Ухвала

від 07.12.2020 по справі 640/16432/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16432/19

УХВАЛА

07 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої - судді: Земляної Г.В., суддів - Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В., розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору та матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша газопромислова компанія" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша газопромислова компанія" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу, -

ВСТАНОВИЛА:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша газопромислова компанія" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року апеляційну скаргу апелянта залишено без руху в зв`язку з відсутністю документа про сплату судового збору в розмірі 2881,50 грн та надано строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту вручення зазначеної ухвали, яку отримано апелянтом 30 вересня 2020 року.

Від апелянта до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, в якому апелянт вказує, що вирішення питання щодо сплати судового збору є складним і потребує певного часу, а тому апелянт просить відстрочити сплату судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 133 КАС України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В силу частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Втім, наведені у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" підстави не звільняють апелянта від обов`язку сплати судовий збір у спірних правовідносинах.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації та відсутністю у ньому коштів призначених для сплати судового збору не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Враховуючи, що сума судового збору не є великою, а отже, за таких обставин підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі від 22 вересня 2020 року, усунуті не були.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції зазначено, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

Однією з основоположних аспектів та складовою частиною верховенства права є правова визначеність, яка передбачає дотримання принципу res judicata (вирішена справа), тобто остаточності судового рішення.

Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у пункті 1 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права Європейський суд з прав людини розглядав неодноразово.

23 жовтня 1996 p., заява № 17748/91, п. 38, принцип рівності сторін у процесі було застосовано у розумінні справедливого балансу між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду яке тривалий час не набирає законної сили є ніщо іншим, як порушенням принципу верховенства права, а саме принципу res judicata (вирішена справа) та принципу правової визначеності. Таким чином, відсутність цієї умови призводить до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Враховуючи, що станом на 07 грудня 2020 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша газопромислова компанія" про відстрочити сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша газопромислова компанія" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша газопромислова компанія" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу - повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Г.В. Земляна

Судді: Є. І. Мєзєнцев

В. В. Файдюк