Постанова

від 04.08.2020 по справі 826/12423/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12423/18 Головуючий у 1 інстанції - Пащенко К.С.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Рагімовій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2020 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВІА МЕДІА до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ВІА МЕДІА звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 17.05.2018 № 661 Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ ВІА МЕДІА м. Київ (НР № 00255-м від 31.12.2013, кабельне мовлення, логотип: ВОЛЯ CINE+MIX (комбіноване) .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ВІА МЕДІА здійснює мовлення відповідно до ліцензії на мовлення від 31.12.2013 серії НР № 00255-м.

Національною радою з питань телебачення і радіомовлення проведено позапланову виїзну перевірку дотримання телерадіоорганізацією законодавства України та умов ліцензії.

Перевірка проведена на виконання рішення Національної ради від 05.04.2018 № 481 та наказу голови Національної ради від 11.04.2018 № 5а/134 у період з 24 по 25 квітня 2018 року. Підставами для здійснення перевірки є звернення гр. ОСОБА_1 (вх. № 15а/198 від 12.03.2018, вх. № 15а/200 від 12.03.2018, вх. № 15а/223 від 21.03.2018, вх. № 15а/244 від 27.03.2018, вх. № 15а/246 від 27.03.2018, вх. № 15а/247 від 27.03.2018, вх. № 15а/248 від 27.03.2018, вх. № 15а/250 від 27.03.2018) та Київської міської організації Політичної партії Українська Галицька партія (вх. № 24/127 від 13.03.2018), результати моніторингу мовлення від за 23.03.2018.

Предметом перевірки є дотримання вимог абзацу десятого частини другої статті 6, пункту а частини першої статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

За результатами проведеної перевірки складено акт від 25.04.2018 № 133, відповідно до змісту якого за результатами моніторингу мовлення за 23.03.2018 зафіксовано демонстрування (о 19:05) фільму ІНФОРМАЦІЯ_1 (1989) за участю ОСОБА_2 , прізвище якого внесено до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв - Міністерства культури України.

Крім того, на підставі записів журналу обліку передач перевіркою документально встановлено факт трансляції в ефірі таких фільмів:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 (07.03.2018, 08.03.2018, 23.03.2018, 24.03.2018) за участю ОСОБА_2 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_2 (12.03.2018) за участю ОСОБА_2 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_3 (20.03.2018, 21.03.2018) за участю ОСОБА_2 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_4 (22.03.2018) за участю ОСОБА_3 .

Висновки акта перевірки розглянуті на засіданні Національної ради 17.05.2018 (протокол № 15), за результатами розгляду прийнято оскаржуване рішення від 17.05.2018 № 661, яким:

1. Визнане порушення ТОВ ВІА МЕДІА , м. Київ, абзацу десятого частини другої статті 6, пункту а частини першої статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення ;

2. ТОВ ВІА МЕДІА , м. Київ, ліцензія від 31.12.2013 серії НР № 00255-м, оголошене попередження;

3. Зобов`язано ліцензіата ТОВ ВІА МЕДІА , м. Київ, протягом місяця з дня прийняття цього рішення привести свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства.

Позивач, не погоджуючись з рішенням № 661, оформленим протоколом № 15 Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ ВІА МЕДІА , м. Київ (НР № 00255-м від 31.12.2013, кабельне мовлення, логотип: ВОЛЯ CINE+MIX (комбіноване) , звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що з огляду на чинність державних посвідчень на право розповсюдження і демонстрування фільмів станом на дату трансляції в ефірі означених вище фільмів, висновки відповідача щодо порушення позивачем, станом на момент проведення перевірки та прийняття оспорюваного рішення, абзацу десятого частини другої статті 6, пункту а частини першої статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення в частині демонстрування фільмів за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є необґрунтованими, а тому прийняття оскаржуваного рішення відбулося не у відповідності до приписів п.п. 3, 6, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, що є підставами для визнання його протиправним та скасування.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що приймаючи спірне рішення, яким до ліцензіата застосовано санкцію у вигляді оголошення попередження, діяв виключно в межах повноважень та з всебічним дотриманням вимог закону, у зв`язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

У силу ст. 13 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення , Національна рада, зокрема, здійснює нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону.

Національна рада застосовує санкції до порушників законодавства про телебачення і радіомовлення відповідно до вимог Закону України Про телебачення і радіомовлення (ст. 21 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення ).

На виконання вказаних положень рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 08.02.2012 № 115 затверджено Інструкцію про порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги (надалі - Інструкція).

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Інструкції Національна рада здійснює наглядові повноваження, зокрема шляхом здійснення моніторингу телерадіопрограм, а також проведення перевірок (планових або позапланових, виїзних або безвиїзних).

Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України та Закону України Про інформацію регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань, є Закон України Про телебачення і радіомовлення від 21.12.1993 (надалі - Закон № 3759-XII).

Так, приписами п. а ч. 1 ст. 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення передбачено, що телерадіоорганізація, зокрема, зобов`язана дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії.

Серед законодавчих обмежень у діяльності телерадіоорганізацій абз. 10 ч. 2 ст. 6 Закону України Про телебачення і радіомовлення визначено, що не допускається використання телерадіоорганізацій для трансляції аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. При цьому, учасником аудіовізуального твору вважається фізична особа, яка брала участь у його створенні під власним ім`ям (псевдонімом) або як виконавець будь-якої ролі, виконавець музичного твору, що використовується в аудіовізуальному творі, автор сценарію та/або текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер.

Згідно з частиною 5 статті 28 Закону № 3759-XII ліцензіат не має права розповсюджувати програми і передачі, трансляція яких не допускається згідно з вимогами частини другої статті 6 цього Закону, а також програми, здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, і програми, що містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів.

Частиною 6 статті 70 Закону № 3759-XII передбачено, що в разі виявлення порушення телерадіоорганізацією або провайдером програмної послуги вимог законодавства уповноважений орган вживає до порушника санкції або надсилає до Національної ради подання відповідно до вимог закону. У разі виявлення Національною радою ознак порушення телерадіоорганізаціями законодавства про кінематографію щодо квоти демонстрування національних фільмів та щодо розповсюдження чи демонстрування творів, розповсюдження і демонстрування яких заборонено законодавством про кінематографію, Національна рада складає про це відповідний акт та передає його центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, для вжиття заходів, передбачених законодавством.

Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону та/або умов ліцензії (ч. 2 ст. 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення ).

Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради (ч. 6 ст. 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення ).

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що телерадіоорганізаціям заборонено трансляцію фільмів за участі осіб, віднесених до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

Згідно з розміщеним на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, Переліком осіб, які створюють загрозу національній безпеці (http://mincult.kmu.gov.ua), серед вказаних осіб, зокрема, зазначено: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відтак, трансляція фільмів, вказаних в акті позапланової виїзної перевірки дотримання телерадіоорганізацією законодавства України та умов ліцензії від 25.04.2018 № 133, є свідченням порушення законодавства про телебачення і радіомовлення та передбачає застосування Національною радою відповідних санкцій по відношенню до телерадіоорганізацій.

Щодо посилань позивача на необхідність застосування у межах спірних правовідносин саме положень Закону України Про кінематографію , колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 15-1 Закону України Про кінематографію в Україні забороняється розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України, а також забороняється трансляція (демонстрування шляхом показу каналами мовлення) фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора.

Передбачена частиною першою цієї статті заборона розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, поширюється на розповсюдження та демонстрування будь-яких фільмів незалежно від країни походження, вироблених після 1 серпня 1991 року. Заборона трансляції фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора, які не містять популяризації або пропаганди органів держави-агресора та їхніх окремих дій, поширюється на фільми, вироблені та/або вперше оприлюднені (демонстровані) після 1 січня 2014 року (ч. 2 ст. 15-1 Закону України Про кінематографію ).

Норми Закону України Про кінематографію є спеціальними для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, яким є Державне агентство України з питань кіно (Положення про Державне агентство України з питань кіно затверджене постановою КМ України від 17.07.2014 № 277).

Натомість, Національна рада здійснює нагляд саме за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства у галузі телерадіомовлення, а також нагляд за дотриманням ліцензіатами умов ліцензій, що передбачено Законом України Про телебачення і радіомовлення .

Колегія суддів звертає увагу, що прийняття рішення про відмову у видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів та/або про його анулювання віднесене до повноважень Державного агентства України з питань кіно, згідно з приписами Положення про Державне агентство України з питань кіно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2014 №277.

Отже, факт складання Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України, не має наслідком автоматичної відмови у видачі чи анулювання державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, оскільки таке рішення приймається Державним агентством України з питань кіно, а не Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 826/28278/15.

Відтак, наявність у позивача діючих станом на момент виникнення спірних правовідносин державних посвідчень на право розповсюдження і демонстрування фільмів не спростовує факту виявлених відповідачем порушень, внаслідок чого прийнято оскаржуване рішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, у зв`язку із відсутністю правових підстав для його задоволення.

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та прийняти нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2020 - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ВІА МЕДІА до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 07.08.2020.