Рішення

від 10.08.2020 по справі 923/570/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/570/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі

до Благодійної організації Благодійний фонд АРХАТ

про стягнення 14 655,28 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

15.06.2020 Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося з позовом до Благодійної організації Благодійний фонд АРХАТ про стягнення 14 655,28 грн неустойки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказав, що:

- 15.02.2016 між сторонами був укладений договір оренди державного майна - нежилого приміщення площею 48,6 кв. м на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Херсон, вул. К. Маркса, буд. 96, за умовами якого Відповідач на умовах оренди отримав вказане майно у користування та зобов`язався повернути його після закінчення строку оренди,

- рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 923/798/18 від 07.10.2019 установлено, що по закінченні строку дії договору Відповідач орендоване приміщення не повернув, у зв`язку з чим його було у судовому порядку зобов`язано звільнити приміщення,

- безпосередньо повернення орендованого приміщення відбулося за актом приймання-передавання від 10.12.2019,

- через несвоєчасне повернення орендованого майна Відповідач на підставі статті 785 Цивільного кодексу України зобов`язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а саме за період з 22.02.2018 по 09.12.2019,

- до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 258 ЦК України стосовно позовної давності.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 17.06.2020 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою Відповідачу встановлені строки (07.07.2020 та 15.07.2020) для надання відзиву на позов та заперечення, Позивачу строк (11.07.2020) для надання відповіді на відзив.

У свою чергу Відповідачем відзив на позов не наданий, але Позивачем надана до суду відповідь на відзив.

При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що сторонами дотримані вимоги статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів разом із позовною заявою та відповідно з відзивом на позов, а тому письмові докази прийняті судом до розгляду.

Суд також констатує, що сторонами не заявлено будь-яких процесуальних клопотань.

Установлені судом обставини спору

Відповідно до рішення Господарського суду Херсонської області від 07.10.2019 у справі № 923/798/18 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Благодійної організації Благодійний Фонд АРХАТ , за участі третьої особи Державної установи Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України , про звільнення незаконно займаного державного майна судом установлені обставини, які не потребують у відповідності до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України повторного доказування.

Так, судом установлені наступні обставини:

- 15.02.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та Благодійною організацією Благодійний Фонд АРХАТ був укладений договір оренди нерухомого майна № 1305-16-065, предметом оренди за яким були нежитлові приміщення площею 48,6 кв. м на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Херсон, вул. К. Маркса, 96,

- згідно Акта приймання-передавання державного майна від 15.02.2016, орендар прийняв у користування об`єкт оренди,

- 13.02.2017 між сторонами був укладений Додатковий договір №1 про внесення змін до договору оренди, за пунктом 7 якого строк дії Договору узгоджено до 16.02.2018 року включно,

- листом від 13.03.2018 за № 17-03-00921 Позивач звернувся до Відповідача стосовно повернення майна з оренди.

За результатами розгляду справи № 923/798/18 судом позовні вимоги задоволені шляхом зобов`язання Відповідача звільнити орендоване приміщення.

Поряд з цим судом при розгляді даної справи установлено, що за умовами пункту 3.1. договору оренди № 1305-16-065 орендна плата за базовий місяць оренди складає 373,20 грн, а у відповідності до пункту 3.3. вона за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування на індекс інфляції.

Згідно з пунктом 3.6. договору орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 %, а за пунктом 10.10 у разі припинення договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю та балансоутримувачу.

Як слідує з Акту приймання-передавання державного майна 10.12.2019, складеного за участі Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (як орендодавця), Благодійної організації Благодійний Фонд АРХАТ (як орендаря) та Державної установи Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України (як балансоутримувача), Відповідач повернув орендоване приміщення.

У відповідності до Розрахунку неустойки Позивачем нарахована Відповідачу до сплати неустойка у сумі 14 655,28 грн за період з 22.02.2018 по 09.12.2019. При розрахунку враховано, що Відповідач сплатив після закінчення строку дії договору 4 061,97 грн орендної плати за період з 20.03.2018 по 20.06.2019.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Щодо правової природи договору та договірних відносин

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір оренди майна.

Так, за статтею 283 ГК України: За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (частина 1); У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ) (частина 2); Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання (частина 3).

Поряд з цим у відповідності до статті 286 того ж Кодексу орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності орендну плату, яка є фіксованим платежем та встановлюється сторонами у грошовій формі.

Зі змісту приписів статті 1, частини другої статті 9, частини другої статті 759, частини третьої статті 760 ЦК України та частини другої статті 4, частини шостої статті 283 ГК України випливає, що Цивільним кодексом України встановлені загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб`єктами господарювання і пов`язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, передбачені Господарським кодексом України. Отже, якщо останній не містить таких особливостей, то застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Так, за приписами статті 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Разом з тим, враховуючи, що орендоване майно є державним майном, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України Про оренду державного та комунального майна . Зокрема, відповідно до частини 1 статті 2 орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності .

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що орендар зобов`язаний сплачувати у період оренди орендодавцеві оренду плату у встановлений строк, а безпосередньо між сторонами такого правочину виникають правовідносини оренди (найму).

Поряд з цим за змістом статті 196 ГК України у разі якщо в господарському зобов`язанні беруть участь кілька управнених або кілька зобов`язаних суб`єктів, кожний з управнених суб`єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов`язаних суб`єктів повинен виконати зобов`язання відповідно до частки цього суб`єкта, визначеної зобов`язанням.

Пунктом 17 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу в редакції станом на час укладення договору установлено, що у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач у зобов`язаннях з Відповідачем виступає управленою стороною по відношенню до отримання, з урахуванням положень пункту 3.6. договору, 50 % частки орендної плати, оскільки є орендодавцем майна, а інша 50 % частка підлягає сплаті балансоутримувачу орендованого майна, яким є Державна установа Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України .

Щодо повернення орендованого майна

За змістом частини 1 статті 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 2269-ХІІ від 10.04.1992, який був чинним станом на час припинення дії договору оренди, а також частини 1 статті 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 157-ІХ від 03.10.2019, який є чинним станом на час розгляду справи в суді у разі припинення строку дії договору оренди орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 4 статті 291 ГК України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 10.10. договору оренди сторонами передбачено, що у разі припинення дії договору Відповідач повинен повернути майно орендодавцю та балансоутримувачу протягом 3 робочих днів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за результатами припинення договору оренди Відповідач зобов`язаний був повернути Позивачу та Державній установі Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України орендоване майно у триденний строк, але цього не зробив, у зв`язку з чим допустив порушення господарського зобов`язання.

Щодо відповідальності за прострочення передачі майна з оренди

Положеннями частини 2 статті 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, законом встановлена відповідальність за несвоєчасне повернення майна з оренди у вигляді неустойки з розрахунку подвійної плати за користування майном за час прострочення такого повернення.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на суб`єкта господарювання нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією у розумінні статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо доведе, що вона вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Підсумовуючи наведене слідує висновок, що встановлена законом відповідальність за несвоєчасне повернення майна з оренди є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин та вона не є тотожною пені, як неустойці, застосування якої регулюється іншими нормами права.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 914/730/17 та від 30.10.2019 у справі № 924/80/19.

У даному випадку Відповідач не надав доказів відсутності його вини у несвоєчасному поверненні майна з оренди, а тому він несе відповідальність за невиконання відповідного господарського зобов`язання.

На підставі викладеного Відповідач зобов`язаний сплатити неустойку за час користування майном у сумі 18 717,25 грн, яка обрахована за період з 22.02.2018 по 09.12.2019.

Проте, у відповідності до умов договору сплата орендних платежів повинна здійснюватися за встановленим розподілом між орендодавцем та балансоутримувачем у співвідношенні 50 % кожному з них, а тому Відповідач повинен сплатити неустойку Позивачу лише у сумі 9 358,63 грн, що складає 50 %. При цьому судом враховується, що Відповідач протягом вказаного періоду сплатив 4 061,97 грн у якості вартості оренди, а тому ця сума не підлягає врахуванню до суми неустойки, у зв`язку з чим він зобов`язаний сплатити лише 5 296,66 грн (з розрахунку: 9 358,63 грн - 4 061,97 грн = 5 296,66 грн).

При цьому суд зазначає, що оскільки неустойка за частиною 2 статті 785 ЦК України не є неустойкою (штрафом, пенею) у розумінні статей 549 ЦК України та 230 ГК України, то на неї не розповсюджуються скорочений строк позовної, встановлений частиною 2 статті 258 ЦК України, а тому нарахування вказаної суми неустойки є правомірним.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд вважає, що:

- між сторонами був укладений договір оренди державного майна строком до 17.02.2018,

- за договором Позивач у зобов`язаннях з Відповідачем виступав управленою стороною по відношенню до отримання 50 % частки орендної плати, а інша частка (50 %) підлягала сплаті балансоутримувачу - Державній установі Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України ,

- за результатами припинення договору Відповідач зобов`язаний був повернути Позивачу та Державній установі Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України орендоване майно у триденний строк, але цього не зробив, у зв`язку з чим допустив порушення господарського зобов`язання,

- у зв`язку з несвоєчасним повернення майна Відповідач у відповідності до частини 2 статті 785 ЦК України зобов`язаний сплатити неустойку за час користування майном у сумі 18 717,25 грн, яка обрахована за період з 22.02.2018 по 09.12.2019,

- проте, оскільки сплата орендних платежів повинна здійснюватися за встановленим розподілом між орендодавцем та балансоутримувачем у співвідношенні 50 % кожному з них, Відповідач повинен сплатити неустойку Позивачу лише у сумі 9 358,63 грн, що складає 50 %,

- Відповідач протягом вказаного періоду сплатив 4 061,97 грн у якості вартості оренди, а тому ця сума не підлягає врахуванню до суми неустойки, у зв`язку з чим він зобов`язаний сплатити лише 5 296,66 грн.

З огляду на зроблені висновки позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню у сумі 5 296,66 грн, а в іншій сумі вони безпідставні та задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 22 від 10.06.2020 у сумі 2 102 грн, які у відповідності до приписів частини 2 статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам у сумі 759,66 грн виходячи з 36,14 % задоволених вимог.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Благодійної організації Благодійний фонд АРХАТ (73000, м. Херсон, вул. Благоєва, 4-Б, кв.29; ідентифікаційний код 40028091) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 47; ідентифікаційний код 21295778) - 5 296,66 грн неустойки та 759,66 грн компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін