Рішення

від 29.05.2020 по справі 160/1685/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року Справа № 160/1685/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Н-транс до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Н-транс (далі - ТОВ Фірма Н-транс , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач) № 0000890515 та 0000900515 від 02.01.2020 року, відповідно до яких ТОВ Фірма Н-транс збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 506'348грн.75коп., в тому числі: визначено податкове зобов`язання у розмірі 405'079грн.00коп., застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 101'269грн.75коп. та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 156'196грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно дійшов висновків, викладених в акті №18455/04-36-05-15/36276261 від 23.12.2019 року. Позивач вважає, що висновки вказаного акту не ґрунтуються на повному, об`єктивному, неупередженому дослідженні та є порушенням діючого законодавства України, тому відповідно податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0000890515 та №0000900515 від 02.01.2020 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки за перевіряємий період факт включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість підтвердженні відповідними податковими накладними, а також здійснено коригування податкового кредиту у бік зменшення на підставі отриманих від постачальників розрахунків коригування на зменшення сум податку на додану вартість.

Отже, прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями неправомірно збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 506'348грн.75коп., в тому числі: визначено податкове зобов`язання у розмірі 405'079грн.00коп., застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 101'269грн.75коп. та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 156'196грн.00коп.. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, прийнятими без урахувань всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідки їх неправомірності та є підставою для скасування.

Ухвалою суду від 16.04.2020р. справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

12.05.2020 року представником відповідача подано письмовий відзив на позов, за змістом якого у задоволенні позову просить відмовити повністю, посилаючись на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача встановлено завищення ним податкового кредиту за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 в результаті взаємовідносин з контрагентами-постачальниками:

-ТОВ Гордобуд (нова назва ТОВ Євотрейд ) (код ЄДРПОУ 41012720), завищено податковий кредит за серпень 2017 року на загальну суму ПДВ 83'333грн.33коп.;

-ТОВ Екобудтраст (нова назва ТОВ Агро Технології ) (код ЄДРПОУ 40887280), завищено податковий кредит за серпень 2017 на загальну суму ПДВ 66'666грн.67коп.;

-ТОВ Ортон плюс (код ЄДРПОУ 40424066), завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 380'403грн.33коп.;

-ТОВ Юсіб (код ЄДРПОУ 39711012), завищено податковий кредит за грудень 2017 року на загальну суму ПДВ 8'921грн.00коп.;

-ТОВ Локут ЛТД (код ЄДРПОУ 40368211), завищено податковий кредит за вересень 2017 року на загальну суму ПДВ 66'666грн.67коп.

-ПАТ Укрзалізниця (код 40081279).

Таким чином, перевіркою ТОВ Фірма Н-транс встановлено порушення п.192.1 ст.192, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 405'079грн.00коп., у тому числі за

- серпень 2017 на суму 613грн.00коп.,

- вересень 2017 на суму 11'171грн.00коп.,

- березень 2018 на суму 23'247грн.00коп.,

- червень 2018 на суму 72'785грн.00коп.,

- липень 2018 на суму 61'021грн.00коп.,

- квітень 2019 на суму 7'764грн.00коп.,

- травень 2019 на суму 8'183грн.00коп.,

- червень 2019 на суму 220'295грн.00коп. та завищення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за червень 2019 на суму 156'196грн.00коп.

Відповідач вважає, що викладені висновки в акті перевірки від 23.12.2019 року №18455/04-36-05-15/36276261 відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Фірма Н-транс зареєстроване 08.02.2012 року Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, є платником податку на додану вартість.

У період з 11.12.2019 року по 17.12.2019 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі п.п.78.1.5 п.78.1, ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, згідно з наказом від 09.12.2019 року №1579, направлення від 09.12.2019 року №2221, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Фірма Н-транс з питання дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 23.12.2019 року №18455/04-36-05-15/36276261 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення п.192.1 ст.192, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 405'079грн.00коп. та завищення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за червень 2019 на суму 156'196грн.00коп.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000890515 та №0000900515 від 02.01.2020 року, відповідно до яких ТОВ Фірма Н-транс збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 506'348грн.75коп., в тому числі: визначено податкове зобов`язання у розмірі 405'079грн.00коп., застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 101'269грн.75коп. та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 156'196грн.00коп.

Не погодившись з Актом перевірки позивач звернувся до відповідача із запереченням та вимогою переглянути і скасувати висновки Акту перевірки на основі якого були винесені податкові повідомлення-рішення №0000890515 та №0000900515 від 02.01.2020 року.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень №0000890515 та №0000900515 від 02.01.2020 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з положенням п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено: витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Позивач та його контрагенти на момент складання податкових накладних, зазначених в акті перевірки, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Із змісту статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні також вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки зроблено висновки про те, що позивач в перевіряємому періоді порушено п.192.1 ст.192, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу, в результаті чого:

- занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 124'722грн.00коп.,

- завищено податкові зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 123'268грн.00коп.;

- завищено податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 787'191грн.00коп.

Зазначене з урахуванням встановлених порушень призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 405'079грн.00коп. та завищення розміру від`ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 156'196грн.00коп.

Дані висновки (з огляду на визначені суми заниження податку на додану вартість та завищення розміру від`ємного значення) зроблені з урахуванням не підтвердження на думку відповідача відображення позивачем в податковому обліку сум податку на додану вартість, віднесених до складу податкового кредиту (не підтверджені відповідними податковими накладними; неврахування розрахунків коригування на зменшення сум податку на додану вартість, віднесених до складу податкового кредиту) за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року.

Позиція відповідача полягає в тому, що позивачем протягом перевіряємого періоду включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість не підтверджені відповідними податковими накладними, а також не здійснено коригування податкового кредиту у бік зменшення на підставі отриманих від постачальників розрахунків коригування на зменшення сум податку на додану вартість.

На підтвердження виконання позивачем Податкового законодавства, у якості первинних бухгалтерських документів надано копії: обороти рахунків, розрахунки у вигляді таблиць, податковими накладними тощо.

Разом з тим, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п.192.1 ст.192, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 405'079грн.00коп. та завищення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за червень 2019 на суму 156'196грн.00коп.

Суд не може погодитись з висновками податкового органу виходячи з наступного.

Позивач мав взаємовідносини з Філією Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень ПАТ Укрзалізниця (ІПН 40075812655). На думку позивача ТОВ Фірма Н-транс завищено податковий кредит на суму 23'023грн.66коп. за вказаними взаємовідносинами за грудень 2018 року.

Не погоджуючись з такими висновками позивач зазначає, що загальний обсяг податкового кредиту (сум податку на додану вартість) сформованого за взаємовідносинами з Філією Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень ПАТ Укрзалізниця (ІПН 40075812655) за період грудень 2018 року склав 289'690грн.33коп. При цьому, слід звернути увагу, що в даному випадку треба враховувати саме ІПН, а не код ЄДРПОУ, тому що у філії Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень ПАТ Укрзалізниця існує багато кодів ЄДРПОУ виходячи з того, яка саме станція ПАТ Укрзалізниці надавала ті чи інші послуги. Вказані суми податку на додану вартість підтверджені належним чином складеними та зареєстрованими податковими накладними №28508//586, №21130//586, №18968//586. №14355//586, №11095//586, №8835//586. №6125//586. №3589//586.

Щодо взаємовідносин із Філією Центр транспортної логістики АТ Укрзалізниця (ІПН 40075812655) та сум відображених у податковій звітності з огляду на наявні первинні документи.

Як свідчать обставини справи ТОВ Фірма Н-транс невірно відобразило у податковій декларації (звітності) з податку на додану вартість (далі за текстом - Декларація) за жовтень 2016 року та додатку І Декларації суму коригування податкового кредиту у розмірі -20'759грн.00коп. (обсяг постачання без податку на додану вартість, за 0 % ставкою), та невірно відобразило суму податку на додану вартість гр. 5 та гр. 6 у додатку 1 Декларації. Вказане пояснюється тим, що ТОВ Фірма Н-транс ніколи не мало взаємовідносин з Філія Центр транспортної логістики АТ Укрзалізниця (ІПН 40075812655) за ставкою 7% , а виключно за ставками 0% та 20% . Тому дані у додатку 1 Декларації за графами 5 та 6 відображені помилково, фактично дані графи повинні бути пустими. В самій Декларації за жовтень 2016 у розділі Податковий кредит, графа 12 колонка А заповнена вірно та відображена в ній сума є вірною, натомість колонка Б, має бути зі знаком - , тоді дані в графі 17 зменшаться, та будуть рівними 606'246грн.24коп. Таким чином, ТОВ Фірма Н-транс помилково невірно відобразило податковий кредит у розмірі 20'759грн.00коп.

В описовій частині на сторінці 17 Акту перевірки зазначено, що ТОВ Фірма Н-Транс (Покупець), укладено договір про надання послуг від 12.12.2018 року №08777/ЦТЛ-2018 року з Філією Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень ПАТ Укрзалізниця (Постачальник). При цьому, в порушення п.192.1 ст.192 Податкового кодексу позивачем завищено податковий кредит, оскільки не проведено коригування податкового кредиту у бік зменшення на суму ПДВ 133'265грн.00коп., в зв`язку з отриманням послуг міжнародного перевезення, що оподатковуються за ставкою 0% в т.ч. по періодам вересень 2018 року - 35790,0 грн., жовтень 2018 року - 4638.0 грн, листопад 2018 року -8601.0 грн . грудень 2018 року - 44117.0 грн , січень 2019 року 37902 грн , лютий 2019 року - 2217,0 грн. Зазначене на думку відповідача призвело до заниження суб`єктом господарювання показників у рядку 14 Декларації ( Коригування податкового кредиту ) на суму ПДВ 158176,0 грн , у тому числі по періодам: жовтень 2016 року - 24'911грн.00коп. , вересень 2018 року - 35'790грн.00коп. , жовтень 2018 року - 4'638грн.00коп., листопад 2018 року - 8,601грн.00коп., грудень 2018 року - 44,117грн.00коп., січень 2019 року - 37'902грн.00коп., лютий 2019 року - 2'217грн.00коп.

Разом з цим, відповідачем не враховано, що оскільки дані розрахунки коригування вписані за попередні періоди, а саме жовтень та грудень 2018 року, січень, лютий, березень та квітень 2019 року, а фактично складені (виписані) у наступних періодах, тому коригування податкового кредиту (у бік зменшення сум податку на додану вартість) по підприємству Філія Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень ПАТ Укрзалізниця фактично були проведені за фактом їх отримання (реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), відображені у податковій звітності такі періоди та впливали на суму розрахунку ПДВ у відповідних періодах, а саме у:

жовтні 2018 року - 40'428грн.00коп. (за вересень та жовтень 2018 року у розмірі 35'790грн.00коп. та 4'638грн.00коп. відповідно);

грудні 2018 року - 8'493грн.93коп. (частина суми за листопад 2018 року);

січні 2019 року - 34'027грн.65коп. (частина суми грудня 2018 року (30'697грн.97коп.) та частина суми січня 2019 року (3'329грн.68коп.);

лютому 2019 року - 44'528грн.70коп. (частина суми грудня 2018 року (8'842грн.88коп., частина суми січня 2019 року (33'468грн.82коп.), сума за лютий 2019 року (2'217грн.00коп.).

березні 2019 року - 5'678грн.99коп. (частина суми листопада 2018 року (106грн.72коп.). частина суми грудня 2018 року (4'469грн.20коп.), частина суми січня 2019 року (1'103грн.07коп.).

квітні 2019 року - 106грн.72коп. (частина суми грудня 2018 року).

Окрім цього, податковою перевіркою не було встановлено, але знайдено позивачем, наступні помилки, які також мають бути виправленими та впливають на формування податкових зобов`язань та відповідно зменшують суму визначену відповідачем як заниження податку на додану вартість, яка підлягає сплаті за наслідками проведеної перевірки.

1) У березні 2017 року по підприємству ПАТ ДТЕК Дніпроенерго (код ЄДРПОУ 00130872) загальний обсяг податкових зобов`язань, на які повинно бути виписано податкові накладні складає 53'529грн.85коп. (сума ПДВ 8'921грн.64коп.), а виписано: (додаток 5) 38'040грн.45коп. - (додаток 1) 24'411грн.69коп. = 13'628грн.76коп. (сума ПДВ). Хоча загальний обсяг по актам виконаних робіт та оплатам повинен бути 53'529грн.85коп. включаючи ПДВ - 8'921грн.64коп. Треба виправити податкові зобов`язання у розмірі 4'707грн.12коп. сума ПДВ відповідно до даних журналу обліку по рахунку 361 за березень 2017 року.

2) У травні 2017 року сума податкових зобов`язань по підприємству ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля (код ЄДРПОУ 00178353) по актах виконаних робіт та оплатам має бути 569'462грн.54коп. (сума ПДВ 94'910грн.42коп.) Вказана сума складається з:

- 225'000грн.00коп. (з ПДВ) (перша подія - акт виконаних робіт по договору №12-15/3952-У від 31 05 2017 року);

- 344462грн.54коп. (перша подія - оплата 31.05.2017 року у розмірі 200'000грн.00коп., та залишок у розмірі 144'462грн.54коп. по додатковій угоді №3 до договору №12-15/3952-У від 31 05.2017 року).

Проте, позивач помилково виписав податкові накладні на суму 650'000грн.00коп. (ПДВ 108'333грн.33коп.), та не встиг відкоригувати дані розбіжності. Необхідно зменшити податкові зобов`язання на суму ПДВ 13'422грн.91коп. відповідно до даних журналу обліку по рахунку 361 за травень 2017 року.

3) У вересні 2017 року сума виписаних та задекларованих податкових зобов`язань по підприємству ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля (код ЄДРПОУ 00178353) складає 668'340грн.42коп. (сума ПДВ 111'390грн. 07коп.) Фактично має бути 625'000грн.00коп. (сума ПДВ 104'166грн.67коп.) згідно актів виконаних робіт та оплатам:

- 225'000грн.00коп. (з ПДВ) (перша подія - акт виконаних робіт по договору №12-15/3952-У від 31.05.2017 року),

- 300'000грн.00коп. та 100'000грн.00коп. (з ПДВ) (перша подія оплати від 12.09.2017 року та від 30.09.2017 року на підставі додаткової угоди №3 до договору №12-15/3952-У від 31.05.2017 року)

Необхідно виправити (зменшити) суму податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 7'223грн.40коп., згідно даних журналу обліку по рахунку 361 за вересень 2017 року.

У квітні 2018 року сума виписаних та задекларованих податкових зобов`язань по підприємству ТОВ ПЗА (код ЄДРПОУ 24712076) складає 156'412грн.02коп. (сума ПДВ 26'068грн.67коп.). Фактично сума взаємовідносин складає 155'895грн.22коп. (сума ПДВ 25'982грн.54коп. ) 202'072грн.00коп. - перша подія оплати за квітень 2018 року, за мінусом сальдо початкового по Дт. 4'247грн.78коп. та за мінусом 0% ставки по акту виконаних робіт за квітень 2018 року №04/2018 від 30.04.2018 року у розмірі 41'929грн.00коп.

Всього сума виписаних податкових накладних з ПДВ повинна складати 155'895грн.00коп. (сума ПДВ 25'982грн.00коп. ) Необхідно виправити (зменшити) суму податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 86грн.14коп., відповідно даних журналу обліку по рахунку 361 за квітень 2018 року.

Також слід зазначити, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1).

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджений наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за №1300/27745 (далі за текстом - Порядок №727).

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку №727, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Пунктами 3-5 розділу II Порядку №727 передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів

Крім того, пунктом 86.10 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Таким чином, контролюючий орган повинен здійснити посилання на первинні документи, які складаються платником під час здійснення фінансово-господарської діяльності та відображаються під час обліку (формування) доходів та витрат (податкових зобов`язань та податкового кредиту), на підставі яких встановлені порушення, а також врахувати як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника, зокрема, факт наявності від`ємного значення сум податку на додану вартість за попередні та поточні податкові (звітні) періоди, за даними податкової звітності протягом перевіряємого періоду.

З матеріалів вбачається, що наявність вказаного від`ємного значення підтверджується даними декларацій позивача та відповідно матеріалами перевірки. Однак, відповідачем в ході перевірки не враховані вказані показники (наявність від`ємного значення), не здійснено коригування показників податкової звітності та відповідно врахування його при визначенні суми заниження податку на додану вартість (визначення суми податку яка підлягає сплаті до бюджету за наслідкам перевірки).

Отже відповідачем не враховано факт заниження платником від`ємного значення у відповідних періодах (з урахуванням наявних показників дія формування податкових зобов`язань та податкового кредиту), тому відповідно мало б місце відсутність нарахування податку на додану вартість до сплати за наслідками перевірки у розмірі, визначеному в податковому повідоміенні-рішенні № 0000890515 від 02.01.2020 року

За таких обставин, відповідачем не надано належних доказів, що підтверджували б порушення норм чинного законодавства позивачем.

Згідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідач у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України), з урахуванням наведених положень КАС України позивачем доведено протиправність винесених ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000890515 та №0000900515 від 02.01.2020 року, які є предметом оскарження, прийняті відповідачем необґрунтовано, у зв`язку з чим підлягають скасуванню, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 9' 938грн.18коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 139, 241-246, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Н-транс до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0000890515 та №0000900515 від 02.01.2020 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Н-транс (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул.Єкатеринославська буд.14 ЄДРПОУ 36276261) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) судовий збір у розмірі 9' 938грн.18коп. (дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень 18коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова