Рішення

від 10.08.2020 по справі 640/20041/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2020 року м. Київ №640/20041/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомНавчального закладу комунальної форми власності Навчально-виробничий центр Професіонал доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень встановив:

Навчальний заклад комунальної форми власності Навчально-виробничий центр Професіонал звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2019 року №0657751213, №0657781213 про стягнення з НВЦ Професіонал штрафу у сумі 23887,14 грн. та 3056,62 грн., загальна сума 26943,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Навчальний заклад комунальної форми власності Навчально-виробничий центр Професіонал своєчасно сплачував узгоджені податкові зобов`язання, в той же час, щодо порушених строків сплати податкових зобов`язань представником позивача зазначено, що таке порушення допущено через протиправну постанову Головного управління Держпраці у Київській області, яка визнана рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року, яке набрало законної сили 21 червня 2019 року, протиправною, у зв`язку з чим позивачем не з власної вини допущено прострочення строків сплати податкових зобов`язань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмовий відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що перевіркою встановлено порушення строків сплати узгодженого грошового зобов`язання, що є підставою для застосування фінансових санкцій.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Навчально-виробничим центром Професіонал (код ЄДРПОУ 4013666).

За результатами перевірки складено Акт від 19 липня 2019 року №18722/16-15-12-13-20, згідно висновків якого Навчально-виробничим центром Професіонал порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість.

Позивачем подано заперечення на акт камеральної перевірки до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Відповідач листом від 06 серпня 2019 року №147107/10/26-15-12-13-18 повідомив позивача про залишення висновків акту перевірки без змін.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2019 року №0657751213, яким визначено позивачу штраф у розмірі 20% у сумі 119436,70 грн.

Водночас відповідачем також прийняте податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2019 року №0657781213, яким визначено позивачу штраф у розмірі 10% у сумі 30566,20 грн.

Позивачем подано скаргу на вищезазначені податкові повідомлення - рішення до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 11 жовтня 2019 року №5290/6/99-00-08-05-05 скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2019 року №0657751213 та №0657781213 - без змін.

Вважаючи протиправними вказані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій(розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строк і у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій(митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Разом з тим, нормами Бюджетного кодексу України, а саме, частиною першою статті 43 та частиною п`ятою статті 45 передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем штраф за податковим повідомленням-рішенням від 18 червня 2018 року №360791206 сплачений платіжним дорученням №33316 від 02 липня 2018 року, а не 22 жовтня 2018 року, як зазначено в акті перевірки Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

У свою чергу, відповідно до статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В той же час, на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області державним виконавцем Колодчуком С.В винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 листопада 2018 року ВП № 57563435. Постановою у виконавчому провадженні №57563435 від 02 листопада 2018 року на рахунки НВЦ Професіонал накладено арешт. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року №640/19067/18 задоволено позов Навчального закладу комунальної форми власності НВЦ Професіонал до Головного управління Держпраці у Київській області, визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу №KB788/1063/АВ/ТД/ФС-374 від 14 серпня 2018 року на НВЦ Професіонал в сумі 2122110,00 грн.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва набрало чинності 21 червня 2019 року. Постановою про закінчення виконавчого провадження від 24 червня 2019 року ВП №57563435, одержаною НВЦ Професіонал 02 липня 2019 року виконавче провадження закінчено. Згідно з Постановою Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про зняття арешту з коштів від 20 червня 2019 року ВП № 57563435, банківські рахунки розблоковано. Після зняття арешту з банківських рахунків, НВЦ Професіонал в повному обсязі виконав свої податкові зобов`язання, що підтверджується платіжними дорученнями №51 від 27 червня 2019 року та №71 від 05 липня 2019 року.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету. А оскільки порушення строку сплати узгоджених сум відбулось не з вини позивача, що підтверджується вищенаведеними обставинами, тому таке прострочення не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений вказаною нормою ПК України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України штрафних (фінансових) санкцій.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 14 березня 2019 року по справі № 825/2388/18.

Оскільки позивачем фактично здійснено необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого податкового обов`язку, суд вважає, що прострочення сплати узгоджених сум податкових зобов`язань, що відбулось через накладення арешту на банківські рахунки позивача на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області, яка визнана у судовому порядку протиправною, не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений строк, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд зазначає, що доводи, викладені відповідачем в письмових запереченнях не спростовують вище встановленого судом.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті вищевказаних зобов`язань, не можуть бути підставою для застосування штрафу, передбаченого статті 126 ПК України. З урахуванням висновків Верховного Суду, позивач не вважається таким, що пропустив строк сплати податку, у зв`язку з чим нарахування штрафу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є протиправним.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Навчального закладу комунальної форми власності Навчально-виробничий центр Професіонал задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2019 року №0657751213, №0657781213 про застосування до НВЦ Професіонал штрафу у сумі 23887,14 грн. та 3056,62 грн., загальна сума 26943,76 грн.

3. Стягнути на користь Навчального закладу комунальної форми власності Навчально-виробничий центр Професіонал (01001, м. Київ, вулиця В. Житомирська, 19, літера Б, код ЄДРПОУ 04013666">04013666) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко