.2019 року в сумі 86547 грн. 22 коп. (177306,39 грн. - 90759,17 грн.), з утриманням з цієї суми податків і інших обов`язкових платежів.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір, пропорційно до задоволених вимог, в сумі 865 грн. 47 коп.

Згідно ч.1 ст.430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з відповідача середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць в сумі 2327 грн. 80 коп. (13,17 грн. х 176,75 годин), з утриманням з цієї суми податків і інших обов`язкових платежів.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст.2,3 Закону України Про оплату праці , п.п.1,2,3,8,10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, ст.119 КЗпП України, ст.ст.2,3,4,5,10-13,76-81,141,258,259,263-268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства Дніпровський електротранспорт Дніпровської міської ради про стягнення недоплаченої заробітної плати за час перебування на військовій службі - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпровський електротранспорт Дніпровської міської ради (49038, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького,119-а, код ЄДРПОУ 32616520) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з 05 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року в сумі 86547 грн. 22 коп., з утриманням з цієї суми податків і інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпровський електротранспорт Дніпровської міської ради (49038, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького,119-а, код ЄДРПОУ 32616520) на користь держави судовий збір в сумі 865 грн. 47 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з Комунального підприємства Дніпровський електротранспорт Дніпровської міської ради (49038, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького,119-а, код ЄДРПОУ 32616520) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітної плати в межах суми платежу за один місяць в сумі 2327 грн. 80 коп., з утриманням з цієї суми податків і інших обов`язкових платежів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 серпня 2020 року.

Суддя С.Ю.Казак