Постанова

від 20.10.2020 по справі 640/20041/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20041/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Навчального закладу комунальної форми власності Навчально-виробничий центр Професіонал до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Навчальний заклад комунальної форми власності Навчально-виробничий центр Професіонал звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2019 року № 0657751213 та № 0657781213 про стягнення з НВЦ Професіонал штрафу в сумі 26 943, 76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків акту перевірки дійсним обставинам справи, у зв`язку з чим позивача безпідставно притягнуто до відповідальності. Також апелянт щодо частини зафіксованих в акті порушень граничних термінів сплати податкових зобов`язань вказує, що такі не могли бути ним виконані у строк через безпідставний арешт коштів. Після же зняття арешту, ним було сплачено узгоджені суми податкових зобов`язань.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено, при цьому суд першої інстанції виходив з того, що в межах спірних правовідносин відсутній склад податкового правопорушення, у зв`язку з чим контролюючим органом безпідставно застосовано штрафні санкції.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Свої доводи обґрунтовує наявністю податкового правопорушення з боку позивача, яке полягає у порушенні вимог п. 203.2 ст. 203 ПК України, якою регламентовано обов`язок платника податку сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті. Так, проведеною перевіркою встановлено, що суму податку на додану вартість НВЦ Професіонал сплачено несвоєчасно, отже штрафні санкції, застосовані згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на підставі ст. 126 ПК України є правомірними.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, вказуючи про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що 19.07.2019 відповідачем проведено камеральну перевірку НВЦ Професіонал з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, наслідки якої оформлені актом № 18722/26-15-12-13-20.

Проведеною перевіркою встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених п. 50.1 ст. 50, п.п. 57.1, 57.3 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме - згідно наведеної у акті таблиці встановлено порушення строків сплати податкового зобов`язання по 6 податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з січня по червень 2019 року, а також податкового повідомлення-рішення № 360791206 від 18.06.2018.

Позивачем були подані заперечення проти акту перевірки, які розглянуті відповідачем згідно листа від 06.08.2019 № 147107/10/26-15-12-13-18 та відхилені.

На підставі висновків акту перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві 07 серпня 2019 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0657751213, згідно з яким за порушення п.п. 57.1, 57.3 ст. 57, ст. 203 ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 20% несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання в сумі 23 887, 14 грн;

- № 0657781213, згідно з яким за порушення п.п. 57.1, 57.3 ст. 57, ст. 203 ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 10% несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання в сумі 3 056, 62 грн.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаних податкових повідомлень рішень, проте рішенням Державної податкової служби України від 11.10.2019 № 5290/6/99-00-08-05-05, останні залишені без змін, а скарга без задоволення.

Незгода позивача із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями обумовили його звернення до суду із цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

За приписами пункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

У зв`язку з набранням чинності з 1 січня 2017 року змін до ПК України, зокрема і до статті 75 цього Кодексу, предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом була проведена саме перевірка з питань щодо своєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ.

Така перевірка здійснюється на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, і вона може бути проведена контролюючим органом протягом 1095 днів від дати зарахування грошових коштів.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 03 квітня 2020 року в справі № 640/1091/19 та від 03 квітня 2020 року в справі № 160/933/19.

За встановленими обставинами справи, проведеною камеральною перевіркою встановлено, що платник порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктами 57.1, 57.3 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України.

Так, порядок надання податкової декларації з ПДВ та строки розрахунків з бюджетом визначені статтею 203 ПК України.

Відповідно до пунктів 203.1, 203.2 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, на платника податку покладено обов`язок щодо самостійної сплатити суми податкового зобов`язання, зазначеної у податковій декларації, протягом 10 календарних днів. При цьому у разі несвоєчасної сплати платником податків узгодженого грошового зобов`язання податкове законодавство наділяє контролюючий орган правом нарахувати штраф.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем було порушено терміни сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за 6 податковими деклараціями за період з січня по червень 2019 року, а також за податковим повідомленням-рішенням № 360791206 від 18.06.2018.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем штраф за податковим повідомленням-рішенням від 18 червня 2018 року № 360791206 сплачений платіжним дорученням № 33316 від 02 липня 2018 року, а не 22 жовтня 2018 року, як зазначено в акті перевірки, у зв`язку з чим в цій частині не порушено граничний термін сплати податкового зобов`язання.

Крім цього, згідно з податковою декларацією за травень 2019 року № 9131996288 J02001 на суму 42 998, 00 грн, поданою до контролюючого органу 20.06.2019, позивач сплатив вказану суму відповідно до платіжного доручення № 51 від 27 червня 2019 року, тобто в межах встановленого строку.

В той же час, зафіксована в акті перевірки сума 1 585, 29 грн, сплачена 05.07.2019 згідно платіжного доручення № 71 є сумою пені за несвоєчасну сплату ПДВ до бюджету, а не сплатою недоїмки з цього ж податку.

Стосовно прострочення сплати податкових зобов`язань за поданими податковими деклараціями з ПДВ за період з січня до травня 2019 року.

За встановленими обставинами справи, на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області № KB788/1063/АВ/ТД/ФС-374 від 14 серпня 2018 року державним виконавцем Колодчуком С.В винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 листопада 2018 року ВП № 57563435. Постановою у виконавчому провадженні № 57563435 від 02 листопада 2018 року на рахунки НВЦ Професіонал накладено арешт.

В подальшому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року в справі № 640/19067/18 задоволено позов Навчального закладу комунальної форми власності НВЦ Професіонал до Головного управління Держпраці у Київській області, внаслідок чого визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу № KB788/1063/АВ/ТД/ФС-374 від 14 серпня 2018 року на НВЦ Професіонал в сумі 2 122 110, 00 грн.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року набрало чинності 21 червня 2019 року.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 24 червня 2019 року у виконавчому провадженні № 57563435, виконавче провадження закінчено.

Згідно з Постановою Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про зняття арешту з коштів від 20 червня 2019 року ВП № 57563435, банківські рахунки розблоковано.

Після зняття арешту з банківських рахунків, 25 червня 2019 року НВЦ Професіонал в повному обсязі виконав свої податкові зобов`язання.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що оскільки позивачем фактично здійснено необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого податкового обов`язку, прострочення сплати узгоджених сум податкових зобов`язань, що відбулось через накладення арешту на банківські рахунки позивача на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області, яка визнана у судовому порядку протиправною, не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений строк, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті вищевказаних зобов`язань, не можуть бути підставою для застосування штрафу, передбаченого статті 126 ПК України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк