ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2020 року м. Київ №640/18581/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Айрен Дейл доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України проскасування постанови встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю Айрен Дейл звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просило суд:
- скасувати постанову №З-2705/2/1010-640/02 від 27 травня 2019 року Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що акт про недопущення до перевірки та протокол про порушення були складені відповідачем безпідставно, а тому винесена на їх підставі постанова є незаконною. Зокрема, акт та протокол оформлені відповідачем у зв`язку з відмовою у допуску його посадових осіб до перевірки, але факт відмови у допуску до перевірки не мав місця. Директор АЗС Олійник Сергій Васильович не є працівником позивача, крім того позивача не повідомлено про наміри і підстави проведення перевірки з 21 квітня 2019 року по 14 травня 2019 року посадовими особами відповідача. Також позивач зазначив, що в порушення абзацу 2 пункту 17 Постанови КМУ від 06 квітня 1995 року №244 Про затвердження порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - уповноважена особа відповідача не повідомила про час і місце розгляду справи суб`єкту містобудування, який притягується до відповідальності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову, стверджуючи про його необґрунтованість, оскільки вважає, що Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Бутківський Олександр Миколайович діяв відповідно до вимог чинного законодавства, висновки щодо суті виявлених порушень відповідають дійсним обставинам, тому оспорювана постанова прийнята правомірно, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проведено позапланову перевірку вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних будівельних норм, стандартів і правил Товариством з обмеженою відповідальністю Айрен Дейл на об`єкті будівництво АЗС за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Мироцька сільська рада, кадастровий номер 3222484800:03:008:5002 .
Підставою для проведення указаної перевірки позивача стало звернення громадської організації Стоп Нелегал від 07 лютого 2019 року (вхідний №10/10-0702/48) стосовно здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю з питань дотримання службовими особами забудовників вимог містобудівного законодавства під час проведення будівельних робіт на об`єктах будівництва АЗС у Київській області.
На підставі цього листа Держархбудінспекцією видано наказ від 22 квітня 2019 року №110-П Про проведення позапланової перевірки .
Відповідно до цього наказу Держархбудінспекції посадовим особам відповідача видано направлення для проведення позапланового заходу від 24 квітня 2019 року №257.19/01 строком дії з 25 квітня 2019 року до 14 травня 2019 року.
За результатами перевірки складено акт від 14 травня 2019 року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельного галузі для виконання покладених на них функцій, в якому заначено про недопущення посадових осіб відповідача до проведення перевірки на об`єкті будівництво АЗС за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Мироцька сільська рада, кадастровий номер 3222484800:03:008:5002 , що виразилося у не допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництво АЗС за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Мироцька сільська рада, кадастровий номер 3222484800:03:008:5002 , що є порушення пункту 1 частини третьої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та підпункту 1 пункту 11 Порядку №533.
На підставі згаданого акту відповідачем:
- винесено припис від 14 травня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким позивача зобов`язано надати документи та допустити посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю для проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництво АЗС за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Мироцька сільська рада, кадастровий номер 3222484800:03:008:5002 27 травня 2019 року;
- прийнято постанову від 27 травня 2019 року №З-2705/2/1010-640/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на підставі пункту 2 частини шостої статті 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності до позивача застосовано штраф у сумі 57 630 грн.
Вважаючи постанову №З-2705/2/1010-640/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 травня 2019 року такою, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурного - будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі Постанова № 553), ДБН України та іншими підзаконними актами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом №3038-VI (зі змінами та доповненнями), котрий спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до статті 41 Закону №3038 державний архітектурно - будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно -будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
- безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;
- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
У відповідності до абзацу 7 пункту 12 Постанови №553, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно - будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.
В свою чергу, згідно з пунктом 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Пунктом 9 Порядку №553 визначено, що обов`язковою умовою є те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Статтею 41 Закону №3038 та пунктами 16 - 18, 20, 21 Постанови №553 за результатами державного архітектурно - будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, встановлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно - будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності
Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
Посадовими особами ДАБІ 14 травня 2019 року складено акт про недопущення посадових осіб на об`єкт будівництва, виконання покладених на них функцій та протокол від 14 травня 2019 року про адміністративне правопорушення, які направлені позивачу поштовим зв`язком з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 22, 23 Порядку №553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно - будівельного контролю, який наклав штраф. Органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.
Як встановлено судом, спірна постанова №З-2705/2/1010-640/02 від 27 травня 2019 року винесена за вчинення правопорушення щодо недопущення посадових осіб органів державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
Разом з тим на думку суду, відповідачем протиправно встановлено недопуск посадових осіб до проведення позапланової перевірки на об`єкт, виходячи з наступного.
Позивач у позовній заяві стверджує, що не отримував жодного повідомлення про проведення перевірки.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву вказує, що направлення повідомлення про проведення перевірки здійснюється у випадку проведення планового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, а відносно позивача було проведено позапланову перевірку.
Таким чином, на думку відповідача, проведення позапланового заходу контролю не потребує завчасного повідомлення суб`єкта містобудівної діяльності.
Однак, із таким твердженням не можна погодитись з огляду на таке.
Як вбачається із положень чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема Порядку №553 суб`єкт містобудівної діяльності, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 14 Порядку №553).
Одночасно із цим, такий суб`єкт містобудування наділений кореспондуючим правом бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 Порядку №553).
При цьому, згідно з імперативними приписами пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Зважаючи на викладене вище, належне виконання суб`єктом містобудування обов`язку допустити до проведення перевірки посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю безпосередньо залежить від реальної можливості скористатись своїм правом бути присутнім під час здійснення такого контролю.
Зазначене відповідає необхідності дотримання принципу належного урядування. Так, у справі Рисовський проти України ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб [...]. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок [...] і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси [...] (Rusovskyy v. Uкrаіnе, по. 29979/04, §70, 20 Осtober 2011).
Одночасно із цим, суб`єкт містобудівної діяльності фактично позбавлений можливості реалізувати своє право брати участь у заходах контролю та, як наслідок, - виконати належним чином обов`язок щодо допуску до проведення перевірки у разі, якщо він не володіє достовірними даними про проведення такого заходу.
Отже, неповідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю відповідного суб`єкта про заплановане проведення заходу контролю (в тому числі і позапланового) свідчить про порушення таким органом принципу належного урядування.
Судом встановлено, що відповідач не повідомив товариство про наміри проведення перевірки, тому висновки відповідача про те, що посадова особа підприємства відмовила у допуску до перевірки безпідставні та суперечать встановленому порядку перевірок.
Суд зазначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункт 9 Порядку № 553).
За змістом пункту 2 частини шостої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі тридцять мінімальних заробітних плат за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Суб`єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає як у активних діях, спрямованих на перешкоджання посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю потрапити на об`єкт будівництва, так і у пасивній поведінці, наслідком якої є неможливість провести перевірку.
Відповідач стверджує, що 14 травня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Бутківським Олександром Миколайовичем на підставі направлення на проведення позапланової перевірки здійснено вихід на об`єкт будівництво АЗС за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Мироцька сільська рада, кадастровий номер 3222484800:03:008:5002 , де директором АЗС Олійником Сергієм Васильовичем, Бутківський Олександр Миколайович був не допущений до проведення перевірки.
На думку відповідача факт недопуску підтверджується актом, протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Надаючи оцінку вказаному акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій судом встановлено, що акт складений виключно головним інспектором Бутківським Олександром Миколайовичем без залучення будь-яких осіб (в тому числі свідків), які підтверджували б факт недопуску до перевірки.
Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджені Наказом Мінрегіону від 15 травня 2012 року №240 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 липня 2012 року № 1116/21428). Додатком 2 до цього наказу затверджений Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
Обов`язковими реквізитами цього акту є: дата складання; місце складання; посада, прізвище осіб, що проводили перевірку; посаді, прізвища та ініціали залучених осіб; посади, прізвища уповноваженої особи юридичної особи.
Таким чином, факт не допуску представника відповідача підтверджений виключно заінтересованою особою, та в порушення вимог наказу №240 від 15 травня 2012 року не підтверджений іншими особами.
Отже, у суду відсутні підстави вважати, що позивач відмовив у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення позапланової перевірки.
Суд наголошує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача та підтверджували факт присутності його уповноваженого представника 14 травня 2019 року під час проведення позапланової перевірки, а тому судом не приймаються твердження відповідача в частині присутності представника позивача під час проведення цієї позапланової перевірки, оскільки Олійник Сергій Васильович не є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю Айрен Дейл , що підтверджується звітом форми 1-ДФ за 2-й квартал 2019 року.
Суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду правомірність постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності З-2705/2/1010-640/02 від 27 травня 2019 року, винесеної Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Бутківським Олександром Миколайовичем.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Айрен Дейл задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову №З-2705/2/1010-640/02 від 27 травня 2019 року Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Айрен Дейл (04080, м. Київ, вулиця Юрківська, 40/5, офіс 3, код ЄДРПОУ 37341954) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2020 |
Оприлюднено | 11.08.2020 |
Номер документу | 90863935 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шейко Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні