Рішення

від 10.08.2020 по справі 640/16432/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2020 року м. Київ №640/16432/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Перша газопромислова компанія доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Перша газопромислова компанія звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю Перша газопромислова компанія , оформленого актом опису майна №188/26-15-17-02-26 від 19 червня 2019 року;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві здійснити заходи щодо звільнення майна Товариства з обмеженою відповідальністю Перша газопромислова компанія , описаного згідно акту опису №188/26-15-17-02-26 від 19 червня 2019 року, з під податкової застави та виключення відомостей про податкову заставу з відповідних реєстрів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що позивачем не отримувались податкові-повідомлення рішення від 08 квітня 2019 року №1372615147, №1362615147, крім того звертав увагу суду на те, що у період з 2017 року по 27 травня 2019 року у Товариства з обмеженою відповідальністю Перша газопромислова компанія взагалі відсутній податковий борг, у зв`язку з чим рішення про опис майна підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що уся кореспонденція направлялась на адресу, зазначену в інформаційно-телекомунікаційних системах. Крім того відповідач наголосив, що внесені відповідні коригування до інтегрованої картки платника податків у зв`язку з оскарженням податкових повідомлень - рішень від 08 квітня 2019 року №1372615147, №1362615147, проте за позивачем на даний час все ще обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 47,89 грн., у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення про опис майна, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головними державними ревізорами-інспекторами відділу спеціальних перевірок управління по взаємодії з правоохоронними та іншими органами Департаменту аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Герасимчуком Ігорем Петровичем та Югцуком Олександром Степановичем проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB Перша газопромислова компанія з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із TOB Брокс Інвестмент (код 39526679) за квітень 2016 року, із TOB Дженерал Сгіейс (код 40101462) за травень, червень 2016 року, з TOB Селінкс Україна (код 40086172) за червень, серпень, вересень 2016 року, з TOB Статус Альянс (код 40517333) за вересень 2016 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства.

За результатами перевірки складений акт від 19 лютого 2019 року № 40/26-15-14-07-02-10/39832909.

Відвідавши особистий електронний кабінет платника податків на офіційному сайті ДФС України (www.cabinet.sfs.gov.ua) 06 червня 2019 року позивачем виявлено збільшення сум податкового боргу з податків на додану вартість та прибуток.

На адресу відповідача 12 червня 2019 року направлено запит про надання інформації та документів стосовно нарахування вищевказаних сум податків.

Позивачем 25 липня 2019 року отримано рекомендований лист від відповідача за №134461/10/26-15-14-07-02-15 від 16 липня 2019 року із повідомленням про те, що на підставі Акту перевірки від 19 лютого 2019 року №40/26-15-14-07-02-10/39832909 прийняті податкові повідомлення рішення від 08 квітня 2019 року №1372615147, №1362615147, які направлено на податкову адресу TOB Перша Газопромислова Компанія засобами поштового зв 'язку рекомендованим листом з повідомленням.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення повернулись до відповідача 10 квітня 2019 року з відміткою про неможливість доставлення поштового відправлення.

Позивач подав 30 липня 2019 року до Державної фіскальної служби України відповідні скарги на податкові повідомлення-рішення. Повідомлення про подання скарги надіслано на адресу відповідача, також.

За наслідками звернення до відповідача позивач 13 серпня 2019 року отримав примірник Акту опису майна №188/26-15-17-02-26 від 19 червня 2019 року.

На адресу відповідача 15 серпня 2019 року позивачем направлено заяву про припинення обтяжень у зв`язку із відсутністю податкового боргу. Станом на дату подачі позову відповіді, як стверджує позивач, отримано не було.

Вважаючи рішення про опис майна контролюючого органу протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податкова застава це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.3 статті 87 ПК України передбачено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

-майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

-майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

-майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

-кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім`я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005), отримані від замовників морських та річкових суден та інших плавучих засобів;

-майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України;

-майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

-майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу";

-кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Згідно з статтею 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункту 88.1). Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункту 88.2).

Змістом пункту 89.3 статті 89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до положень підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Підпунктом 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що оскарженням рішень контролюючих органів є оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов`язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

З аналізу наведених норм слідує право платника податків, у разі якщо він вважає, що контролюючим органом прийнято рішення, або вчинена дія (бездіяльність), які суперечать законодавству чи виходять за межі повноважень контролюючого органу, звернутися до податкового органу вищого рівня або до суду з їх оскарженням. Разом з тим, рішення (дія чи бездіяльність) контролюючого органу, як суб`єкта владних повноважень, повинні вважатися правомірними, поки інше не установлено уповноваженим суб`єктом у результаті розгляду та вирішення справи.

В даному випадку, хоч позивачем і оскаржуються податкові повідомлення-рішення від 08 квітня 2019 року №1372615147, №1362615147 у судовому порядку, в той же час, за позивачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 47,89 грн., доказів сплати даного податкового боргу позивачем до суду не надано.

Підстави для звільнення майна платника податків з-під податкової застави визначені статтею 93 ПК України.

Так, пунктом 93.1 статті 93 ПК України встановлено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання.

- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.

В даному випадку, відсутні обставини закінчення будь-якої з вищезазначених подій, відсутні обставини встановлення протиправності акту про опис майна у податкову заставу або дії контролюючого органу щодо взяття у податкову заставу автотранспортних засобів, які перебувають у власності позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення, оформлене актом опису майна №188/26-15-17-02-26 від 19 червня 2019 року, та як наслідок про відмову в задоволенні позову.

Щодо посилань позивача на не направлення акту від 19 лютого 2019 року №40/26-15-14-07-02-10/39832909 та податкових повідомлень - рішень від 08 квітня 2019 року №1372615147, №1362615147, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з пунктом 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Як зазначає позивач до 20 березня 2019 року податковою адресою Товариства з обмеженою відповідальністю Перша газопромислова компанія була: 02002, м. Київ, вулиця Мильчакова, будинок 8, квартира 72.

В той же час, з 20 березня 2019 року позивач, за рішенням загальних зборів, змінив місцезнаходження на нову адресу: 02002, м. Київ, вулиця Євгена Свирстюка, 21 офіс 604, про що зроблено запис у Єдиному державної реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21 березня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, поштові відправлення з податковими повідомленнями-рішенням від 08 квітня 2019 року №1372615147, №1362615147 дійсно направлені на адресу 02002, м. Київ, вулиця Мильчакова, будинок 8, квартира 72 та повернуті у зв`язку з неможливістю доставлення такого поштового відправлення.

В той же час, суд звертає увагу учасників справи на наступне.

Відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику)

Згідно з абзацом 2 пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Пунктом 42.3 статті 42 ПК України встановлено, що якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Відповідно до пункту 66.1 статті 66 ПК України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб`єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Перша газопромислова компанія не повідомило контролюючий орган про зміну податкової адреси, у зв`язку з чим, суд не приймає доводи позивача щодо неналежного направлення та вручення податкових повідомлень-рішень від 08 квітня 2019 року №1372615147, №1362615147 та не обізнаність позивача про існування або збільшення податкового боргу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Перша газопромислова компанія залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко